Судове рішення 1319/1-15/11 від 22.04.2013

Судове рішення #29379288

Справа № 1319/1-15/11 Головуючий у 1 інстанції: Тімченко О.В.

Провадження № 11/783/333/13 Доповідач : Грищук В. О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого судді Грищука В.О.,

суддів Гаврилова В.М., Яременка О.Д.,

за участю прокурора Теличка О.О.,

при секретарі Сеньків А.Р.,

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2,

ОСОБА_3, ОСОБА_4,

ОСОБА_5,

потерпілого ОСОБА_6,

засуджених ОСОБА_7, ОСОБА_8,

ОСОБА_9, ОСОБА_10,

розглянувши у відкритому судовому засіданні 02 квітня 2013 року у місті Львові апеляції прокурора, який приймав участь в суді першої інстанції Теличка О.О., захисників ОСОБА_1, ОСОБА_3, засуджених ОСОБА_8, ОСОБА_7 на вирок Сихівського районного суду м. Львова від 2 листопада 2012 року, -

встановила:

цим вироком:

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з вищою освітою, військовозобов'язаного, одруженого, маючого на утриманні неповнолітнього сина, оперуповноваженого сектору боротьби із злочинними посяганнями на вантажі відділу карного розшуку УМВС України на Львівській залізниці, раніше не судимого,

визнано винним за ст.ст.27 ч.3, 28 ч.2, 368 ч.2, 364 ч.3 КК України та призначено покарання:

за ст.ст.27 ч.3, 28 ч.2, 368 ч.2 КК України - сім років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на три роки з конфіскацією всього особистого належного йому майна;

за ст.364 ч.3 КК України - п'ять років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на два роки з конфіскацією всього особистого належного йому майна.

На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_8 визначено покарання сім років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на три роки з конфіскацією всього особистого належного йому майна.

ОСОБА_8 за ст.365 ч.2 КК України - виправдано.

Позбавлено ОСОБА_8 відповідно до ст.54 КК України звання капітана міліції.

Строк відбування покарання ОСОБА_8 рахується з часу його затримання - 26 жовтня 2009 року.

Стягнуто з ОСОБА_8 в користь ЛНДІСЕ судові витрати в сумі 26664,76 грн.

Запобіжний захід ОСОБА_8 залишено попередній - взяття під варту.

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та мешканця АДРЕСА_2 українця, громадянина України, з вищою освітою, військовозобов'язаного, одруженого, оперуповноваженого оперативно-пошукового сектору відділу карного розшуку УМВС України на Львівській залізниці, раніше не судимого,

визнано винним за ст.ст.27 ч.3, 28 ч.2, 368 ч.2, 364 ч.3, ст.345 ч.2 КК України та призначено покарання:

за ст.ст.27 ч.3, 28 ч.2, 368 ч.2 КК України - п'ять років один місяць позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на два роки з конфіскацією всього особистого належного йому майна;

за ст.364 ч.3 КК України - п'ять років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на один рік з конфіскацією всього особистого належного йому майна;

за ст.345 ч.2 КК України - два роки обмеження волі.

На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_7 визначено покарання п'ять років один місяць позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на два роки з конфіскацією всього особистого належного йому майна.

ОСОБА_7 за ст.ст.296 ч.1, 194 ч.1, 365 ч.2 КК України - виправдано.

Позбавлено ОСОБА_7 відповідно до ст.54 КК України звання капітана міліції.

Строк відбування покарання ОСОБА_7 рахується з часу його затримання - 11 березня 2010 року.

Стягнуто з ОСОБА_7 в користь ЛНДІСЕ судові витрати в сумі 10820,97 грн.

Запобіжний захід ОСОБА_7 залишено попередній - взяття під варту.

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця та мешканця АДРЕСА_3, українця, громадянина України, з вищою освітою, військовозобов'язаного, одруженого, маючого на утриманні неповнолітнього сина, заступника начальника стрілецької команди з охорони вантажів та об'єктів на станції Львів (СК-1) з оперативної роботи ВП «Перший загін воєнізованої охорони» ДТГО «Львівська залізниця», раніше не судимого,

визнано винним за ст.ст.27 ч.3, 28 ч.2, 368 ч.2, 364 ч.3, КК України та призначено покарання:

за ст.ст.27 ч.3, 28 ч.2, 368 ч.2 КК України - п'ять років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на три роки;

за ст.364 ч.3 КК України, з застосуванням ст.69 КК України - чотири роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на два роки.

На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_9 визначено покарання п'ять років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на три роки.

ОСОБА_9 за ст.365 ч.2 КК України - виправдано.

На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_9 від відбування основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком три роки.

Згідно зі ст.76 КК України покладено на ОСОБА_9 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання.

Стягнуто з ОСОБА_9 в користь ЛНДІСЕ судові витрати в сумі 24310,50 грн.

Запобіжний захід ОСОБА_9 залишено попередній - підписку про невиїзд.

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця м. Львова, мешканця АДРЕСА_4, українця, громадянина України, з середньою освітою, невійськовозобов'язаного, одруженого, маючого на утриманні неповнолітнього сина, не працюючого, інваліда 2-ї групи, раніше не судимого,

визнано винним за ст.ст.27 ч.5, 28 ч.2, 368 ч.2, 27 ч.5, 364 ч.3 КК України та призначено покарання:

за ст.ст.27 ч.5, 28 ч.2, 368 ч.2 КК України - п'ять років позбавлення волі;

за ст.ст.27 ч.5, ст.364 ч.3 КК України, з застосуванням ст.69 КК України - три роки шість місяців позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_10 визначено покарання п'ять років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_10 від відбування основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком три роки.

Згідно ст.76 КК України покладено на ОСОБА_10 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання.

Стягнуто з ОСОБА_10 в користь ЛНДІСЕ судові витрати в сумі 25487,63 грн.

Запобіжний захід ОСОБА_10 залишено попередній - підписку про невиїзд.

Скасовано постанови слідчого від 11, 18 березня 2008 року та 27 травня 2010 року про накладення арешту на рухоме та нерухоме майно ОСОБА_9 та ОСОБА_10

Цивільний позов ОСОБА_12 про стягнення з ОСОБА_7 24214,54 грн. залишено без розгляду.

Вирішено питання з речовими доказами.

Згідно вироку суду, ОСОБА_8, перебуваючи на посаді оперуповноваженого сектору боротьби із злочинними посяганнями на вантажі відділу карного розшуку лінійного управління на Львівській залізниці УМВС України на залізничному транспорті, а в подальшому - на посаді оперуповноваженого сектору боротьби із злочинними посяганнями на вантажі відділу карного розшуку УМВС України на Львівській залізниці, та маючи спеціальне звання капітана міліції; та здійснюючи функції представника влади і виконуючи службові обов'язки, що пов'язані із попередженням, виявленням та розкриттям злочинів, пов'язаних з незаконними посяганнями на вантажі та майно Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця", та ОСОБА_9, перебуваючи на посаді заступника начальника стрілецької команди з охорони вантажів та об'єктів на станції Львів з оперативної роботи ВП "Перший загін воєнізованої охорони" ДТГО "Львівська залізниця", до службових повноважень якого згідно з Положенням про відомчу воєнізовану охорону на залізничному транспорті", входять: здійснення оперативно-профілактичної роботи по боротьбі із крадіжками вантажів, матеріальних цінностей, тобто будучи службовими особами, за попередньою змовою групою осіб 09 листопада 2008 року біля 23 год., перебуваючи на контрольному посту № 19 на території ст.Львів на площі Двірцевій 1 у м.Львові, при виїзді з депо Львів-Захід по вул.Таллінській 1, затримали машиніста тепловоза локомотивного депо Львів-Захід ОСОБА_13 та його помічника ОСОБА_14, начебто, за незаконне заволодіння останніми дизельним пальним ДТГО "Львівська залізниця". Після вказаного затримання підсудний ОСОБА_8, перебуваючи в середині вказаного локомотиву, що рухався по маршруту «Львів-Рава-Руська» до станції Клепарів, з метою отримання хабара від ОСОБА_14 та ОСОБА_13, разом з ОСОБА_9 склав невстановлені досудовим слідством документи про затримання останніх, начебто, за підозрою у привласненні паливно-мастильних матеріалів ДТГО "Львівська залізниця". В подальшому ОСОБА_8 та ОСОБА_9 повідомили по телефону про вказане затримання підсудного ОСОБА_10 - непрацюючого жителя с. Наварія Пустомитівського району Львівської області. Останній 10.11.08. прибув на станцію Клепарів з метою вимагання та одержання разом з іншими підсудними від ОСОБА_13 та ОСОБА_14 хабара в розмірі 5000 доларів США за недокументування факту, нібито, незаконного заволодіння ними паливно-мастильними матеріалами ДТГО "Львівська залізниця", непритягнення їх до передбаченої законом відповідальності. Там же підсудні спільно за пособництвом ОСОБА_10, з метою власного збагачення, вимагали у ОСОБА_13 та ОСОБА_14 хабар в сумі 5000 доларів США за невчинення вказаних дій, супроводжуючи свої вимоги погрозами‚ що у випадку невиконання їх будуть затримані, притягнуті до передбаченої законом відповідальності за незаконне заволодіння дизельним пальним. ОСОБА_13 та ОСОБА_14, будучи поставленими в умови, за яких відмова від передачі підсудним: ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_15 вказаної ними суми хабара могла потягнути їх безпідставне затримання, документування незаконного заволодіння ними паливо-мастильними матеріалами ДТГО "Львівська залізниця", притягнення їх до передбаченої законом відповідальності, погодилися на вимоги підсудних. 10 листопада 2008 року о 2 год. ОСОБА_14, знаходячись в с.Борщовичі Пустомитівського району Львівської області, передав ОСОБА_10, хабар в сумі 5000 доларів США, що згідно з курсом НБУ становить 28992 гривень.

Одержані від ОСОБА_14 і ОСОБА_13 гроші в сумі 5000 доларів США підсудні: ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 розподілили між собою та витратили на власні потреби.

Крім того, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 10 грудня 2008 року о 18.30-19.00 год., перебуваючи на залізничній станції Самбір, за попередньою змовою групою осіб, зайшли в маневровий локомотив під керуванням локомотивної бригади в складі машиніста ОСОБА_16 та помічника машиніста ОСОБА_17, та виявивши в ньому три літри непридатного локомотивного палива, затримали машиніста тепловоза локомотивного депо Львів ОСОБА_16 та його помічника ОСОБА_18, начебто, за незаконне заволодіння останніми паливно-мастильними матеріалами ДТГО "Львівська залізниця". ОСОБА_8, перебуваючи всередині вказаного локомотиву, разом з підсудним ОСОБА_9 склав невстановлені досудовим слідством документи про затримання останніх, начебто, за підозрою у привласненні паливно-мастильних матеріалів ДТГО "Львівська залізниця", з якими їх ознайомив. В подальшому підсудні по телефону повідомили про вказане затримання ОСОБА_10, який 10.12.08 р. о 21 год. прибув на станцію Самбір Львівської області. Там підсудні повторно за пособництвом ОСОБА_10, з метою власного збагачення, вимагали в ОСОБА_16 та ОСОБА_17 хабар в сумі 10000 доларів США за недокументування факту, начебто, незаконного заволодіння ними паливно-мастильними матеріалами ДТГО "Львівська залізниця", непритягнення їх до передбаченої законом відповідальності. ОСОБА_16 та ОСОБА_17 погодилися на такі вимоги підсудних. 10 грудня 2008 року ОСОБА_16, залізничній станції Самбір, передав ОСОБА_15, в якості хабара 6000 гривень. Одержаний від ОСОБА_16 та ОСОБА_17 хабар ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 розподілили між собою.

Крім цього, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 12 грудня 2008 року о 17 год., перебуваючи на території оборотного депо Самбір, що по вул. Енергетичній 1 у м. Самборі Львівської області, за попередньою змовою групою осіб, затримали бригадира паливного складу оборотного депо Самбір ОСОБА_19 за підозрою у незаконному заволодінні ним дизельним пальним ДТГО "Львівська залізниця" в кількості близько 160 літрів. В подальшому підсудні по телефону повідомили про вказане затримання підсудного ОСОБА_10, який одразу ж після повідомлення, зайшов в приміщення бази палива оборотного депо Самбір. Після цього підсудні втрьох повторно за пособництвом ОСОБА_10 з метою наживи вимагали в ОСОБА_19 хабар в сумі 15000 доларів США або 10 тон дизельного пального за недокументування факту незаконного заволодіння ним дизельним пальним ДТГО "Львівська залізниця".

