АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11/774/445/13 Головуючий у 1-й інстанції Диба Л.М.

Категорія ч.2 ст.187 КК України Доповідач Мудрецький Р.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2013 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Мудрецького Р.В.

суддів Руських К.Г., Дігтярь Н.В.

при секретарі Грищенко І.М., Матвієнко В.М.

за участю прокурора Кальнік О.М.

захисника ОСОБА_1

засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, захисника ОСОБА_4 і адвоката ОСОБА_1, в інтересах засудженого ОСОБА_3, засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на вирок Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 24 листопада 2011 року, яким:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянин України, українець, раніше судимий:

- 22.10.1993 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу за ст.ст. 81 ч.3, 46-1 КК України до 3 років позбавлення волі, з конфіскацією майна, з відстрочкою виконання вироку на 2 роки;

- 14.12.1994 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ст. 141 ч.2 КК України до 5 років 8 місяців 24 днів позбавлення волі;

- 07.11.2002 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу за ст. 187 ч.3 КК України до 8 років позбавлення волі, з конфіскацією майна, за постановою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 20.11.2007 року, згідно зі ст. 82 КК України, не відбута частина строку покарання 2 роки 4 місяці 12 днів, замінено більш м'яким покаранням - обмеженням волі. Звільнений за постановою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 03.06.2008 року, на підставі ст. 81 КК України умовно-достроково на не відбутий термін покарання 1 рік 9 місяців 15 днів,

засуджений за ч.2 ст. 187 КК України на 7 років позбавлення волі, з конфіскацією майна.

На підставі ст.ст.71, 72 КК України, остаточно призначено покарання 7 років 6 місяців позбавлення волі, з конфіскацією майна.

ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець с. Тимкове Долинського району Кіровоградської області, громадянин України, раніше не судимий в силу ст.89 КК України,

засуджений за ч.2 ст. 187 КК України на 7 років позбавлення волі, з конфіскацією майна,-

В С Т А Н О В И Л А:

Як випливає з вироку суду, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 визнані винними в тому, що 29 січня 2010 року, приблизно о 16.00 годині, будучи в стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на напад з метою заволодіння чужим майном, за попередньою змовою між собою, перебуваючи в належній ОСОБА_3 квартирі АДРЕСА_1 вимагали у ОСОБА_5, який знаходився у них в гостях, передати їм гроші для придбання спиртних напоїв. Отримавши відмову потерпілого, ОСОБА_3, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на заволодіння грошима ОСОБА_5, із застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров'я потерпілого, схопив сокиру, що знаходилась у квартирі та напав на ОСОБА_5, завдав обухом сокири один удар в область його голови, чим заподіяв останньому тілесні ушкодження у вигляді забитих ран волосяної частини голови, струсу головного мозку, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинило за собою короткочасний розлад здоров'я, від яких ОСОБА_5 втратив свідомість. Після цього, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на заволодіння грошима ОСОБА_5, обшукавши верхній одяг останнього, заволоділи його грошима в сумі 285 гривень, які поділили між собою.

В апеляціях та доповненнях до них:

- прокурор, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить вирок скасувати та постановити свій вирок, яким ОСОБА_2 призначити покарання у вигляді 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна, на підставі ст.71,81 КК України остаточно призначити покарання у вигляді 8 років та 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, ОСОБА_3 призначити покарання у вигляді 8 років та 6 місяців позбавлення волі, при цьому посилався на невідповідність призначеного судом покарання ступені тяжкості злочину та особі засуджених, внаслідок м'якості покарання.

- захисник ОСОБА_4 просить вирок скасувати та направити справу на новий судовий розгляд в іншому складі суду, при цьому послалась на відсутність в діях ОСОБА_3 складу злочину передбаченого ст.187 ч.2 КК України. Крім того, суд недостатньо врахував обставини справи, а саме що ОСОБА_3 не забирав гроші у потерпілого, а удар по голові ОСОБА_5 він наніс з ревнощів.

- захисник ОСОБА_1 просить вирок суду скасувати та направити справу на новий судовий розгляд в іншому складі суду. Під час досудового та судового слідства не були здобуті докази нападу з метою заволодіння майном та попередню змову. Крім того, посилалась на порушення кримінально-процесуального закону під час досудового слідства, а саме позбавлення засуджених права на захист, суд не взяв до уваги кардинальну зміну показів засуджених, які при цьому пояснили, що свої покази вони змінили, що раніше дані ними покази, вони давали під психологічним впливом та тиском слідчого, засуджений ОСОБА_3 підписував покази не читаючи, оскільки не мав при собі окуляри. Судом безпідставно було відмовлено в задоволенні ряду клопотань засуджених, про виклик свідків, направлення запиту про стан здоров'я свідка ОСОБА_6. Докази причетності ОСОБА_3 до вчинення злочину є непрямими, викликають сумніви у їх допустимості та законності.

