Справа  №2-1980/2008

                            РІШЕННЯ

                              ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

06 жовтня 2008 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської  області в складі: головуючої - судді  Лузан Л.В., при  секретарі - Козачук О.С.,

за участю представника позивача -Шушара Л.Ш., 

відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом  товариства з обмеженою відповідальністю «Богдан» до ОСОБА_1  про відшкодування матеріальних збитків, завданих дорожньо - транспортною пригодою, -  

                                              В С Т А Н О В И В:

23.05.2007 року, в порядку ст. 116 ЦПК України, до Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області надійшла цивільна справа за позовом    товариства з обмеженою відповідальністю "Богдан" (далі - ТОВ "Богдан") до ОСОБА_1 про відшкодування  матеріальних збитків у розмірі 38 815 грн. 99 коп., заподіяних внаслідок дорожньо - транспортної пригоди.   

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 03.12.2006 року близько       09 год. 40 хв. на автошляху Львів - Кіровоград - Знам'янка, відповідач ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки «Лянча - Дельта 1300», державний знак НОМЕР_2, порушив п. п. 14.2 «б» Правил дорожньо руху України (далі - ПДР), внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом - «ГАЗель 2705», державний знак НОМЕР_1, що належить позивачу, та під керуванням водія ОСОБА_2 Внаслідок даної дорожньо - транспортної пригоди позивачу ТОВ «Богдан» завдано матеріальних збитків у вищевказаному розмірі,  до складу яких ввійшли витрати:

-  які поніс останній у зв'язку з ремонтом вказаного вище автомобіля, згідно звіту про експертну оцінку  транспортного засобу в сумі 21 849 грн. 23 коп.;

- 10 910 грн. 77 коп. , що не були включені експертом до вказаного звіту;

-  по оплаті  експертної оцінки технічного стану автомобіля в сумі 552 грн. 00 коп.;

- по оплаті юридичної допомоги в сумі 1000 грн. 00 коп.;

- по оплаті  тимчасової непрацездатності  робітників підприємства, потерпілих від дорожньо - транспортної пригоди, в сумі 3 683 грн., в тому числі нарахування по соціальному страхуванню в сумі 888 грн. 65 коп.

- по перереєстрації належного позивачу автомобіля  в сумі 820 грн. 84 коп. 

В судовому засіданні представник позивача просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 вартість відновлювального ремонту автомобіля «ГАЗель 2705», державний знак НОМЕР_1,  виходячи з висновку судової товарознавчої експертизи за № 4627 від 23.05.2008 року, та інші витрати, заявлені останнім при зверненні з даним позовом до суду.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні, вину у  скоєнні дорожньо - транспортної пригоди визнав частково. Посилаючись на п. 12.3  ПДР, тобто на наявність в діях водія позивача вини у спричиненні шкоди в значному розмірі, згоден відшкодувати позивачу вартість ремонтних робіт в сумі 9 318 грн. 42 коп., як зазначено в висновку товарознавчої експертизи.

 Заслухавши показання свідків, дослідивши та оцінивши матеріали цивільної справи за позовом ТОВ «Богдан» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків, завданих дорожньо - транспортною пригодою, відмовний матеріал № 3 по факту обумовленої дорожньо -транспортної пригоди, в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих  доказів, відповідно до ст.11 ЦПК України, суд дійшов до наступного.

                                                                                                                     

 

 

            Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року за № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» (з наступними змінами) питання про відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки перед іншими, вирішується за правилами ст. ст.1166, 1187 ЦК України: шкода заподіяна одному з володільців з вини іншого - відшкодовується винним.

   В зв'язку з відсутністю вироку в кримінальній справі, що набрав законної сили, постанови суду в справі про адміністративне правопорушення по обставинам дорожньо - транспортної пригоди, що мала місце 03.12.2006 року, при розгляді цивільної справи за позовом ТОВ «Богдан» про стягнення матеріальних збитків, питання щодо відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, має вирішуватися, виходячи з загальних положень цивільного законодавства про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.

  Як встановлено в судовому засіданні, 03.12.2006 року близько  09 год. 40 хв. на автошляху Львів - Кіровоград - Знам'янка, сталася дорожньо -транспортна пригода за участю транспортних засобів: автомобіля марки «Лянча - Дельта 1300», державний знак НОМЕР_2, під керуванням відповідача ОСОБА_3, та  автомобіля  марки «ГАЗель 2705», державний знак НОМЕР_1, що належить позивачу, та під керуванням водія ОСОБА_2

Оцінюючи  зібрані докази в справі, суд приходить до висновку, що вищевказана дорожньо - транспортна пригода сталася з вини відповідача ОСОБА_1, який порушив п. п. 14.2 «в» ПДР,  що підтверджується  наступним:   

            - поясненнями свідка ОСОБА_3, який в судовому засіданні підтвердив  обставини щодо скоєння вищевказаної  дорожньо - транспортної пригоди,  зокрема те, що водій автомобіля  марки «Лянча - Дельта 1300», державний знак НОМЕР_2,  перед початком обгону не переконався в тому, що смуга зустрічного руху, на яку він мав намір виїжджати, вільна від інших транспортних засобів та виконання маневру обгону буде безпечним для інших учасників руху;

        - поясненнями свідка ОСОБА_4, який зазначав, що, керуючи  транспортним засобом «ГАЗель 2705», державний знак НОМЕР_1,  стежив за дорожньою обстановкою та, побачивши на смузі свого руху автомобіль під керуванням  відповідача,  прийняв міри до уникнення зіткнення, але останнє відбулося;

            - постановою Гайсинського РВ УМВС України в Винницькій області про відмову в порушенні кримінальної справи від 03.01.2007 року, яка не спростовує відсутність вини відповідача ОСОБА_3, оскільки відсутність складу злочину не свідчить про відсутність вини для настання цивільної відповідальності.

   Відповідно до ст. ст. 1166, 1187 ЦК України, особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

           Виходячи з положень п.  4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року за № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» (з наступними змінами) під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, який здійснює експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших  підстав.

  Власником транспортного засобу є особа, яка на відповідній правовій підставі володіє ним.

  Як вбачається з відмовного матеріалу за фактом дорожньо - транспортної пригоди, що мала місце 03.12.2006 року, транспортний засіб марки «Лянча - Дельта 1300», державний знак НОМЕР_2, належить на праві приватної власності ОСОБА_5 Відповідач ОСОБА_1 керував останнім на підставі тимчасового реєстраційного талону, виданого 28.10.2005 року. Зазначена обставина останнім не оспорювалася.

          Отже, враховуючи наведене, відповідач ОСОБА_1 має відповідати за шкоду,  завдану джерелом підвищеної небезпеки - автомобілем марки «Лянча - Дельта 1300», державний знак НОМЕР_2.

  Підстав для його звільнення від відповідальності за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, в судовому засіданні не було встановлено. 

  Відповідно до ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Так, згідно висновку судової товарознавчої експертизи за № 4627 від 23.05.2008 року, пошкодженням автомобіля «ГАЗель 2705», державний знак НОМЕР_1 позивачу завдано матеріальних збитків у розмірі  22 261,22 грн., що дорівнює вартості відновлювального ремонту вказаного автомобіля. 

У відповідності  до ст.ст. 59 - 60 ЦПК України сторони повинні довести допустимими засобами доказування обставини, на які посилаються як на підставу своїх вимог ї заперечень.

Між тим, позивачем та його представником, незважаючи на роз'яснені  наслідки щодо невчинення ними відповідної процесуальної дії,  не було надано суду належних доказів  на підтвердження заподіяних матеріальних збитків у розмірі 10 910 грн. 77 коп., як безпосереднього наслідку вказаної дорожньо - транспортної пригоди.

Зазначене стосується і вимог щодо стягнення витрат, пов'язаних з перереєстрацією належного позивачу транспортного засобу, зокрема, враховуючи наявну в матеріалах справи заяву  від 26.10.2006 року щодо вчинення відповідної дії.  

Також  не можуть бути задоволені вимоги позивача щодо стягнення з відповідача витрат по оплаті  тимчасової непрацездатності  робітників підприємства, потерпілих від дорожньо - транспортної пригоди, в сумі 3 683 грн., в тому числі нарахування по соціальному страхуванню в сумі 888 грн. 65 коп., оскільки пов'язані з помилковим тлумаченням норм цивільного права.

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року за № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» (з наступними змінами) постановляючи рішення про стягнення на користь позивача відшкодування вартості майна, що не може використовуватися за призначенням, проте має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду. Але, враховуючи те, що  замінені деталі мають певну цінність, не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні, та дане питання відповідачем не ставилося, суд не вважає  за доцільне передавати пошкоджені та замінені деталі відповідачу після повного відшкодування збитків позивачу.

  Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені і документально підтверджені судові витрати пропорційно  до розміру задоволених позовних вимог.  Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві було відмовлено.

  Так, позивачем, відповідно до наявних у матеріалах справи платіжних доручень понесені судові витрати: 389 грн. 00 коп. судового збору,  30 грн. 00 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи, 552 грн. 00 коп. по оплаті експертної оцінки та 1 000 грн. 00 коп. по оплаті юридичної допомоги,  згідно договору про надання юридичних послуг.

  Відповідачем понесені витрати по оплаті судової товарознавчої експертизи в сумі 632 грн.80 коп.

  Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд приймає до уваги наступне.

Відповідно до ст. 84 ЦПК України до витрат на правову допомогу відносяться витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права. Оскільки, не надано даних, що правова допомога позивачу надавалася адвокатом, а поняття фахівця в галузі права не має законодавчого визначення, вимоги щодо стягнення 1 000 грн.  00 коп. задоволенню не підлягають.

Ст. 79  ЦПК України передбачений перелік витрат, які відносяться до судових, та питання про розподіл яких має бути вирішено судом при ухваленні  рішення. Зазначений перелік є вичерпним, тому підстав для стягнення з відповідача витрат по експертній оцінці автомобіля  «ГАЗель 2705», державний знак НОМЕР_1 , суд не вбачає.

  Таким чином, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Богдан» підлягають стягненню судові витрати в сумі  243 грн. 00 коп. ( 58 % - відсоток задоволення позовних вимог), тоді як  з позивача на користь відповідача, виходячи з відсотку частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві було відмовлено, - 265 грн. 00 коп.

  Враховуючи можливість взаємозаліку вищевказаних сум з позивача на користь відповідача підлягає стягненню 22 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 10,11, 60, 209, 212 - 215 ЦПК України, суд, -

 

ВИРІШИВ:

 

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Богдан» до ОСОБА_1  про відшкодування матеріальних збитків, завданих дорожньо - транспортною пригодою, -  задовольнити частково. 

            Стягнути з ОСОБА_1  на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Богдан»  в порядку відшкодування завданих збитків 22 261 (двадцять дві тисячі двісті шістдесят одна) грн. 22 коп.

            Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Богдан»  на користь ОСОБА_1 в повернення понесені судові витрати в сумі 22 (двадцять дві) грн. 00 коп.  

           Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку  до  апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області  шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів після проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти  днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

 

                                        Суддя                                    Л.В. Лузан