ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 08» квітня 2013 р. Справа №5023/6027/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Бондаренко В.П.,суддя Россолов В.В.,суддя Пелипенко Н.М.,

за участі представників сторін:

позивача - Лященко О.М., довірен. від 05.04.2013 року,

3-я особа - Саяпін В.М., довірен. від 29.12.2012 року,

Відповідача - Залеська А.С., довірен. від 15.10.2012 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Комунального підприємства охорони здоров'я «Центральна районна аптека №63» (вх. №919 Х/1-42) на рішення господарського суду Харківської області від 27.02.2013 року у справі №5023/6027/12

за позовом КЗОЗ «Куп'янська центральна міська лікарня», м. Куп'янськ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Куп'янська міська рада, м. Куп'янськ,

до Комунальне підприємство охорони здоров'я Центральна районна аптека №63, м. Куп'янськ,

про зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - КЗОЗ «Куп'янська центральна міська лікарня», звернувся до господарського суду Харківської області із позовом до Комунальне підприємство охорони здоров'я Центральна районна аптека №63, в якому просить з урахуванням доповнення позовної заяви, зобов'язати Комунальне підприємство охорони здоров'я Центральна районна аптека № 63 підписати додаткову угоду від 01.07.2012 р. до договору оренди нерухомого майна № 89/07 від 01.07.2007 р.; зобов'язати Комунальне підприємство охорони здоров'я Центральна районна аптека № 63 негайно повернути комунальному закладу охорони здоров'я "Куп'янська центральна міська лікарня" нежитлове приміщення нежитлового приміщення площею 42 кв. м., розташованого в будівлі поліклініки за адресою м. Куп'янськ, вул. 1 Травня, 37; зобов'язати Комунальне підприємство охорони здоров'я Центральна районна аптека № 63 негайно підписати акт приймання-передачі нежитлового приміщення площею нежитлового приміщення 42 кв. м., розташованого в будівлі поліклініки за адресою м. Куп'янськ, вул. 1 Травня, 37; відшкодувати за рахунок Комунального підприємства охорони здоров'я Центральна районна аптека № 63 (р/р 26004321930001 банку Куп'янське відділення КБ "Приватбанк" МФО 351533 в м. Куп'янськ) на користь комунального закладу охорони здоров'я "Куп'янська центральна міська лікарня" (р/р 35412001002380 в Куп'янському УДКСУ Харківської області, МФО 581011, код 32329995) судові витрати в сумі 1610 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 27.02.2013 року (суддя Калініченко Н.В.) позов задоволено частково. Зобов'язано Комунальне підприємство охорони здоров'я Центральна районна аптека № 63, повернути Комунальному закладу охорони здоров'я "Куп'янська центральна міська лікарня", нежитлове приміщення нежитлового приміщення площею 42 м2, розташованого за адресою м. Куп'янськ, вул. 1 Травня, 37. Стягнуто з Комунального підприємства охорони здоров'я Центральна районна аптека № 63, на користь Комунального закладу охорони здоров'я "Куп'янська центральна міська лікарня", 1073,00 грн. Видано накази після набрання рішенням законної сили. В решті позову відмовлено.

Відповідач із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився та подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 27.02.2013 року у справі №5023/6027/12 та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Зокрема, апелянт зазначає, що суд першої інстанції помилково зазначає у своєму рішенні, що договір оренди від 01.07.2007 році №89/07 припинився, оскільки строк на який його було укладено закінчився, а додаткова угода між сторонами з цього приводу укладена не була.

На думку скаржника, місцевий господарський суд помилково застосував до спірних правовідносин положення Цивільного кодексу України. Оскільки, в даному випадку потребує застосування спеціального закону, а саме - ч.2 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», якою встановлено що відсутність заперечення з боку сторін щодо подальшого продовження договору оренди на тих самих умовах і на той самий термін і свідчить про продовження договору.

Від Куп'янської міської ради до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. №2945 від 08.04.2013 року) в якому 3-тя особа просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі.

Від КЗОЗ «Куп'янська центральна міська лікарня» до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. №2947 від 08.04.2013 року) де позивач просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі.

До судового засідання, яке відбулося 08.04.2013 року, з'явились позивач, 3-тя особа та відповідач.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у відповідності до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

01 липня 2007 року між комунальним закладом охорони здоров'я "Куп'янська центральна міська лікарня" (орендодавець) та КП охорони здоров'я Центральна районна аптека № 63 (орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна № 89/07.

Відповідно до п.1.1 договору орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування приміщення в будівлі поліклініки КЦМЛ, площею 42 м2, розташоване за адресою: Харківська область, м. Куп'янськ, вул. 1 Травня, 37 з метою організації роботи аптечного пункту.

Договір укладено строком на 3 роки до 30 червня 2010 р. включно. (п. 10.1 договору).

Згідно п.10.6 договору, у разі відсутності заяви однієї з сторін про припинення або зміну цього договору за один місяць до закінчення строку його чинності, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих умовах, які були передбачені цим договором.

В подальшому, 04 лютого 2009 року, між тими ж сторонами було укладено додаткову угоду №1 до зазначеного вище договору оренди, за якою сторони внесли зміни до п. 10.6 договору в наступній редакції: "10.6. Після закінчення строку дії договору, якщо орендар зацікавлений в отриманні права оренди майна на новий строк, повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору оренди, повідомити балансоутримувача про свої наміри. Попередній орендар може отримати право оренди майна виключно шляхом участі у конкурсі".

Додатковою угодою № 3 від 30.06.2010 р., укладеною між позивачем і відповідачем, продовжено строк дії договору оренди № 89/07 на два роки по 30 червня 2012 року включно.

20 грудня 2011 року ВК Куп'янської міської ради рішенням № 944 "Про надання нової поштової адреси об'єктам нерухомого майна по вул. 1 Травня , 41 в м. Куп'янськ" надав нову поштову адресу поліклініки для дорослих замість вул. 1 Травня, 37 в м. Куп'янськ - вул. 1 Травня, 41 в. Куп'янськ.

25 липня 2012 року за вих. № 1441 позивач звернувся до відповідача з листом в якому, посилаючись на ст. 11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", з метою продовження терміну дії договору по строку до 31.12.2012 року повідомив відповідача про необхідність проведення оцінки майна та для визначення суб'єкта оціночної діяльності, що буде проводити експертну оцінку.

Відповідач факт отримання вказаного листа під час розгляду справи в суді підтверджує.

01 липня 2012 року позивачем складено додаткову угоду б/н до договору оренди № 89/07 від 01.07.2007 р. згідно якої позивачем викладено преамбулу договору, пункти 1.1-1.3, 3.1 та 10.1 договору в новій редакції. Зокрема даною додатковою угодою позивачем визначено термін дії договору до 31.12.2012 року. 01 жовтня 2012 року вказану додаткову угоду позивачем направлено відповідачу та одержано останнім 05 жовтня 2012 року.

Листом від 11 жовтня 2012 року за вих. № 102 відповідач заперечив проти підписання додаткової угоди, вказуючи, що договір оренди й так продовжено на той самий термін й на тих саме умовах.

Комунальне підприємство охорони здоров'я Центральна районна аптека №63 ані протоколу розбіжностей, ані проекту додаткової угоди для врегулювання розбіжностей позивачеві не надіслав.

Зазначене й стало підставою для звернення КЗОЗ «Куп'янська центральна міська лікарня» до суду із відповідним позовом.

Оскаржуване рішення мотивоване припиненням договору оренди № 89/07 від 01.07.2007 року, та відсутністю правових підстав для зобов'язання відповідача підписати додаткову угода та про зобов'язання негайно підписати акт приймання-передачі спірного нежитлового приміщення. Місцевий господарський суд застосував ст.ст. 188 Господарського кодексу України, 785 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, вважає його обґрунтованим та таким що відповідає нормам чинного законодавства.

Стосовно вимог позивача зобов'язання підписати додаткову угоду, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

По-перше, статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Вищезазначеними нормами не передбачено такого способу захисту прав, як зобов'язання підписувати будь-які документи чи угоди, в тому числі й додаткову угоду.

Відповідно до п. 39 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-08/163 від 12.03.2009 року "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" дійшовши висновку про те, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способом захисту прав, суд повинен відмовити у позові.

По-друге, відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтями 6 та 627 Цивільного кодексу України визначено свободу договору, а саме, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами статті 6 Господарського кодексу України одним із загальних принципів господарювання є заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Отже, зобов'язання відповідача підписати додаткову угоду не тільки суперечить встановленим діючим законодавством способам захисту цивільних прав, а є також втручанням у господарську діяльність суб'єкта господарювання, що, як наслідок, призводить до порушення його вільного волевиявлення та принципу свободи договору.

Таким чином, позовні вимоги в частині зобов'язання підписати додаткову угоду не мають законних підстав, через що місцевий господарський суд правомірно відмовив в задоволенні позову в цій частині.

Стосовно вимог щодо зобов'язання відповідача негайно повернути комунальному закладу охорони здоров'я "Куп'янська центральна міська лікарня" спірне нежитлове приміщення, колегія суддів зазначає наступне.

Приписами ч.1 ст.785 Цивільного кодексу України та ч.1 ст.27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлені аналогічні норми, а саме - у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Тобто, наведені правові норми пов'язують виникнення обов'язку орендаря повернути об'єкт оренди, зокрема, із закінченням строку дії договору оренди.

Матеріали справи свідчать, що спірний договір оренди діяв до 30 червня 2012 року включно.

Пунктом 2 ст.26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначено, що договір оренди припиняється зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Враховуючи те, що строк на якій було укладено спірний договір закінчився, а додаткова угода між сторонами не укладена, місцевий господарський суд правомірно дійшов висновку про припинення договору оренди №89/07 від 01.07.2007 року.

Посилання апелянта на автоматичне продовження строку договору через відсутність заперечень сторін щодо пролонгації, спростовується наступним.

Колегія суддів зауважує, що відсутність заперечень сторін щодо продовження строків дії договору не є підставою для автоматичної та безумовної пролонгації договору.

Разом з тим, в цьому випадку вимагається окремого договірно-правового регулювання шляхом укладання відповідних цивільно-правових угод між власником майна і орендарем в установленому порядку, тобто укладення додаткових угод про пролонгацію строків договору.

До того ж, самим договором, а саме п.10.6. спірного договору оренди встановлено, що після закінчення строку дії договору, якщо орендар зацікавлений в отриманні права оренди майна на новий строк, повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору оренди, повідомити балансоутримувача про свої наміри. Попередній орендар може отримати право оренди майна виключно шляхом участі у конкурсі".

Таким чином, враховуючи наведені правові норми та домовленість сторін, викладену в п. 10.6. договору, колегія суддів зазначає, що в даному випадку автоматичного продовження строків дії договору в порядку ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" не можливе, оскільки для пролонгації спірного договору оренди потребує укладання між сторонами відповідної додаткової угоди.

Наведеним також спростовується посилання апелянта на помилкове застосування місцевим господарським судом до спірних правовідносин положення Цивільного кодексу України, та незастосування спеціального закону, а саме - ч.2 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Відповідно до частини 2 статті 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. А в силу частини 3 цієї ж статті сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Позивач листом від 25.07.2012 року за №1441 (з дотриманням строку після закінчення терміну дії договору - 30.06.2012 р.) повідомив відповідача про зміну умов договору - можливість продовження дії договору оренди №89/07 від 01.07.2007 року терміном до 31.12.2012 року. Таким чином вказаним листом позивач вказав про його намір змінити умови договору оренди, зокрема щодо строку його дії.

Вказаний лист відповідачем одержано. Однак, листом від 11 жовтня 2012 року відповідач заперечив проти підписання додаткової угоди, вказуючи, що укладання додаткової угоди не має сенсу. Комунальне підприємство охорони здоров'я Центральна районна аптека №63 ані протоколу розбіжностей, ані проекту додаткової угоди для врегулювання розбіжностей позивачеві не надіслав.

Такими діями відповідач висловив незгоду на укладання додаткової угоди, якою має бути продовжено договір оренди.

Положеннями ч. 8 ст. 181 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Зважаючи на наведене, закінчення строку на якій було укладено спірний договір та не укладання додаткової угоди між сторонами свідчить про припинення договору оренди №89/07 від 01.07.2007 року.

Таким чином, у зв'язку із припиненням договору оренди, нерухоме майно, яке є об'єктом оренди, підлягає поверненню на підставі ч.1 ст.785 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Разом з тим, вимога зобов'язати відповідача негайно підписати акт приймання-передачі є неналежним способом захисту та втручанням у господарську діяльність підприємства, відповідно до приписів ст.ст. 626, 627 Цивільного кодексу України, ст. 6 Господарського кодексу України.

При цьому, такий обов'язок, відповідно до ч.2 ст. 795 Цивільного кодексу України прямо встановлений законом і є складовою повернення майна (його документальним оформленням).

Позивач може в судовому порядку окремо вимагати оформлення такого акту тільки у випадку ухилення відповідача від його підписання, при наявності у останнього такого обов'язку.

Відповідно вимогам ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, факт ухилення відповідачем від підписання акту підлягає доведенню. Будь-яких доказів щодо ухилення або навіть відмови відповідача від підписання акту приймання-передачі позивач не надав.

Тобто, суд першої інстанції цілком правомірно дійшов висновку щодо незаконності позовних вимог про зобовязання підписати акт приймання-передачі, та на законних підставах відмовив в задоволенні в цій частині позову.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що заперечення відповідача, викладені в апеляційній скарзі позбавлені фактичного та правового обґрунтування, не відповідають як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства, тому рішення господарського суду Харківської області від 27.02.2013 року по справі №5023/6027/12 прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права, що не дає підстав для його скасування.

Зважаючи на наведене та керуючись статтями 99, 101, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 27.02.2013 року по справі №5023/6027/12 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 15.04.2013 року.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Россолов В.В.

Суддя Пелипенко Н.М.