АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Cправа №11/791/498/13 Головуючий в І інстанції Ратушна В.О. Категорія: ст.ст. 212 ч.2; 190ч.4; 358 ч.3 КК України Доповідач: Черства Є.О.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2013 року квітня місяця «16» дня колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого:Черствої Є.О.,
Суддів:Бугрименка В.Г.,
Післєгіної Л.М.
З участю прокурора: адвоката: обвинуваченої: потерпілого: Дворецького О.О. ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні кримінальну справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_7 на постанову Дніпровського районного суду м.Херсона від « 11» лютого 2013 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Цією постановою кримінальна справа щодо
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1, судимостей не має, -
за обвинуваченням по ст.ст. 212 ч.2; 358 ч.3; 190 ч.4 КК України, направлена прокуророві Суворовського району м.Херсона для організації проведення додаткового розслідування.
Запобіжний захід ОСОБА_6 залишено - підписку про невиїзд.
Органами досудового слідства ОСОБА_6 обвинувачується в тому, що вона 17 жовтня 2006 року в денний час, знаходячись в приміщенні постійно діючого третейського суду при асоціації «Право і бізнес», розташованого по вул.21 Січня,буд.37, кв.219 у м.Херсоні, умисно, з метою протиправного заволодіння чужим майном, надала завідомо підроблені для неї документи, а саме, договір купівлі-продажу нерухомого майна №1-1704 від 27 жовтня 2006 року, укладений між нею та ОСОБА_7, а також третейську угоду між нею та ОСОБА_7 від 27 жовтня 2006 року, які дозволили їй незаконно отримати право власності на комплекс «Хлібзавод-Олійниця», розташований у АДРЕСА_1.
Вона ж, 27 жовтня 2006 року, умисно, з метою протиправного заволодіння чужим майном, шляхом обману, що виразився в використанні підроблених документів, а саме, договору купівлі-продажу нерухомого майна №1-704 від 27 жовтня 2006 року, укладений між нею та ОСОБА_7, а також третейську угоду між нею та ОСОБА_7 від 27 жовтня 2006 року, незаконно отримала право власності на комплекс «Хлібзавод-Олійниця», розташований у АДРЕСА_1, вартістю 1.518.610 гривен, який у подальшому продала 22 листопада 2007 року ТОВ АВ «Альянс» в особі директора ОСОБА_8, внаслідок чого ОСОБА_7 було заподіяно матеріальну шкоду на вказану суму.
Вона ж, будучи директором (протокол про призначення на посаду директора від 18.12.2006 року №1) та з 26.06.2007 року ліквідатором (протокол №4 від 26.06.2007 року про призначення ліквідатором) ТОВ «Витарина», 06.08.2007 року, будучи директором та ліквідатором ТОВ «Витарина», уповноважила ОСОБА_9 шляхом видачі нотаріально завіреної довіреності, здійснити в інтересах ТОВ «Витарина» продаж належного вказаному підприємству дитячого оздоровчого табору «Аіст», розташованого у с.Стрілкове Генічеського району Херсонської області по вул.Берегова,8.
08.08.2007 року, ОСОБА_9, діючи в межах повноважень, визначених довіреністю, уклав договір купівлі-продажу дитячого оздоровчого табору «Аіст» з ТОВ «Фірма Т.М.М.», на виконання умов якого покупцем - ТОВ «Фірма Т.М.М.» 10.10.2007 року на рахунок ТОВ «Витарина» в філії ВАТ КБ «Хрещатик» у м.Херсоні було перераховано кошти у розмірі 5.500.000 гривен, як оплату за придбаний табір, про що достовірно було відомо ОСОБА_6
Надалі ОСОБА_6, будучи обізнаною з положенням Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР, ігноруючи вказані вимоги діючого законодавства, не зареєструвала ТОВ «Витарина» у ДПІ в м.Херсоні як платник податку на додану вартість, не задекларувала в декларації з ПДВ за серпень 2007 року податкові зобов'язання по операції з продажу дитячого оздоровчого табору «Аіст», що призвело до ненадходження до бюджету суми податку на додану вартість в розмірі 941.710.50 гривен.
Повертаючи кримінальну справу для проведення додаткового розслідування, суд першої інстанції послався на неправильність та неповноту досудового слідства, які не можуть бути усунуті в судовому засіданні, вважаючи, що для встановлення істини по справі необхідно встановити фактичні дані, які підтверджують наявність чи відсутність в діях обвинуваченої ОСОБА_6 складу злочину. Досудовим слідством повинні бути усунуті допущені порушення та протиріччя, а крім того, необхідно вирішити питання про притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб, винних у скоєнні зазначених злочинів.
