ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2013 року Справа № 5006/35/45/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Першиков Є.В.

судді: Данилова Т.Б. (доповідач), Ходаківська І.П.

розглянувши матеріали касаційної скаргитовариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля"

на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 05.02.2013р.

у справі господарського суду№5006/35/45/2012 Донецької області

за позовомкомунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" в особі Добропільського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства

дотовариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" в особі філії товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" "Шахта" "Алмазна"

про за участю представників сторін: позивача - відповідача -стягнення 5 298,59грн. не з'явився не з'явився

В С Т А Н О В И В:

У березні 2012 року комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" в особі Добропільського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" в особі філії товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" "Шахта" "Алмазна" про стягнення з відповідача на користь позивача 5298,59грн. підвищеного тарифу за надані послуги по скиданню стічних вод з перевищенням допустимої концентрації забруднюючих речовин.

Рішенням господарського суду Донецької області від 21.05.2012р., залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26.06.2012р. позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 5 298,59грн. основного боргу та 1 609,50грн. витрат по сплаті судового збору.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.08.2012р. рішення господарського суду Донецької області від 21.05.2012р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.06.2012р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на те, що судами не перевірено відповідність періоду, за який стягується підвищена плата, наявним у справі доказам щодо місяця, в якому відібрана проба, обсягу стічних вод та відповідність положенням Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні системи каналізації населених пунктів м. Добропілля.

Під час нового розгляду справи господарським судом Донецької області 22.11.2012р. прийнято рішення (суддя Гринько С.Ю.), що залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 05.02.2013р. (судді Шевкова Т.А., Бойченко К.І., Чернота Л.Ф.), яким позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 5 298,59грн. основного боргу та 1 609,50грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення і постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, що 01.01.2010р. комунальним підприємством "Компанія "Вода Донбасу" та державним підприємством "Добропіллявугілля" був укладений договір №293-01/9-24 про надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення, згідно якого комунальне підприємство (Виробник, позивач) подає по своїм водопровідним мережам питну воду до водопровідного вводу Споживача в межах узгоджених розрахункових об'ємів з урахуванням технічних можливостей Споживача, а Споживач оплачує послуги з централізованого питного водопостачання та водовідведення.

Відповідно до п.1 Додаткової угоди №4 від 15.10.2011р. про заміну сторони у договорі №293-01/9-24 від 01.01.2010р., укладеної між ДП "Добропіллявугілля", ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" та КП "Компанія "Вода Донбасу", замінено Державне підприємство "Добропіллявугілля" на товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля"; відтак товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" є правонаступником державного підприємства "Добропіллявугілля" - Споживача за даним договором.

Згідно із п.2.1 Договору, Виробник подає Споживачу питну воду, що відповідає ДСТУ 2874-82 "Вода питна. Гігієнічні вимоги та контроль за якістю", дозволам МОЗ та Держспоживстандарту України, протягом всього періоду дії договору в межах узгоджених розрахункових об'ємів, вказаних у п.2.2 цього Договору.

Пунктом 3.7 Договору передбачено, що Виробник встановлює Споживачу гранично допустимі концентрації забруднюючих речовин у стічних водах; скидання Споживачем стічних вод з перевищенням гранично допустимих концентрацій забороняється.

Відповідно до п.4.3 Договору контроль якості за скиданням Споживачем стічних вод в комунальну каналізацію здійснює Виробник.

Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що 28.11.2011р. о 9 годині 10 хвилин комунальним підприємством "Вода "Донбаса" був зроблений відбір проб стічних вод з контрольного колодязя на території підприємства відповідача "Шахта Алмазна", про що складено акт відбору проб стічних вод від 28.11.2011р. №251 у присутності представника відповідача та підписаний ним без жодних зауважень та заперечень.

05.12.2011р. лаборантом та начальником Хіміко-бактеріологічної лабораторії Добропільського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства комунального підприємства "Вода Донбасу" (відповідно до Свідоцтва про атестацію №ВЛ-196/2011, виданого 27.07.2011р., має право проведення вимірювань у сфері поширення державного метрологічного нагляду) був складений та підписаний Протокол №117, яким зафіксовані результати аналізів стічної води.

Листом №3853 від 06.12.2011р. позивач повідомив відповідача, що у пробі стічних вод, відібраної 28.11.2011р. представником лабораторії Добропільського ВУВКГ, виявлені відхилення від норм гранично допустимих концентрацій (ГДК) та пропонував негайно вжити заходи щодо запобігання скидань стоків з перевищенням ГДК; також листом №4290 від 23.12.2011р. позивач направив відповідачу акт-рахунок на суму 5 298,59грн. плати за перевищення ГДК у стоках за грудень 2011 року.

16.01.2012р. позивачем була направлена відповідачу претензія №71 з вимогою оплатити суму заборгованості у розмірі 5 298,59грн., яка була отримана відповідачем, про що свідчать поштові повідомлення про вручення.

Приймаючи оскаржувані рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що спірні правовідносини сторін регулюються чинним договором, Законом України "Про питну воду та питне водопостачання", Законом України "Про житлово-комунальні послуги", Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", Правилами технічної експлуатації систем водопостачання і каналізації населених пунктів України, Правилами приймання стічних вод підприємств в комунальні і відомчі системи каналізації населених пунктів України, Правил приймання стічних вод підприємств в систему каналізації міста (селища). Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод в системи каналізації населених пунктів, а також іншими нормативно-правовими актами України.

За приписами п.3 ч.1 ст.44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.

Відповідно до п.2.1 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002р. №37, водоканали мають право, зокрема, здійснювати раптовий (у будь-яку годину доби), не погоджений з Підприємством заздалегідь, відбір проб для контролю за якістю стічних вод, що скидаються. Порядок та періодичність відбору проб визначаються в місцевих Правилах приймання.

Згідно із пп.2.1 та пп.2.4 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, водоканали мають право пред'являти Підприємствам у встановленому порядку рахунки за скид понаднормативних забруднень із застосуванням коефіцієнта кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень, при порушенні як цих Правил, так і місцевих Правил приймання, а Підприємства зобов'язані оплачувати рахунки за скид понаднормативних забруднень при порушенні встановлених показників.

Пунктом 3.2 Інструкції про встановлення та стягнення плати за скидання промислових та інших стічних вод в системи каналізації населених пунктів встановлено, що при перевищенні рівня вмісту забруднюючих речовин у стічних водах Підприємств, що скидаються у систему каналізації, порівняно з встановленими місцевими Правилами приймання, Підприємства сплачують Водоканалу плату за скид понаднормативних забруднень, яка нараховується за нормативом плати за очищення 1 куб. м стічних вод з умістом забруднень у межах допустимих концентрацій (Нп), обсягом скинутих понаднормативно забруднених стічних вод (Vпз) та коефіцієнтом кратності (Кк), який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми.

Крім того, за пп.4.1 та пп.4.2 Інструкції плата за скид стічних вод Підприємств у системи каналізації населених пунктів уноситься Підприємствами згідно з розрахунками Водоканалів та виставленими ними рахунками на розрахункові рахунки Водоканалів у порядку та в терміни, передбачені договором. У разі прострочення платежів з Підприємств стягується пеня згідно з умовами договору. Плата за скид понаднормативних забруднень розподіляється таким чином: 20 % перераховуються Водоканалом до місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, що утворені в складі сільських, селищних, міських бюджетів; 80 % залишаються у розпорядженні Водоканалу і використовуються на відшкодування збитків Водоканалу, викликаних цими скидами, на ремонт і поліпшення експлуатації каналізаційної мережі та очисних споруд, а також на розвиток каналізаційного господарства населеного пункту.

Відповідно до п.1.5 зазначених Правил та Інструкції водоканали розробляють місцеві Правила приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту, у яких установлюються допустимі концентрації (ДК) для кожної забруднюючої речовини, що може скидатися Підприємствами в систему каналізації, а також відображаються місцеві особливості приймання стічних вод Підприємств у міську каналізацію. Місцеві Правила приймання стічних вод згідно із Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" затверджують виконавчі органи місцевих рад за поданням Водоканалів після погодження з територіальними органами Мінекоресурсів та Міністерства охорони здоров'я України. Місцеві Правила приймання є обов'язковими для всіх Підприємств, яким Водоканали надають послуги з водовідведення, та які розташовані на території даної місцевої ради.

Рішенням виконавчого комітету Добропільської міської ради від 14.07.2010р. №378 затверджені Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні системи каналізації населених пунктів м. Добропілля, м. Білицьке, м. Білозерське та селища Новодонецьке; вказані Правила регулюють відносини сторін по даній справі та є чинними на час вирішення спору.

Згідно із п.8.17 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні системи каналізації населених пунктів м. Добропілля, м. Білицьке, м. Білозерське та селища Новодонецьке, при виявленні перевищення ДК забруднень, установлених договором, дозволом та цими Правилами, Водоканал після закінчення аналізу направляє Підприємству повідомлення про виявлене перевищення ДК забруднень (листом або телефонограмою) у термін не більше 15 днів. Протягом шестимісячного терміну після виявлення перевищення ДК Водоканал згідно з Господарським процесуальним кодексом України направляє Підприємству претензію, до якої додаються: копія акта про відбір проби, копія результатів аналізу стічних вод, розрахунок величини додаткової плати за скид стічних вод (передаються лише ті документи, що відсутні на Підприємстві).

У пункті 9.11 Місцевих правил зазначено, що період, за який стягується плата за скид Підприємством стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій, установленим разовим аналізом, визначається згідно з цими Правилами, але не більше трьох календарних місяців (місяць, у якому відібрана проба, та двох попередніх місяців). Підвищена плата стягується за весь обсяг стічних вод, скинутих Підприємством за цей період з даного об'єкта.

На виконання вказівок, які містяться в постанові Вищого господарського суду України від 28.08.2012р., судами попередніх інстанцій встановлено, що період перевищення гранично допустимих концентрацій показників стічних вод є грудень 2011 року, за який і було позивачем нараховано 5 298,59грн. плати за перевищення ГДК у стічних водах і даний факт доведений позивачем та не спростований відповідачем, а тому суди дійшли правомірного висновку про задоволення позовних вимог.

Статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля", оскільки доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів по справі, а судами попередніх інстанцій було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано правову оцінку та прийнято рішення і постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити їх без змін.

Судові витрати, сплачені касатором до бюджету за подання касаційної скарги, у зв'язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги на підставі ст.49 ГПК України залишаються на касаторі.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.02.2013р. у справі №5006/35/45/2012 господарського суду Донецької області залишити без змін.

Головуючий Є. Першиков

Судді Т. Данилова

І. Ходаківська