Справа № 22ц-3154/06 Головуючий 1 -ї інстанції:
Категорія 16 Ткаченко О.Д.
Доповідач: Фарятьєв С.О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2006 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ
апеляційного суду Луганської області в складі:
головуючого: Фарятьєва C.O.
суддів: Медведєва A.M., Заіки В.В.
при секретарі: Харитоновій О.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську цивільну справу по апеляційній скарзі Закритого акціонерного товариства „Український мобільний зв'язок" на рішення Біловодського районного суду Луганської області від 31 серпня 2006 року по справі за позовом ЗАТ „Український мобільний зв'язок" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 1515 грн. 16 коп.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Біловодського районного суду Луганської області від 31 серпня 2006 року позовні вимоги позивача задоволені частково. З відповідача на користь позивача було стягнуто 118 грн. 16 коп. заборгованості за послуги радіотелефонного зв'язку, 403 грн. 07 коп. пені за порушення умов договору за його користування, 51 грн. судового збору, 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 25 грн. добових і 17 грн. за відрив працівника від звичайних занять, всього 644 грн. 23 коп.
В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, стягнути з відповідача на його користь заборгованість за надані послуги зв'язку в сумі ПО грн. 43 коп., договірну санкцію в сумі 1405 грн. 25 коп., судові витрати в розмірі 81 грн., витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 25 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду скарги в сумі 30 грн., оскільки вважає , що рішення постановлено з порушенням норм процесуального і матеріального права.
Вислухавши доповідача, пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, перевірівши законність та обгрунтованість рішення суду, та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія не знаходить підстав для її задоволення.
Згідно з вимогами ст.303 ч.1 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявленних в суді першої інстанції.
Судом встановлено, що 15 липня 2004 року між сторонами був укладений письмовий договір НОМЕР_1 про надання послуг стільникового радіотелефонного зв'язку з наданням відповідачу телефонного номера НОМЕР_2 і особового рахунку.
Відповідно до умов цього договору абоненту, тобто відповідачу, в період з 17 липня 2004 року по 29 травня 2005 року були надані послуги стільникового радіотелефонного зв'язку на загальну суму 884 грн. 43 коп.
Однак відповідач, в порушення умов договору, надані послуги сплатив не в повному обсязі, а саме на суму 774 грн., залишивши заборгованість в розмірі 110 грн. 43 коп.
Відповідно до п. 1.2 додаткової угоди до основного договору йому на підставі п.5.2 основного договору було нарахована штрафна санкція у розмірі 3,65 грн. за кожний день, що залишився до закінчення дії основного договору, починаючи з дня припинення його дії, яка склала 1405-грн. 25 коп. за 385 днів.
Між тим, такі розрахунки позивача не відповідають дійсним обставинам справи.
З договору НОМЕР_1 від 15 липня 2004 року п. 4.2 вбачається, що за несвоєчасну оплату рахунків абонент сплачує пеню в розмірі 1% від суми заборгованості за кожний день прострочення, якщо діючим законодавством України не передбачено іншого розміру пені.
За таких обставин суд обгрунтовано, з урахуванням положень п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, яка передбачає позовну давність в один рік до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), стягнув з ОСОБА_1 на користь ЗАТ „Український мобільний зв'язок" пеню в розмірі 403 грн. 07 коп. за один рік, тобто в період з 29 травня 2005 року до 29 травня 2006 року, а також інші вищезазначені грошові суми.
Крім того, відповідно до вимог ч.З ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Посиланню позивача в обґрунтування своїх вимог, на вищевказану додаткову угоду до основного договору з відповідачем суд першої інстанції дав оцінку і обґрунтовано не застосував розрахунок стягнення з нього заборгованості за послуги радіотелефонного зв'язку, який пропонував позивач, оскільки це порушує права відповідача передбачені основною угодою.
Рішення суду відповідає вимогам ст.ст. 213, 214 ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги позивача не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції вимог закону, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Підстав для скасування рішення суду не має.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ст.307, ст.ст. 308, 313, п.1 ст. 314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Український мобільний зв'язок" відхилити, а рішення Біловодського районного суду Луганської області від 31 серпня 2006 року залишиш без змін.
Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом 2-х місяців після її проголошення.