Судове рішення #292671
Справа №22-9500 \06р

Справа №22-9500 \06р.                                            Головуючий у 1 інстанції - Труханова Л.М.

Категорія  - 21                                                            Доповідач-     Дем*яносов М.В.

 

УХВАЛА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

10 листопада 2006 р. Апеляційний суд Донецької об часті в складі:

гоовуючого  Рибалко Л.І.

суддів                    Новікової Г.В.,

Дем*яносова М.В.

При секретарі   Коваленко Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу по апеляційним скаргам   відділення   виконавчої   дирекції   Фонду   соціального   страхування   від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України    в м.   Харцизьку   Донецької  області     та  ОСОБА_1     на     рішення             позовом ОСОБА_1   до відділення  виконавчої       дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Харзизьку Донецької області про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ   :

Рішенням Харцизького міського суду Донецької області від 23 серпня 2006 року було частково задоволено позов ОСОБА_1 пред'явлений до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування про відшкодування моральної шкоди: на її користь з відповідача було стягнуто грошову компенсацію у розмірі    6 500 грн.

Не погодившись з рішенням суду Фонд соціального страхування приніс апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати , в задоволенні позовнгих вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що рішення суду не відповідає вимогам діючого, матеріального і цивільно-процесуального законодавства та фактичним обставинам справи, яким суд дав неправильну правову оцінку. Вважають , що позивач не довів і в судовому засідані не надав належних доказів спричинення йому моральної шкоди , про що відсутній висновок МСЕК. Крім того також вважають, що суд не взяв до уваги, що відповідно до вимог Закону України „ Про державний бюджет на 2006 рік" дії Закону України  в частині моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей  „ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійному захворюванні, що спричинили втрату працездатності" зупинено на 2006 рік .

Позивачка ОСОБА_1 в апеляційній скарзі ставить питання про скасування рішення суду, як таке що не відповідає фактичним обставинам справи і просить постановити нове рішення яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі, стягнути з відповдача на її користь у відшкодування моральної шкоди 30 000 грн.

Позивачка в судовому засіданні заперечувала проти апеляційної скарги відповідача просила її відхилити і підтримала доводи своєї скарги, просила її задовольнити і задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши доповідача, представника відповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційних скарг , апеляційний суд вважає, що скарги не підлягає  задоволенню, рішення не підлягає скасуванню чи зміні з наступних підстав .

Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно встановив правовідносини, які склалися між сторонами .

Згідно зібраним доказам, позивачка працювала на шахті „ Комуніст" виробничого об*єднання „ Жовтеньвугілля". 24 березня 2004 року при виконанні трудових обов*язків з нею стався нещасний випадок на виробництві і вона отримала каліцтво. Згідно висновку МСЕК від 11 січня 2005 року їй вперше встановлено 25 % втрати професійної працездатності в наслідок трудового каліцтва.

Відповідно до вимог ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності", при настанні страхового випадку Фонд соціального страхування зобов'язаний у встановленому законом порядку сплатити грошову компенсацію за моральну шкоду при наявності факту її заподіяння.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції обгрунтовано виходив з факту заподіяння ОСОБА_1 моральної шкоди внаслідок ушкодження її здоров*я. Про наявність моральної шкоди позивачці є відповідні докази, яким суд дав належну правову оцінку.

Відповаідно до роз*яснень, викладених у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України „ Про судовоу практику в справах про відшкодування моральної \ немайнової ппсоди\ від 31 березня 1995 року № 4, розмір відшкодування моральної \ немайнової шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступреня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоровья потерпілдого, тяжкість завданої травми, наслідки тілісних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих  і виробничих стосунках.

Визнаючи розмір моральної шкоди, суд виходив із ступеня і глубини фізичних та моральних страждань позивачки, з врахуванням розміру втрати професійної працездатності, який не перевищує меж встановленних п.Зст. 34 названного закону , відповідає фактичним обставинам справи і принципу розумності, доцільності і справедливості. Встановлений судом розмір моральної шкоди є справедливою сатисфакцією спричиненої позивачці моральної шкоди.

Апеляційний суд не може прийняти до уваги доводи Фонду про те, що позивачкою не надано доказів спричинення їй моральної шкоди . Відповідно до діючого законодавства втрата працездатності, яка встановлена висновком МСЕК, вже сама по собі свідчить про спричинення моральної шкоди, оскільки стан здоров'я потерпілого   погіршено .

Доводи скарги відповідача про те, що для встановлення факту спричинення моральної шкоди необхідно проведення МСЕК також безпідставні, оскільки висновок МСЕК необхідний для стягнення моральної шкоди, заподіяної умовами виробництва, яка не спричинила втрату потерпілому професійнрої працездатності , також як і доводи представника відповідача про те , що Законом України „ Про Державний бюджет України на 2006 рік" зупинено дію Закону України „ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на України „ Про загальнообов*язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного заїхворювання, які спричинили втрату працездатності" в частині відшкодування моральної шкоди, оскільки відповідно до вимог Закону фінансування Фонду проводиться не за рахунок бюджету , кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не включаютьсяч до складу Державного бюджету, використовуються-виключно за їх прямим призначенням і зараховуються на єдиний централізований рахунок Фонду .

Інші доводи апеляційних скарг не можуть бути підставою для скасуваня або зміни рішення місцевого суду .

Відповідно до ч.іст. 308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303-304, 307 ч.І п. 1,308, 313, 314ч. Іп.1, 315 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в м. Харцизьку Донецької області та ОСОБА_1  відхилити.

Рішення Харцизького міського суду Донецької області від 23 серпня 2006 року залишити без зміни.

Рішення суду набирає чинності з дня його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання  законної сили.

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація