ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

28 листопада 2006 р.

№ 26/170-06-4002

                                         

Вищий господарський  суд  України у складі колегії суддів :

головуючого судді

Овечкіна В.Е.,

суддів

Чернова Є.В.,

Цвігун В.Л.,

розглянув касаційну скаргу

Державного підприємства “Одеська залізниця”

на рішення

від 04.09.06 господарського суду Одеської області

у справі

№26/170-06-4002

за позовом

ТзОВ “Украгрокомп”

до	Державного підприємства “Одеська залізниця” ВАТ Центральна збагачувальна фабрика “Нагольчанська”

про	стягнення з відповідача збитків завданих нестачею вантажу при його перевезенні залізницею

у справі взяли участь представники

позивача: не з’явилися

відповідача: не з’явилися

ВСТАНОВИВ :

ТзОВ “Украгрокомп” звернулося  до господарського суду з позовною  заявою про стягнення з відповідача - Державного підприємства “Одеська залізниця” збитків, завданих нестачею вантажу при його перевезенні.

Рішенням господарського суду Одеської області від 04.09.06 (суддя Нікіфорчук М.І.) позовні вимоги задоволено.

Рішення мотивоване тим, що недостача вантажу виникла з вини перевізника вантажу, котрий документально не довів відсутність своєї вини та, окрім того, визнав свою вину.

В поданій касаційній скарзі відповідач - 1 просить рішення скасувати та прийняти нове, яким з врахуванням  пункту “а” ст. 114 Статуту залізниць України в стягненні суми 227 грн.75 коп. відмовити (сума норми природної втрати  та граничного розходження визначення маси нетто) та стягнути лише 4680 грн. відшкодування збитків, пов’язаних із нестачею вантажу при перевезенні.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено наступне.

Відповідно до укладеного між сторонами 30 червня 2005 р. договору купівлі-продажу №300605/Ну-05 постачальник - приватне підприємство „НЕОФИТ-Д" зобов’язується поставити покупцю (відповідачеві) вугільну продукцію, а відповідач зобов’язується прийняти товар та оплатити його.

Відповідно до залізничної накладної № 52665817 від 12.12.2005 р. у вагоні №67903583 відповідачеві було відвантажено ВАТ ЦОФ „Нагольчанська” 70000 кг вантажу антрацит (АМ), при цьому вагон завантажувався силами та засобами відправника з зазначенням маси вантажу.

На підставі абзацу 6 статті 52 Статуту залізниці України у день прибуття вагону до станції Знаменка, 14.12.2005 р. проведено перевірка вантажу та встановлено нестача в обсягу 15100 кг., про що у той же день на станції  Знаменка складений акт загальної форми № 3301.

Згідно цього акту над 1-3 люками є поглиблення довжиною 4500 мм., шириною 1200 мм., глибиною 400 мм. Течі вантажу немає.

На підставі цього акту складений комерційний акт № БК 041265, відповідно до якого вантаж прибув у технічно справному вагоні, про що у той же день складений акт технічного стану вагону № 654.

Згідно з вимогами ст. 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно  п. ”а” ст.114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме: за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Згідно ч.2ст.114 Статуту недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

При цьому відповідно до пункту 27 Правил видачі вантажів затверджених наказом Міністерства юстиції України 24.11.2000 №862/5083 вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 1 % маси, зазначеної в перевізних документах, зокрема, мінеральне паливо.

При вирішенні справи судом першої інстанції не було взято до уваги зазначені норми матеріального права, що призвело до прийняття неправильного рішення.

   Згідно до ст. 11110 Господарського процесуального кодексу України порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права є підставою для скасування або зміни рішення або постанови суду.

   За таких обставин оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа передачі на новий розгляд. При новому розгляді суду потрібно врахувати наведене і вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись  ст.ст.1115,1117-11 Господарського процесуального кодексу України,  Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну  скаргу  Державного підприємства “Одеська залізниця залишити задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 04.09.06 у справі №26/170-06-4002  скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Головуючий суддя                                                                  В.Овечкін

Судді                                                                                                     Є.Чернов                                                                      

                                                                                           В.Цвігун