ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 121
РІШЕННЯ
Іменем України
28.08.2008 | Справа №2-28/6425-2008 |
За позовом Закритого акціонерного товариства «Майбел», м. Сімферополь,
до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Луксор», м. Сімферополь,
про стягнення 47 356,33 грн.
Суддя С. М. Альошина
П Р Е Д С Т А В Н И К И:
19.08.2008 р.
Від позивача – Головченко І.М. – представник по довіреності № 18 від 02.06.2008 р. (к/копія довіреності у справі)
Від відповідача – Терещенко І.Є. – юрист, генеральна довіреність від 31.12.2007 р. (довіреність у справі)
28.08.2008 р.
Від позивача – Головченко І.М. – представник по довіреності № 18 від 02.06.2008 р. (к/копія довіреності у справі)
Від відповідача – Ярошенко С.В. – директор, паспорт серії МН № 647734, виданий Київським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області, 27.11.1997 р., протокол зборів учасників № 3 від 01.12.2000 р. (к/копії паспорту та протоколу у справі)
Суть спору:
Закрите акціонерне товариство «Майбел», м. Сімферополь, звернулось до господарського суду АР Крим із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луксор», м. Сімферополь, про стягнення 47 356,33 грн., у тому числі 45 196,52 грн. основного боргу, 1 314,14 грн. індексу інфляції, 3% річних у розмірі 110,25 грн. та 735,42 грн. пені.
Представник позивача у судовому засіданні, яке відбулось 19.08.2008 р., позовні вимоги підтримав у повному обсязі та надав суду заяву від 19.08.2008 р., в якій просив залучити до матеріалів справи, зокрема, оригінал платіжного доручення № 758 від 22.05.2008 р. про сплату 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та відповідь Головного управління статистики в АР Крим № 05.3-5/2012 від 23.06.2008 р. про включення відповідача до ЄДРПО України, з якої вбачається, що юридичною адресою відповідача є: 95000, м. Сімферополь, вул. Монтажна, 2, у зв’язку з чим позивач також додав до цієї заяви докази направлення відповідачем копії позовної заяви за вірною юридичною адресою Товариства з обмеженою відповідальністю «Луксор», м. Сімферополь.
Представник відповідача у цьому ж засіданні суду з позовними вимогами не погодився, однак, відповідач письмового відзиву на позовну заяву, з документальним та правовим обґрунтуванням своїх заперечень, суду не представив.
За результатами судового засідання було оголошено перерву до 28.08.2008 р. до 09 години 45 хвилин.
Після перерви розгляд справи був продовжений за участю представників позивача та відповідача.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у засіданні суду надав суду відзив № 210/2 від 28.08.2008 р. на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі.
Строк вирішення спору був продовжений у порядку ст. 69 ГПК України, у зв’язку з неявкою представника відповідача та для надання сторонами суду додаткових документів та доказів у справі.
Розгляд справи відкладався та у судовому засіданні оголошувалась перерва згідно зі ст. 77 ГПК України, у зв’язку з неявкою представника відповідача у судове засідання та для надання сторонами суду додаткових документів і доказів у справі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
В С Т А Н О В И В:
07.06.2007 року між сторонами був укладений договір № 0706/2.
Відповідно до п. 1.1. Розділу 1 цього договору за договором продавець (позивач) зобов’язувався передати соки та напої власного виробництва, іншу продукцію, іменовані надалі – товар, у власність покупця (відповідача), а покупець – прийняти даний товар та сплатити за нього грошову суму, визначену договором.
Згідно з п. 1.2. Розділу 1 вищевказаного договору ціна, кількість, асортимент партії товару передбачається сторонами у специфікаціях. Специфікація є невід’ємною частиною договору та повноправною підставою для відвантаження партії товару покупцю, згідно умов договору.
Підпунктом 2.2.1. п. 2.2. Розділу 2 договору покупець зобов’язувався сплатити за товар визначену грошову суму, вказану у відвантажувальних документах та прийняти товар на своєму складі.
У відповідності з п. 3.1. Розділу 3 продавець передає товар покупцю з відстроченням остаточного розрахунку на 22 банківських дня з дати прийомки товару покупцем.
Сторонами, на виконання умов вищевказаного договору, були підписані специфікації, належно завірені копії яких наявні у матеріалах справи, та позивачем поставлено відповідачу товару на загальну суму 53 654,28 грн. за видатковими накладними: № РН-0002766 від 12.02.2008 р. на суму, з ПДВ, 8 467,24 грн., № РН-0002798 від 21.02.2008 р. на суму, з ПДВ, 7 862,47 грн., № РН-0002844 від 17.03.2008 р. на суму, з ПДВ, 10 373,96 грн., № РН-002857 від 19.03.2008 р. на суму, з ПДВ, 5 506,20 грн., № РН-0002887 від 27.03.2008 р. на суму, з ПДВ, 7 932,97 грн. та № РН-0002925 від 08.04.2008 р. на суму, з ПДВ, 13 511,44 грн., який був одержаний відповідачем за довіреностями, копії яких наявні у матеріалах справи.
Проте, відповідач умови вищевказаного договору виконував несвоєчасно та не у повному обсязі, у зв’язку з чим, за даними позивача, заборгованість відповідача перед позивачем склала 45 196,52 грн.
Вищевикладене свідчить про наявність зобов’язання у відповідача перед позивачем.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Відповідно до ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.
Пунктом 6.3. Розділу 6 договору передбачено, що у випадку затримки платежу у вказаний у договорі строк, покупець сплачує продавцю пеню від вартості неоплаченого товару у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, по якій допущено прострочення платежу за кожен день прострочення.
Згідно зі ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином відповідачу, згідно розрахунку позивача, нараховано 735,42 грн. пені, які і підлягають стягненню з відповідача.
Статтею ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином відповідачу, згідно розрахунку позивача, нараховано 1 314,14 грн. індексу інфляції та 3% річних у розмірі 110,25 грн., які також підлягають стягненню з відповідача.
Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 47 356,33 грн., у тому числі 45 196,52 грн. основного боргу, 1 314,14 грн. індексу інфляції, 3% річних у розмірі 110,25 грн. та 735,42 грн. пені, документально встановлений, підтверджений матеріалами справи та не оспорювався відповідачем, а визнаний ним у відзиві № 210/2 від 28.08.2008 р. на позовну заяву.
За таких обставин позов підлягає задоволенню.
Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
За згодою представників сторін, згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Рішення оформлене у відповідності до ст. 84 ГПК України і підписане 02.09.2008 року.
Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –
В И Р І Ш И В:
1). Позов задовольнити.
2). Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луксор» (юридична адреса: 95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Монтажна, 2, фактична адреса: 95049, АР Крим, м. Сімферополь, с. Каменка, пров. Сільський, буд. 35, р/р 260000275401 у банку «Фінанси та кредит», МФО 384889, ідентифікаційний код 31103143, або з інших рахунків) на користь Закритого акціонерного товариства «Майбел» (95015, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, б. 62, р/р 26002301320629 у філії КЦВ ПІБ м. Сімферополя, МФО 324430, ідентифікаційний код 22229967, або на інші рахунки) 47 356,33 грн., у тому числі 45 196,52 грн. основного боргу, 1 314,14 грн. індексу інфляції, 3% річних у розмірі 110,25 грн. та 735,42 грн. пені, а також 473,56 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням господарського суду АР Крим законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Альошина С.М.