Справа № 22ц-3028 / 06 Головуючий в 1 -й інстанції:Рудаков І.П.
Категорія: Доповідач: Борисов Є.А.
УХВАЛА
Іменем України
24 жовтня 2006 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду
Луганської області у складі:
головуючого: Борисова Є.А.
суддів: Яресько А.В., Коротенко Є.В.
при секретарі: Пшебоковій О.С.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за
апеляційною скаргою Державного підприємства «Луганськвугілля» на рішення
Брянківського міського суду Луганської області від 15 серпня 2006 року по справі за
позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Луганськвугілля»
в особі відокремленного підрозділу «Шахта Вергелівська» про поновлення на роботі, про
стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, про стягнення моральної шкоди
встановила:
Рішенням Брянківського міського суду Луганської області від 15 серпня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 про поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволені в повному обсязі, а саме позивача поновлено на роботі в якості майстра-підривника на ділянці буро підривних робіт (БПР) ВП «Шахта Вергелівська» ДП «Луганськвугілля» і стягнуто з відповідача на його користь середній заробіток в сумі 11392 грн. 46 коп. Позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди задоволено частково, а саме з відповідача на користь позивача стягнуто 3000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду, справу направити на новий розгляд до того ж суду, оскільки висновки суду не відповідають матеріалам справи, суд неправильно застосував норми матеріального права і порушив вимоги процесуального права.
В судовому засіданні представник ДП «Луганськвугілля» підтримала апеляційну скаргу, позивач ОСОБА_1 апеляційну скаргу не визнав, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.
Відповідно до ст.. 213 ЦПК України законним і обґрунтованим є рішення, коли суд виконав всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом, на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
З матеріалів справи вбачається, що встановлені судом обставини у повному обсязі відповідають обставинам справи.
Так встановлено, що позивач знаходився з відповідачем у трудових відносинах і працював в якості майстра підривника з повним робочим днем під землею на ділянці підривних робіт в відокремленому підрозділі.«Шахта Вергелівська» ДП «Луганськвугілля» Згідно з наказом директора ВП «Шахта Вергелівська» від 11.10.2005 року позивача звільнено з роботи на підставі п.4 ст. 40 КЗпП України за скоєння прогулів з 28.09.2005 року по день видання наказу. Вказані обставини підтверджуються поясненнями сторін і матеріалами справи.
Судом також встановлено, що з 28.09.2005 року і по день видання наказу про звільнення позивач фактично не виконував свої трудові обов'язки по причині того, що за розпорядженням начальника дільниці БПР ОСОБА_2 його не допускали до роботи і фактично мало місце відсторонення ОСОБА_1 від роботи без належного документального оформлення. Вказані обставини підтверджуються дослідженими у судовому засіданні доказами: поясненнями позивача, показаннями свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3.
Факт відсторонення позивача від роботи не заперечується і самим відповідачем, який в апеляційній скарзі зазначив, що 28.09.2006 року ОСОБА_1 не було надано дозволу на проведення вибухових робіт у зв'язку з тим, що позивач не склав звіт про використані вибухові матеріали під час роботи в попередній зміні - 26.09.2006 року і не здав наряд-накладну за вказану зміну. Недопущення до роботи повинно тривати до усунення позивачем зазначених порушень.
За таких обставин суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення позивача за п. 4 ст. 40 КЗпП України.
Суд обґрунтовано стягнув з відповідача на користь позивача середній заробіток за 10 місяців 14 днів вимушеного прогулу у сумі 11392 грн.46 коп.
Суд також обгрунтовано стягнув з відповідача на користь позивача 3000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, частково задовольнивши позовні вимоги в цій частині, оскільки в судовому засіданні було встановлено, що в результаті незаконного звільнення позивач втратив нормальні життєві зв'язки і був вимушений докладати значних додаткових зусиль для організації свого життя.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивач 28.09.2005 року добровільно покинув підприємство і без поважних причин не з'являвся на роботі до 11.10.2005 року не підтверджуються матеріалами справи і не спростовують висновків суду першої інстанції.
Порушень судом першої інстанції норм процесуального і матеріального права не встановлено і тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст..ст.303, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Луганськвугілля» відхилити.
Рішення Брянківського міського суду Луганської області від15 серпня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленного підрозділу «Шахта Вергелівська» про поновлення на роботі, про стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, про стягнення моральної шкоди залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців після її проголошення.