У продовження своїх дій підсудні доставили ОСОБА_20 в приміщення лінійного пункту міліції на ст.Самбір лінійного відділення на ст.Стрий УМВС України на залізничному транспорті, де вимагали у ОСОБА_19 хабар, але вже в сумі 6000 доларів США. ОСОБА_1913 грудня 2008 року в період часу 00-01 год., знаходячись в приміщенні ЛПМ на ст.Самбір ЛВ на ст.Стрий ЛУ УМВС України на залізничному транспорті по вул.Вокзальній 1 у м.Самборі Львівської області, передав ОСОБА_8 в якості хабара 15000 гривень та 4000 доларів США, що еквівалентно 29947,2 грн., а всього на загальну суму 44947,2 грн. Одержаний від ОСОБА_19 хабар підсудні розподілили між собою та витратили на власні потреби.

Крім того ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_7 за попередньою змовою групою осіб, 05 січня 2009 року о 14.00 год., перебуваючи по вул. Заньковецької в с. Зимна Вода Пустомитівського району Львівської області, затримали бригадира механічного цеху локомотивного депо Львів ОСОБА_21, та його сина ОСОБА_22 при зливанні дизельного пального із службового автомобіля для перевірки нестабільної роботи паливної системи двигуна та її ремонту, начебто, за незаконне заволодіння ними дизельним пальним ДТГО "Львівська залізниця". ОСОБА_8 з іншими підсудними повідомив по телефону про дане затримання підсудного ОСОБА_10, цього останній одразу ж приїхав на місце затримання, де підсудні, повторно, вимагали у ОСОБА_21 хабар в сумі 10000 доларів США за недокументування факту, начебто, незаконного заволодіння ними дизельним пальним ДТГО "Львівська залізниця". Будучи поставленим в умови, за яких відмова від передачі ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 вказаної ними суми хабара могла потягнути їх безпідставне затримання, документування факту, начебто, незаконного заволодіння ними паливно-мастильними матеріалами ДТГО "Львівська залізниця", притягнення їх до передбаченої законом відповідальності, ОСОБА_21 , передав підсудному ОСОБА_7, хабар в сумі 9000 гривень , які ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 розподілили між собою та витратили на власні потреби.

Крім того ОСОБА_8 і ОСОБА_9, за пособництвом підсудного ОСОБА_10, 28 січня 2009 року о 15.00 год., за попередньою змовою групою осіб, повторно, разом перебуваючи на території оборотного депо Сарни по вул. Київській 25 у м.Сарни Рівненської області, затримали водія вказаного депо ОСОБА_23 за підозрою у незаконному заволодінні ним паливно-мастильними матеріалами ДТГО "Львівська залізниця" при вивезенні черговим автомобілем із території депо дизельного пального в кількості близько 200-300 літрів. ОСОБА_8, дізнавшись, що частина дизельного пального, що містилася в бочці об'ємом 200 літрів, в кількості близько 100-200 літрів, з території оборотного депо Сарни вивозилася з відома начальника оборотного депо Сарни ОСОБА_24 та начальника бази палива вказаного оборотного депо ОСОБА_25, перебуваючи на території оборотного депо Сарни, разом з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 повідомив про вказане затримання начальника оборотного депо Сарни ОСОБА_24 та начальника бази палива вказаного депо ОСОБА_25, які є матеріально-відповідальними особами за використання дизельного пального, та вимагав хабар в сумі 10000 доларів США, у начальника бази палива оборотного депо Сарни ОСОБА_25 та у водія оборотного депо Сарни ОСОБА_23 хабар в розмірі 3500 доларів США або 23000 гривень за недокументування факту незаконного заволодіння ними дизельним пальним ДТГО "Львівська залізниця".

У подальшому підсудний ОСОБА_8 з іншими підсудними ОСОБА_9 та ОСОБА_10 доставили ОСОБА_24, ОСОБА_25 та ОСОБА_23 в приміщення бази палива оборотного депо Сарни, по вул. Київській 25 в м. Сарни Рівненської області, а в подальшому - до ЛВ на ст.Сарни в приміщеннях яких, склав невстановлені досудовим слідством документи про затримання останніх за підозрою у привласненні ними паливо-мастильних матеріалів ДТГО "Львівська залізниця", після цього підсудні спільно вимагали в начальника оборотного депо Сарни ОСОБА_24 хабар в сумі 10000 доларів США, в начальника бази палива оборотного депо Сарни ОСОБА_25 та у водія оборотного депо Сарни ОСОБА_23 - хабар в сумі 3500 доларів США або 23000 гривень.

28 січня 2009 року о 17 год. ОСОБА_24, перебуваючи біля чергової частини ЛВ на ст.Сарни передав підсудному ОСОБА_10, хабар - гроші в сумі 15000 гривень. Того ж дня там же, на ст.Сарни, о 22 год. ОСОБА_25 передав, а ОСОБА_10 одержав від нього хабар в сумі 23000 гривень. Того ж дня ОСОБА_23 також передав ОСОБА_15, хабар в сумі 20000 гривень. Одержані від ОСОБА_24, ОСОБА_25 та ОСОБА_23 гроші в якості хабара підсудні: ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 розподілили між собою та витратили на власні потреби.

Також ОСОБА_8 та ОСОБА_9, будучи службовими особами, 12 березня 2009 року о 10.00 год., повторно, за попередньою змовою групою осіб, перебуваючи на території Скнилівської дільниці Львівської механізованої дистанції вантажно-розвантажувальних робіт ДТГО "Львівська залізниця", що розташована у вантажному дворі ст.Скнилів по вул.Авіаційна 2 в м.Львові, затримали кранівника Львівської механізованої дистанції вантажно-розвантажувальних робіт ДТГО "Львівська залізниця" ОСОБА_26 за підозрою у незаконному заволодінні останнім 20 літрами дизельного пального ДТГО "Львівська залізниця". В подальшому підсудні: ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з метою збагачення вимагали в ОСОБА_26 хабар в сумі 500 доларів США, а потім зменшили суму хабара до 400 доларів США за недокументування факту незаконного заволодіння ним дизельним пальним ДТГО "Львівська залізниця". Того ж дня о 14.30 год. ОСОБА_26, знаходячись біля в'їзду на територію Скнилівської дільниці Львівської механізованої дистанції вантажно-розвантажувальних робіт ДТГО "Львівська залізниця" по вул.Авіаційній 2 у м.Львові, передав ОСОБА_8, а останній відповідно отримав від нього хабар в сумі 400 доларів США, що еквівалентно 3080 гривень‚ за невчинення підсудними обіцяних дій. Після отримання підсудними від ОСОБА_26 хабара в сумі 400 доларів США, такі були ними між собою розподілені і витрачені на власні потреби.

Крім цього підсудні ОСОБА_8 та ОСОБА_7, будучи службовими особами, за попередньою змовою групою осіб за пособництвом із підсудним ОСОБА_10, повторно, 14 березня 2009 року о 20 год., перебуваючи на території залізничної станції Соснівка, що розташована в м.Соснівка Сокальського району Львівської області, затримали машиніста тепловоза відокремленого підрозділу "Вантажно-транспортне управління" державного підприємства "Львіввугілля" ОСОБА_27 та його помічника ОСОБА_28 за підозрою у незаконному заволодінні ними дизельним пальним.

Після цього підсудні з метою власного збагачення спільно вимагали в ОСОБА_27 та ОСОБА_28 хабар в сумі 5000 доларів США за недокументування факту незаконного заволодіння ними дизельним пальним ВП "Вантажно-транспортне управління" ДП "Львіввугілля", непритягнення їх до передбаченої законом відповідальності за вчинення вказаних дій. Того ж дня о 23 год. ОСОБА_28 у приміщенні коридору ст.Соснівка Сокальського району Львівської області передав ОСОБА_10, а останній отримав від нього хабар в сумі 3000 гривень та мобільний телефон "Нокія-5310" вартістю 1673 гривень за не вчинення підсудними обіцяних дій. 15 березня 2009 року в період часу між 1 та 2 год. ОСОБА_27, перебуваючи на території автозаправки "WOG", що знаходиться на трасі при виїзді з м.Червонограда в напрямку м.Львова, передав ОСОБА_15, а останній одержав від нього частину хабара - 600 доларів США, що еквівалентно 4620 гривень‚ та 2200 гривень, за не вчинення підсудними обіцяних дій. У подальшому ОСОБА_27, 18 березня 2009 року біля 20-20.30 год., перебуваючи на вул.С.Бандери 2 у м.Червонограді Львівської області, передав ОСОБА_15, решту хабара - 700 доларів США, що еквівалентно 5390 гривень‚ та 2600 гривень. Одержаний від ОСОБА_27 та ОСОБА_28 хабар у вигляді грошей підсудні розділили між собою та витратили на власні потреби, а мобільний телефон "Нокія-5310" підсудний ОСОБА_10 залишив собі.

Крім цього ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_8, будучи службовими особами, 18 лютого 2009 року о 9 год., за попередньою змовою групою осіб, повторно, перебуваючи на території відокремленого підрозділу "Львівська дистанція колії" ДТГО "Львівська залізниця" по вул.Городоцькій 166 у м.Львові, затримали машиніста ДТГО "Львівська залізниця" ОСОБА_29, начебто, за підозрою у незаконному заволодінні ним паливно-мастильними матеріалами в кількості 20 літрів, та ОСОБА_8 з іншими підсудними склав невстановлені досудовим слідством документи про затримання ОСОБА_29, начебто, за підозрою у привласненні паливно-мастильних матеріалів ДТГО "Львівська залізниця", з якими ознайомив ОСОБА_29, та повідомив по телефону про вказане затримання підсудного ОСОБА_10 Після цього підсудні: ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 за пособництвом підсудного ОСОБА_10 з метою збагачення вимагали в ОСОБА_29 хабар в сумі 10000 гривень за недокументування факту, начебто, незаконного заволодіння ним паливо-мастильними матеріалами ДТГО "Львівська залізниця", непритягнення його до передбаченої законом відповідальності‚ нібито‚ за вчинення вказаних дій, неповідомлення про даний факт керівництву ДТГО "Львівська залізниця" і невжиття заходів щодо звільнення його з роботи, супроводжуючи ці вимоги погрозами‚ що у випадку невиконання їх вимог щодо передачі грошей‚ він буде затриманий, притягнутий до передбаченої законом відповідальності‚ начебто‚ за незаконне заволодіння паливо-мастильними матеріалами ДТГО "Львівська залізниця" та звільнений з роботи. Тому ОСОБА_29 того ж дня о 20.40 год., перебуваючи біля кафе-ресторану "На озері" по вул. Повітряній 2 «б» у м.Львові, передав ОСОБА_10, а останній отримав від нього хабар в сумі 7000 гривень за невчинення підсудними оцінних ними дій. Підсудні ж, одержавши від ОСОБА_29 вказані гроші, розподілили їх між собою та витратили на власні потреби.

Крім того підсудні ОСОБА_9, ОСОБА_7, та ОСОБА_8, 10 квітня 2009 року о 22 год., за попередньою змовою групою осіб, повторно, перебуваючи на території Львівського центру механізації колійних робіт ДТГО "Львівська залізниця" в с.Великий Глибочок Тернопільського району Тернопільської області, затримали водія вказаного Львівського центру механізації колійних робіт ДТГО "Львівська залізниця" ОСОБА_30, начебто, за підозрою у незаконному заволодінні ним паливно-мастильними матеріалами ДТГО "Львівська залізниця" в кількості близько 280 літрів, які виявили в гаражі Львівського центру механізації колійних робіт ДТГО "Львівська залізниця". Після даного затримання ОСОБА_8 повідомив по телефону про це затримання ОСОБА_10, який прибув на територію вказаного Львівського центру механізації колійних робіт ДТГО "Львівська залізниця", та з метою одержання підсудними хабара від останнього склав невстановлені досудовим слідством документи про затримання ОСОБА_30, начебто, за підозрою у привласненні паливно-мастильних матеріалів ДТГО "Львівська залізниця". ОСОБА_30, ознайомившись із складеними документами та усвідомлюючи, що він затриманий за привласнення дизельного пального ДТГО "Львівська залізниця", чого він не вчиняв, з метою уникнути затримання та передбаченої законодавством відповідальності, втік з місця затримання. Натомість підсудні повідомили про затримання водія Львівського центру механізації колійних робіт ДТГО "Львівська залізниця" ОСОБА_30, нібито, за підозрою у привласненні паливно-мастильних матеріалів ДТГО "Львівська залізниця", начальника вказаного центру ОСОБА_31 Після прибуття ОСОБА_31 до Львівського центру механізації колійних робіт ДТГО "Львівська залізниця", де був затриманий ОСОБА_30, підсудні за пособництвом ОСОБА_10 вимагали у начальника Львівського центру механізації колійних робіт ДТГО "Львівська залізниця" ОСОБА_31 хабар в сумі 15000 доларів США за недокументування факту, начебто, незаконного заволодіння підлеглим ОСОБА_31 - ОСОБА_32 дизельним пальним ДТГО "Львівська залізниця" в кількості близько 280 літрів, за непритягнення його та ОСОБА_30 до передбаченої законом відповідальності‚ за неповідомлення про даний факт керівництву ДТГО "Львівська залізниця" і невжиття заходів щодо звільнення їх з роботи, супроводжуючи свої вимоги погрозами‚ що у випадку їх невиконання він та ОСОБА_30 будуть затримані, притягнуті до передбаченої законом відповідальності за, начебто, незаконне заволодіння дизельним пальним ДТГО "Львівська залізниця" та звільнені з роботи. Наступного дня біля 01.30-02.00 год. ОСОБА_31 на території Львівського центру механізації колійних робіт ДТГО "Львівська залізниця" в с. В.Глибочок Тернопільського району Тернопільської області, перебуваючи в автомобілі ОСОБА_10 «Мерседес-Бенц» р.н. НОМЕР_3, передав ОСОБА_15, а останній отримав частину обумовленої суми хабара в розмірі 8000 доларів США, що еквівалентно 61600 гривень. Отримавши вказані гроші‚ підсудні знову висунули ОСОБА_31 вимогу про передачу 7000 доларів США, що залишилась ними неотриманою, погрожуючи йому та ОСОБА_30 затриманням, притягненням до передбаченої законом відповідальності за, начебто, незаконне заволодіння дизельним пальним ДТГО "Львівська залізниця" та звільнення з роботи. ОСОБА_31, усвідомлюючи, що погрози підсудних є реальними, зателефонував до своєї сестри ОСОБА_33 і матері ОСОБА_34 та попросив їх зібрати необхідну суму грошей та передати її підсудним, які будуть чекати на них на автозаправці "Захід" при виїзді з м.Кіцмань Чернівецької області. 11 квітня 2009 року о 04.15-04.30 год. ОСОБА_33 по вказівці ОСОБА_31, знаходячись на автозаправці "Захід" при виїзді з м.Кіцмань по трасі Кіцмань-Тернопіль, передала ОСОБА_9, а останній одержав решта суми хабара: 2000 доларів США, що еквівалентно 15400 гривень, та 24000 гривень. Хабар в сумі 10000 доларів США та 24000 грн., одержаний від ОСОБА_31, підсудні розподілили між собою та витратили на власні потреби.

Крім цього підсудний ОСОБА_8, будучи працівником правоохоронного органу, використовуючи своє службове становище і надану владу всупереч інтересам служби з корисливих мотивів - метою наживи 09 листопада 2008 року під час вимагання та одержання хабара від ОСОБА_14 та ОСОБА_13 в сумі 5000 доларів США, за пособництвом підсудного ОСОБА_10, який є непрацюючим, в порушення вимог ст. 97 КПК України, склав невстановлені слідством документи за фактом затримання ОСОБА_14 та ОСОБА_13 по підозрі у незаконному привласненні паливно-мастильних матеріалів ДТГО "Львівська залізниця", умисно не прийняв заходів щодо реєстрації цих документів про безпосереднє виявлення ознак злочину в журналі реєстрації заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, умисно не вжив всіх необхідних та передбачених законом заходів щодо проведення перевірки в порядку ст.97 КПК України відносно ОСОБА_14 та ОСОБА_13, їх викриття у привласненні паливно-мастильних матеріалів ДТГО "Львівська залізниця", затримання та документування їх протиправної діяльності і за наявності підстав притягнення до встановленої законом відповідальності, а також умисно не призначив в ДТГО "Львівська залізниця" службового розслідування по факту заволодіння ОСОБА_14 та ОСОБА_13 паливно-мастильними матеріалами, а навпаки, зловживаючи своїм службовим становищем і владою та діючи всупереч інтересам служби, одержав хабар, чим заподіяв істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам цих осіб, після чого перебуваючи неподалік залізничного переїзду на території ст.Рава-Руська по вул. Двірцевій 11 у м.Рава-Руська Жовківського району Львівської області, у відповідності з попередньою домовленістю із іншими підсудними, ОСОБА_14 та ОСОБА_13 знищив шляхом спалення складені документи за фактом затримання останніх за підозрою у привласненні паливно-мастильних матеріалів ДТГО "Львівська залізниця", що унеможливило провести відповідну перевірку та прийняти законне та обґрунтоване рішення, що в свою чергу в загальному призвело і до дискредитації діяльності та підриву авторитету і престижу органів державної влади - правоохоронного органу, а отже заподіяло істотну шкоду державним інтересам.

Крім того, він же, будучи працівником правоохоронного органу використовуючи службове становище і надану владу всупереч інтересам служби з корисливих мотивів - метою наживи 10 грудня 2008 року під час вимагання від ОСОБА_16 і ОСОБА_17 та одержання хабара в сумі 6000 грн., за пособництвом підсудного ОСОБА_10, який є непрацюючим, в порушення вимог ст. 97 КПК України, склав невстановлені слідством документи за фактом затримання ОСОБА_16 та ОСОБА_17 по підозрі у незаконному привласненні паливно-мастильних матеріалів ДТГО "Львівська залізниця", умисно не прийняв заходів щодо реєстрації цих документів про безпосереднє виявлення ознак злочину в журналі реєстрації заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, умисно не вжив всіх необхідних та передбачених законом заходів щодо проведення перевірки в порядку ст.97 КПК України відносно ОСОБА_16 та ОСОБА_17, їх викриття у привласненні паливно-мастильних матеріалів ДТГО "Львівська залізниця", затримання та документування їх протиправної діяльності і за наявності підстав притягнення до встановленої законом відповідальності, а також умисно не призначив в ДТГО "Львівська залізниця" службового розслідування по факту заволодіння ОСОБА_16 та ОСОБА_17 паливно-мастильними матеріалами, а навпаки, зловживаючи своїм службовим становищем і владою та діючи всупереч інтересам служби, після одержання хабара на залізничній станції Самбір по вул. Вокзальна 1 в м.Самборі Львівської області, у відповідності з попередньою домовленістю із іншими підсудними, ОСОБА_16 та ОСОБА_17, знищив шляхом спалення складені документи за фактом затримання останніх за підозрою у привласненні паливно-мастильних матеріалів ДТГО "Львівська залізниця".

Крім цього він же, будучи працівником правоохоронного органу всупереч інтересам служби з корисливих мотивів - метою наживи 12 грудня 2008 року під час вимагання та одержання від ОСОБА_19 хабара на загальну суму 44947,20 грн., за пособництвом підсудного ОСОБА_10, який є непрацюючим, в порушення вимог ст. 97 КПК України, склав невстановлені слідством документи за фактом затримання ОСОБА_19 по підозрі у незаконному привласненні паливно-мастильних матеріалів ДТГО "Львівська залізниця", умисно не прийняв заходів щодо реєстрації цих документів про безпосереднє виявлення ознак злочину в журналі реєстрації заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, умисно не вжив всіх необхідних та передбачених законом заходів щодо проведення перевірки в порядку ст.97 КПК України відносно ОСОБА_19, його викриття у привласненні паливно-мастильних матеріалів ДТГО "Львівська залізниця", затримання та документування його протиправної діяльності і за наявності підстав притягнення до встановленої законом відповідальності, а також умисно не призначив в ДТГО "Львівська залізниця" службового розслідування по факту заволодіння ОСОБА_19 паливно-мастильними матеріалами, натомість, зловживаючи своїм службовим становищем і владою та діючи всупереч інтересам служби, одержав хабар, чим заподіяв істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам цієї особи, після чого перебуваючи на залізничній станції Самбір по вул. Вокзальна 1 в м.Самборі Львівської області, у відповідності з попередньою домовленістю із іншими підсудними та ОСОБА_19, знищив шляхом спалення складені документи за фактом затримання останніх за підозрою у привласненні паливно-мастильних матеріалів ДТГО "Львівська залізниця", що унеможливило провести відповідну перевірку та прийняти законне та обґрунтоване рішення, що в свою чергу призвело і до дискредитації діяльності та підриву авторитету і престижу органів державної влади - правоохоронного органу, а отже заподіяло істотну шкоду державним інтересам.

Крім того він же, будучи працівником правоохоронного органу використовуючи своє службове становище і надану владу всупереч інтересам служби з корисливих мотивів - метою наживи 05 січня 2009 року під час вимагання та одержання від ОСОБА_21 хабара - 9000 грн., за пособництвом підсудного ОСОБА_10, який є непрацюючим, в порушення вимог ст.97 КПК України, склав невстановлені слідством документи за фактом затримання ОСОБА_21 та ОСОБА_22 по підозрі у незаконному привласненні паливно-мастильних матеріалів ДТГО "Львівська залізниця", умисно не прийняв заходів щодо реєстрації цих документів про безпосереднє виявлення ознак злочину в журналі реєстрації заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, умисно не вжив всіх необхідних та передбачених законом заходів щодо проведення перевірки в порядку ст.97 КПК України відносно ОСОБА_21 і ОСОБА_22., їх викриття у привласненні паливно-мастильних матеріалів ДТГО "Львівська залізниця", затримання та документування їх протиправної діяльності і за наявності підстав притягнення до встановленої законом відповідальності, а також умисно не призначив в ДТГО "Львівська залізниця" службового розслідування по факту, начебто, заволодіння ОСОБА_21 і ОСОБА_22 паливно-мастильними матеріалами, після чого підсудним ОСОБА_7 після одержання хабара складені документи за фактом затримання останніх за підозрою у привласненні паливно-мастильних матеріалів ДТГО "Львівська залізниця" під Скнилівським мостом по вул.Городоцькій в м.Львові були за попередньою домовленістю з іншими підсудними та ОСОБА_21 знищені шляхом спалення, що унеможливило провести відповідну перевірку та прийняти законне і обґрунтоване рішення, що в свою чергу призвело до дискредитації діяльності та підриву авторитету і престижу органів державної влади - правоохоронного органу, а отже заподіяло істотну шкоду державним інтересам.

Крім того він же, будучи працівником правоохоронного органу використовуючи своє службове становище і надану владу всупереч інтересам служби з корисливих мотивів - метою наживи 28 січня 2009 року під час вимагання та одержання хабара від ОСОБА_23 в сумі 20000 грн., ОСОБА_25 - 23000 грн. і ОСОБА_24 - 15000 грн., за пособництвом підсудного ОСОБА_10, який є непрацюючим, в порушення вимог ст.97 КПК України, склав невстановлені слідством документи за фактом затримання ОСОБА_25, ОСОБА_24 і ОСОБА_23 по підозрі у незаконному привласненні паливно-мастильних матеріалів ДТГО "Львівська залізниця", умисно не прийняв заходів щодо реєстрації цих документів про безпосереднє виявлення ознак злочину в журналі реєстрації заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, умисно не вжив всіх необхідних та передбачених законом заходів щодо проведення перевірки в порядку ст.97 КПК України відносно ОСОБА_25, ОСОБА_24 і ОСОБА_23, їх викриття у привласненні паливно-мастильних матеріалів ДТГО "Львівська залізниця", затримання та документування їх протиправної діяльності і за наявності підстав притягнення до встановленої законом відповідальності, а також умисно не призначив в ДТГО "Львівська залізниця" службового розслідування по факту заволодіння ОСОБА_25, ОСОБА_24 і ОСОБА_23 паливно-мастильними матеріалами, натомість, зловживаючи своїм службовим становищем і владою та діючи всупереч інтересам служби, біля приміщення ЛВ на ст.Сарни ЛУ УМВС України на залізничному транспорті по вул.Привокзальній,8 у м.Сарни Рівненської області, у відповідності з попередньою домовленістю із іншими підсудними, ОСОБА_25, ОСОБА_24 і ОСОБА_23, за невстановлених слідством обставин знищив складені документи за фактом затримання останніх за підозрою у привласненні паливно-мастильних матеріалів ДТГО "Львівська залізниця", що унеможливило провести відповідну перевірку та прийняти законне і обґрунтоване рішення, що в свою чергу призвело до дискредитації діяльності та підриву авторитету і престижу органів державної влади - правоохоронного органу, а отже заподіяло істотну шкоду державним інтересам.

Крім цього він же, будучи працівником правоохоронного органу всупереч інтересам служби з корисливих мотивів - метою наживи 12 березня 2009 року під час вимагання та одержання хабара від ОСОБА_26 в сумі 400 доларів США, що еквівалентно 3080 грн., за пособництвом підсудного ОСОБА_10, який є непрацюючим, в порушення вимог ст.97 КПК України, склав невстановлені слідством документи за фактом затримання ОСОБА_26 по підозрі у незаконному привласненні паливно-мастильних матеріалів ДТГО "Львівська залізниця", умисно не прийняв заходів щодо реєстрації цих документів про безпосереднє виявлення ознак злочину в журналі реєстрації заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, умисно не вжив всіх необхідних та передбачених законом заходів щодо проведення перевірки в порядку ст.97 КПК України відносно ОСОБА_26, його викриття у привласненні паливно-мастильних матеріалів ДТГО "Львівська залізниця", затримання та документування його протиправної діяльності і за наявності підстав притягнення до встановленої законом відповідальності, а також умисно не призначив в ДТГО "Львівська залізниця" службового розслідування по факту заволодіння ОСОБА_26 паливно-мастильними матеріалами, натомість, зловживаючи своїм службовим становищем і владою та діючи всупереч інтересам служби, після одержання хабара біля в'їзду на Скнилівську дільницю Львівської механізованої дистанції вантажно-розвантажувальних робіт ДТГО "Львівська залізниця", яка розташована на території вантажного двору ст.Скнилів по вул.Авіаційній 2 у м.Львові, у відповідності з попередньою домовленістю із іншими підсудними та ОСОБА_26, передав останньому складені документи за фактом його затримання по підозрі у привласненні паливно-мастильних матеріалів ДТГО "Львівська залізниця", які ОСОБА_26 знищив шляхом спалення, що і унеможливило провести відповідну перевірку та прийняти законне і обґрунтоване рішення, що в свою чергу призвело до дискредитації діяльності та підриву авторитету і престижу органів державної влади - правоохоронного органу, а отже заподіяло істотну шкоду державним інтересам.

Крім того він же, будучи працівником правоохоронного органу всупереч інтересам служби з корисливих мотивів - метою наживи 14 березня 2009 року під час вимагання та одержання хабара від: ОСОБА_27 в загальній сумі 14810 грн. та ОСОБА_28 - грошей в сумі 3000 грн. та мобільного телефону вартістю 1673 грн., за пособництвом підсудного ОСОБА_10, який є непрацюючим, в порушення вимог ст.97 КПК України, склав невстановлені слідством документи за фактом затримання ОСОБА_27 та ОСОБА_28 по підозрі у незаконному привласненні паливно-мастильних матеріалів ДТГО "Львівська залізниця", умисно не прийняв заходів щодо реєстрації цих документів про безпосереднє виявлення ознак злочину в журналі реєстрації заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, умисно не вжив всіх необхідних та передбачених законом заходів щодо проведення перевірки в порядку ст.97 КПК України відносно ОСОБА_27 та ОСОБА_28, їх викриття у привласненні паливно-мастильних матеріалів ДТГО "Львівська залізниця", затримання та документування їх протиправної діяльності і за наявності підстав притягнення до встановленої законом відповідальності, а також умисно не призначив в ДТГО "Львівська залізниця" службового розслідування по факту заволодіння ОСОБА_27 та ОСОБА_28 паливно-мастильними матеріалами, натомість, зловживаючи своїм службовим становищем і владою та діючи всупереч інтересам служби, після одержання хабара за невстановлених слідством дня і обставин, у відповідності з попередньою домовленістю із іншими підсудними, ОСОБА_27 та ОСОБА_28, знищив складені документи за фактом їх затримання по підозрі у привласненні паливно-мастильних матеріалів ДТГО "Львівська залізниця", що і унеможливило провести відповідну перевірку та прийняти законне і обґрунтоване рішення, що в свою чергу призвело до дискредитації діяльності та підриву авторитету і престижу органів державної влади - правоохоронного органу, а отже заподіяло істотну шкоду державним інтересам.

Також він же, будучи працівником правоохоронного органу з корисливих мотивів - метою наживи 18 лютого 2009 року під час вимагання та одержання від ОСОБА_29 хабара в сумі 7000 грн., за пособництвом підсудного ОСОБА_10, який є непрацюючим, в порушення вимог ст.97 КПК України, склав невстановлені слідством документи за фактом затримання ОСОБА_29 по підозрі у незаконному привласненні паливно-мастильних матеріалів ДТГО "Львівська залізниця", умисно не прийняв заходів щодо реєстрації цих документів про безпосереднє виявлення ознак злочину в журналі реєстрації заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, умисно не вжив всіх необхідних та передбачених законом заходів щодо проведення перевірки в порядку ст.97 КПК України відносно ОСОБА_29, його викриття у привласненні паливно-мастильних матеріалів ДТГО "Львівська залізниця", затримання та документування їх протиправної діяльності і за наявності підстав притягнення до встановленої законом відповідальності, а також умисно не призначив в ДТГО "Львівська залізниця" службового розслідування по факту заволодіння ОСОБА_29 паливно-мастильними матеріалами, натомість, зловживаючи своїм службовим становищем і владою та діючи всупереч інтересам служби, після одержання хабара за невстановлених слідством дня і обставин, у відповідності з попередньою домовленістю із іншими підсудними та ОСОБА_29, знищив складені документи за фактом їх затримання по підозрі у привласненні паливно-мастильних матеріалів ДТГО "Львівська залізниця", що і унеможливило провести відповідну перевірку та прийняти законне і обґрунтоване рішення, що в свою чергу призвело до дискредитації діяльності та підриву авторитету і престижу органів державної влади - правоохоронного органу, а отже заподіяло істотну шкоду державним інтересам.

Крім цього він же, будучи працівником правоохоронного органу використовуючи своє службове становище і надану владу всупереч інтересам служби з корисливих мотивів - з метою наживи 10 квітня 2009 року під час вимагання та одержання від ОСОБА_31 хабара в загальній сумі 101000 грн., за пособництвом підсудного ОСОБА_10, який є непрацюючим, в порушення вимог ст.97 КПК України, склав невстановлені слідством документи за фактом затримання ОСОБА_30 по підозрі у незаконному привласненні паливно-мастильних матеріалів ДТГО "Львівська залізниця", умисно не вжив всіх необхідних та передбачених законом заходів щодо проведення перевірки в порядку ст.97 КПК України відносно ОСОБА_30 та його начальника ОСОБА_31, їх викриття у привласненні паливно-мастильних матеріалів ДТГО "Львівська залізниця", натомість, зловживаючи своїм службовим становищем і владою та діючи всупереч інтересам служби, одержав хабар, чим заподіяв істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам цієї особи, після чого у відповідності з попередньою домовленістю із іншими підсудними та ОСОБА_31 11 квітня 2009 року за невстановлених обставин знищив складені документи за фактом затримання ОСОБА_30 по підозрі у привласненні паливно-мастильних матеріалів ДТГО "Львівська залізниця", що і унеможливило провести відповідну перевірку та прийняти законне і обґрунтоване рішення, що в свою чергу призвело до дискредитації діяльності та підриву авторитету і престижу органів державної влади - правоохоронного органу, а отже заподіяло істотну шкоду державним інтересам.

Крім того, ОСОБА_9, будучи працівником правоохоронного органу використовуючи своє службове становище і надану владу всупереч інтересам служби з корисливих мотивів - метою наживи 09 листопада 2008 року під час вимагання та одержання хабара від ОСОБА_14 та ОСОБА_13 в сумі 5000 доларів США, за пособництвом підсудного ОСОБА_10, який є непрацюючим, в порушення вимог ст.97 КПК України, склав невстановлені слідством документи за фактом затримання ОСОБА_14 та ОСОБА_13 по підозрі у незаконному привласненні паливно-мастильних матеріалів ДТГО "Львівська залізниця", умисно не вжив всіх необхідних та передбачених законом заходів щодо проведення перевірки відносно ОСОБА_14 та ОСОБА_13, їх викриття у привласненні паливно-мастильних матеріалів ДТГО "Львівська залізниця", затримання та документування їх протиправної діяльності, і за наявності підстав притягнення до встановленої законом відповідальності, а також умисно не призначив в ДТГО "Львівська залізниця" службового розслідування по факту заволодіння ОСОБА_14 та ОСОБА_13 паливно-мастильними матеріалами, а навпаки, зловживаючи своїм службовим становищем і владою та діючи всупереч інтересам служби, одержав хабар, чим заподіяв істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам цих осіб, після чого перебуваючи неподалік залізничного переїзду на території ст.Рава-Руська по вул.Двірцевій 11 у м.Рава-Руська Жовківського району Львівської області, у відповідності з попередньою домовленістю із іншими підсудними, ОСОБА_14 та ОСОБА_13 знищив шляхом спалення складені документи за фактом затримання останніх за підозрою у привласненні паливно-мастильних матеріалів ДТГО "Львівська залізниця", що унеможливило провести відповідну перевірку та прийняти законне та обґрунтоване рішення, що в свою чергу в загальному призвело і до дискредитації діяльності та підриву авторитету і престижу органів державної влади - правоохоронного органу, а отже заподіяло істотну шкоду державним інтересам.

Крім того він же, будучи працівником правоохоронного використовуючи своє службове становище і надану владу всупереч інтересам служби з корисливих мотивів - метою наживи 10 грудня 2008 року під час вимагання від ОСОБА_16 і ОСОБА_17 та одержання хабара в сумі 6000 грн., за пособництвом підсудного ОСОБА_10, який є непрацюючим, в порушення вимог ст.97 КПК України, склав невстановлені слідством документи за фактом затримання ОСОБА_16 і ОСОБА_17 по підозрі у незаконному привласненні паливно-мастильних матеріалів ДТГО "Львівська залізниця", умисно не вжив всіх необхідних та передбачених законом заходів щодо проведення перевірки щодо ОСОБА_16 та ОСОБА_17, їх викриття у привласненні паливно-мастильних матеріалів ДТГО "Львівська залізниця", а навпаки, зловживаючи своїм службовим становищем і владою та діючи всупереч інтересам служби, після одержання хабара на залізничній станції Самбір по вул.Вокзальна 1 в м.Самборі Львівської області, у відповідності з попередньою домовленістю із іншими підсудними, ОСОБА_16 та ОСОБА_17, знищив шляхом спалення складені документи за фактом затримання останніх що в свою чергу призвело до дискредитації діяльності та підриву авторитету і престижу органів державної влади - правоохоронного органу, а отже заподіяло істотну шкоду державним інтересам.

Крім цього він же, будучи працівником правоохоронного органу використовуючи своє службове становище і надану владу всупереч інтересам служби з корисливих мотивів - метою наживи 12 грудня 2008 року під час вимагання та одержання від ОСОБА_19 хабара на загальну суму 44947,20 грн., за пособництвом підсудного ОСОБА_10, який є непрацюючим, в порушення вимог ст.97 КПК України, склав невстановлені слідством документи за фактом затримання ОСОБА_19 по підозрі у незаконному привласненні паливно-мастильних матеріалів ДТГО "Львівська залізниця", умисно не вжив всіх необхідних та передбачених законом заходів щодо проведення перевірки щодо ОСОБА_19, його викриття у привласненні паливно-мастильними матеріалами ДТГО "Львівська залізниця", затримання та документування його протиправної діяльності, і за наявності підстав притягнення до встановленої законом відповідальності, що в свою чергу призвело і до дискредитації діяльності та підриву авторитету і престижу органів державної влади - правоохоронного органу, а отже заподіяло істотну шкоду державним інтересам.

Крім того він же, будучи працівником правоохоронного використовуючи своє службове становище і надану владу всупереч інтересам служби з корисливих мотивів - метою наживи 05 січня 2009 року під час вимагання та одержання від ОСОБА_21 хабара - 9000 грн., за пособництвом підсудного ОСОБА_10, який є непрацюючим, в порушення вимог ст.97 КПК України склав невстановлені слідством документи за фактом затримання ОСОБА_21 та ОСОБА_22 по підозрі у незаконному привласненні паливно-мастильних матеріалів ДТГО "Львівська залізниця", умисно вжив всіх необхідних та передбачених законом заходів щодо проведення перевірки відносно ОСОБА_21 та ОСОБА_22, їх викриття у привласненні паливно-мастильних матеріалів ДТГО "Львівська залізниця", що в свою чергу призвело до дискредитації діяльності та підриву авторитету і престижу органів державної влади - правоохоронного органу, а отже заподіяло істотну шкоду державним інтересам.

Крім цього він же, будучи працівником правоохоронного органу використовуючи своє службове становище і надану владу всупереч інтересам служби з корисливих мотивів 12 березня 2009 року під час вимагання та одержання хабара від ОСОБА_26 в сумі 400 доларів США, що еквівалентно 3080 грн., за пособництвом підсудного ОСОБА_10, який є непрацюючим, в порушення вимог ст.97 КПК України, склав невстановлені слідством документи за фактом затримання ОСОБА_26 по підозрі у незаконному привласненні паливно-мастильних матеріалів ДТГО "Львівська залізниця", умисно не вжив всіх необхідних та передбачених законом заходів щодо проведення перевірки відносно ОСОБА_26, його викритті у привласненні паливно-мастильних матеріалів ДТГО "Львівська залізниця", затримання та документування його протиправної діяльності і за наявності підстав притягнення до встановленої законом відповідальності, що в свою чергу призвело до дискредитації діяльності та підриву авторитету і престижу органів державної влади - правоохоронного органу, а отже заподіяло істотну шкоду державним інтересам.

Також він же, будучи працівником правоохоронного використовуючи своє службове становище і надану владу всупереч інтересам служби з корисливих мотивів - метою наживи 18 лютого 2009 року під час вимагання та одержання від ОСОБА_29 хабара в сумі 7000 грн., за пособництвом підсудного ОСОБА_10, який є непрацюючим, в порушення вимог ст.97 КПК України, склав невстановлені слідством документи за фактом затримання ОСОБА_29 по підозрі у незаконному привласненні паливно-мастильних матеріалів ДТГО "Львівська залізниця", умисно не вжив всіх необхідних та передбачених законом заходів щодо проведення перевірки відносно ОСОБА_29, його викритті у привласненні паливно-мастильних матеріалів ДТГО "Львівська залізниця", що в свою чергу призвело до дискредитації діяльності та підриву авторитету і престижу органів державної влади - правоохоронного органу, а отже заподіяло істотну шкоду державним інтересам.

Крім цього він же, будучи працівником правоохоронного використовуючи своє службове становище і надану владу всупереч інтересам служби з корисливих мотивів - метою наживи 10 квітня 2009 року під час вимагання та одержання від ОСОБА_31 хабара в загальній сумі 101000 грн., за пособництвом підсудного ОСОБА_10, який є непрацюючим, в порушення вимог ст.97 КПК України, склав невстановлені слідством документи за фактом затримання ОСОБА_30 по підозрі у незаконному привласненні паливно-мастильних матеріалів ДТГО "Львівська залізниця", умисно не вжив всіх необхідних та передбачених законом заходів щодо проведення перевірки відносно ОСОБА_30 та його начальника ОСОБА_31, їх викритті у привласненні паливно-мастильних матеріалів ДТГО "Львівська залізниця", що в свою чергу призвело до дискредитації діяльності та підриву авторитету і престижу органів державної влади - правоохоронного органу, а отже заподіяло істотну шкоду державним інтересам.

ОСОБА_7, будучи працівником правоохоронного органу використовуючи своє службове становище і надану владу всупереч інтересам служби з корисливих мотивів - метою наживи 05 січня 2009 року під час вимагання та одержання від ОСОБА_21 хабара - 9000 грн., за пособництвом підсудного ОСОБА_10, який є непрацюючим, в порушення вимог ст.97 КПК України, умисно не прийняв заходів щодо реєстрації документів за фактом затримання ОСОБА_21 та ОСОБА_22 по підозрі у незаконному привласненні паливно-мастильних матеріалів ДТГО "Львівська залізниця" що в свою чергу призвело до дискредитації діяльності та підриву авторитету і престижу органів державної влади - правоохоронного органу, а отже заподіяло істотну шкоду державним інтересам.

Крім того він же, будучи працівником правоохоронного органу використовуючи своє службове становище і надану владу всупереч інтересам служби з корисливих мотивів - метою наживи 14 березня 2009 року під час вимагання та одержання хабара від ОСОБА_27 в загальній сумі 14810 грн. та ОСОБА_28 - грошей в сумі 3000 грн. та мобільного телефону вартістю 1673 грн., за пособництвом підсудного ОСОБА_10, який є непрацюючим, в порушення вимог ст.97 КПК України, умисно не прийняв заходів щодо реєстрації документів за фактом затримання ОСОБА_27 та ОСОБА_28 по підозрі у незаконному привласненні паливно-мастильних матеріалів ДТГО "Львівська залізниця" умисно не вжив всіх необхідних та передбачених законом заходів щодо проведення перевірки в порядку ст.97 КПК України відносно ОСОБА_27 та ОСОБА_28, що в свою чергу призвело до дискредитації діяльності та підриву авторитету і престижу органів державної влади - правоохоронного органу, а отже заподіяло істотну шкоду державним інтересам.

Також він же, будучи працівником правоохоронного органу та перебуваючи на посаді оперуповноваженого оперативно-пошукового сектору відділу карного розшуку лінійного управління на Львівській залізниці УМВС України на залізничному транспорті, маючи спеціальне звання капітана міліції та здійснюючи функції представника влади та виконуючи службові обов'язки по попередженню‚ виявленню та розкриттю злочинів, пов'язаних з незаконними посяганнями на вантажі та майно ДТГО "Львівська залізниця", будучи зобов'язаним відповідно до Закону України "Про міліцію" та своїх службових обов'язків виявляти, запобігати припиняти та розкривати злочини, вживати з цією метою оперативно-розшукових та профілактичних заходів, передбачених законодавством, захищати законні права‚ свободи та інтереси громадян, виконувати свої завдання неупереджено та у точній відповідності з Законом, при виконанні покладених на нього обов'язків керуватися тільки Законом та діяти в його межах, а також, будучи зобов'язаним у відповідності до Закону України „Про оперативно-розшукову діяльність"у межах своїх повноважень вживати необхідних оперативно-розшукових заходів щодо попередження, своєчасного виявлення, припинення і розкриття злочинів та викриття причин і умов, які сприяють вчиненню злочинів, здійснювати профілактику правопорушень, фіксувати фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп, при цьому дотримуватись принципів законності та дотримання прав і свобод людини, використовуючи своє службове становище і надану владу всупереч інтересам служби з корисливих мотивів 18 лютого 2009 року під час вимагання та одержання від ОСОБА_29 хабара в сумі 7000 грн., за пособництвом підсудного ОСОБА_10, який є непрацюючим, в порушення вимог ст.97 КПК України, ст.ст.2, 10 Закону України „Про міліцію" від 20 грудня 1990 року; "Інструкції про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються", затвердженої Наказом МВС України № 400 від 14.04.04., умисно не прийняв заходів щодо реєстрації документів за фактом затримання ОСОБА_29 по підозрі у незаконному привласненні паливно-мастильних матеріалів ДТГО "Львівська залізниця" та про безпосереднє виявлення ознак злочину в журналі реєстрації заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, умисно не вжив всіх необхідних та передбачених законом заходів щодо проведення перевірки в порядку ст.97 КПК України відносно ОСОБА_29, його викриття у привласненні паливно-мастильних матеріалів ДТГО "Львівська залізниця", затримання та документування їх протиправної діяльності і за наявності підстав притягнення до встановленої законом відповідальності, а також умисно не призначив в ДТГО "Львівська залізниця" службового розслідування по факту заволодіння ОСОБА_29 паливно-мастильними матеріалами, натомість, зловживаючи своїм службовим становищем і владою та діючи всупереч інтересам служби, після одержання хабара за невстановлених слідством дня і обставин, у відповідності з попередньою домовленістю із іншими підсудними та ОСОБА_29, знищив складені документи за фактом їх затримання по підозрі у привласненні паливно-мастильних матеріалів ДТГО "Львівська залізниця", що і унеможливило провести відповідну перевірку та прийняти законне і обґрунтоване рішення, що в свою чергу призвело до дискредитації діяльності та підриву авторитету і престижу органів державної влади - правоохоронного органу, а отже заподіяло істотну шкоду державним інтересам.

Крім цього він же, будучи працівником правоохоронного органу використовуючи своє службове становище і надану владу всупереч інтересам служби з корисливих мотивів 10 квітня 2009 року під час вимагання та одержання від ОСОБА_31 хабара в загальній сумі 101000 грн., за пособництвом підсудного ОСОБА_10, який є непрацюючим, в порушення вимог ст.97 КПК України, умисно не прийняв заходів щодо реєстрації документів за фактом затримання ОСОБА_30 по підозрі у незаконному привласненні паливно-мастильних матеріалів ДТГО "Львівська залізниця" та його начальника ОСОБА_31, що в свою чергу призвело до дискредитації діяльності та підриву авторитету і престижу органів державної влади - правоохоронного органу, а отже заподіяло істотну шкоду державним інтересам.

Крім того, ОСОБА_7 10 січня 2010 року в період часу з 01.20 по 02 год. у приміщенні громадської приймальні чергової частини Галицького РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області, що по вул.Л.Мартовича 2 у м. Львові, куди був доставлений інспекторами патрульної служби ЛМУ ГУМВС України у Львівській області: ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37 та командиром взводу батальйону патрульної служби ЛМУ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_38 по підозрі у вчиненні хуліганських дій щодо ОСОБА_39 та пошкодження майна останнього, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, умисно наніс інспектору патрульної служби ЛМУ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_35, який робив йому зауваження не поводити себе агресивно та заспокоїтись, правою рукою удар в обличчя, чим заподіяв ОСОБА_40 легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.

Прокурор, який приймав участь в суді першої інстанції Теличко О.О., захисники ОСОБА_1, ОСОБА_3, засуджені ОСОБА_8, ОСОБА_7 подали апеляцію в якій порушують питання про скасування даного вироку.

Прокурор в поданій апеляції просить оскаржуваний вирок у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону в частині виключення кваліфікуючих ознак: вчинення злочинів організованою групою, що передбачено ч.3 ст.28 КК України, одержання хабарів у особливо великому розмірі, виправдання підсудних за вищевказаними статтями та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочинів та особам засуджених внаслідок м'якості - скасувати та постановити новий вирок, яким засудити: ОСОБА_8 за ч.2 ст.27, ч.3 ст.28, ч.3 ст.368 КК України до 9 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади в правоохоронних органах на 3 роки та з конфіскацією майна, за ч.2 ст.27, ч.3 ст.28, ч.3 ст.364 КК України 7 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади в правоохоронних органах на 2 роки 6 місяців та конфіскацією майна, за ч.2 ст.365 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади в правоохоронних органах на 2 роки 6 місяців, за ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого більш суворим, визначити остаточне покарання 9 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади в правоохоронних органах на 3 роки та з конфіскацією майна, на підставі ст.54 КК України позбавити звання - капітан міліції, ОСОБА_7 за ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.3 ст.368 КК України до 8 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади в правоохоронних органах на 3 роки та з конфіскацією майна, за ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.3 ст.364 КК України 7 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади в правоохоронних органах на 2 роки 6 місяців та конфіскацією майна, за ч.2 ст.365 КК України до 5років позбавлення волі з позбавленням права займати посади в правоохоронних органах на 2 роки 6 місяців, за ст.296 ч.1 КК України до 2 років обмеження волі, за ст.194 ч.1КК України до 1 року позбавлення волі, за ст.345 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі, за ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого більш суворим, визначити остаточне покарання 8 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади в правоохоронних органах на 3 роки та з конфіскацією майна, на підставі ст.54 КК України позбавити спеціального звання - капітан міліції, ОСОБА_9 за ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.3 ст.368 КК України до 8 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права займати посади в правоохоронних органах на 3 роки та з конфіскацією майна, за ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.3 ст.364 КК України 7 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права займати посади в правоохоронних органах на 2 роки 6 місяців та конфіскацією майна, за ч.2 ст.365 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади в правоохоронних органах на 2 роки 6 місяців, за ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого більш суворим, визначити остаточне покарання 8 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права займати посади в правоохоронних органах на 3 роки та з конфіскацією майна, на підставі ст.54 КК України позбавити спец. звання - каптан міліції, ОСОБА_10 за ч.5 ст.27, ч.3 ст.28, ч.3 ст.368 КК України до 8 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, за ч.5 ст.27, ч.3 ст.28, ч.3 ст.364 КК України 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна, за ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого більш суворим, визначити остаточне покарання 8 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_41 задоволити в повному обсязі, стягнувши в його користь з ОСОБА_7 - 24214,54 гри.

Вважає вирок суду незаконним і таким, що підлягає скасуванню у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону в частині виключення кваліфікуючих ознак: вчинення злочинів організованою групою, що передбачено ч.3 ст.28 КК України, одержання хабарів у особливо великому розмірі, виправдання підсудних за вищевказаними статтями та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочинів та особам засуджених внаслідок м'якості.

На думку обвинувачення органом досудового слідства зібрано достатньо доказів, що підтверджують вчинення підсудними злочинів в складі організованої групи, незаконна діяльність якої повністю доведена і під час судового розгляду справи, та правильність кваліфікації їх дій, яка дана на досудовому слідстві та державним обвинувачем, а саме: дії ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 27, ч.3 ст. 28, ч. 3 ст. 368 КК України, що передбачає відповідальність за організацію та одержання службовою особою, у будь-якому вигляді хабара в особливо великому розмірі за виконання в інтересах того, хто дає хабара, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднаного з вимаганням хабара, вчиненого повторно, у складі організованої групи, за ч.3 ст. 27, ч.3 ст.28, ч.3 ст.364 КК України, тобто зловживання владою та службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів, в особистих інтересах та в інтересах третіх осіб, використання працівником правоохоронного органу наданої йому влади і службового становища всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян і державним інтересам, вчинене у складі організованої групи; дії ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 27. ч.3 ст. 28, ч.3 ст.368 КК України, а саме: одержання службовою особою, у будь-якому вигляді хабара в особливо великому розмірі за виконання в і інтересах того, хто дає хабара, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднаного з вимаганням хабара, вчиненого повторно, у складі організованої групи, за ч.2 ст.27, ч.3 ст. 28, ч.3 ст.364 КК України, а саме: зловживання владою та службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів, в особистих інтересах та в інтересах третіх осіб, використання працівником правоохоронного органу наданої йому влади і службового становища всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян і державним інтересам, вчинене у складі організованої групи; дії ОСОБА_9 за ч.2 ст.27, ч.3 ст.28, ч.3 ст.368 КК України, а саме: одержання службовою особою, у будь-якому вигляді хабара в особливо великому розмірі за виконання в інтересах того, хто дає хабара, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднаного з вимаганням хабара, вчиненого повторно, у складі організованої групи, за ч.2 ст.27, ч.3 ст.28, ч.3 ст.364 КК України, а саме: зловживання владою та службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів, в особистих інтересах та в інтересах третіх осіб, використання працівником правоохоронного органу наданої йому влади і службового становища всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам а інтересам окремих громадян і державним інтересам, вчинене у складі організованої групи; дії ОСОБА_10 за ч.5 ст.27, ч.3 ст.28, ч.3 ст.368 КК України, а саме: пособництва в одержанні службовою особою, у будь-якому вигляді хабара в особливо великому розмірі за виконання в інтересах того, хто дає хабара, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднаного з вимаганням хабара, вчиненого повторно, у складі організованої групи, за ч.5 ст.27, ч.3 ст.28, ч.3 ст.364 КК України, а саме: пособництво у зловживанні владою та службовим становищем, тобто умисному, з корисливих мотивів, в особистих інтересах та в інтересах третіх осіб, використанні працівником правоохоронного органу наданої йому влади і службового становища всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян і державним інтересам, вчинене у складі організованої групи.

Судом при постановлені вироку з виключенням ознаки вчинення підсудними злочинів в складі організованої групи не надано належної ваги тим доказам, які зібрано у справі, а також не враховано положень ст.28 КК України та постанови ПВСУ N 13 від 23.12.2005 «Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об'єднаннями».

Таким чином, обвинувачення вважає, що у справі зібрано достатньо доказів, які підтверджують вчинення підсудними вказаних вище злочинів у складі організованої групи, діяльність якої тривала значний проміжок часу, а тому судом безпідставно перекваліфіковано їх дії з ч.3 на ч.2 ст.28 ст.368 ч.2 КК України та виключено таку кваліфікуючу ознаку, передбачену ст.28 ч.3 КК України по відношенню до ст.364 ч.3 КК України, яка як зазначив суд. складає ідеальну сукупність при кваліфікації дій підсудних за ст.368 КК України.

Не можна погодитись і з мотивацією суду щодо перекваліфікації дій підсудних з ч.3 на ч.2 ст.368 КК України за рахунок зменшення розміру отриманих хабарів з особливо великого на великий. При цьому, суд не кваліфікував окремо кожен епізод злочинної діяльності з врахуванням розміру отриманого хабара.

Вважає, що суд безпідставно виправдав підсудних ОСОБА_8 ОСОБА_7 та ОСОБА_42 за ст.365 ч.2 КК України по епізодах перевищення влади та своїх службових повноважень при затриманні ними ОСОБА_21 ОСОБА_22, ОСОБА_6, а також підсудного ОСОБА_7 - за ст.ст.296 ч.1. 194 ч.1 КК України по епізоду вчинення хуліганства стосовно ОСОБА_41 оскільки їх вина у вчиненні вказаних злочинів доводиться зібраними доказами: по епізоду перевищення влади та своїх службових повноважень при затриманні ними ОСОБА_21, ОСОБА_22 - показаннями допитаного як свідка та потерпілого ОСОБА_21, протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 03.09.2009 року, протокол очної ставки між свідком ОСОБА_21 та обвинуваченим ОСОБА_9, протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 03.09.2009 року, протоколом очної ставки між свідком ОСОБА_21 та обвинуваченим ОСОБА_8, протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 03.09.2009 року, протоколом очної ставки між свідком ОСОБА_21 та свідком ОСОБА_7, протоколом відтворення обстановки і обставин події з участю свідка ОСОБА_21, протоколом допиту свідка ОСОБА_22, протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 03.09.2009 року, протоколом очної ставки між свідком ОСОБА_22 та обвинуваченим ОСОБА_9, протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 03.09.2009 року, протоколом очної ставки між свідком ОСОБА_22 та обвинуваченим ОСОБА_8, протоколом допиту свідка ОСОБА_43, по епізоду перевищення влади та своїх службових повноважень при затриманні ОСОБА_6, заявою гр. ОСОБА_6 від 06.08.2009 року про заподіяння йому тілесних ушкоджень під час затримання 04.08.2009 року ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 за підозрою у незаконному заволодінні дизельним пальним ДТГО "Львівська залізниця",показаннями свідка, а в подальшому потерпілого ОСОБА_6, висновками судово-медичної експертизи № 2052 від 06.08.2009 року та № 3101 від 10.12.2009 року, протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання, проведених з участю потерпілого ОСОБА_6, протоколом очної ставки між потерпілим ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_8, протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання, проведених з участю потерпілого ОСОБА_6, протоколом очної ставки між потерпілим ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_8, протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання, проведених з участю потерпілого ОСОБА_6, протоколом очної ставки між потерпілим ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_7, протоколом відтворення обстановки та обставин події, проведеного з участю потерпілого ОСОБА_6, показаннями свідка ОСОБА_44, показаннями свідка ОСОБА_45, показаннями свідка ОСОБА_46, показаннями свідка ОСОБА_47, показаннями свідка ОСОБА_48, показаннями свідка ОСОБА_49, показаннями свідка ОСОБА_50, довідкою Залізничного РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області від 06.08.2009 року, інформацією комунальної міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги № 04-05/2017 від 10.09.2009 року, медичною карткою стаціонарного хворого ОСОБА_6 № 16728/1126, інформацією комунальної 5-ї міської клінічної поліклініки м. Львова № 141 від 20.11.2009 року, протоколом виїмки медичної амбулаторної картки ОСОБА_6, протоколом огляду медичної амбулаторної картки ОСОБА_6, медичною амбулаторною карткою ОСОБА_6, матеріалами службового розслідування, проведеного 29-им відділом ВВБ (на Львівській залізниці) СВБ ГУБОЗ МВС України, за фактом затримання 04.08.2009 року о/у сектору боротьби із злочинними посяганнями на вантажі ВКР УМВС України на Львівській залізниці ОСОБА_8, о/у оперативно-пошукового сектору відділу карного розшуку УМВС України на Львівській залізниці ОСОБА_7, разом із заступником начальника стрілецької команди станції Львів з оперативної роботи 1-го загону воєнізованої охорони Львівської залізниці ОСОБА_9, гр. ОСОБА_6 по вул. Сяйво у м. Львові, застосування до останнього спецзасобів - кайданок, фізичного та психічного насильства, заподіяння тілесних ушкоджень, якими підтверджено факт затримання ОСОБА_6, заподіяння йому при цьому тілесних ушкоджень, протоколом огляду журналу реєстрації заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються в ЛВ на ст. Львів за період з 25.05.2009р. по 06.08.2009р. та книги обліку доставлених в ЛВ на ст. Львів за період з 26.05.2009р. по 17.08.2009р., згідно якого у вказаних документах містяться записи про затримання 04.08.2009 року ОСОБА_6 та доставлення його в ЛВ па ст. Львів, журналом реєстрації заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються в ЛВ на ст. Львів за період з 25.05.2009р. по 06.08.2009р. та книгою обліку доставлених в ЛВ на ст. Львів за період з 26.05.2009р. по 17.08.2009р., в яких містяться записи про затримання 04.08.2009 року гр. ОСОБА_6 та доставлення його в ЛВ на ст. Львів, по епізоду вчинення ОСОБА_7 хуліганства стосовно ОСОБА_51 та умисного пошкодження його майна, заявою гр. ОСОБА_41 від 10.01.2010 року про вчинення ОСОБА_7 відносно нього хуліганських дій. а також пошкодження ОСОБА_7 його автомобіля та светра, показаннями потерпілого ОСОБА_41, протоколом очної ставки між свідком ОСОБА_41 та ОСОБА_7, показаннями потерпілого ОСОБА_35, показаннями свідка о/у сектору карного розшуку Галицького РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_52, показаннями свідка помічника оперативного чергового Галицького РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_53, показаннями свідка оперативного чергового Галицького РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_54, показаннями свідка помічника дільничного інспектора Галицького РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_55, показаннями заступника начальника Галицького РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області - начальника штабу ОСОБА_56, матеріалами службової перевірки щодо неправомірних дій ОСОБА_7, проведеної відділом кадрового забезпечення УМВС України на Львівській залізниці, матеріалами службової перевірки щодо неправомірних дій ОСОБА_7, проведеної 29-им відділом внутрішньої безпеки (на Львівській залізниці) СВБ ГУВОЗ України, протоколом виїмки светра потерпілого ОСОБА_41, на якому виявлені пошкодження, протоколом огляду светра потерпілого ОСОБА_41, на якому виявлені ушкодження, висновком № 277 від 09.04.2010 року судово-трасологічної експертизи, протоколом огляду автомобіля потерпілого ОСОБА_41 - "Шкода октавія" р.н. НОМЕР_2. на лівій задній дверці якого виявлено ушкодження, висновком № 886/887 від 19.04.2010 року судово-трасологічної експертизи.

Речовими доказами та документами -светром потерпілого ОСОБА_41, на якому виявлені ушкодження, автомобілем потерпілого ОСОБА_41 - "Шкода октавія" р.н. НОМЕР_2, на задніх лівих дверях якого виявлене ушкодження, медичною карткою №16 стаціонарного хворого ОСОБА_35, згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 10.01.2010 року в гр. ОСОБА_7 встановлений стан алкогольного сп'яніння.

Таким чином твердження суду про те, що вчинення підсудними ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7 вищевказаних злочинів є недоведеним - безпідставне.

Призначаючи підсудним покарання, судом порушено вимоги ст.65 КК України, згідно з якими засудженому має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для його виправлення і попередження нових злочинів, а також обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання, а тому безпідставно застосовано при призначенні покарання ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ст.ст.69, 75 КК України.

Так, при призначенні покарання ОСОБА_9 та ОСОБА_10 суд застосовуючи ст.69 КК України враховує особи підсудних, їх характеристики, а також такі пом'якшуючі обставини: усвідомлення наслідків вчиненого та щиросердечне каяття; активне сприяння розкриттю ряду злочинів під час судового слідства.

Однак, як вбачається з матеріалів, справи покази ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які вони надали у суді суттєво відрізняються від тих обставин вчинення злочинів, які суд встановив у ході судового слідства, та спрямовані на уникнення від відповідальності, що на думку обвинувачення не дозволяло суду оцінити такі покази як «активне сприяння розкриттю ряду злочинів під час судового слідства» та врахувати це як пом'якшуючу вину обставину. Інших обставин, які б пом'якшували відповідальність в ході судового розгляду не встановлено. Слід відмітити, що роль ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні групою злочинів аж ніяк не була другорядною. Ці особи були активними членами ОГ та брали участь практично у всіх епізодах злочинної діяльності. Відтак, судом при призначені покарання вказаним особам безпідставно застосовано ст.69, а також і ст.75 КК України.

Таким чином, покарання підсудним призначено без урахування вимог ст.65 КК України та Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", якою рекомендовано судам призначати більш суворе покарання особам, які вчинили злочини у складі груп.

Захисник ОСОБА_1 в поданій апеляції просить оскаржуваний вирок скасувати, а кримінальну справу відносно ОСОБА_7 за всіма епізодами пред'явленого обвинувачення закрити на підставі ст.6 п.2 КПК України, оскільки вважає, що вирок є незаконним, досудове слідство проведено неповно і однобічно, висновки суду, викладені у вироку не відповідають фактичним обставинам справи, при його постановлені допущені істотні порушення кримінально-процесуального закону і неправильно застосовано кримінальний закон.

При проведені розслідування членами слідчо-оперативної групи допущено упередженість та обвинувальний ухил: допити свідків записувались не з їх слів, а на потребу слідчого, клопотання обвинувачених та захисту про витребування і дослідження доказів належним чином не перевірялись, а відхилялись виключно міркуваннями слідчого, твердження слідства про наявність змови та розподіл ролей в організованій злочинній групі взагалі вигадка і не підтверджена жодним доказом по справі. Слідчі дії за фактом хуліганських дій, пошкодження майна, заподіяння працівнику міліції тілесних ушкоджень проводилось до порушення кримінальної справи за цими фактами - по іншій кримінальній справі. Однак такі обставини справи залишились поза увагою суду першої інстанції.

Частина доказів (зокрема, усі дані здобуті внаслідок негласного прослуховування розмов мобільних телефонів - протоколи, диски із записами, фоноскопічні експертизи тощо) не можуть бути визнані належними, оскільки в матеріалах справи відсутній дозвіл на проведення прослуховування, оформлений у встановленому чинним законодавством порядку.

При винесені вироку порушено вимоги ст.ст.2,16,16№,67,334 КПК України щодо охорони прав та інтересів осіб, здійснення правосуддя на засадах рівності громадян перед законом, змагальності кримінального процесу, належності та допустимості доказів, а також зазначення доказів, на яких ґрунтується висновок щодо кожного із підсудних.

Вважає, що вина ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому злочинів не доведена, а тому кримінальний закон щодо нього застосовано неправильно, його слід виправдати, а кримінальну справу відносно нього закрити.

Захисник ОСОБА_3 в поданій апеляції просить оскаржуваний вирок скасувати, та постановити рішення про закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_8 на підставі ст.6 п.2 КПК України в редакції 1960 року.

В мотивах зазначає, вина ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих йому злочинів не доведена, обвинувачення, не відповідає реальним обставинам справи, є надуманим, докази у справі трактуються однобічно. Під час судового слідства у даній справі реально встановлено обставини справи, а здобуті під час слухання справи докази в повному об'ємі виключають участь ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих йому злочинів.

Свідки та потерпілі дають неправдиві показання, самі ж показання заявників є не логічними та не послідовними, інколи суперечливими, заявники оговорюють ОСОБА_8, а заяви написані під тиском. Тому показання перелічених осіб не можуть слугувати у справі як доказ.

Аналогічно незаконним вважає засудження ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 364 КК України. Формула кваліфікації дій ОСОБА_8 за ч.3 ст. 368 та ч.3 ст.364 КК України є ідентичною. Таким чином вбачається, що в діях ОСОБА_8 наявна ідеальна сукупність злочинів, тобто одним діянням - одержання хабара, ОСОБА_8 вчинив два злочини, що мають різні юридичні склади (ст. 368 і ст. 364 КК України).

В даному випадку має місце конкуренція кримінально-правових норм (ст. 33 КК України), при якій ст. 364 КК України є загальною нормою, а ст.368 КК України - спеціальною. За правилами кваліфікації при конкуренції загальної і спеціальної норми застосовується лише спеціальна норма.

Всі інкриміновані, згідно вироку суду, ОСОБА_8 факти одержання хабарів іншими обвинуваченими, вчинені останніми протягом тривалого часу та різняться між собою в часі та місці вчинення, суб'єктами злочину, особами, які давали хабар та самим розміром хабара, обставинами одержання хабара.

Докази, які спростовують вину ОСОБА_8 в матеріалах справи не взяті до уваги та перевірялись поверхнево, їм під час винесення вироку у справі не дано належної оцінки. Вважає, що під час судових засідань повністю спростовано вину ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих йому злочинів.

Як вбачається з вироку суду, одним з доказів вини ОСОБА_8 є фонограми розмов підсудних. В той же час, дані фонограми розмов не можуть слугувати доказом у справі, оскільки судово-фоноскопічні експертизи проведенні з грубим порушенням вимог чинного законодавства, висновки експерта є лише припущеннями, експерту не надано всі матеріали та пристрої для проведення повноцінної експертизи, і сам же експерт про це зазначає у відповідних висновках Зокрема, як вбачається з висновків експерта, на експертизу надано копії фонограм. Зважаючи на те, що на експертизу не надано оригіналів фонограм та самого ж записуючого пристрою, експерт двояко трактує надані записи, зокрема, він не може встановити, чи надані для дослідження фонограми є копіями чи оригіналами. І в той же час, експерт вказує, що відсутність записуючих пристроїв виключає встановлення оригінальності запису. Враховуючи дану обставину, а також, твердження ОСОБА_8 про те, що фонограми розмов є змонтованими, що матеріалами кримінальної справи не спростовано, судово-фоноскопічні експертизи не можуть слугувати доказом вини підзахисного у вчиненні інкримінованих йому злочинів, висновки експерта грунтуються на припущеннях, експертизи проведено не належно, дослідження проведено не в повному об'ємі. Більше того, навіть допитаний у судовому засіданні експерт саме цей факт і підтвердив.

Що стосується конкретних епізодів обвинувачення, то зібрані докази у справі не можуть братись до уваги, як докази вини ОСОБА_8 у вчиненні того чи іншого злочину: показання потерпілого ОСОБА_21, по епізоду отримання та вимагання хабара у ОСОБА_14 та ОСОБА_57, по епізоду вимагання та одержання хабара від ОСОБА_16 та ОСОБА_17, по епізоду вимагання та одержання хабара від ОСОБА_19, по епізоду вимагання та одержання хабара від ОСОБА_24, ОСОБА_25 та ОСОБА_23, по епізоду вимагання та одержання хабара від ОСОБА_29, по епізоду вимагання та одержання хабара від ОСОБА_26

Аналогічно не встановлено вимагання та отримання хабара ОСОБА_8 від ОСОБА_27 та ОСОБА_28, оскільки дані свідки надають показання про те, що про гроші розмовляли на одинці лише з ОСОБА_10, йому ж і передавали гроші. Жодних розмов про гроші з ОСОБА_8 у них не було, останній таких, вимог їм не висував. Крім цього, в порушення вимог КПК України, працівниками служби безпеки ОСОБА_27 показували фотографію ОСОБА_8 та наполягали, що це особа, що причетна до вчинення злочину.

Засуджений ОСОБА_8 в поданій апеляції просить оскаржуваний вирок скасувати і постановити новий, яким його виправдати, оскільки вважає винесений вирок незаконним, необґрунтованим, таким, що підлягає скасуванню з підстав однобічності та неповноти досудового та судового слідства, невідповідності висновків викладених у вироку фактичним обставинам справи, порушенням вимог кримінально-процесуального закону.

В мотивах зазначає, що суд в основу свого рішення взяв покази заявників та фонограми телефонних розмов. Заявники в судовому засіданні пояснили, що на них чинився тиск з погрозами для того, щоб вони написали заяви на працівників міліції. Відносно фонограм телефонних розмов, він неодноразово заявляв в судовому засіданні, що вони є змонтовані, є неналежними і неприпустимими доказами у справі. В підтвердження цього є покази експерта ОСОБА_58, який був допитаний в судовому засіданні. Після допиту даного експерта, він заявляв в суді клопотання про визнання фоноскопічних експертиз неналежними і недопустимими доказами, однак суд жодним чином не відреагував на його клопотання.

Виходячи з матеріалів кримінальної справи, проведеними оперативно-розшуковими заходами та досудовим слідством не зафіксовано отримання ним хабара, а саме коштів. Його не було затримано при отриманні хабара і жодних грошей у нього не вилучено. У даній справі, яка порушена відносно нього за ст.368 КК України відсутні, як доказ будь-які кошти.

З матеріалів справи можна зробити висновок, що він був присутній при проведені перевірок осіб на предмет скоєння ними крадіжок, тобто виконував свою роботу та службові обов'язки, але в матеріалах справи не має жодного доказу про скоєння ним злочину, зокрема отримання хабара.

Обвинувачення відносно нього ґрунтується на припущеннях і домислах, чим порушуються його Конституційні права.

При постановлені вироку, суд першої інстанції порушив вимоги п.2 ст.327 КПК України, згідно якого обвинувальний вирок не може грунтуватися на припущеннях і постановляється лише при умові, коли в ході судового розгляду винність підсудного у вчиненні злочину доведена. Відповідно до п.4 ст.327 КПК України, виправдувальний вирок постановляється у випадках, коли не встановлено події злочину, коли в діянні підсудного не має складу злочину, а також коли не доведено участі підсудного у вчиненні злочину. Проведеним досудовим і судовим слідством його участі у вчиненні злочину не доведено.

Засуджений ОСОБА_7 в поданій апеляції просить оскаржуваний вирок скасувати, а його виправдати та звільнити з під варти в залі суду.

В мотивах зазначає, що жодних прямих доказів того, що він винний у скоєнні інкримінованих йому злочинах, як на досудовому слідстві так і в судовому засіданні не здобуто.

Складений обвинувальний висновок не відповідає вимогам ст.223 КПК України, складений не об'єктивно, з грубим порушенням кримінально-процесуального законодавства, факти, що йому інкриміновані не відповідають фактичним обставинам справи. Наведені в обвинувальному висновку докази його вини - це нібито розмови по мобільному телефону, які здобуті в ході оперативно розшукової діяльності є недостовірними, неналежними та неприпустимими, а тому не могли бути покладеними в обвинувачення, яке йому інкримінували.

При проведені фоноскопічної експертизи, експертам не було надано оригіналів записів, звукозаписуючого апарату, а також не перевірено їх технічний стан та відповідність технічним умовам, що дає підстави стверджувати про недостовірність отриманих даних і не виключає факту фальсифікації записів.

Винесений вирок базується не на реальних фактах, а на припущеннях слідчого, прокуратури, а відповідно до ст.62 Конституції України та ст.130 КПК України, обвинувачення має бути обґрунтованим та зрозумілим і не може ґрунтуватися на припущеннях.

Вважає вирок суду незаконним внаслідок однобічності і неповноти досудового слідства та невідповідності висновків суду викладених у вироку фактичним обставинам справи.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора Теличка О.О. про задоволення апеляції прокурора, та заперечення апеляцій засуджених та захисників, пояснення засуджених ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, виступи захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, на заперечення апеляції прокурора, та підтримання апеляцій засуджених, пояснення потерпілого ОСОБА_6, який відносить вирішення питання апеляцій на розгляд суду, провівши судове слідство у визначеному об'ємі, обговоривши доводи апеляції та вивчивши матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає, що апеляції до задоволення не підлягають.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_8 за ст.ст.27 ч.3, 28 ч.2, 368 ч.2, 364 ч.3 КК України, ОСОБА_7 за ст.ст.27 ч.3, 28 ч.2, 368 ч.2, 364 ч.3, ст.345 ч.2 КК України, ОСОБА_9, за ст.ст.27 ч.3, 28 ч.2, 368 ч.2, 364 ч.3, КК України, ОСОБА_10, за ст.ст.27 ч.5, 28 ч.2, 368 ч.2, 27 ч.5, 364 ч.3 КК України, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.

Як достовірно встановлено в справі, судом першої інстанції ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_9, будучи службовими особами, вчинили одержання хабара у великому розмірі за виконання в інтересах того, хто дає хабар, будь-якої дії з використанням наданої їм влади та службового становища, поєднаного із вимаганням, вчиненого повторно за попередньою змовою групою осіб, як співвиконавці, крім того вони, будучи службовими особами і працівниками правоохоронного органу, вчинили зловживання владою і службовим становищем, тобто умисне з корисливих мотивів і в інтересах третіх осіб використання свого службового становища і влади всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам і інтересам окремих громадян та державним інтересам, крім того ОСОБА_7 умисно заподіяв працівникові правоохоронного органу легкі тілесні ушкодження у зв'язку із виконанням цим працівником службових обов'язків, ОСОБА_10, не будучи наділеним ознаками спеціального суб'єкта, вчинив пособництво в одержанні службовими особами, як співвиконавцями, хабара у великому розмірі за виконання в інтересах того, хто дає хабар, будь-якої дії з використанням наданої їм влади та службового становища, поєднаного із вимаганням, вчиненого повторно за попередньою змовою групою осіб, та вчинив пособництво у зловживанні владою і службовим становищем службовими особами, які водночас є працівниками правоохоронного органу, тобто умисне з корисливих мотивів і в інтересах третіх осіб використання свого службового становища і влади всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам і інтересам окремих громадян та державним інтересам.

Доводи апеляції прокурора, про те, що вирок суду першої інстанції є незаконним і таким, що підлягає скасуванню у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону в частині виключення кваліфікуючих ознак: вчинення злочинів організованою групою, що передбачено ч.3 ст.28 КК України, одержання хабарів у особливо великому розмірі, виправдання підсудних за вищевказаними статтями та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочинів та особам засуджених внаслідок м'якості, колегія суддів вважає необгрунтованими.

Так, відповідно до ч.3 ст.28 КК України злочин визнається вчиненим організованою групою, якщо в його вчиненні брали участь троє і більше осіб, які попередньо зорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення цього та інших злочинів, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.

Оцінюючи пред'явлене досудовим слідством обвинувачення щодо вчинення підсудними інкримінованих злочинів в складі організованої групи, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що таке не знайшло свого підтвердження ні на досудовому, ні на судовому слідстві і ґрунтується лише на припущеннях, оскільки суду не представлено доказів стійкості організованої групи, яка є необхідною ознакою існування такого об'єднання. Крім того, кожним із підсудних вчинена різна кількість епізодів інкримінованого злочину, передбаченого ст.368 КК України, де роль кожного була ідентичною, виходячи із ситуації, яка складалась на місці (тобто затримання потерпілих чи свідків відбувалось тими ж самими підсудними в залежності від присутності таких на місці злочину, які як вимагали хабарі, так і їздили з останніми за такими, а також і одержували, в подальшому розподіляючи отримані гроші між собою), так ще й не наведено доказів того, що організована група, до складу якої, на думку обвинувачення, увійшли всі підсудні, була здатна забезпечити стабільність і безпеку свого функціонування, тобто ефективно протидіяти внутрішнім чи зовнішнім факторам, що можуть її дезорганізувати. Не наведено також і доказів того, що між учасниками групи існували досить стабільні відносини з урахуванням вищеописаного у зв'язку з підготовкою та вчиненням злочину. Судом першої інстанції вірно встановлено, що засуджений ОСОБА_8 був підлеглим засудженого ОСОБА_7, відтак твердження державного обвинувачення про те, що ОСОБА_8 був організатором організованої групи є припущенням. Також пред'явлене підсудним обвинувачення не містить переконливих доказів того, що підсудним ОСОБА_15 та ОСОБА_7 був відомий план діяльності організованої групи, а їх дії були об'єднані цим планом, який передбачав би чіткий розподіл функцій усіх учасників щодо його досягнення, оскільки насправді, чіткого розподілу не було, а функції були ідентичними. За таких обставин обвинувачення про вчинення ОСОБА_7, а також іншими засудженими злочинів у складі організованої групи та відповідно кваліфікація їх дій за ч.3 ст.28 КК України інкримінованих злочинів не ґрунтується на наведених таким доказах.

Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про вчинення засудженими злочину, передбаченого ст.368 КК України за попередньою змовою групою осіб, оскільки їх дії були спільними, домовлялись вони про його вчинення або напередодні, або ж в той самий день (про що свідчать телефонні розмови, їх місцезнаходження з прив'язкою до злочину), спрямованими на власне збагачення.

Не знайшло свого підтвердження й доводи державного обвинувачення в апеляції, про незаконність перекваліфікації дій засуджених з ч.3 на ч.2 ст.368 КК України за рахунок зменшення розміру отриманих хабарів з особливо великого на великий. При цьому, суд не кваліфікував окремо кожен епізод злочинної діяльності з врахуванням загального розміру отриманого хабара.

Судом першої інстанції з аналізу доказів представлених у справі, вірно встановлено, що у засуджених , не було метою отримати загально визначену суму хабара і у однієї і тієї ж особи - хабар вимагався і одержувався засудженими у в різних сумах з їх зміною, з врахуванням матеріального становища потерпілих та свідків, і у різному його вигляді, зокрема такими були гроші та мобільний телефон, тому суд прийшов до вірного висновку, що загальне зведення розміру хабара по всіх епізодах в одну суму є помилковим.

Крім того, у період з 01.01.08. по 31.12.08. податкова соціальна пільга становила 257,5 грн., а з 01.01.09. по 31.12.09. - 302,5 грн. У період інкримінованих засудженими злочинів розмір найбільш отриманого ними хабара мав місце у квітні 2009 року по епізоду відносно ОСОБА_31 в розмірі 101000 грн., що відповідає межам великого розміру (від 75625 до 181499 грн.).

Тому до кваліфікованого виду даного злочину судом першої інстанції вірно віднесено одержання хабара у великому розмірі.

Також колегія суддів не приймає до уваги і доводи апеляції прокурора у справі про, те, що суд першої інстанції безпідставно виправдав засуджених ОСОБА_8 ОСОБА_7 та ОСОБА_9 за ст.365 ч.2 КК України по епізодах перевищення влади та своїх службових повноважень при затриманні ними ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_6, а також підсудного ОСОБА_7 - за ст.ст.296 ч.1,194 ч.1 КК України по епізоду вчинення хуліганства стосовно ОСОБА_41

Судом першої інстанції підставно виправдано ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_7 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.365 КК України, оскільки обвинувачення в цій частині не знайшло свого підтвердження, і є недоведеним.

Так, в суді першої інстанції ОСОБА_21 та ОСОБА_22 ствердили, що дії підсудних, зокрема і ОСОБА_9, по їх затриманню були законними, так як останні, їх дії розцінили як крадіжку дизельного пального, а при спробі затримати їх, самі потерпілий і свідок намагались втекти і чинити опір. Дії ж ОСОБА_9 були спрямовані на припинення їх, на перший погляд, незаконних дій по чиненню опору шляхом вдягання кайданок, чого вони не хотіли сприйняти як належне. Як зазначив у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_21, ніяких протизаконних дій по його затриманню не застосовувалось, нанесення йому удару і закручування їм рук було необхідним для зупинення їх дій, адже він з сином намагались втекти, а крім того чинили опір. Він, як таких тілесних ушкоджень не отримав, та за медичною допомогою не звертався. Дані показання потерпілого та його сина-свідка в частині пред'явленого підсудному ОСОБА_9 обвинувачення суд першої інстанції вірно розцінив як правдиві та не спрямовані на захист підсудного з метою допомогти останньому уникнути відповідальності.

Крім того, суд першої інстанції вірно не погодився із пред'явленим засудженим ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_7 обвинуваченням відносно ОСОБА_6, оскільки показання, які давав потерпілий на досудовому слідстві, і в судовому засіданні суттєво різняться щодо обставин його затримання засудженими, протиправної поведінки останнього під час його затримання. Крім того при оцінці показів, судом першої інстанції вірно враховано і особу потерпілого, який неодноразово притягався до відповідальності за крадіжки дизпалива на ДТГО «Львівська залізниця».

Про відсутність нанесення потерпілому тілесних ушкоджень стверджують і свідки, які бачили факт затримання потерпілого, та рідний брат ОСОБА_6 - ОСОБА_46, який ствердив про те, що мало місце затримання потерпілого, проте почервоніння було на обличчі саме справа, а не зліва, і жодних видимих ознак побиття, крові не було, ніяких скарг від брата він не чув; первинні довідки медичного закладу на запит слідчого, де відсутня зафіксованість перелічених досудовим слідством тілесних ушкоджень, а виявлення таких по спливу тривалого часу, де на огляді потерпілий зазначив нанесення ударів незнайомими особами, достовірно знаючи підсудних. Крім цього, як ствердив суду першої інстанції свідок ОСОБА_59, при затриманні ОСОБА_46 намагався втекти, чинив опір працівникам міліції, у зв'язку з чим останніми і було застосовано незначну фізичну силу з метою припинення протиправних дій потерпілого. Настоює на тому, що у ОСОБА_46, з яким він не спілкувався, проте бачив зблизу, не було жодних тілесних ушкоджень. Він чув в подальшому у приміщенні прокуратури, як ОСОБА_46 розмовляв з кимось і зазначав, що в лікарні йому не хочуть видавати довідку про наявність, нібито, в нього тілесних ушкоджень. Крім того, потерпілий ОСОБА_46 у первинних своїх поясненнях визнавав факт вчинення ним крадіжки, натомість у подальшому відмовився від таких показань, і як було встановлено внаслідок проведення експертизи, останній змінював свій почерк з метою уникнення відповідальності.

Враховуючи вищенаведене суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що пред'явлене обвинувачення засуджених не грунтується на належних і допустимих доказах, оскільки такі є суперечливими і змінювались в залежності від досліджуваних обставин.

Судом першої інстанції також підставно виправдано ОСОБА_7 за ст.ст.296 ч.1 та 194 ч.1 КК України, що не оскаржується в апеляціях, а тому заявлений потерпілим цивільний позов підставно залишено без розгляду з урахуванням вимог ч.3 ст.328 КПК України.

Крім того, колегія суддів вважає, що і апеляції захисників ОСОБА_1, ОСОБА_3, засуджених ОСОБА_8, ОСОБА_7 до задоволення не підлягають з наступних підстав.

Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про наявність в діях засуджених ознак інкримінованих їм злочинів, з тих підстав, що ні засудженими та їх захистом не надано жодних доказів щодо непричетності до вчинення злочинів, а враховуючи докази здобуті досудовим слідством та під час судового слідства, а також наведені державним обвинуваченням, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що відсутні будь-які сумніви щодо доведеності винуватості засуджених у вчиненні інкримінованих злочинів, бо таке ґрунтується не на припущеннях, а на доказах, одержаних законним шляхом, що ні засудженими та їх захисниками не спростовані та, об'єктивно відображають обставини злочинів по епізодах, і повно доводять винуватість підсудних у їх вчиненні, а тому не надавати їм віри у суду немає підстав. Так, факт вчинення підсудними злочинів, підтверджується належними доказами, а саме: показаннями потерпілих, свідків, протоколів виїмок, розшифровок і роздруківок телефонних розмов між засудженими, між потерпілими і засудженими , між засудженими і свідками з прив'язкою до місця тощо, що повністю підтверджують обставини вчинених злочинів.

Твердження засуджених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на недоведення досудовим слідством, що саме даними номерами мобільних телефонів вони користувались на час інкримінованих злочинів спростовуються показаннями самих підсудних, які не можуть самі пригадати, якими саме номерами ТМ вони користувались, показаннями свідків та вилучених у них мобільних телефонів, з телефонних книг яких вбачаються записи з номерами мобільних телефонів підсудних, даними протоколів вилучення записників і відомостей за місцем служби підсудних і аркушів з мобільними телефонами останніх у свідків, а також з мобільних терміналів АЗ і мобільних телефонів засуджених ОСОБА_9 та ОСОБА_10

Покликання засудженого ОСОБА_8 та його захисника на те, що прослуховування його мобільного телефону відбувалось незаконно є голослівними та спростовуються наступними доказами: протоколами слідчих і судових дій, протоколами з відповідними додатками (стенограмами), складеними уповноваженими органами за результатами оперативно-розшукових заходів на виконання постанов голови апеляційного суду Львівської області, що, в свою чергу визначені ч.2 ст.65 КПК України, де доказами в кримінальній справі є фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку органи дізнання, слідчий і суд встановлюють наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння,та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Це ж стосується і спростування покликань ОСОБА_8 на монтаж його телефонних розмов. Як ствердив у судовому засіданні допитаний експерт ОСОБА_58, дані ним висновки підтримує повністю, на наданих йому носіях містяться голоси і розмови засуджених, ознак монтажу не виявлено і з урахуванням того, що таке питання (оригінальності) перед ним не стояло, відтак ним у висновках і дано відповідь, що неможливо встановити чи носій є оригіналом. Усі встановлені ознаки відносились до монтажу, а не оригінальності. Сам носій на експертизу не пред'являвся.

Розглядаючи докази у їх сукупності, судом першої інстанції вірно взято до уваги показанням тих свідків і потерпілих, які не пригадують деталей інкримінованих підсудним злочинів, але підтримують повністю свої показання, дані на досудовому слідстві, з урахуванням тривалості часу, який сплив від тих подій, а також те, що відповідно до довідок, наданих за місцем праці (служби) підсудних, у період інкримінованих їм дій останні відряджень не мали, тим не менше були в місцях вчинення злочину, що стверджується роздруківками телефонних дзвінків відповідно до постанов Галицького районного суду м. Львова з прив'язкою до місця знаходження.

Суд першої інстанції належно оцінив всі докази, грунтуючись на повному і всебічному розгляді всіх обставин справи.

Як видно із матеріалів досудового слідства і протоколу судового засідання, органи досудового слідства і суд дослідили у справі всі ті обставини, які могли мати значення для прийняття рішення у справі, а тому наведені в апеляціях доводи про однобічність, неповноту та необ'єктивність досудового та судового слідства є необґрунтованими.

Також при перевірці справи колегія суддів не виявила допущених істотних порушень кримінально-процесуального закону чи неправильного застосування кримінального закону, які тягнули б за собою скасування чи зміну вироку, про що також порушується питання в апеляціях.

Що ж до апеляції прокурора про невідповідність призначеного судом покарання тяжкості злочину та особам засуджених то покарання засудженим за ці злочини призначене з дотриманням вимог ст.65 КК України, яке відповідає характеру тяжкості вчинених злочинів і даних про особу засуджених, є необхідним і достатнім для виправлення засуджених та попередження нових злочинів.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.362, 366 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Вирок Сихівського районного суду м. Львова від 2 листопада 2012 року щодо ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10 - залишити без зміни, а апеляції прокурора, який приймав участь в суді першої інстанції Теличка О.О., захисників ОСОБА_1, ОСОБА_3, засуджених ОСОБА_8, ОСОБА_7 - без задоволення.

Судді:

Грищук В.О. Гаврилов В.М. Яременко О.Д.

Показати/Приховати судові провадження

Коментарі

Коментарі відсутні

Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація