ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

        

29 листопада 2006 р.

№ 2-5/10363-2006

Вищий  господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, судді                    Кузьменка М.В.,

судді                                        Васищака І.М.,

судді                                        Палій В.М.,

розглянувши    касаційну скаргу Орендного підприємства “Кримтеплокомуненерго”

на                    рішення господарського суду АР Крим від 12.07.2006р. та

                       постанову Севастопольського апеляційного господарського суду

                       від 20.09.2006 р.

у справі          № 2-5/10363-2006

за позовом     Товариства з обмеженою відповідальністю “Восток-газсервіс”

до                      Орендного підприємства “Кримтеплокомуенерго”

3-тя особа      Головне управління капітального будівництва при Раді Міністрів

                       Автономної Республіки Крим

про                     зміну умов договору,

ВСТАНОВИВ:

Орендне підприємство “Кримтеплокомуненерго” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на  рішення господарського суду АР Крим від 12.07.2006р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.09.2006 р. у справі №2-5/10363-2006.

Вказана скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню скаржникові з таких підстав.

Основні вимоги, що пред’являються до форми і змісту касаційної скарги, викладені у статті 111 Господарського процесуального кодексу  (ГПК) України.  

Так, відповідно до ч.4 названої статті, до скарги додаються докази сплати державного мита.

Згідно ч.1. п.3 ст.1113 ГПК України касаційна скарга не приймається і повертається без розгляду якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі.

Відповідно до ст.6 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” державне мито, що справляється з касаційних скарг на рішення та постанови господарських судів  сплачується за місцем розгляду та оформлення документів і зараховується до державного бюджету України.

До касаційної скарги скаржником додане платіжне доручення №3277 від 12 жовтня 2006р. на суму 42,50 грн., яке не може бути сприйнято судом в якості належного доказу сплати державного мита у встановленому порядку, оскільки  державне мито скаржником сплачено за такими реквізитами: “одержувач” УДК Ленінський р-н, “банк одержувача” УДК в м.Севастополь”, що в силу ч.1 п.3 ст.1113 ГПК України є підставою для повернення касаційної скарги.

Одночасно колегія суддів зазначає, що листом від 16 лютого 2006р. за вих.№04-16/0126 Державне казначейство України повідомило банківські реквізити для перерахування держмита до Державного бюджету України для справ, які розглядаються у Вищому господарському суді України.

Так, на момент оплати скаржником державного мита, воно підлягало перерахуванню  з урахуванням наступних реквізитів:

одержувач –Відділення Державного казначейства у Печерському районі м.Києва;

ідентифікаційний код: 26077922

банк одержувача –Управління Державного казначейства у м.Києві;

МФО 820019;

ЗКПО 26077922;

розрахунковий рахунок 31116095600007;

код економічної класифікації доходів 22090200, символ звітності банку –095.

Допущене скаржником порушення є підставою для повернення касаційної скарги.

Керуючись п. 4    статті 1113 ГПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Орендного підприємства “Кримтеплокомуненерго” на  рішення господарського суду АР Крим від 12.07.2006р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.09.2006 р. у справі №2-5/10363-2006  та додані до неї документи повернути.

Головуючий, суддя                                                            М.В.Кузьменко

Суддя                                                                                          І.М.Васищак

          Суддя                                                                                          В.М.Палій