донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
04.07.2006 р. справа №20/152
Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: | Діброви Г.І. |
суддів | Дзюби О.М., Москальової І.В., |
за участю представників сторін: |
від позивача: | Єнік Є.В. (довіреність №308/102 від 29.12.2005р.), |
від відповідача: | Не з'явився, |
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | Дочірної компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м.Київ |
на постанову (ухвалу) господарського суду | Донецької області |
від | 24.03.2006 року |
по справі | №20/152 (суддя Мєзєнцев Є.І.) |
за позовом | Дочірної компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м.Київ |
до | Відкритого акціонерного товариства "Ізоляція" м.Донецьк |
про | стягнення 47507 грн. 68 коп. |
В С Т А Н О В И В:
У 2005 році позивач, Дочірня компанія «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ, звернувся з позовною заявою до господарського суду Донецької області до відповідача –Відкритого акціонерного товариства «Ізоляція», м. Донецьк про стягнення 47507 грн. 68 коп.
Рішенням господарського суду Донецької області від 15.06.2005р. у задоволенні позовних вимог Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ було відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.09.2005р. апеляційна скарга Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ залишена без задоволення, рішення господарського суду без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 14.12.2005р. касаційна скарга Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ задоволена частково, постанова Донецького апеляційного господарського суду від 19.09.2005р. та рішення господарського суду Донецької області від 15.06.2005р. у справі №20/152 скасовані, а справа направлена на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Рішенням від 24.03.2006р. позовні вимоги Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Ізоляція», м. Донецьк вартості безпідставно спожитого природного газу в сумі 47507 грн. 68 коп. були задоволені частково, судом присуджено до стягнення з відповідача суму в розмірі 4455 грн. 77 коп., в решті позовних вимог –відмовлено. Судове рішення мотивоване тим, що відповідач належним чином повністю виконав грошове зобов'язання по поставках газу за березень, травень та червень 2000р., та частково виконав грошове зобов'язання по поставці за договором природного газу за липень 2000р., залишивши невиконаним грошове зобов'язання в сумі 4455 грн. 77 коп.
Позивач, Дочірня компанія «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ, з прийнятим рішенням не згоден, вважає, що рішення господарського суду прийнято із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 24.03.2006 року скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Розпорядженням заступника голови Донецького апеляційного господарського суду змінена колегія суддів для розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ст.129 Конституції України, ч.4 ст.9 Закону України “Про судоустрій в Україні”, ст.ст. 44,811 Господарського процесуального кодексу України здійснений запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації.
В судовому засіданні позивач звернувся до судової колегії із усним клопотання про залучення до участі у справі 3-х осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, у задоволенні вказаного клопотання відмовлено, оскільки відповідно до вимог ст. 27 ГПК України залучення до участі у справі 3-х осіб можливо тільки до прийняття рішення по справі, що виключає право апеляційної інстанції на залучення до участі у справі 3-х осіб.
Відповідач, Відкрите акціонерне товариство «Ізоляція», м. Донецьк, до судового засідання не з'явився, надавши клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку із знаходженням його представника на лікуванні та у відпустці, й неможливістю його явки в судове засідання, відзив на апеляційну скаргу суду не надав. Про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, ухвалою суду від 11.05.2006р. про порушення апеляційного провадження явка представників сторін не була визнана обов'язковою.
Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки відповідно до ст. 129 Конституції України одним з основних принципів судочинства є забезпечення апеляційного оскарження, ч. 2 ст. ст. 124 Конституції України передбачає право особи на захист судом її прав, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, які виникають у державі. Згідно ст. 2 Закону України «Про судоустрій», суд здійснює правосуддя у відповідності із принципом верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України і законами прав і законних інтересів юридичних осіб. Частиною 3 Закону України «Про судоустрій» встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України та законами.
Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року №5 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст. 28-29 Закону Україну “Про судоустрій” та ст.101 ГПК України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 4 Цивільного кодексу УРСР обов’язки виникають з угод, передбачених законом, а також угод, хоч і не передбачених законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов’язки.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем, Дочірньою компанією «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ, відповідачеві, Відкритому акціонерному товариству «Ізоляція», м. Донецьк, була здійснена поставка природного газу об'ємом 813525 м.3, що підтверджено актами приймання природного газу б/н від 31.03.00р. за березень 2000р. –380000 м.3; №1 від 01.06.2005р. за травень 2000р. –99100 м.3; акт №1 від 30.06.2000р. за червень 2000р. –234425 м.3; акт №1 від 01.08.2000р. за липень 2000р. –28500 м.3.
Вартість переданого позивачем відповідачеві природного газу, відповідно до вищевказаних актів та наказів НАК «Нафтогаз України»№173 від 02.06.200р., №142 від 28.04.2000р., №24 від 26.01.2000р. становить відповідно за березень 2000р. –125970 грн.; за травень 2000р. –18432 грн. 60 коп.; за червень 2000р. –43603 грн. 05 коп.; за липень 2000р. –28500 грн. Усього позивачем поставлено відповідачеві природного газу на загальну суму 216505 грн. 65 коп.
Платіжним дорученням №609 від 29.09.2000р. відповідач частково розрахувався із Дочірньою компанією «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ за отриманий природний газ, перерахувавши позивачеві 212049 грн. 88 коп., в підтвердження чого суду надана банківська виписка. Листом №75/09-426 від 16.04.2003р. на адресу позивача та ГОУ Промінвестбанку України, відповідач визначив призначення вказаного платежу, як «оплата за природний газ за договором».
Таким чином, у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість в розмірі 4455 грн. 77 коп.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, вислухавши пояснення сторін, судова колегія дійшла висновку, що:
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України, як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері і положення Цивільного кодексу України, як загального акту законодавства.
Абзац 2 п.4 Заключних положень Господарського кодексу України встановлює, що до господарських відносин, які виникли до набрання чинності відповідних положень Господарського кодексу України, вказані положення застосовуються до правил та обов’язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.
Відповідно до абзацу 2 п.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до вимог абзацу 2 п. 4, п. 9 Перехідних положень Цивільного кодексу України, норми цього кодексу застосовуються до прав та обов’язків, які продовжують існувати після набрання ним чинності. До договорів, що були укладені до 1 січня 2004 р. і продовжують діяти після набрання чинності Цивільним кодексом України, застосовуються правила цього кодексу.
За таких обставин, із змісту абзацу 2 п. 4 Господарського кодексу України і абзацу 2 п. 4 Перехідних положень Цивільного кодексу України, норми цих кодексів застосовуються до прав та обов’язків, які продовжуються за договором, що є підставою заявлених позивачем вимог.
Згідно з п.4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов'язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається.
Рішенням господарського суду Донецької області по справі №24/131 від 12.06.2003р., договір №10/16-365 на поставку природного газу, підписаний позивачем та відповідачем 21.03.00р. визнаний недійсним. Вказане рішення оскаржено не було та набрало законної сили.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що господарським судом Донецької області правомірно встановлена відсутність правової підстави отримання відповідачем природного газу у загальному обсязі 813525 м.3 та виникнення зобов'язання щодо повернення позивачеві безпідставно отриманого природного газу вартістю 4455 грн. 77 коп., або відшкодування його вартості.
Рішенням господарського суду Донецької області по справі №20/322 від 03.10.2003р., яке також набрало законної сили, встановлений факт недоведеності наявності у відповідача ліцензії на газопостачання, газо видобування та газо транспортування, а також недоведеності наявності у розпорядженні позивача природного газу, на підставі чого господарським судом Донецької області правомірно зроблено висновок щодо захисту порушеного права, відповідно до вимог ч. 2 ст. 1213 ЦК України –шляхом часткового, в розмірі 4455 грн. 77 коп. задоволення позовних вимог в частині стягнення вартості безпідставно спожитого природного газу.
Відповідно до вимог ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Посилання відповідача на пропуск позивачем строку позовної давності щодо заявлення вимог про стягнення вартості безпідставно спожитого природного газу, правомірно не прийняті судом першої інстанції, оскільки вказаний строк позовної давності почав свій перебіг з 23.06.2003р., тобто з моменту набрання законної сили рішенням суду по справі №24/131, яким договір №10/16-365 визнано недійсним, а позов по справі №20/152 поданий до господарського суду 27.04.2005р., а заява про зміну предмету позову по цій справі –16.02.2006р.
Судом першої інстанції також правомірно встановлено, що факт поставки позивачем відповідачеві природного газу на протязі квітня 2000р. в обсязі 129870 м.3 позивачем не доведений.
Інші доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не впливають на правомірність прийнятого рішення.
Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 24.03.2006 року у справі №20/152 ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ на рішення господарського суду Донецької області від 24.03.2006 року у справі №20/152 залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 24.03.2006 року у справі №20/152 –без змін.
Головуючий Діброва Г.І.
Судді: Дзюба О.М.
Москальова І.В.
Надр.5 прим:
1 –у справу;
2 –позивачу;
3 –відповідачу;
4 –ДАГС;
5 –ГС Дон. обл.;
Богомолова Ю.І