В апеляції потерпілий ОСОБА_7 вказує на незаконність постанови суду першої інстанції про направлення кримінальної справи щодо ОСОБА_6 для проведення додаткового розслідування, посилаючись на те, що суд, здійснюючи аналіз обставин укладання договору купівлі-продажу №1-1704 від 27.10.2006 року, не врахував, що рішенням Дніпровського районного суду м.Херсона біржовий договір, вказаний вище, визнано недійсним, бо він особисто його не підписав, а належність йому майнового комплексу «Хлібзавод-Олійниця» була встановлена як на досудовому слідстві, так і у суді, в тому числі, на момент скоєння ОСОБА_6 інкримінованих їй злочинів. Названий комплекс він мав намір продати ОСОБА_6, але потім від цього відмовився, тому підпис на третейській угоді від його імені йому не належить, про що достовірно було відомо останній. Вважає, що винуватість ОСОБА_6 у скоєних злочинах була підтверджена, і підстав для направлення справи на додаткове розслідування не було. Просить постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Прокурор, що приймав участь в розгляді справи у суді першої інстанції, до початку апеляційного розгляду справи відізвав свою апеляцію.
Інші учасники процесу апеляції не подавали.
Вислухавши суддю-доповідача по справі; думку прокурора, який вважає апеляцію потерпілого ОСОБА_7 не підлягаючою задоволенню, і просив постанову суду залишити без змін; потерпілого ОСОБА_7, який підтримав свою апеляцію і просив скасувати судове рішення, а справу повернути на новий судовий розгляд; обвинувачену ОСОБА_6, яка просила постанову суду залишити без зміни, а апеляцію ОСОБА_7 - без задоволення; захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_5, який висловив таку ж думку, як і його підзахисна, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, провівши судові дебати, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню.
Висновки суду першої інстанції про необхідність направлення справи на додаткове розслідування згідно ст. 281 КПК України через неповноту та неправильність досудового слідства - є обґрунтованими.
У порушення вимог ст.ст. 22, 64 КПК України, досудовим слідством не встановлені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Без проведення зазначених в постанові суду дій не можна зробити висновок про винність обвинуваченої. На думку колегії суддів, недоліки досудового слідства не могли бути усунуті у судовому засіданні, а по справі не вичерпані всі можливості одержання додаткових доказів; виправлення допущеної неправильності, тому суд обґрунтовано повернув справу на дослідування.
Доводи апеляції про можливість усунення судом неповноти досудового слідства і протиріч шляхом більш ретельного допиту свідків, давання судових доручень в порядку, передбаченому ст.315-1 КПК України, вчинення інших процесуальних дій - є неспроможними, оскільки згідно п.9 постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 11.02.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування», здійснення судом зазначених дій допускається тільки за клопотанням сторін. А як видно із протоколу судового засідання, при обговоренні питання про дослідування, ніхто із учасників процесу, в тому числі й апелянт, подібні клопотання не заявляли.
На думку колегії суддів, неповнота досудового слідства є такою, яка потребує збору нових доказів та проведення слідчих дій у такому обсязі, виконання яких неможливе з дотриманням специфіки процесуальної форми судового розгляду.
Колегія суддів прийшла до висновку, що досудовим слідством дійсно були допущені неправильність та неповнота досудового слідства, саме на які посилається суд першої інстанції у своєму судовому рішенні, і які неможливо усунути самостійно у ході судового розгляду справи по суті, оскільки судом вичерпані можливості перевірки, тому справа обґрунтовано направлена для проведення додаткового розслідування.
При проведенні додаткового розслідування необхідно усунути вказані у постанові суду неправильність та неповноту досудового слідства, виконати всі ті процесуальні дії, які вказані у мотивувальній частині постанови суду першої інстанції.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України (1960 року), колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію потерпілого ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Постанову Дніпровського районного суду м.Херсона від 14 лютого 2013 року про направлення кримінальної справи щодо ОСОБА_6 за обвинуваченням по ст.ст. 212 ч.2; 358 ч.3; 190 ч.4 КК України, прокуророві Суворовського району м.Херсона для організації проведення додаткового розслідування - залишити без зміни.
Судді: