АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М.КИЄВА

Справа № 22-4629 Головуючий у 1-й інстанції: Катющенко В.П.

Доповідач: Волошина В.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2013 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого Волошиної В.М.

Суддів Котули Л.Г., Слюсар Т.А.

при секретарі Орленко Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою СергієнкоОльги Миколаївни - представника Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 24 грудня 2012 року по цивільній справі за заявою ОСОБА_3, заінтересовані особи: Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк», ОСОБА_4, ОСОБА_5, про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у справі №456/10 від 08 червня 2010 року.

Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду із завою про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 08 червня 2010 року у справі №456/10, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що третейський суд не залучив до розгляду у справі всіх осіб на обсяг правомочностей яких впливає рішення суду.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 24 грудня 2012 року заяву ОСОБА_3, заінтересовані особи: Акціонерно- комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк», ОСОБА_4, ОСОБА_5 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у справі №456/10 від 08 червня 2010 року - задоволено. Скасовано рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 08 червня 2010 року у справі № 456/10 за позовом Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором про надання відновлювальної кредитної лінії.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду першої інстанції представник заінтересованої особи подала апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі представник ПАТ «Укрсоцбанк» порушує питання про скасування ухвали суду першої інстанції та ухвалення нової, якою в задоволенні заяви ОСОБА_3 відмовити, мотивуючи тим, що судове рішення суду ухвалено при неправильному застосуванні норм ст. 51 Закону України «Про третейські суди» та положень ст. 389-4, 389-5 ЦПК України.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначила, що суд першої інстанції при постановлені оскаржуваної ухвали не звернув увагу на те, що сам зміст рішення третейського суду не дає жодних підстав вважати, що наявна заборгованість має бути стягнута не тільки з ОСОБА_4, а й з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 та дійшов до помилкового висновку про те, що Постійно діючий третейський суд при Асоціації українських банків вийшов за межі своєї компетенції та вирішив питання про права та обов′язки осіб, які не брали участі у справі. Вважає, що суд першої інстанції не дослідив у повному обсязі матеріали справи, не дав належну оцінку поданим доказам та дійшов помилкового висновку про те, що справа була непідвідомча третейському суду відповідно закону, що призвело до неправильного вирішення справи по суті та порушення прав ПАТ « Укрсоцбанк».

У судовому засіданні представник заінтересованої особи Сергієнко О.М. підтримала доводи апеляційної скарги. Представник заявника ОСОБА_1 - заперечувала, просила ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Заявник ОСОБА_3, а також заінтересовані особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5 в судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи судом повідомлені у встановленому законом порядку. У відповідності до вимог статті 74, 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у їх відсутність.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягають задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи заяву ОСОБА_3 та скасовуючи рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 08 червня 2010 року у справі № 456/10, суд першої інстанції виходив із того, що порушення провадження третейським судом у справі за позовною заявою Акціонерно-комерційний банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором про надання відновлюваної кредитної лінії №1945 від 28.11.2007 року, є незаконним, порушує вимоги ст. 27 ЗУ «Про третейські суди», оскільки третейський суд не мав компетенції щодо розгляду поданого до нього Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» позову, оскільки останнім були пред'явлені вимоги до трьох відповідачів, ОСОБА_4 - позичальника, з яким укладена третейська угода, та ОСОБА_3, ОСОБА_5 - поручителів, з якими третейська угода не укладалася. Третейський суд про розгляд позову самостійно визначив обсяг відповідальності відповідачів, порушив провадження щодо одного з них, вийшов за межі позовних вимог, оскільки позивач, Акціонерно-комерційний, банк соціального розвитку «Укрсоцбанк», просив третейський суд стягнути заборгованість з трьох відповідачів солідарно, при цьому позивач будь-яких уточнень до позовних вимог до третейського суду не подавав.

Однак погодитись з таким висновком суду першої інстанції не можна, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, суд неправильно застосував норми процесуального закону.

Судова колегія вважає, що вказані порушення призвели до неправильного вирішення справи, тому суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу суду першої інстанції й постановляє нову ухвалу із наступних підстав:

Відповідно до положень статті 389-1 ЦПК України сторони, треті особи, а також особи, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, мають право звернутися до суду із заявою про скасування рішення третейського суду.

Підстави для скасування рішення третейського суду визначені статтею 389-5 ЦПК України. У даній статті зазначений виключний перелік підстав для скасування рішення третейського суду (він є тотожним з переліком, визначеним у ч. 3 ст. 51 Закону України "Про третейські суди"). Скасування рішення третейського суду з інших підстав, не передбачених цією статтею, не допускається.

