АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________
Справа : №646|2368|13-К Головуючий 1 інстанції Дідовець В.А.
Провадження: 11-cс/790/191/2013 Доповідач: Чопенко Я.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 квітня 2013 року м.Харків
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого Чопенко Я.В.,
суддів Савченко І.Б., Виноградової О.П.,
секретаря Саврухіної Л.М.,
за участю прокурора Белашова А.М.,
адвоката ОСОБА_1,
розглянула в м. Харків, у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22 березня 2013 року,-
В С Т А Н О В И ЛА:
Слідчий ОВС прокуратури Харківської області Горгуль Д.В. звернувся із клопотанням про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_3, підозрюваного у скоєнні злочинів, передбачених ч. З ст. 364, ч.2 ст. і 62. ч.3 ст. 368 КК України.
З наданих матеріалів встановлено, що у провадженні прокуратури Харківської області перебувають матеріали досудового розслідування № 42013220000000088 від 06.03.2013 року за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. З ст. 364, ч.2 ст. 162, ч.З ст. 368 КК України, згідно витягу, ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. З ст. 364, ч.2 ст. 162, ч.З ст. 368 КК України за наступних обставин.
ОСОБА_3 працюючи на посаді оперуповноваженого СКР Фрунзенського РВ ГУМВС України в Харківській області, будучи працівником правоохоронного органу, достовірно знав, що відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про міліцію» основними завданнями міліції є запобігання правопорушенням та їх припинення; виявлення кримінальних правопорушень; участь у розкритті кримінальних правопорушень та розшуку осіб, які їх вчинили.
Крім цього, в силу займаної посади ОСОБА_3 було відомо, що відповідно до вимог ст. 10 Закону України «Про міліцію», працівник міліції на території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу в разі звернення до нього громадян або службових осіб з заявою чи повідомленням про події, які загрожують особистій чи громадській безпеці, або у разі безпосереднього виявлення таких зобов'язаний вжити заходів до попередження і припинення правопорушень, рятування людей, подання допомоги особам, які її потребують, встановлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, охорони місця події і повідомити про це в найближчий підрозділ міліції.
Не дивлячись на зазначені норми діючого законодавства, ОСОБА_3, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно та всупереч інтересам служби, вступив у позаслужбові стосунки з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з метою вимагання та одержання хабара у осіб, які ОСОБА_4 через ОСОБА_6 провокувались до вжиття наркотичного засобу.
19.03.2013, близько 20.00, після одержання повідомлення від ОСОБА_6 про розміщення наркотичного засобу у квартирі АДРЕСА_1 у м. Харкові ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_4, порушуючи право на недоторканність житла ОСОБА_8, яка орендувала, вказану квартиру, за відсутності відповідного дозволу суду, власника чи користувача житлом незаконно проник до зазначеної квартири.
Після цього, ОСОБА_3, разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вимагали у ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які знаходилися у вказаній квартирі, грошові кошти у сумі 24 000 гривень за непритягнення останніх до кримінальної відповідальності за незаконне зберігання наркотичного засобу. Виконуючи їх протиправну вимогу, ОСОБА_7 передав частину хабара у розмірі 1000 доларів США та 4300 гривень, після чого вищезазначені працівники міліції були затримані та їх злочинна діяльність припинена працівникам правоохоронних органів.
Не прийняття в особистих інтересах ОСОБА_3 дій по припиненню, запобіганню вчинення злочинів, передбачених ст.309 КК України призвело до підриву авторитету працівника правоохоронного органа.
В апеляційній скарзі, прокурор, не оскаржуючи обраного ОСОБА_3 запобіжного заходу, просить ухвалу районного суду скасувати, постановити нову ухвалу, та визначити ОСОБА_3 заставу в розмірі 344 100 грн. Вважає вказану ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою. Вказує, що на підставі ст.182 КПК України, розмір застави визначається у межах від 20 до 80 розмірів мінімальної заробітної плати щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, тобто від 22940 до 91760 грн., однак судом не в повній мірі прийнято до уваги, що ОСОБА_3, будучи працівником правоохоронних органів, підозрюється у вчиненні ряду тяжких злочинів, у тому числі злочину, вчиненого із застосуванням насильства чи з погрозою його застосування , яке виразилося в залякуванні потерпілої ОСОБА_8та застосуванням до неї фізичного насилля.
Слідчий суддя, при постановленні ухвали, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст.177,178 КПК України має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, тобто суддею визначено не достатній розмір застави, який не здатний забезпечити виконання ОСОБА_3 покладених на нього обов'язків, оскільки він вчинив декілька тяжких корисливих злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 10 років, з використанням свого службового становища працівника міліції, вину не визнав, слідчим суддею встановлені наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України може незаконно використати свої здібності, які проявилися під час вчинення інкримінованих йому злочинів, навички оперативної роботи, які придбані ним під час служби в міліції, впливати на свідків шляхом погроз та іншими способами, в т.ч. використовуючи зв'язки у правоохоронних органах, перешкоджати розслідуванню кримінального провадження при провадженні досудового розслідування.
Також прокурор вказує, що слідчим суддею було необґрунтовано обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 18.05.2013 р. на 59 діб ОСОБА_3, хоча слідчим в ОВС прокуратури області було заявлено клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб.
Заслухавши суддю доповідача, прокурора, що просив задовольнити апеляцію, захисника, що заперечував проти її задоволення, перевіривши матеріали справи та розглянувши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних причин.
Згідно оскаржуваної ухвали слідчим суддею було задоволено клопотання слідчого і у відношенні ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокурор в апеляційній скарзі просить ухвалу слідчого судді про задоволення клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3- скасувати, і тут же ставить апеляційну вимогу щодо постановлення ухвали знову ж таки про задоволення клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3
Таким чином прокурор вступає в протиріччя сам з собою і навіть в тексті самої апеляції він зазначає наступне: «Не оскаржуючи обраного ОСОБА_3 запобіжного заходу, вважаю вказану ухвалу слідчого судді незаконною та необгрунтованою з наступних підстав».
Більш того, прокурор в апеляційній скарзі просить обрати стосовно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 19.05.2013 р. щодо якого взагалі в матеріалах відсутнє клопотання як слідчого так і прокурора про обрання запобіжного заходу.
Таким чином вищенаведені вимоги апеляційної скарги прокурора безпідставні.
Також прокурор в апеляції просить визначити ОСОБА_3 заставу в розмірі 344 100 грн.
Однак, відповідно до ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом, а не прокурором, і межі розміру застави чітко регламентовані ч.5 ст.182 КПК України.
Більш того, ч.3 ст.183 КПК України чітко регламентує, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбаченим цим Кодексом.
За таких обставин, судова колегія приходить до висновку про обгрунтованість застосування до ОСОБА_3 ч.3 ст.183 КПК України та п.2 ч.5 ст.182 КПК України слідчим суддею.
Що стосується посилання прокурора на те, що слідчим суддею було необґрунтовано обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 18.05.2013 р. на 59 діб ОСОБА_3, хоча слідчим в ОВС прокуратури області було заявлено клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб то воно є також безпідставним.
Як вказано в ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою не може перевищувати шестидесяти днів.
За таких обставин, обрання слідчим суддею запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 18.05.2013 р. на 59 діб ОСОБА_3 проведено без порушень ч.1 ст.197 КПК України.
Відповідно до положень ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
При розгляді клопотання слідчого суд дійшов до висновків, які колегія суддів вважає обгрунтованими.
Так, розглядаючи клопотання слідчого, суд, з дотриманням вимог ст.ст.177,178 КПК України на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінив всі обставини, передбачені ст.177,178 КПК України, що враховуються при обранні запобіжного заходу, належним чином мотивував своє рішення.
Суд, обираючи запобіжний захід, зробив вірний висновок застосовуючи до ОСОБА_3 запобіжний захід з покладенням на останнього виконання обов'язків передбачених ч.5 ст.194 КПК України з метою забезпечення його належної процесуальної поведінки.
З даним висновком слідчого судді погоджується і колегія суддів.
За таких обставин, ухвала слідчого судді Червонозаводського районного суду м.Харкова від 22.03.2013 року, щодо застосування запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_3, винесена обгрунтовано, відповідає вимогам КПК України, а тому підстав для її скасування з приводів зазначених в апеляції прокурора колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 392,407,418,419, 422,423 КПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И ЛА :
Ухвалу слідчого судді Червонозаводського районного суду м.Харкова від 22.03.2013 року щодо застосування запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_3 залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й відповідно до вимог ст.424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: