донецький апеляційний господарський суд

 

Постанова

Іменем України

04.07.2006 р.                                                                                    справа №16/56

Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

Діброви  Г.І.

суддів

Дзюби  О.М., Москальової  І.В.,

за участю представників сторін:

від позивача:

Недорез С.І. (довіреність б/н від 21.03.2006р.) Фінченко А.А. (довіреність б/н від 06.03.2006р.) ,

від відповідача:

Гравова Н.В. (довіреність №01-2871 від 16.10.2003р.) Ткаченко Л.І. (довіреність №01-603 від 03.03.2006р.) ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Закритого акціонерного товариства «Єнакіївський коксохімпром», м. Єнакієве Донецької області

на рішення господарського суду

Донецької області

від	19.05.2006 року

по справі

№16/56(Суддя Манжур В.В.)

за позовом

Відкритого акціонерного товариства «Донецьксільбуд», м. Донецьк

до	Закритого акціонерного товариства «Єнакіївський коксохімпром», м. Єнакієве Донецької області

про	стягнення 204348,64грн.

В С Т А Н О В И В:

У 2006 році позивач, Відкритого акціонерного товариства «Донецьксільбуд», м. Донецьк, звернувся з позовною заявою до господарського суду Донецької області до відповідача –Закритого акціонерного товариства «Єнакіївський коксохімпром», м. Єнакієве Донецької області про стягнення 204348 грн. 64 коп.

В процесі розгляду справи, відповідно до вимог ст. 22 ГПК України, позивачем було надано уточнення до позову, згідно із яким зменшено розмір позовних вимог в частині зменшення суми виконаних робіт за жовтень 2005р. за винятком робіт, згідно кошторису, які складають 90853 грн. 40 коп.

Рішенням від 19.05.2006р. позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Донецьксільбуд», м. Донецьк про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Єнакіївський коксохімпром», м. Єнакієве Донецької області суми основного боргу в розмірі 167247 грн. 80 коп., пені в розмірі 16781 грн. 46 коп., 3% річних в сумі 1316 грн. 59 коп., командировочних витрат в сумі 9002 грн. 80 коп., та матеріальної компенсації моральної шкоди в розмірі 10000грн. були задоволені частково, судом присуджено до стягнення з відповідача суму основного боргу в розмірі 153505 грн. 40 коп., 3% річних в сумі 1262 грн. 79 коп. Судове рішення мотивоване тим, що вимоги позивача в частині часткового стягнення суми основного боргу доказані, вина відповідача у невиконанні договірних зобов'язань доведена, штрафні санкції у вигляді 3% річних в сумі 1262 грн. 79 коп. також правомірно заявлені позивачем та підлягають до стягнення.

Відповідач, Закрите акціонерне товариство «Єнакіївський коксохімпром», м. Єнакієве Донецької області, з прийнятим рішенням не згоден, вважає, що господарський суд при прийнятті рішення не в повній мірі з'ясував обставин, що мають значення для справи, визнав встановленими обставини, які недоведені  позивачем, порушив норми матеріального та процесуального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 19.05.2006 року скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити позивачеві у позовних вимогах в повному обсязі.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому з вимогами апеляційної скарги не погодився, та просив Донецький апеляційний господарський суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду –без змін.

Розпорядженням заступника голови Донецького апеляційного господарського суду змінена колегія суддів для розгляду апеляційної скарги.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки відповідно до ст. 129 Конституції України одним з основних принципів судочинства є забезпечення апеляційного оскарження, ч. 2 ст. ст. 124 Конституції України передбачає право особи на захист судом її прав, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, які виникають у державі. Згідно ст. 2 Закону України «Про судоустрій», суд здійснює правосуддя у відповідності із принципом верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України і законами прав і законних інтересів юридичних осіб. Частиною 3 Закону України «Про судоустрій» встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України та законами.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року №5 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності  - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи,  висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст. 28-29 Закону Україну “Про судоустрій” та ст.101 ГПК України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України обов’язки виникають  з угод, передбачених законом, а також угод, хоч і не передбачених законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов’язки.

Як вбачається із матеріалів справи, 16.10.2004р. між сторонами був укладений договір, з протоколом розбіжностей, на виконання робіт по ремонту об'єктів основного виробництва №530, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання, з дотриманням діючих технічних норм, здійснити роботи по посиленню і ремонту будівельних конструкцій будівлі коксосортировки, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити вартість вказаних робіт наступним чином: - зробити авансування не пізніше 10 днів після підписання договору в розмірі 150000 грн. для придбання та перевезення матеріалів та конструкцій (п. 3.7 договору в редакції протоколу розбіжностей від 06.10.2004р.), кінцевий розрахунок по договору проводиться за фактично виконані роботи по фактичним затратам по поетапному закінченню робіт щомісячно, не пізніше 10 банківських днів після прийому-здачі робіт (п. 3.8 договору). Строк виконання робіт -  31.10.2005р. визначений протоколом засідання керівників підрядника та замовника від 27.07.2005р., який є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 4.4 договору передбачено зобов'язання замовника прийняти роботи виконані підрядником, не пізніше 3-х календарних днів з дня отримання письмового повідомлення позивача про їх виконання у вигляді акту приймання-передачі виконаних робіт. У випадку, якщо замовник відмовляється від прийняття виконаних робіт, така відмова повинна бути оформлена актом, в якому перелічуються підстави та вказуються недоліки виконаних робіт та зазначається строк для усунення виявлених недоліків (п. 4.5 договору).

У виконання вимог договору відповідачем був зроблений авансовий платіж в розмірі 150000 грн., на суму якого підрядником було придбано матеріали та конструкції.

Позивачем по справі, ВАТ Донецьксільбуд», м. Донецьк, були виконані роботи по ремонту об'єктів основного виробництва, на підставі чого були складені акти приймання-передачі виконаних робіт за період з листопада 2004р. по лютий 2005р. на загальну суму 244534 грн. Вказані акти підписані представниками обох сторін.

01.03.2005р. сторонами був складений протокол засідання сторін, яким була узгоджена вартість робіт, що залишилися, яка складає 611000 грн., з урахуванням ПДВ, а також забезпечення робіт основними матеріалами було покладено на замовника, та складений кошторис від 07.04.2005р.

Відповідно до актів приймання-передачі виконаних робіт, всі роботи, передбачені технологією та кошторисом від 07.04.2005р. були закінчені 25.10.2005р. по всім розділам кошторису на суму 611000грн., з ПДВ, та оплачені частково по вересень 2005р. включно, а роботи за жовтень 2005р. в сумі 104,5958тис.грн. залишилися несплаченими.

Позивачем на адресу відповідача були виставлені акти виконаних робіт форми КБ-2, КБ-3 за жовтень 2005р. на суму 104,5958 тис.грн.

Відповідач вказані роботи не оплатив, посилаючись на невизнання ним актів приймання-здачі робіт за жовтень 2005р. по формі КБ-3, КБ-2, оскільки акти форми КБ-2, розділ 8 п.п. 27, 28, 29, 30, 31 кошторису не були виконані позивачем.

Позивач посилається також на виконання ним, крім робіт, передбачених кошторисом, додаткових робіт, а саме посилені балки та ригелі на загальну суму 62652 грн. –акт на додаткові роботи від 20.10.2005р. Зазначені додаткові роботи були виконані позивачем в результаті проробки та аналізу отриманих від відповідача з порушенням строків передачі в порядку п. 2.1 договору креслень №№29013, 14341, 14342.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, вислухавши пояснення сторін, судова колегія дійшла висновку, що:

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України, як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері і положення Цивільного кодексу України, як загального акту законодавства.

Згідно з п.4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов'язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається.

Відповідно до вимог ст. 837 ЦК України за договором підряду замовник зобов'язаний прийняти та оплатити виконані роботи. У випадку невиконання замовником цього зобов'язання, підрядник має право вимагати відшкодування спричинених збитків, включаючи додаткові витрати (у тому числі оплату додаткових робіт).

Згідно із ст. 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником згідно із договором підряду, оглянути її і у випадку виявлення допущених в роботі відступів від умов договору або інших недоліків, негайно заявити про них підряднику. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступлення від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки в роботі, які могли були бути встановлені при звичайному засобі її прийняття (явні недоліки).

Судова колегія вважає, що судом першої інстанції правомірно встановлено, що уточнені вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 153505 грн.. 40 коп. (90853 грн. 40 коп. –за виконані роботи за жовтень 2005р.  та 62657 грн. –виконані додаткові роботи) доказані, обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також правомірно судом першої інстанції задоволені вимоги щодо стягнення 3% річних в розмірі 1262 грн. 79 коп., оскільки уточнений розрахунок є обґрунтованим.

Вимоги позивача в частині стягнення пені, командировочних затрат, моральної шкоди правомірно не задоволені господарським судом Донецької області, в зв'язку з недоведеністю.

Заперечення заявника апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не впливають на правомірність прийнятого рішення.

Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України  рішення господарського суду Донецької області від 19.05.2006 року у справі №16/56 ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

                                                  П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Єнакіївський коксохімпром», м. Єнакієве Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 19.05.2006 року у справі №16/56 залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 19.05.2006 року у справі №16/56 –без змін.

Головуючий          Діброва  Г.І.

Судді:          Дзюба  О.М.

          Москальова  І.В.

          

Надр.5 прим:

1 –у справу;

2 –позивачу;

3 –відповідачу;

4 –ДАГС;

5 –ГС Дон. обл.;

Богомолова Ю.І