Справа №22ц- 2831\06 Головуючий в 1 -й інстанції: Масенко Д.Є
Категорія Доповідач Борисов Є.А.
УХВАЛА
Іменем України
14 листопада 2006 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного
суду Луганської області у складі:
головуючого: Борисова Є.А.
суддів: Кравченко Н.В., Пригорнєвої Л.І..
при секретарі: Пономарьовій О.І.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за
апеляційною скаргою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 на
рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 19 червня 2006 року за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу
встановила:
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, зазначивши у позові, що ОСОБА_2 є сестрою померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3, який у 2002 році позичив у нього 3500 грн. та не повернув їх у строк. Оскільки до своєї смерті ОСОБА_3 мешкав у будинку, який належав його батькові - ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1, він є спадкоємцем разом з відповідачкою по справі. Таким чином, позивач вважає, що після смерті ОСОБА_3 залишилася спадщина у вигляді 1\2 частини будинку АДРЕСА_1, яка отримана відповідачкою. У зв'язку з вказаними обставинами позивач вважає, що ОСОБА_2 на підставі ст.. 1231 ЦК України як спадкоємець повинна відшкодувати заподіяну ОСОБА_3 шкоду у межах спадкового майна та просить стягнути на його користь зі ОСОБА_2 3500 грн.
Рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 19 червня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 були залишені без задоволення за їх необґрунтованістю.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи і судом неправильно застосовані норми матеріального права.
Позивач в судове засідання не з'явився, про дату і час розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу не визнав, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України законним і обґрунтованим є рішення, коли суд виконав всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом, на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
З матеріалів справи вбачається, що встановлені судом обставини у повному обсязі відповідають обставинам справи.
Так встановлено, що 20.06.2003 року між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір займу на суму 3500 грн. згідно з яким позивачем було передано ОСОБА_3 3500 грн., які останній повинен був повернути в строк до 20.06.2004 року, однак в зазначений термін борг повернуто не було, а ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи (а.с.4) і не оспорюються сторонами.
Відповідно до ст..608 ЦПК України , зобов'язання припиняються смертю боржника. якщо воно с нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.
Суд першої інстанції з урахуванням вищезазначених обставин вірно дійшов висновку про те. що зобов'язання ОСОБА_3 за договором позики від 20.06.2003 року припинені ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку зі смертю останнього.
Суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги посилання позивача на те, що договір позики був забезпечений 1\2 часткою будинку АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_3 на праві спадкування після смерті його батька ОСОБА_4, оскільки на момент укладення договору позики ОСОБА_4 був живий і спадщина відкрита не була.
Судом першої інстанції також було встановлено, що відповідач ОСОБА_2 прийняла спадщину після смерті свого батька - ОСОБА_3, а післі смерті свого брата - ОСОБА_3 вона ніякого спадкового майна не отримувала. Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами (а.с. 64-68, 70-71). За таких обставин висновок суду про відсутність підстав для покладення на відповідачку обов'язку по відшкодуванню позивачу шкоди на підставі ст.. 1231 ЦК України є правильним і суд обґрунтовано відмовив позивачу в задоволенні його позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги про те, що померлий ОСОБА_3 фактично прийняв спадщину після смерті свого батька - ОСОБА_4, оскільки на момент смерті останнього проживав разом з ним і що після смерті ОСОБА_3 відбулася спадкова трансмісія, в результаті якої ОСОБА_2 отримала право на спадкування частини спадкового майна, яка належала її брату і тому зобов'язана задовольнити вимоги позивача про стягнення боргу на підставі ст.. 1282 ЦК України, судовою колегією не можуть бути прийняті до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази тієї обставини що на момент смерті ОСОБА_4, який помер 21 червня 2004 року, його син ОСОБА_3 постійно проживав разом з ним. Наявна в матеріалах справи довідка (а.с. 34) датована 20.07.2005 року і не містить в собі відомостей про те, що ОСОБА_3 на момент відкриття спадщини після смерті свого батька постійно проживав разом з ним.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія вважає, що рішення суду відповідає вимогам діючого законодавства, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому не можуть бути підставою для зміни чи скасування рішення суду.
Керуючись ст.ст.303, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 19 червня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу залишити без змін.
Ця ухвала набирає чинності негайно та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців після її проголошення.