Справа № 2-1988/2008

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

20 жовтня 2007 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої - судді Лузан Л.В., при секретарі -   Бінько М.А.,

розглянувши в судовому засіданні  в м. Вознесенську цивільну справу за  позовом  ОСОБА_1 до виконавчого комітету Олександрівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області, треті особи без самостійних вимог: ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме  майно,  -

ВСТАНОВИВ:    

            08.09.2008 року, позивачкаОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача -  виконавчого комітету Олександрівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме  майно.

            В обґрунтування  позовних вимог зазначала, що як власниця   житлового будинку АДРЕСА_1,  самовільно на земельній ділянці біля нього, яка  була надана останній для обслуговування  житлового будинку та належить їй  на праві приватної власності на підставі Державного Акту на право власності на земельну ділянку, виданого 05.09.2002 року, було  збудовано наступне нерухоме майно:  сарай Д-1 площею 7,4 кв. м.,  сарай  Е-1 площею 6,3 кв. м.,  вбиральня Ж-1 площею 1,5 кв.м., загальною вартістю  8 879  грн.

Посилаючись на вимоги ч.5 ст. 376 ЦК України  та на те, що при цьому  позивачкою  були  дотримані  будівельно - архітектурні, санітарні,  екологічні,  протипожежні норми, про що, остання, має відповідні довідки, зазначена земельна ділянка використовувалася  за призначенням, не порушувалися  права  та законні інтереси  держави та інших осіб, просила винести рішення про визнання за  нею права власності на  вище зазначене самочинно збудоване нерухоме майно.

          У  судовому  засіданні  представник позивачки  позовні вимоги  підтримав  в повному обсязі.

          Представник відповідача - виконкому Олександрівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області в судове засідання не з'явився, у заяві на ім'я суду просив справу слухати в його відсутності, позовні вимогиОСОБА_1 про визнання права власності на самочинно  збудоване нерухоме майно визнавав у повному обсязі.

          Треті  особи, які не заявляють  самостійних вимог щодо предмета спору:  ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у  судове  засідання  не з'явилися,  в заявах на ім'я суду просили справу слухати в їх  відсутності, не заперечували проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання  за останньою права  власності  на вищевказане  самочинно збудоване нерухоме майно.

            Дослідивши та оцінивши  матеріали справи, суд встановив, що позивачці  належить житловий будинок АДРЕСА_1 на підставі  договору довічного утримання від 08.10.1996 року, посвідченого державним нотаріусом Першої Вознесенської державної нотаріальної контори.

Відповідно до Державного Акту на право приватної власності на землю,  зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за  № 12 від 17.12.2002 року,ОСОБА_1 є також власницею земельної ділянки, площею 0,0683 га, яка була надана їй для обслуговування вищевказаного житлового будинку.

На зазначеній земельній ділянці позивачкою було побудовано: сарай Д-1 площею 7,4 кв. м.,  сарай Е-1 площею 6,3 кв. м.,  вбиральня Ж-1 площею 1,5 кв.м.

Відповідно до вимог, передбачених ч.3 ст. 375 ЦК України, будівництво проведено з  дотриманням  будівельно - архітектурних, санітарних,  екологічних,  протипожежних  норм та Правил, що підтверджується відповідними довідками, з  використанням земельної ділянки  за призначенням, не порушуючи прав та законних інтересів держави і інших осіб, тому, згідно ч.5 ст. 376  ЦК України, позивачка  має право на узаконення самочинного будівництва.

             Оскільки, сарай Д-1 площею 7,4 кв. м.,  сарай Е-1 площею 6,3 кв. м.,  вбиральня Ж-1 площею 1,5 кв.м., є підсобними будівлями  і складають з будинком одне ціле, то відповідно до п.8 Постанови Пленуму  Верховного  Суду  України №7 від 4.10.1991 року з посл. змінами “Про практику застосування судами законодавства, що регулює  право приватної власності громадян на жилий будинок”, суд визнає за позивачкою право власності на самочинно збудоване майно, як на єдине ціле  до будинку, що їй належить,  а не  на кожний об'єкт  окремо.

     Керуючись ст. ст. 10,11,209,212,213 - 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

         Позовні вимоги ОСОБА_1 до виконавчого комітету Олександрівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області, треті особи без самостійних вимог: ОСОБА_2, ОСОБА_3,  про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме  майно  - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, як власницею житлового будинку АДРЕСА_1, право власності  на  самочинно  збудоване нерухоме майно:

            -    сарай Д-1 площею 7,4 кв. м.;

-    сарай Е-1 площею 6,3 кв. м.;

-  вбиральню Ж-1 площею 1,5 кв.м., що складають одне ціле  з вищевказаним будинком.

            Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів після проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку, передбаченому ч.4 ст. 295 ЦПК України.

                  Суддя            підпис                     Л.В.Лузан

Згідно оригіналу.  Суддя -