Звертаючись до суду першої інстанції із заявою про скасування рішення третейського суду заявник ОСОБА_3 посилався на те, що рішення третейського суду ухвалено без його участі й відносно його прав та обов'язків.

З матеріалів справи вбачається та підтверджено матеріалами третейської справи №456/10, що між Акціонерно-комерційний банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_4 28 листопада 2007 року укладено договір про надання відновлюваної кредитної лінії №1945 В пункті 6.2 умов договору сторони визначили, що у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, сторони, керуючись ст. 5 Закону України «Про третейські суди», домовились про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Ярошовцем Василем Миколайовичем Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. М.Раскової, 15. У випадку неможливості розгляду спору вказаним третейським суддею спір розглядається третейським суддею Мороз Оленою Анатоліївною або Білоконем Юрієм Миколайовичем у порядку черговості, вказаному у даному пункті. У разі, якщо спір не може бути розглянутий визначеними у даному пункті суддями, суддя призначається Головою Постійно діючим третейським судом при Асоціації українських банків у відповідності до чинного Регламенту Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків.

Отже, зазначений договір, укладений між Акціонерно-комерційний банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_4, містять третейське застереження про вирішення спору між сторонами Постійно діючим третейським судом при Асоціації українських банків.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 28 листопада 2007 року між Акціонерно- комерційний банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» - кредитором, ОСОБА_4, позичальником, та ОСОБА_3 та ОСОБА_5 як поручителями були укладені договори поруки. Умови даних договорів не містять застереження сторін про вирішення спору в третейському суді. Також не містять матеріали третейської справи №456/10, в тому числі матеріали даної справи, доказів того, що між сторонами, кредитором, позичальником та поручителями укладалися третейські угоди, та/або додаткові угоди до договорів поруки, де сторони визначали третейське застереження, відповідно до вимог ст. 12 ЗУ «Про третейські суди».

22 березня 2010 року Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк», звернувся до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором кредиту. Відповідно до заявлених позовних вимог Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» просив суд стягнути з громадян ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 солідарно на користь АКБ «Укрсоцбанк» загальну суму заборгованості за договором про надання відновлюваної кредитної лінії №1945 від 28 листопада 2007 року в сумі 1 227 220 гривень 16 копійок; стягнути з громадян солідарно ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, на користь АКБ «Укрсоцбанк» сплачений третейський збір в розмірі 12 672 гривні 21 копійку.

Вирішуючи питання про наявність або відсутність компетенції для розгляду конкретної справи третейським суддею Мороз О.А. Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків встановлено, що між АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» і ОСОБА_4 наявна угода про передачу спору на розгляд третейського суду та ухвалою від 08 квітня 2010 року порушив провадження у справі за позовом Акціонерно - комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором про надання відновлюваної кредитної лінії №1945 від 28 листопада 2007 року.

08 червня 2010 року ухвалено рішення яким позов Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості задоволений повністю. Стягнуто з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача заборгованість по договору кредиту у сумі 1 227 220 гривень 16 копійок та третейський збір у розмірі 12 672 гривень 21 копійок.

Таким чином, у межах рішення третейського суду вирішено питання, що стосується виключно сторін третейського розгляду щодо неналежного виконання позичальником умов кредитного договору, при цьому питання про права та обов'язки ОСОБА_3 та ОСОБА_5, як поручителів за договорами поруки, даним рішенням не вирішувалось і суд не вийшов за межі позовних вимог про що наголошувала сторона.

Колегія суддів приходить до висновку, що рішення третейського суду, ухвалено в межах чинного законодавства, є обов'язковим лише для сторін третейського розгляду та не стосується прав і обов'язків ОСОБА_3

За таких обставин, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нової, якою в задоволенні заяви ОСОБА_3, заінтересовані особи: Акціонерно- комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк», ОСОБА_4, ОСОБА_5 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у справі №456/10 від 08 червня 2010 року слід відмовити, а рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у справі №456/10 від 08 червня 2010 року залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 313, 314, 315, 317, 319, 389-4 ЦПК України, колегія суддів ,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Сергієнко Ольги Миколаївни - представника Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» задовольнити.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 24 грудня 2012 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні заяви ОСОБА_3, заінтересовані особи: Акціонерно- комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк», ОСОБА_4, ОСОБА_5, про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у справі №456/10 від 08 червня 2010 року, відмовити. Рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у справі №456/10 від 08 червня 2010 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий:

Судді: