ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 187/433/13-ц
Провадження № 2/0187/194/13
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" квітня 2013 р. смт. Петриківка
Суддя Петриківського районного суду Дніпропетровської області Соловйов І.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
Встановив:
У квітні 2012 року, позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_2 кооператив "Садівниче товариство "Баден – Баден" заборгованість у розмірі 1 899 310,89 грн. за угодою про заміну первинного зобов’язання по договору № 02-12-10 СД спільної діяльності від 02.12.2010 року укладеної 01.08.2012 року.
Одночасно позивачем подано заяву про забезпечення позову, мотивуючи тим, що відповідач протягом тривалого часу не виконує взяті на себе зобов’язання, не здійснює погашення існуючого боргу, не вчиняє будь-яких дій спрямованих на усунення підстав за яких існує майновий спір. Також зазначив, що найчастіше за порушенням зобов’язань перед кредитором відбувається вчинення відповідачами всіх можливих заходів щодо позбавлення кредитора можливості задовольнити свої вимоги за рахунок належного їм майна і коштів, що виражається у передачі третім особам права власності на майно і кошти або його переховування від кредитора й державної виконавчої служби, а також проведення інших операцій з майном та коштами щодо позбавлення кредитора можливості задовольнити свої вимоги за його рахунок. На час подання позову, відповідач заборговані кошти повертати не бажає. За таких обставин, позивач дійшов висновку, що перебування майна у відповідача дає йому неконтрольовану можливість безперешкодно передавати це майно будь-яким особам або змінити його місцезнаходження, що призведе до неможливості виконання рішення суду за рахунок цього майна, у зв’язку з чим просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладання арешту на все рухоме, не рухоме майно та земельні ділянки, що належать відповідачу, де б воно не було та з чого б воно не складалося, а також накласти арешт на їх банківські рахунки в межах суми позовних вимог, а саме 1 899 310,89 грн.
За приписами ч.3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.
Виходячи з аналізу положень цивільного процесуального закону, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Предметом спору у цій справі є стягнення заборгованості за угодою про заміну первинного зобов’язання по договору № 02-12-10 СД спільної діяльності від 02.12.2010 року укладеної 01.08.2012 року.
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, позивач лише зазначав, про відсутність бажання відповідача повернути заборгованість, а також навів припущення про можливі дії відповідача спрямовані на позбавлення кредитора задовольнити свої вимоги та послався на неконтрольовану можливість відповідача безперешкодно передавати це майно будь-яким особам або змінити його місцезнаходження, що призведе до неможливості виконання рішення суду за рахунок цього майна.
Аналізуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач не навів заслуговуючи на увагу мотивів в чому полягає реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Окрім цього позивачем не доведено, а з матеріалів справи не вбачається, що вжиття заходів, зокрема накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, а також на банківські рахунки не перешкоджатиме господарській діяльності відповідача.
Таким чином в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.
Керуючись 151-154 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та окремо не оскаржується.
Суддя: (підпис)ОСОБА_3
Згідно з оригіналом
Суддя І.М. Соловйов