Справа № 22ц-2696/06 Головуючий у 1 інстанції:
Категорія: Пруський І.І.
Доповідач: Маляренко І.Б.
РІШЕННЯ Іменем України
"08 " листопада 2006 року колегія суддів судової палати з
цивільних справ апеляційного суду Луганської області у складі: Головуючого: Маляренко І.Б. Суддів: Яресько А.В., Луганської В.М. За участю секретаря: Пшебокової О.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Біловодського районного суду Луганської області від 18 липня 2006 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
Оскаржуваним рішенням вищезазначені позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено в повному обсязі; суд стягнув з ОСОБА_1 на її користь моральну шкоду у сумі 1699 грн. Та судові витрати - 187 грн.
В апеляційній скарзі ставиться питання про зміну рішення Біловодського районного суду Луганської області від 18 липня 2006 року шляхом зменшення розміру стягненої суми моральної шкоди у зв"язку з тим, що висновки суду не в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи, і суд не врахував стан її здоров"я і матеріальне становище.
В судовому засіданні апелянт підтримала заявлені вимоги, просила зменшити розмір стягненої з неї на користь позивачки моральної шкоди до 500 грн.; позивачка з вимогами апелянта погодилася.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши доповідача, пояснення осіб, що брали участь у справі, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, згідно із ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив спр згідно із законом.
Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин, на сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які б досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 214 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:
1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;
3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;
4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;
5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити...
Оскаржуване рішення вимогам вищезазначених норм цивільного процессуального права відповідає не в повному обсязі. Суд 1 інстанції, приймаючи рішення, не послався на те, що правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються ст.ст. 23,1167, 1168 ЦК України.
Згідно із ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких, фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. ( Пункт 4 частини другої статті 23 в редакції Закону N 3261-IV ( 3261-15 ) від 22.12.2005 )
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Суд зазначених положень до уваги не взяв, не уточнив у позивачки, в чому саме полягає спричинена їй діями відповідачки моральна шкода і якими доказами підтвержується її наявність, і, як наслідок, не надав та й не міг надати їм відповідної оцінки.
Враховуючи наведене, пояснення сторін,надані відповідачкою документи стосовно її матеріального і сімейного стану, вимоги розумності і справедливості, колегія суддів вважає за можливе зменшити розмір моральної шкоди, стягненої з ОСОБА_1, до 500 грн.,в іншій частині рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 303,307,309,313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити, рішення Біловодського районного суду Луганської області від18 липня 2006 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди - змінити: скасувати в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в якості відшкодування завданої моральної шкоди 1699 гривень і постановити в цій частині нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди 500 гривень; в іншій частині - залишити без змін.
Рішення набирає чинності негайно, але протягом двох місяців може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.