- засуджений ОСОБА_2 просить вирок скасувати та перекваліфікувати його дії на ст.185 ч.1 КК України, вважає вирок необґрунтованим, незаконним та таким, що підлягає скасуванню. Вказує, що досудове слідство велось з обвинувальним ухилом, слідчий Мирошник А.А. обманним шляхом переконував, що суд перекваліфікує його дії на ст.185 ч.1 КК України. Також посилається на те, що у протоколі в порядку ст.218 КПК України стоїть не його підпис, у зв'язку з чим просить суд призначити проведення судово-почеркознавчої експертизи. У своїх доповненнях до апеляції також посилається на те, що судом не була витребувана довідка про стан здоров'я свідка ОСОБА_6, при проведені додаткового розслідування не були повторно допитані свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7

- засуджений ОСОБА_3 просить вирок скасувати, перекваліфікувати дії на ч.1 ст. 121 КК України. Посилається при цьому на односторонність та неповноту судового слідства, оскільки судом не допитані свідки ОСОБА_6, ОСОБА_8, чиї покази є суттєвими для правильного вирішення судового розгляду. Крім того, вказує на те, що при допиті свідка ОСОБА_7 на останнього чинився тиск, його протримали в Апостолівському РВ двоє діб, він вимушений був оговорити його. Свою провину у вчиненні злочину, передбаченого ст.187 ч.2 КК України не визнав, послався на те, що між ним та потерпілим виникла сварка на підставі ревнощів, а розбійного нападу не було. Тому вказує на неправильну кваліфікацію дій засуджених.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який не підтримав апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції та просив залишити вирок без зміни, пояснення засуджених ОСОБА_2, який підтримав свою апеляцію, просив вирок суду змінити та перекваліфікувати його дії на ст. 185 ч.1 КК України, та ОСОБА_3 який також просив вирок суду змінити та перекваліфікувати його дії на ч. ст.121 КК України, захисника ОСОБА_1, в інтересах засудженого ОСОБА_3, яка підтримала позицію останнього в судовому засіданні, дослідивши матеріали кримінальної справи у сукупності з доводами апеляцій, судова колегія вважає апеляції такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про винність засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні розбійного нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого ОСОБА_5, вчинене за попередньою змовою осіб, крім того ОСОБА_2 як особи, яка раніше скоїла розбій, при наведених у вироку обставинах, відповідає встановленим ним фактичним обставинам справи та підтверджується доказами, які є в матеріалах кримінальної справи, які суд всебічно та повно дослідив, правильно оцінив і послався на них у вироку.

Зазначені висновки зокрема підтверджуються:

Поясненнями потерпілого ОСОБА_5, який підтвердив факт нападу на нього ОСОБА_2 та ОСОБА_3 при обставинах, встановлених вироком. Вказав, що 29 січня 2010 року, приблизно о 16.00 годині, знаходився у квартирі, яка належить ОСОБА_3, з ними також знаходився ОСОБА_2 та незнайома йому дівчина, вони розпивали спиртні напої. Через якийсь час, хотіли ще сходити до магазину за спиртними напоями. ОСОБА_3 став будити свого сина, бив його по обличчю, потерпілий підійшов ближче, нахилився, та у цей час відчув удар, після якого нічого не пам'ятає. Прийшов до тями у себе вдома, його шапка була в крові, боліла голова, також він виявив відсутність грошей. Він звернувся за медичною допомогою, проходив курс лікування у лікарні м. Апостолове.

Показами свідка ОСОБА_7, який є сином засудженого ОСОБА_3, який показав, що 29 січня 2010 року приблизно о 16.00 годині у нього вдома у гостях був потерпілий ОСОБА_5., який разом з батьком ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 розпивали спиртні напої. В цей час він відпочивав в іншій кімнаті, прокинувся від крику, побачив як його батько наніс удар потерпілому по голові сокирою. Він відштовхнув батька від потерпілого, приніс з ванної кімнати рушник, приклав до голови потерпілого, для того щоб зупинити кров. Після цього разом з батьком відвели потерпілого до нього додому.

Поясненнями свідка ОСОБА_6, які оголошені судом в порядку ст.306 КПК України (а.с.41-42 т.1), яка пояснила, що 29.01.2010 року знаходила разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, за місцем мешкання останнього, де розпивали спиртні напої, до них прийшов сусід ОСОБА_5., який приніс пляшку горілки та став розпивати спиртні напої з ними. Через деякий час, на прохання дати грошей на горілку та закуску потерпілий відмовив, став збиратись додому, але ОСОБА_3 не відпускав його та просить залишитись. ОСОБА_5. вийшов до кімнати де відпочивав ОСОБА_7, за ним вбіг засуджений ОСОБА_3 з сокирою у руках та наніс потерпілому удар по голові, від чого останній втратив свідомість. Від криків прокинувся ОСОБА_7, відштовхнув ОСОБА_3 від потерпілого. Але ОСОБА_3 покликав ОСОБА_2 та підійшов до потерпілого, почав його обшукувати, шукав гроші. Коли знайшли гроші, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 поділили їх між собою.

Факт спричинення потерпілому ОСОБА_5. тілесних ушкоджень та надання останньому необхідної медичної допомоги підтвердили в судовому засіданні також свідки ОСОБА_12, ОСОБА_13 та допитаний на досудовому слідстві свідок ОСОБА_14, пояснення якого оголошено судом в порядку ст..306 КПК України (а.с.43 т.1).

Висновки суду про винність ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованого їм злочину також підтверджується: протоколами огляду місця події від 29.01.2010 року, відповідно до якого встановлено місце скоєння злочину - квартира АДРЕСА_1, де на кухні під столом виявлено предмет скоєння злочину - сокиру з дерев'яною ручкою, у ванній кімнаті в унітазі виявлено воду бурого кольору, на кришці унітазу виявлено плями бурого кольору, а також молоток з плямами бурого кольору; у коридорі виявлено та вилучено джинсову куртку, на якій мається плями бурого кольору, в кімнаті вилучено зрізи з одіяла та простирадла, на яких маються плями бурого кольору. Крім того, місцем події є квартира НОМЕР_1 за тією ж адресою, на вхідних дверях маються плями бурого кольору по обидві сторони, у коридорі на шафі маються плями бурого кольору; в кімнаті на ліжку маються плями бурого кольору, вилучена наволочка з такими ж плямами; у ванній кімнаті виявлено тазик, в якому були дві ганчірки з плямами бурого кольору, на умивальнику також маються плями бурого кольору ( а.с. 5-21 том1), протоколом особистого огляду ОСОБА_2 від 29.01.2010 року, у якого виявлені та вилучені грошові купюри номіналом 100 грн. - 1шт., 10 грн. - 3 шт., 50грн. - 1 шт., 5 грн. - 1 шт. ( а.с. 22 том 1), протоколом особистого огляду ОСОБА_3 від 29.01.2010 року, з якого видно, що останній одягнутий у футболку синього кольору, на якій є плями бурого кольору, та штани темно-синього кольору, в яких виявлено купюра номіналом 100 грн. ( а.с. 23 том 1); висновками судово-медичних експертиз, відповідно до яких у потерпілого ОСОБА_5 виявлено тілесні ушкодження у вигляді забитих ран волосяної частини голови, струсу головного мозку, заподіяні дією тупих твердих предметів з обмеженою контактною поверхнею, або при ударі об такі, якими можуть бути удари сокирою, молотком т.д.,

дані тілесні ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я (а.с. 101-103 том 1).

При цьому суд ретельно дослідив та проаналізував всі показання засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на досудовому слідстві та в ході судового слідства, та прийшов до висновку, що покази ОСОБА_3 та ОСОБА_2, дані кожним з них в якості підозрюваних ( а.с. 56-57, 68-69 том 1), ОСОБА_3 в якості обвинуваченого (а.с.75-76 том 1) об'єктивно та достовірно описують обставини скоєного ними злочину. Відповідно до цих пояснень, підозрюваний по справі ОСОБА_2 пояснив, він запропонував ОСОБА_3 взяти у потерпілого ОСОБА_5 грошові кошти на покупку горілки, після чого ОСОБА_3 зайшов на кухню та сказав, «щоб він робив вітер, оскільки він жахнув ОСОБА_5, що означало, що треба забрати гроші у ОСОБА_5, якого він вдарив». Зазначені обставини нанесення потерпілому ОСОБА_5. удару по голові з метою заволодіння грошовими коштами, підтвердив при допитах на досудовому слідстві і ОСОБА_3 Зазначені пояснення обвинувачений вказують на їх умисел та попередню домовленість на здійснення саме розбійного нападу з метою заволодіння грошовими коштами потерпілого. Ці покази підтверджуються показами потерпілого, які як в ході досудового слідства так і судового розгляду незмінені, підтверджені в ході очних ставок з кожним з засуджених ( а.с.14-15 том 2), свідків, які допитані як в ході досудового слідства, так і в ході судового розгляду, а також письмовими доказами по справі. Покази дані засудженими 30 та 31 січня 2010 року, тобто безпосередньо після вчинення злочину, коли засуджені були під враженням скоєного ними.

Суд обґрунтовано взяв як докази попередньої змови та умислу на вчинення розбійного нападу, пов'язаного з насильством покази потерпілого, покази на досудовому слідстві самих засуджених, оскільки вони об'єктивно відповідають іншим дослідженим доказам у справі. Висновки суду в цій частині належним чином мотивовані у вироку із зазначенням мотивів неприйняття показань засудженого ОСОБА_2 в судовому засіданні в частині невизнання вини, відсутності умислу на розбійний напад, невірної кваліфікації їх дій за ст.187 ч.2 КК України. Ці показання перевірялись під час розгляду справи в суді та обґрунтовано визнані безпідставними, недостовірними, такими, що обумовлені позицією захисту засудженого. Аналогічна позиція суду відносно показань засудженого ОСОБА_3, що він наніс удар сокирою потерпілому по голові з почуття ревнощів, викликаного поведінкою потерпілого, який нібито схиляв свідка ОСОБА_6 піти від ОСОБА_3 до нього для спільного проживання. Ці показання не знайшли свого підтвердження та суд обґрунтовано визнав їх безпідставними, недостовірними, та такими, що обумовлені позицією захисту засудженого.

Необгрунтовані і доводи засуджених, захисників в частині застосування щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_6 недозволених методів слідства, внаслідок чого ними в ході досудового розслідування надано неправдиві показання. За наданим Апеляційним судом Дніпропетровської області в межах судового слідства доручення, проведено розслідування вказаних заяв засуджених щодо застосування до них та свідків насильства, за результатами якого Постановою старшого слідчого прокуратури Апостолівського району Дніпропетровської області від 25 березня 2013 року, кримінальне провадження відносно працівників Апостолівського РВ закрито за відсутністю події кримінального правопорушення.

Судом першої інстанції були досліджені всі надані сторонами докази в повному обсязі та дана їм належна оцінка. Висновки суду першої інстанції, викладені у вироку, не містять протиріччя. Тому не приймаються до уваги доводи апеляцій захисту в частині неповноти та однобічності досудового і судового слідства.

При встановлених судом фактичних обставинах справи, дії ОСОБА_3 та ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ч.2 ст.187 КК України. Підстав для кваліфікації дій засудженого ОСОБА_3 за ч.1 ст.121 КК України, а ОСОБА_2 - за ч.1 ст. 185 КК України немає, оскільки в судовому засіданні достовірно встановлено, що умисел засуджених спрямований саме на розбійний напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний при цьому з насильством, небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, тому колегія суддів вважає, що доводи апеляції захисників та засуджених в цій частині є необґрунтованими.

Порушень процесуального закону, що тягнуть за собою скасування вироку, судом 1-ї інстанції допущено не було. Всі докази по справі зібрані в межах діючого кримінально-процесуального кодексу та є належними та допустимими доказами по справі, не встановлено в судовому засіданні і порушень права засуджених на захист.

Що стосується призначеного ОСОБА_2 та ОСОБА_3 покарання, то при визначенні такої міри, суд, як вбачається з вироку, врахував характер та ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу кожного із засуджених, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Судом враховано, що ОСОБА_3 за місцем свого мешкання характеризується посередньо, раніше не судимий в силу ст.89 КК України, не зайнятий суспільно-корисною працею, частково визнав себе винним, розкаявся у вчиненому; ОСОБА_2 раніше судимий, злочин вчинив не відбувши покарання за попереднім вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 07.11.2002 року після заміни на більш м'яке покарання у вигляді обмеження волі та умовно-дострокового звільнення на не відбутий строк один рік дев'ять місяців п'ятнадцять днів обмеження волі; характеризується посередньо, не має постійного місця проживання, не зайнятий суспільно-корисною працею. Засудженим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 призначено покарання, яке є необхідним і достатнім для виправлення засуджених та попередження нових злочинів, що відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України (в редакції 1960 року), судова колегія,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляції прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, захисників ОСОБА_4, ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_3, засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на вирок Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 24 листопада 2011 року, відносно ОСОБА_2, ОСОБА_3, - залишити без задоволення, а вказаний вирок залишити без змін.

Судді: