№ справа:123/121/13-кГоловуючий суду першої інстанції:Білоусов М.М.
№ провадження:11-кп/190/124/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Євдокимова В. В.
__________________________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" квітня 2013 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіЄвдокимової В.В.
СуддівРижової І.В., Мельник Т.О.
За участю прокурораАметової Д.С.
при секретарі Павленко М.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальне провадження № 12012130390000120 за апеляційною скаргою прокурора Грачової О.В. на вирок Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 15.02.2013 р., за яким
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець смт. Каланчак Херсонської області, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий,
визнаний винним за ч.1 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного покарання звільнений з випробуванням, з іспитовим строком на 1 рік, з покладанням на нього у силу ст. 76 КК України обов'язків: повідомляти кримінально - виконавчу систему про зміну місця проживання, а також періодично з'являтися для реєстрації в указані органи.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави судові витрати за проведення експертизи - 235 грн. 20 коп.
Провадження за цивільним позовом закрито.
Вирішено питання щодо речових доказів.
ВСТАНОВИЛА:
Як вказано у вироку, ОСОБА_7, визнаний винним за те, що він 28.10.2012 р., приблизно о 19 годині 50 хвилин, де перебуваючи в гостях у своєї знайомої ОСОБА_8, в квартирі АДРЕСА_2, у нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна. Після того, як ОСОБА_8 вийшла в іншу кімнату, таємно викрав належний останній телефон «iPhone 4S», вартістю 6 300 грн., в якому знаходилася сім - карта оператора зв'язку «МТС», що не представляє для потерпілої матеріальної цінності. Після чого з викраденим майном з місця злочину зник, розпорядившись ним на свій розсуд.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 вину визнав повністю.
В апеляції прокурор не оспорюючи обґрунтованості обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, правильності кваліфікації його дії за даною статтею, а також призначеного ОСОБА_7 покарання з іспитовим строком, просить вирок суду першої інстанції скасувати у зв'язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону в частині складання обвинувального вироку та постановити в даній частині новий вирок у відповідності до норм ст. 374 КПК України.
Так, прокурор вказує на те, що суд першої інстанції в порушення вимог кримінального процесуального законодавства при описі об'єктивної сторони злочину у мотивувальній частині вироку не вказав мотив кримінального правопорушення та не вказав наслідки, які настали від противоправних дій обвинуваченого ОСОБА_7, тобто не зазначив суму матеріального збитку, яка була заподіяна потерпілій.
Також, прокурор посилається на те, що суд першої інстанції в повному обсязі не мотивував прийняте їм рішення про звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням.
Крім того, прокурор звертає увагу на ту обставину, що суд першої інстанції в порушення вимог кримінального процесуального законодавства не зазначив у вступній частині вироку номер кримінального провадження, а у резолютивній частині вироку - порядок отримання копій вироку обвинуваченим та прокурором.
На апеляцію прокурора Грачової О.В. обвинуваченим ОСОБА_7 подані заперечення, в яких він просить вирок суду першої інстанції залишити без зміни.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав доводи апеляції, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню з таких підстав.
Вина обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, за обставин викладених у вироку, а також правильність кваліфікації його дій за ч.1 ст. 185 КК України, підтверджується сукупністю доказів по справі, досліджених судом першої інстанції в порядку ч.3 ст. 349 КПК України, і не оспорюються в апеляції, як і призначена обвинуваченому ОСОБА_7 міра покарання.
Доводи прокурора про те, що суд першої інстанції в порушення вимог кримінального процесуального закону у мотивувальній частині вироку при описі об'єктивної сторони злочину не зазначив мотивів та наслідків кримінального правопорушення на думку колегії суддів є необгрунтованими.
Так, відповідно до вимог п.2 ч.3 ст. 374 КПК України у мотивувальній частині вироку у разі визнання особи винною зазначаються формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
Як вбачається з вироку суду першої інстанції, ОСОБА_7 визнаний винним за те, що він перебуваючи у гостях у потерпілої ОСОБА_8, маючи умисел на таємне викрадення майна, викрав у останньої мобільний телефон, вартістю 6 300 грн. Після чого з викраденим майном з місця злочину зник, розпорядившись ним на свій розсуд.
Згідно кримінального закону, об'єктивна сторона крадіжки передбачає тільки прямий умисел, коли особа усвідомлює, що посягає на чужу власність, таємно вилучає чуже майно, на яке вона не має ніякого права, передбачає спричинення матеріальної шкоди в певному розмірі і бажає завдати таку шкоду.
Тобто, обов'язковими ознаками крадіжки є корисливий мотив та корислива мета, які охоплюються умислом особи на викрадення чужого майна та охоплюються спричиненням матеріальної шкоди.
У зв'язку з викладеним, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при описі об'єктивної сторони злочину був сформульований мотив і наслідки кримінального правопорушення, які виразилися в умислі обвинуваченого ОСОБА_7 на таємне викрадення мобільного телефону, належного потерпілій ОСОБА_8., і в результаті противоправних дій обвинуваченого, останній був спричинений матеріальний збиток в розмірі 6 300 грн., який складається із вартості мобільного телефону.
Із вказаного вбачається, що обвинувачений ОСОБА_7 діяв із корисливих спонукань.
Що стосується доводів прокурора про те, що в вироку суду першої інстанції не зазначений номер кримінального провадження та не роз'яснений порядок отримання копії судового рішення то на думку колегії суддів вказані порушення не можна визнати істотними, які тягнуть скасування вироку, тім паче, що копія вироку обвинуваченому ОСОБА_7 вручена 15.02.2013 р., а номер справи та провадження вказаний у вироку.
У силу ч.1 ст. 412 КПК України, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Колегія суддів вважає, що вказані в апеляційній скарзі прокурора зауваження не перешкодили суду першої інстанції ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення та які не є істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону.
Крім того, призначаючи ОСОБА_7 міру покарання з випробуванням, суд першої інстанції керувався вимогами ст.ст. 65 - 67 КК України, тобто врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину та дані, характеризуючи особу обвинуваченого.
З такою мірою покарання ОСОБА_7 погодився і прокурор, тому доводи його апеляційної скарги про не мотивування судом першої інстанції міри покарання з застосуванням ст. 75 КК України на думку колегії суддів не можуть бути взяті до уваги.
Крім цього, під час розгляду апеляції, без внесення доповнень, прокурор вказав на допущену судом помилку в частині назви органа виконання покарання, яка на думку колегії суддів може бути виправлена судом першої інстанції в порядку виконання вироку.
У зв'язку з викладеним, апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу прокурора Грачової О.В. - залишити без задоволення.
Вирок Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 15 лютого 2013 р. щодо ОСОБА_7 - без зміни.
У порядку ст.ст. 537 - 539 КПК України суду вирішити питання стосовно уточнення назви органу виконання вироку.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.
На ухвалу апеляційного суду може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Судді
Рижова І.В. Євдокимова В.В. Мельник Т.О.