Справа № 22ц - 2461/06                                Головуючий у 1

інстанції: Гайдук В.Г. Доповідач: Маляренко І.Б.

УХВАЛА Іменем України

"15"   листопада   2006 року                                                  колегія суддів

судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області у складі:

Головуючого: Маляренко І.Б. Суддів: Яресько А.В., Луганської В.М. За участю секретаря: Пшебокової О.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Лутугінського районного суду Луганської області від 12 квітня 2006 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Лутугінського районного суду Луганської області від 12 квітня 2006 року стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 2720 грн., з яких - на відшкодування матеріальної шкоди - 1986 грн., судові витрати - 234 грн. і на відшкодування моральної шкоди - 500 грн.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду як такого, що не відповідає вимогам чинного законодавства, і прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши доповідача, пояснення осіб, що брали участь у справі, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає скаргу такою, що підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Так, відповідно до ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

З матеріалів справи і пояснень осіб, що брали участь у справі, вбачається, що дійсно 15.09.2005 року у с. Розкішне Лутугінського району під час того, як відповідачка переганяла через проїзжу частину дороги телицю, і та зіштовхнулася з автомобілем ВАЗ 2101 НОМЕР_1, що належить позивачеві ОСОБА_3. За кермом автомобіля знаходився ОСОБА_4.

Між тим, суд зазначеної обставини до уваги не взяв, правовий статус ОСОБА_4 не визначив і до участі у справі у належному порядку не притягнув, обмежившись його допитом в якості свідка.

Не було судом взято до уваги і того, що для покладення відповідальності на особу, що спричинила шкоду, необхідна сукупність чотирьох умов, а саме: наявності шкоди, протиправності дій зазначеної особи, причинного зв"язку між протиправною поведінкою відповідачки і поведінкою телиці, залишеної на певний період без догляду, і ДТП. При цьому володільцем джерела підвищеної небезпеки є позивач, а не відповідачка.

І в рішенні суду відсутня оцінка цього факту з точки зору того, яким чином несе майнову відповідальність володілець джерела підвищеної небезпеки за спричинену шкоду, в тому числі і своєму майну.

Крім того, вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, суд не перевірив, чи передбачають правовідносини, що виникли між сторонами по справі, її відшкодування.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 303, 307, 311, 313-315 ЦПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника відповідачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 -задовольнити частково, рішення Лутугінського районного суду Луганської області від 12 квітня 2006 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди - скасувати, справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.

Ухвала набирає чинності негайно, але протягом двох місяців може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.