33-223

ПОСТАНОВА

ІМ'ЯМ  УКРАЇНИ

27 жовтня 2006 року                         м. Запоріжжя

Перший заступник голови апеляційного суду Запорізької області Бочарников C.O., розглянувши скаргу ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 10 листопада 2004 року

ВСТАНОВИВ

Постановою судді Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 10 листопада 2004 року, -

ОСОБА_1, працюючого ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою:АДРЕСА_1, -

притягнуто до адміністративної відповідальності і визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП (порушення водіями правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажів, шляхів, шляхових споруд чи іншого майна) і накладено грошове стягнення в сумі 60 грн.

ОСОБА_1, який керував 23 серпня 2004 року о 18 год. автомобілем «Рено» (державний номер НОМЕР_1) в селі Луначарське Бердянського району Запорізької області, визнано винним у порушенні пунктів 10.1, 12.1, 12.3 і 13.1 Правил дорожнього руху, що потягло зіткнення з автомобілем «Форд-Транзіт» (державний номер НОМЕР_2), яким керував водій ОСОБА_2, автомобілем ВАЗ-2108 (державний номер НОМЕР_3), яким керував водій ОСОБА_3 та отримання тілесних ушкоджень пасажирами автомобілю «Рено» ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6.

У скарзі на це судове рішення ОСОБА_1 просить його скасувати, оскільки він не приймав участі у розгляді справи, саму її направити на новий розгляд для більш повного з'ясування всіх обставин дорожньо-транспортної пригоди.

Перевіривши матеріали справи, скаргу ОСОБА_1 знаходжу такою, яка підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 268 КУпАП та роз'яснень, які містяться у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року N 14 „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні  правопорушення  на транспорті",  справа  про  адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду такої.

У справі взагалі відсутні дані про сповіщення ОСОБА_1 про місце і час розгляду справи. Вимоги статті 285 КУпАП, згідно з якою суд зобов'язаний протягом трьох днів після розгляду справи, вручити чи вислати копію постанови особі, щодо якої її винесено, не виконано.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 КпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше ніж через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - через два місяці з дня його виявлення. Протокол про вчинення адміністративного правопорушення складено ЗО вересня. Тоді ж, у вересні 2004 року, без зазначення точної дати, проти ОСОБА_1 було відмовлено у порушенні кримінальної справи у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого частиною 1 статті 286 КК України.

Судове рішення, яким ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення і накладено грошове стягнення - у всякому випадку постановлено вже після закінчення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених статтею 38 КУпАП.

У ст. 247 КУпАП наведено перелік обставин, за наявності яких справа про адміністративне правопорушення має бути закрита, зокрема у п. 7 передбачено закриття справи в разі пропущення двомісячного строку. Отже, у такому випадку особа має бути звільнена від адміністративної відповідальності. А в разі звільнення від відповідальності до особи не може бути застосовано адміністративне стягнення. Тому, провадження у справі повинно бути закрито.

Керуючись ст. ст. 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ

скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову судді Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 10 листопада 2004 року щодо ОСОБА_1 скасувати і провадження у справі закрити.