Справа № 1-276/2008 р.
В И Р О К
І м е н е м У к р а ї н и
15 жовтня 2008 року місто Чернігів
Новозаводський районний суд міста Чернігова
в складі: головуючого - судді Подалюки О.Ф.
при секретарі Летяга М.О.
з участю прокурора Басалика В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові кримінальну справу по обвинуваченню
- ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернігова, росіянина, громадянина України, освіта середньо-спеціальна, не одруженого, не працюючого, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
- ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Синявки, Менського району, Чернігівської області, українця, громадянина України, освіта неповна вища, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, не працюючого, мешкаючого за адресою:АДРЕСА_2, не судимого,
обвинувачуються в скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 189 КК України,
ВСТАНОВИВ:
30.05.2008 року, близько 02 год., ОСОБА_1., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою з ОСОБА_2., знаходячись біля магазину «Дитячий світ», що розташований по проспекту Миру, 30 м. Чернігова, з метою викрадення чужого майна погрожували застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого ОСОБА_3., після чого відкрито викрали гроші в сумі 200 грн., які належать потерпілому ОСОБА_3.
Після чого, в цей же день, в нічний час, ОСОБА_1., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою з ОСОБА_2., знаходячись біля магазину «Дитячий світ», що розташований по проспекту Миру, 30 м. Чернігова, маючи єдиний умисел на заволодіння грошовими коштами потерпілого ОСОБА_3., погрожуючи обмеженням волі потерпілому шляхом замкнення у багажник автомобіля «ГАЗ-24», д.н.з.НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2., і таким чином застосовуючи насильство, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, почали вимагати у ОСОБА_3. гроші в сумі 2500 грн., надалі, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, ОСОБА_1. та ОСОБА_2., посадили потерпілого до автомобіля «ГАЗ-24», і рушили на ньому до місця мешкання потерпілого за адресою: АДРЕСА_3, проїжджаючи між готелем «Україна» та торгівельним комплексом «Мегацентр», що по проспекту Миру м. Чернігова, ОСОБА_1. та ОСОБА_2. відкрито заволоділи грошима в сумі 120 грн., що належать потерпілому ОСОБА_3.
Далі, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_1. та ОСОБА_2., з метою заволодіння грошовими коштами, що належать ОСОБА_3., на вказаному автомобілі прибули до місця мешкання потерпілого до будинку АДРЕСА_3, де ОСОБА_1. разом з ОСОБА_3. вийшли з автомобіля та пройшли до подвір'я вищевказаного будинку, де ОСОБА_1., утримуючи за передпліччя правої руки потерпілого, погрожував застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, однак потерпілий, скориставшись тим, що ОСОБА_1. відійшов від нього, зайшов до свого будинку та зачинив за собою вхідні двері.
Допитані в судовому засіданні підсудні ОСОБА_1. та ОСОБА_2. свою вину в інкримінованих їм злочинах, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 189 КК України, визнали повністю і показали, що вони підтверджують покази, дані ними на досудовому слідстві, погодились на скорочений порядок судового слідства, тобто без дослідження будь - яких доказів, крім їх особистого допиту, та вивчення матеріалів, які характеризують особу підсудних, пояснили, що рішення їх добровільне і наслідки, передбачені ст. 299 КПК України, їм зрозумілі.
З приводу скоєного злочину ОСОБА_1. показав, що він 30.05.2008 року, вночі знаходився в клубі Анкор де вживав спиртні напої. Коли вийшов покурити, то побачив потерпілого ОСОБА_3., якого раніше не знав. Між ними зав'язалась розмова, він узнав, що ОСОБА_3. працює журналістом, говорили з приводу заробити гроші за виконання рискового трюку. Потім він знову пішов до Анкору, через деякий час вийшов на вулицю, де побачив свого знайомого таксиста ОСОБА_2. На вулиці також був і потерпілий. Він підійшов до потерпілого, став розмовляти з ним на підвищеному тоні, вимагати, щоб він пригостив його. Це почув ОСОБА_2. та підійшов до них, став його підтримувати. Потім він разом з ОСОБА_2. стали психічно тиснути на потерпілого, казати , щоб дав гроші, погрожували йому, а потім забрали у нього гроші, в якій сумі він не пам”ятає, поскільки був у нетверезому стані, йому досталися 10 грн., які він підняв з землі.
Потім вони продовжували тиснути на потерпілого з метою отримати більше грошей, ОСОБА_3 злякався та сказав, що гроші у нього дома. Тоді вони посадили потерпілого до автомобіля ОСОБА_2. «ГАЗ-24», та поїхали до потерпілого додому, щоб він дав їм гроші, скільки точно не пам”ятає, мова йшла про 1 - 3 тис. грн. Прибувши до місця мешкання потерпілого до будинку АДРЕСА_3, він разом з ОСОБА_3. вийшли з автомобіля та підійшли до будинку. Він затримався,а потерпілий зайшов до свого будинку та зачинив за собою вхідні двері. ОСОБА_2 в цей час на автомобілі поїхав, а він пішов додому. В скоєному щиро кається.
