ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

17 квітня 2013 року Справа № 5021/1138/2011

Вищий господарський суд України у складі: суддя Дерепа В.І. - головуючий,

судді Грек Б.М., Палій В.В. (доповідач),

розглянувши матеріали

касаційної скарги Спільного агрохімічного підприємства "Родючисть" у формі товариства

з обмеженою відповідальністю

на ухвалу господарського суду Сумської області від 22.10.2012 р. та

на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 26.11.2012 р.

зі справи № 5021/1138/2011

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЛеСтар"

до Спільного агрохімічного підприємства "Родючисть" у формі товариства

з обмеженою відповідальністю

третя особа, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет

спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "ЮВС" в особі

ліквідатора Нагорнєвої Тетяни Володимирівни

про стягнення 414 654,40 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Вищого господарського суду України від 13.02.2013 первісну касаційну скаргу було повернуто скаржникові на підставі пункту 1 частини першої статті 1113 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Спільне агрохімічне підприємство "Родючисть" у формі товариства з обмеженою відповідальністю повторно звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою від 28.02.2013 № 86, у якій просить скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 22.10.2012 та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 26.11.2012 зі справи № 5021/1138/2011, задовольнити заяву Спільного агрохімічного підприємства "Родючисть" у формі товариства з обмеженою відповідальністю про перегляд рішення господарського суду Сумської області по справі № 5021/1138/2011 від 13.07.2011 за нововиявленими обставинами; рішення господарського суду Сумської області від 13.07.2011 по справі № 5021/1138/2011 скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

За результатами розгляду матеріалів касаційної скарги Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність її повернення, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.

Додані до касаційної скарги описи вкладення у цінні листи із відтисками поштового штемпеля від 13.12.12 та фіскальні чеки від 13.12.2012 не можуть бути доказами направлення на адреси іншої сторони та третьої особи касаційної скарги від 28.02.2013 №86, так як касаційна скарга складена пізніше, ніж були здійснені поштові відправлення на адреси іншої сторони та третьої особи.

Згідно з частиною четвертою статті 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору.

01.11.2011 набрав чинності Закон України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон), який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої станом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" у 2013 році установлено з 1 січня мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 1147 грн.

За приписами підпункту 8 пункту 2 частини другої статті 4 Закону, ставка судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу господарського суду становить 0,5 розміру мінімальної заробітної плати.

З урахуванням зазначеного та розміру ставки судового збору, скаржником при зверненні до суду із касаційною скаргою у 2013 році мало бути сплачено такий збір у сумі 573,50 грн. Проте, скаржником при зверненні із касаційною скаргою у 2013 році було сплачено судовий збір у розмірі 567,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №1546 від 13.12.2012.

Таку ж правову позицію викладено і в пункті 2.16 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України". Відповідно до зазначеної постанови передбачено, що підпунктом 8 пункту 2 частини другої статті 4 Закону визначено розмір ставки судового збору з апеляційної і касаційної скарги на ухвалу господарського суду, а саме 0,5 розміру мінімальної заробітної плати. Зазначене положення стосується подання апеляційних і касаційних скарг на будь-які ухвали господарського суду, які підлягають оскарженню, - незалежно від того, чи передбачено Законом справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо:

- до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам) у справі;

- до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Враховуючи викладене та керуючись пунктами 3, 4 частини першої і частиною другою статті 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України,

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу на ухвалу господарського суду Сумської області від 22.10.2012 та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 26.11.2012 зі справи №5021/1138/2011 повернути Спільному агрохімічному підприємству "Родючисть" у формі товариства з обмеженою відповідальністю.

2. Повернути Спільному агрохімічному підприємству "Родючисть" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (Сумська обл., Сумський район, с. Склярівка, вул. Молодіжна, 1, код 19369021) судовий збір у сумі 567,00 грн. (п'ятсот шістдесят сім грн.00 коп.), сплачений за платіжним дорученням від 13.12.2012 № 1546.

Головуючий В.І. Дерепа

Судді Б. М. Грек

В. В. Палій