Справа 350/273/13-к

Номер провадження 1-кп/350/15/2013

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2013 року смт.Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

у складі: головуючого судді Витвицького В.В.

секретаря судового засідання Коваль В.В.

з участю прокурора Сабари Л.В.

захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Рожнятів кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_2, українця, освіта повна загальна середня, розлученого, не працюючого, не судимого, громадянина України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки та жительки АДРЕСА_1, українки, освіта повна загальна середня, розлученої, не працюючої, не судимої, громадянки України,

обох у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.190, ч.2 ст.190, ч.2 ст.185 КК України, -

встановив:

обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_3 умисно заволоділи чужим майном, зловживаючи довірою (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, а також умисно заволоділи чужим майном, зловживаючи довірою (шахрайство), вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб. Крім того, обвинувачені таємно викрали чуже майно, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб.

Дані кримінальні правопорушення вчинені за таких обставин.

Суд визнав доказаним, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3, як співжителі, разом тимчасово проживали у домоволодінні ОСОБА_5, жительки АДРЕСА_3. Проживаючи у даному населеному пункті ОСОБА_2 та ОСОБА_3, за попередньою домовленістю між собою, маючи на меті, шляхом обману і зловживання довірою, протиправно заволодіти майном жительки цього села ОСОБА_6 - власниці крамниці «Продукти», що знаходиться в АДРЕСА_4. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на вчинення шахрайських дій щодо ОСОБА_6, обвинувачені, діючи умисно, з корисливих спонукань, увійшовши у довіру останньої, зловживаючи її довірою, шляхом обману, не повідомляючи її про те, що вони не мають наміру розрахуватись з нею за отриманий товар, переконавши її добровільно видавати їм продукти харчування, ствердивши при цьому, що гроші за отриманий товар вони повернуть пізніше, хоча жодного наміру повертати гроші у них не було. Не здогадуючись про злочинний намір ОСОБА_2 та ОСОБА_3, довіряючи їм та будучи введеною в оману, ОСОБА_6 погодилась на їхню пропозицію і на протязі липня 2012 року добровільно передала обвинуваченим продукти харчування на загальну суму 208 грн., за які вони оплату не здійснювали, обіцяючи повернути гроші пізніше, хоча насправді такого наміру не мали і гроші за отримані товари ОСОБА_6 не повернули по даний час.

Протиправно, шахрайським способом заволодівши майном потерпілої ОСОБА_6, обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3, не розплатившись з нею за продукти харчування в сумі 208 грн., 17 серпня 2012 року залишивши тимчасове місце проживання в с.Рішняте і тим самим довели свій злочинний умисел до кінця, заподіявши потерпілій шкоду на суму 208 грн.

17 серпня 2012 року обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_3, на підставі усної домовленості із ОСОБА_8, жителькою АДРЕСА_5, стали разом проживати у двох кімнатах житлового будинку, який знаходиться по АДРЕСА_6 і належить чоловікові ОСОБА_8 - ОСОБА_9 на праві власності. За надання даної послуги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зобовязані були здійснювати оплату в сумі 200 грн., щомісячно. Однак продовжуючи свою злочинну діяльність, обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_10 повторно не мали наміру проводити квартплату, згідно усної домовленості з ОСОБА_8 Реалізуючи свій злочинний умисел, обвинувачені, діючи умисно, з корисливих спонукань, попередньо домовившись між собою, ввели в оману ОСОБА_8, створивши образ добропорядної сімї, увійшли в довіру ОСОБА_8, шляхом обману, не повідомили її про те, що вони не мають наміру розраховуватись з нею за надані послуги, переконавши її добровільно заселити їх у згаданий вище житловий будинок. При цьому, обвинувачені переконали ОСОБА_8 в тому, що гроші за проживання вони віддадуть пізніше, хоча насправді наміру розраховуватись за житло вони не мали. Не маючи наміру проводити оплату наданих ОСОБА_8 послуг, обвинувачені, попередньо домовившись між собою, вводячи в оману останню та зловживаючи її довірою щодо проведення вчасного розрахунку за житло, повідомляли ОСОБА_8 неправдиві відомості з приводу стану здоров'я ОСОБА_3 зокрема, що вона перебуває на лікуванні у м.Львові і всі кошти вони витрачають на її лікування, а тому гроші за надане їм житло оплатять їй пізніше.

Однак в перших числах жовтня 2012 року, з метою уникнення виконання зобов'язання по оплаті квартплати, ОСОБА_2 та ОСОБА_10 залишили домоволодіння ОСОБА_9 і тим самим завдали останній збитків на загальну суму 300 грн.

У ніч з 21 на 22 грудня 2012 року обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3, з дозволу власника домоволодіння ОСОБА_11, перебували в житловому будинку останнього, що знаходиться по АДРЕСА_7. В одній із кімнат даного житлового будинку обвинувачені виявили стаціонарний персональний комп'ютер марки «Gresso» з монітором марки «Аser»; комп'ютерні колонки марки «Genius» SP -105; комп'ютерну мишку марки «Gress» модель «GM-5304 Red»; комп'ютерну клавіатуру марки «Gresso» модель «GK-663» та веб-камеру марки «Passed Tected to Comple».

Продовжуючи свою злочинну діяльність та реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на вчинення таємного викрадення чужого майна, скориставшись тим, що потерпілий ОСОБА_11 відсутній у будинку і комп'ютер знаходиться без нагляду, ОСОБА_4 за попередньою домовленістю із ОСОБА_3, маючи намір збагатитись за рахунок чужого майна, протиправно, діючи умисно, з корисливих спонукань, таємно викрали персональний комп'ютер марки «Gresso» вартістю 1 900 грн. з монітором марки «Аser» вартістю 800 грн.; комп'ютерні колонки марки «Genius» SP -105 вартістю 65 грн.; комп'ютерну мишку марки «Gress» модель «GM-5304 Red» вартістю 33 грн.; комп'ютерну клавіатуру марки «Gresso» модель «GK-663» вартістю 95 грн. та веб-камеру марки «Passed Tected to Comple» вартістю 115 грн., завдавши потерпілому ОСОБА_11 матеріальних збитків на загальну суму 3 008 грн.

Викрадені згадані вище речі обвинувачені винесли з житлового будинку потерпілого ОСОБА_11 і, маючи реальну можливість розпорядитись викраденим майном, довели свій злочинний умисел до кінця.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою винність у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.190, ч.2 ст.190, ч.2 ст.185 КК України визнав повністю та дав показання в ході якого повністю підтвердив обставини вчинених злочинів, викладені в установчій частині цього вироку. Просить суд не допитувати потерпілих та свідків, а також досліджувати письмові та речові докази, оскільки повністю погоджується з досудовим розслідуванням даного кримінального провадження.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою винність у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.190, ч.2 ст.190, ч.2 ст.185 КК України також визнала повністю і дала аналогічні показання, що і обвинувачений ОСОБА_2

Суд вважає, що показання ОСОБА_2 та ОСОБА_3, як під час досудового слідства, так і в судовому засіданні є послідовними і логічними, а тому не викликають сумніву у суду в правильності розуміння ними змісту обставин злочинів, їх добровільності та істинності їх позицій.

Потерпілий ОСОБА_11 в судовому засіданні ствердив, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 викрали в нього стаціонарний комп'ютер при згаданих вище обставинах, на загальну суму 3 008 грн. На даний час обвинувачені за викрадений комп'ютер частково відшкодували йому 900 грн. На решту суми, після вступу вироку в законну силу, буде заявляти до суду цивільний позов. Просить призначити обвинуваченим покарання згідно закону.

Потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_8 в судове засідання не зявилися, однак на адресу суду подали письмові заяви з яких видно, що вони свої показання в ході досудового слідства підтримують у повному об'ємі. Будь-яких притензій, в тому числі матеріального характеру, до обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не мають. Просять пом'якшити обвинуваченим покарання.

За таких обставин, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, суд прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які учасниками судового провадження не оспорюються, відсутні сумніви у добровільності їх позицій, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку. При цьому, суд розяснив учасникам судового провадження зміст ст.349 КПК України.

Таким чином, вищенаведене свідчить про повну доведеність винуватості ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.2 ст.190, ч.2 ст.185 КК України, за обставин встановлених досудовим слідством.

Згідно довідок №440, 448 від 28 грудня 2012 року, виданих Бродівською ЦРЛ Львівської області, ОСОБА_3 на диспансерному обліку в психоневрологічному та наркологічному кабінетах даного лікувального закладу не знаходиться.

Згідно довідок №1,444 від 2 січня 2013 року, виданих Рожнятівською ЦРЛ ОСОБА_2 на диспансерному обліку в психоневрологічному та наркологічному кабінетах даного лікувального закладу не знаходиться.

Дії обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ч.2 ст.190 КК України, оскільки вони заволоділи чужим майном, зловживаючи довірою (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Дії обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 також слід кваліфікувати за ч.2 ст.190 КК України, оскільки вони заволоділи чужим майном зловживаючи довірою (шахрайство), вчинене повторно та за попередньою змовою групою осіб.

Крім того, дії обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ч.2 ст.185 КК України, оскільки вони вчинили таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно та за попередньою змовою групою осіб.

Призначаючи покарання обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суд, у відповідності до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особи винних та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Пом'якшуючими покарання обставинами для обвинувачених суд визнає те, що вони до кримінальної відповідальності притягуються вперше, їхні характеристики за місцем проживання, думку потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_8 про пом'якшення обвинуваченим покарання, сприяння розкриттю злочинів та щире каяття у вчиненому.

Обставин , що обтяжують покарання обвинуваченим, не виявлено.

За таких обставин суд вважає за необхідне призначити обвинуваченим покарання у виді обмеження волі в межах санкцій, передбачених ч.2 ст.190, ч.2 ст.190, ч.2 ст.185 КК України.

Однак враховуючи згадані вище пом'якшуючі обставини, а також те, що виправлення та перевиховання обвинувачених можливе без ізоляції від суспільства, суд вважає за необхідне застосувати до них ст.75 КК України, тобто звільнити обвинувачених від відбування покарання з випробовуванням.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ч.9 ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.366-369, 374 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.190, ч.2 ст.190, ч.2 ст.185 КК України та призначити покарання:

за ч.2 ст.190 КК України на один рік обмеження волі;

за ч.2 ст.190 КК України на два роки обмеження волі;

за ч.2 ст.185 КК України на три роки обмеження волі.

На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_2 покарання у вигляді обмеження волі строком на три роки.

У відповідності до ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з іспитовим терміном на два роки.

Згідно ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 такі обов'язки:

не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції Рожнятівського району Івано-Франківської області та повідомляти цей орган про зміну місця проживання.

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.190, ч.2 ст.190, ч.2 ст.185 КК України та призначити покарання:

за ч.2 ст.190 КК України на один рік обмеження волі;

за ч.2 ст.190 КК України на два роки обмеження волі;

за ч.2 ст.185 КК України на три роки обмеження волі.

На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_3 покарання у вигляді обмеження волі строком на три роки.

У відповідності до ст.75 КК України звільнити засуджену ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з іспитовим терміном на два роки.

Згідно ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки:

не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції Бродівського району Львівської області (80 600, м.Броди, Майдан Свободи, 10) та повідомляти цей орган про зміну місця проживання.

Речові докази: комп'ютерні колонки марки «Genius» SP -105; комп'ютерну мишку марки «Gress» модель «GM-5304 Red»; комп'ютерну клавіатуру марки «Gresso» модель «GK-663» та веб-камеру марки «Passed Tected to Comple», які знаходяться на зберіганні в Рожнятівському РВ УМВС і належать ОСОБА_11, повернути останньому.

Обраний до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання вважати продовженим до вступу вироку в законну силу.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Рожнятівський районний суд, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Згідно ст.376 ч.6 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя :