ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

22 листопада 2006 р.

№ 15/98-06-3022

                                         

Вищий  господарський  суд України  у складі колегії суддів:

                                                       Перепічая В.С. (головуючого),

                                                     Вовка І.В.,

                                                  Гончарука П. А.,          

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Велкам" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.08.2006 року у справі №15/98-06-3022 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Велкам" до Управління обласної ради  з майнових відносин Одеської обласної  ради та Товариства  з обмеженою  відповідальністю  "Будсервіс" про визнання  недійсним договору оренди, визнання  першочергового  права на  укладення  договору та зобов’язання   укласти  договір оренди,

                                      У С Т А Н О В И В:

У березні  2006 року позивач звернувся до господарського суду  Одеської  області з позовною заявою до  відповідача Управління обласної ради з майнових відносин Одеської обласної  ради про визнання  недійсним  договору оренди  нежитлових приміщень від 29.12.2003 року укладеного  з ТзОВ "Будсервіс", вчиненим  під впливом  помилки і визнання  першочергового права  на  укладення договору орендованих ним приміщень та  зобов’язання укласти  з ним  договір  оренди,   посилаючись  на те, що спірний договір  оренди було укладено  під час  чинності укладеного  з ним договору оренди на одне й те саме майно, і наслідком  такої помилки  стало  порушення  його переважного права на  продовження договору оренди.

Ухвалою  господарського суду Одеської  області  від 14.04.2006 року  третю особу ТзОВ "Буд сервіс" було  залучено до справи відповідачем.

Доповідач –Вовк І.В.

Рішенням господарського суду Одеської  області  від 05.06.2006 року в  позові   відмовлено.

Постановою Одеського  апеляційного господарського суду  від 15.08.2006 року  зазначене  рішення  суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній  скарзі позивач вважає, що судом порушено  і неправильно застосовано норми матеріального  та процесуального права, і тому просить прийняті ним рішення  скасувати та справу  передати на новий розгляд до суду  першої інстанції.

Відзиви від відповідачів   до суду не надходили.

Дослідивши   доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняті у ній судові рішення, суд вважає, що касаційна  скарга  не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.12.2003  року між Управлінням обласної ради  з питань використання майна та приватизації (орендодавець)  та Товариством  з обмеженою відповідальністю "Будсервіс" (орендар) було   укладено договір  оренди  майна, за умовами якого орендодавець зобов’язується передати, а орендар- прийняти  у строкове платне користування 2-й, 3-й, 4-й  та 5-й  поверхи будівлі  та ліфт пасажирський 500, балансоутримувачем якого є орендодавець та яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Балківська,42а, з метою   здійснення підприємницької  діяльності у сфері надання комунальних, побутових послуг.

Предметом даного судового розгляду є вимоги позивача про визнання недійсним  укладеного між відповідачами договору оренди від  29.12.2003 року  у зв’язку з вчиненням його під впливом помилки і визнання  переважного права   на укладення  та  зобов’язання  укласти  договір у зв’язку з чинністю  договору  оренди на ті ж самі приміщення  укладеного з ним.

Відповідно до ст.56 ЦК УРСР угода, укладена внаслідок помилки, що має істотне значення, може бути визнана недійсною за позовом сторони, яка діяла під впливом помилки.

Отже, суд першої інстанції дійшов  правильного висновку, з яким погодився і суд апеляційної інстанції,  про відсутність правових підстав для визнання спірного договору недійсним у зв’язку з тим, що позивач не є стороною в договорі, й обґрунтовано відмовив в позові.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного суду.

За таких обставин, прийняті  судові рішення відповідають  матеріалам справи та вимогам закону, і тому їх слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

З огляду наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

                                П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Велкам"  залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.08.2006 року –без змін.

Головуючий                                                                       В.Перепічай  

Судді                                                                                    І. Вовк

                                                                                                          

                                                                                         П. Гончарук