ЄУН439/1594/12

Провадження №2/193/57/13

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Р І Ш Е Н Н Я

16 квітня 2013 року сел.Софіївка

Софіївський районний суд Дніпропетровської області в складі:

судді: Джерелейко О.Є.

при секретарі Палій Л.Г.

особи, які беруть участь у справі:

позивач ОСОБА_1

відповідач ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Софіївка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про розірвання шлюбу та просить розірвати шлюб, укладений між нею та ОСОБА_2, після розірвання шлюбу бажає залишити прізвище - «ОСОБА_1».

Позивач в судовому засіданні пояснила, що шлюбні відносини припинено з листопада 2011 року через постійні сварки з відповідачем, за час, що надавався судом на примирення - не примирились, оскільки не бажає зберігати шлюб.

Відповідач в судовому засіданні пояснив, що з позовом не згоден, так як дійсними причинами розірвання шлюбу є те, що у позивача є інший чоловік, шлюбні відносини припинено з вересня-жовтня 2012 року, за час , що надавався судом на примирення- не примирились, оскільки позивач не бажає примирюватись і зберігати шлюбні відносини.

Заслухавши сторони, розглянувши в судовому засіданні матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню із таких підстав.

Згідно із ч.3 ст. 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 Сімейного кодексу України. Згідно із ст.110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

В судовому засіданні за матеріалами справи встановлено: між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений шлюб, який зареєстрований виконкомом Новоюлівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області 15 березня 2001 року (а.с. 3). Від шлюбу сторони неповнолітніх дітей не мають. ОСОБА_1 03.10.2012 року звернулася до відповідача з листом, у якому запропонувала йому добровільно розірвати шлюб, відповідач до відділу РАГС з'явився, але на розірвання шлюбу не погодився (а.с.8 ). Шлюбні відносини позивача та відповідача фактично припинились з жовтня 2012 року, що визнав у судовому засіданні відповідач та його визнання підтверджується часом пред»явлення позовної заяви про розірвання шлюбу- 12 жовтня 2012 року (а.с.2), з цього часу сторони не підтримують подружніх стосунків, судом надавався сторонам термін на примирення з 9 листопада 2012 року по 16 квітня 2013 року, однак сторони не примирились, так як позивач не бажає зберігати шлюб.

Відповідач бажає зберегти шлюбні відносини із позивачем, однак суд не може прийняти до уваги заперечення відповідача, оскільки під час прийняття рішення суд враховує також особисті немайнові права та обов»язки подружжя.

Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається (ст.24 СК). Дружина та чоловік зобов»язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім»ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов»язаний утверджувати в сім»ї повагу до матері. Дружина зобов»язана утверджувати в сім»ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім»ї за свою поведінку в ній (ст.55 СК). Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв»язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом (ч.3,4 ст.56 СК).

У зв'язку з цим, враховуючи особливий характер сімейних відносин та їх об»єктивну недоступність для оточуючих, суд дійшов висновку, що наявні підстави для розірвання шлюбу між сторонами, оскільки сім»я сторін розпалася, їхнє спільне життя суперечить їхнім інтересам, а збереження сім»ї є неможливим, оскільки судом уживались заходи для її збереження, які не дали позитивного результату.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2.Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований виконкомом Новоюлівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області 15 березня 2001 року (актовий запис №3), розірвати.

3.Прізвища після розірвання шлюбу: чоловіка- ОСОБА_2, дружини- ОСОБА_1.

4.Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Софіївський районний суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний термін з дня проголошення рішення.

Суддя: О.Є.Джерелейко