З приводу скоєного злочину ОСОБА_2. в судовому засіданні показав, що він 30.05.2008 року, вночі працював, і на своєму автомобілі таксі ГАЗ-24 під'їхав до «Дитячого світу» по проспекту Миру м. Чернігова. Там побачив свого знайомого ОСОБА_1., який розмовляв з потерпілим на підвищеному тоні про якісь гроші. Він підійшов до них, та став підтримувати словесно ОСОБА_1. Не домовляючись вирішили розвести потерпілого на гроші, та разом стали психічно тиснути на потерпілого, казали , щоб той дав гроші, погрожували йому. ОСОБА_3злякався, віддав гроші які в нього були, він їх забрав, як пізніше виявилося то було 100 грн., купюрами по 20 грн. З метою отримати більше грошей він особливо не задумуючись продовжував підтримувати ОСОБА_1, який вимагав гроші у ОСОБА_3. і той сказав, що гроші у нього дома. Тоді вони посадили потерпілого до автомобіля «ГАЗ-24», та поїхали до потерпілого додому, щоб він дав їм гроші. Прибувши до місця мешкання потерпілого до будинку № 8-а по вул.. Декабристів м. Чернігова, ОСОБА_1. разом з ОСОБА_3. вийшли з автомобіля та підійшли до будинку. Потерпілий зайшов до свого будинку та зачинив за собою вхідні двері. ОСОБА_1залишився чекати його на подвір”ї біля будинку, а він залишивши їх поїхав. Пізніше виявилося, що сумка ОСОБА_3. з речами та документами залишилася в його автомобілі, він її знайшов та повернув, також відшкодував завдану потерпілому шкоду в повному розмірі. В скоєному щиро кається.
Вина ОСОБА_1. та ОСОБА_2. в скоєнні злочинів підтверджується також матеріалами, зібраними в кримінальній справі, які не були об”єктом дослідження і учасники процесу не вважають за доцільне їх досліджувати, доведеність вини підсудних та кваліфікація їх дій учасниками процесу не оспорюються.
Оцінюючи зібрані докази суд приходить до висновку, що умисні дії ОСОБА_1. та ОСОБА_2., які виразилися у відкритому викраденні чужого майна, поєднаними з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 186 КК України.
А умисні дії ОСОБА_1. та ОСОБА_2., які виразилися у вимозі передачі чужого майна, з погрозою насильства над потерпілим (вимагання), за попередньою змовою групою осіб, вчиненими повторно, правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 189 КК України.
За сукупністю скоєного дії ОСОБА_1. та ОСОБА_2. вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 189 КК України.
Речові докази - паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_3., посвідчення журналіста газети «Жизнь как она есть», перепустку на роботу в редакцію газети «Жиснь как она есть», кредитну картку банка «Надра» на ім'я ОСОБА_3., дві сім-карти оператора «Лайф», одна сім-карта оператора «Діджус», візитні картки УМВС різних областей, посвідчення про відрядження «Київ-Варва», білети на автобус «Київ-Чернігів», «Чернігів-Варва», сумка чорного кольору, які передані на зберігання потерпілому ОСОБА_3., слід залишити в його користуванні.
Цивільний позов, судові витрати по справі вістуні.
Обставиною, що пом”якшує покарання підсудних ОСОБА_1. та ОСОБА_2., суд визнає щире каяття, та добровільне відшкодування звданих збитків, а обставин, що обтяжують покарання, в судовому засіданні не встановлено.
Вирішуючи питання про вид та розмір покарання ОСОБА_1. та ОСОБА_2., суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєних злочинів, участь кожного з підсудних, обставини при яких скоєно злочини, їх наслідки, обставини, що пом”якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, особи підсудних, які раніше не судимі, за місцем проживання характеризуються задовільно, щиро каються у вчиненому, ОСОБА_1. має молодий вік, а ОСОБА_2. має на утриманні двох неповнолітніх дітей, потерпілий до них претензій не має, тому суд приходить до висновку, що підсудним ОСОБА_1. та ОСОБА_2. необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі, але без ізоляції від суспільства, із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України.
Керуючись ст. 323; 324 КПК України, суд, -
З А С У Д И В:
ОСОБА_1 визнати винним та призначити йому покарання:
по ч. 2 ст. 186 КК України у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;
по ч. 2 ст. 189 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Згідно ст. 70 ч. 1 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання і встановити йому іспитовий строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
Згідно ст. 76 КК України, покласти на засудженого ОСОБА_1 такі обов'язки:
- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання;
- періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи.
ОСОБА_2 визнати винним та призначити йому покарання:
по ч. 2 ст. 186 КК України у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;
по ч. 2 ст. 189 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Згідно ст. 70 ч. 1 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_2покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання і встановити йому іспитовий строк 1 (один) рік.
Згідно ст. 76 КК України, покласти на засудженого ОСОБА_2 такі обов'язки:
- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання;
- періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1, ОСОБА_2 до набрання вироку законної сили залишити без змін - підписку про невиїзд з постійного місця мешкання.
Речові докази - паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_3., посвідчення журналіста газети «Жизнь как она есть», перепустку на роботу в редакцію газети «Жизнь как она есть», кредитну картку банка «Надра» на ім'я ОСОБА_3., дві сім-карти оператора «Лайф», одна сім-карта оператора «Діджус», візитні картки УМВС різних областей, посвідчення про відрядження «Київ-Варва», білети на автобус «Київ-Чернігів», «Чернігів-Варва», сумка чорного кольору, які передані на зберігання потерпілому ім'я ОСОБА_3 - залишити в його користуванні
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Чернігівської області протягом 15 днів з дня його проголошення.
Суддя: О.Ф.Подалюка