ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" червня 2006 р. Справа № 2/2"д"
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гулової А.Г.
суддів: Пасічник С.С.
Шкляр Л.Т.
при секретарі Павловській Л.П. ,
представники сторін в судове засідання не з"явились
розглянувши апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності Сетника Михайла Михайловича, м.Житомир
на рішення господарського суду Житомирської області
від "09" лютого 2006 р. у справі № 2/2"д" (суддя Тимошенко О.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар і К", м.Маріуполь Донецької області
до Суб'єкта підприємницької діяльності Сетника Михайла Михайловича, м.Житомир
про розірвання договору та стягнення 52863,00грн.,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Житомирської області від 09.02.2006р. у справі №2/2"д" позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар і К", м.Маріуполь Донецької області до Суб'єкта підприємницької діяльності Сетника М.М., м.Житомир про стягнення 50000,00грн. боргу, 2500,00грн. пені задоволено, а провадження у справі в частині розірвання договору поставки №50 від 01.08.2005р. припинено. Судові витрати покладено на відповідача.
Вважаючи, що рішення місцевим господарським судом прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, зокрема,ст.ст.525, 526, 528, 638, 639 Цивільного кодексу України, ст.ст.181,193 Господарського кодексу України, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказане рішення скасувати та направити справу на новий розгляд суду першої інстанції.
Відповідач письмовий відзив на апеляційну скаргу не надав.
Представники сторін в судове засідання не з'явились. Про причини їх нез'явлення апеляційний господарський суд не повідомлено.
Враховуючи, що про час і місце розгляду апеляційної скарги сторони були повідомлені належним чином (ухвалу від 07.04.2006р. про прийняття апеляційної скарги до провадження і призначення її розгляду на 20.06.2006р. о 9год.30хв. було надіслано на адреси сторін рекомендованими листами 11.04.2006р. згідно реєстру відправки рекомендованої кореспонденції, що додається), а також положення ст.101 Господарського процесуального кодексу України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, судова колегія вважає, що нез'явлення в судове засідання представників сторін та неподання відповідачем письмового відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджають переглядові справи за наявними в ній доказами.
Розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши дану судом першої інстанції юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
01.08.2005р. між ТзОВ "Стар і К" (позивачем у справі) та Суб'єктом підприємницької діяльності Сетником М.М. (відповідачем) укладено договір поставки товару (а.с.7), за умовами якого відповідач зобов'язався передати у власність позивача металопрокат, а останній – прийняти його та оплатити його вартість (п.п.1.1 договору).
Згідно п.п.2.1, 3.1,3.2 договору загальна сума договору, строки та умови поставки визначаються у виставлених рахунках і в специфікаціях, погоджених сторонами, що являються невід'ємною частиною договору.
Відповідно до специфікації №1 від 04.08.2005р. поставці підлягала металопродукція "лист оцинкований 0,5х1000х2000мм" в кількості 12тн. загальною вартістю 50000,16грн. В специфікації передбачено також умови оплати – 100 % попередня оплата та строк поставки – протягом 15-ти банківських днів з моменту надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця (а.с.13).
На виконання умов договору платіжним дорученням №386 від 05.08.2005р. ТзОВ "Стар і К" перерахувало підприємцю Сетнику М.М. 50000,00грн.
Таким чином, відповідач зобов'язаний був поставити позивачу металопродукцію протягом 15-ти банківських днів з моменту надходження на рахунок останнього грошових коштів, тобто в строк до 29.08.2005р. Однак, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту поставки металопродукції на суму 50000,00грн.
24.12.2005р. ТзОВ "Стар і К", посилаючись на невиконання відповідачем зобов'язань за договором від 01.08.2005р., звернувся в господарський суд Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача 50000,00грн. попередньої оплати, 2863,00грн. пені, нарахованої згідно п.8 договору, та про розірвання договору поставки від 01.08.2005р. №50.
Заявою від 08.02.2006р. №08 позивач відмовився від позову в частині розірвання договору, посилаючись на те, що строк дії договору закінчився 31.12.2005р., та зменшив розмір пені до 2500,00грн. (а.с.45).
Як зазначалося вище, позов в частині стягнення 50000,00грн. та 2500,00грн. пені задоволено, а в частині вимоги про розірвання договору №50 від 01.08.2005р. провадження у справі припинено.
Судовою колегією враховується наступне.
Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Обов'язок доказування та поданих доказів розподіляється між сторонами, виходячи із того, хто посилається на юридичні факти, які ґрунтують його вимоги і заперечення.
Згідно з ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як встановлено ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Аналогічну норму закріплено в ст.526 Цивільного кодексу України.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Частиною1 ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частина друга статті 693 Цивільного кодексу України передбачає право покупця вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати у разі, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк.
П.п.3.4 договору від 01.08.2005р. №50 передбачено, що у випадку, коли поставка товару не здійснена протягом 5-ти банківських днів, попередня оплата повертається постачальником (відповідачем у справі) на розрахунковий рахунок покупця.
Отже, не здійснивши поставку металопродукції протягом передбачених договором 5-ти банківських днів після закінчення строку виконання зобов'язання (в період з 30.08.2005р. по 05.09.2005р.), відповідач зобов'язаний був повернути позивачу попередньо отримані кошти в сумі 50000,00грн., тобто, з 06.09.2005р. у відповідача виникло грошове зобов'язання.
Всупереч вимогам ст.33 Господарського процесуального кодексу України, яка покладає на сторони обов"язок доказування і подання доказів в обгрунтування своїх вимог і заперечень, відповідач доказів на підтвердження факту поставки позивачеві металопродукції або повернення суми попередньої оплати в розмірі 50000,00грн. не надав.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову в сумі 50000,00грн.
Судова колегія не погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позову в частині стягнення пені у розмірі 2500,00грн. з огляду на таке.
В зв'язку з невиконанням зобов'язання по поставці металопродукції позивачу, згідно п.п.3.4 договору №50 від 01.08.2005р. у відповідача, як зазначалося вище, з 06.09.2005р. виникло грошове зобов'язання, тобто обов'язок повернути позивачу 50000,00грн.
Крім того, з наданих позивачем листів №71/1 від 11.08.2005р., №72 від 16.08.2005р. (а.с.10,12) вбачається, що вимогу про повернення відповідачем попередньо сплачених коштів позивач ставив ще до закінчення строку поставки товару (до 29.08.2005р.), передбаченого сторонами у специфікації №1 від 04.08.2005р. (а.с.13).
Проте, позивач, посилаючись на п.п.8.3 договору, де передбачено сплату пені у випадку затримки поставки товару на строк більш як сім діб з моменту закінчення строку поставки, нарахував відповідачу пеню в розмірі 2500,00грн. за період з 03.09.2005р. по 21.12.2005р. При цьому, в розрахунку пені (а.с.46) позивач, зазначаючи 06.08.2005р. датою отримання попередньої оплати, помилково вказує, що передбачені договором 15 банківських днів, протягом яких повинна була здійснюватись поставка, припадають на 26.08.2005р. Втім, позивач, нараховуючи пеню, не бере до уваги п.п.3.4 договору, де зазначено про повернення коштів в разі непоставки товару протягом 5-ти банківських днів, що виключає нарахування пені на підставі п.п.8.3 договору, оскільки з 06.09.2005р. у відповідача виникло зобов'язання по поверненню позивачу отриманих попередньо грошових коштів у розмірі 50000,00грн., а п.п.8.3 договору передбачає нарахування пені за прострочку поставки товару більше семи діб, тобто пеня мала б рахуватись з 07.09.2005р. в разі збереження зобов'язання поставити товар.
За наведених обставин, рішення господарського суду першої інстанції в частині стягнення пені у розмірі 2500,00грн. підлягає скасуванню.
Згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В решті судове рішення підлягає залишенню без змін.
Доводи відповідача про порушення судом першої інстанції норм ст.ст.525,526,528,638,639 Цивільного кодексу України, ст.ст.181,193 Господарського кодексу України спростовуються матеріалами справи, а вимога щодо скасування рішення місцевого господарського суду та направлення справи на новий розгляд не грунтується на законодавстві.
Керуючись ст.ст.49,101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Суб"єкта підприємницької діяльності Сетника М.М.задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Житомирської області від 09.02.2006р. у справі №2/2"д" скасувати в частині стягнення пені у розмірі 2500,00грн.
В решті рішення залишити без змін.
Резолютивну частину рішення у справі №2/2"д" викласти в наступній редакції:
" 1. Позов задовольнити частково.
2. Провадження у справі в частині розірвання договору поставки №50 від 01.08.2005р. припинити.
3. Стягнути з Суб"єкта підприємницької діяльності Сетника Михайла Митхайловича (м.Житомир, вул.Короленка,54, іден.код 2269919310) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Старі і К" (м.Маріуполь, пр.Металургів,204а, кв.107, код 32091555) 50000грн.00коп. боргу, 500грн.00коп. витрат по сплаті державного мита, 111грн.61коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 2837грн.52коп. витрат на послуги адвоката.
4. В решті позову відмовити."
3. Вважати таким, що втратив чинність наказ №2/2"д від 20.03.2006р., виданий на виконання рішення господарського суду Житомирської області від 09.02.2006р.
В разі подання доказів про виконання рішення господарського суду Житомирської області від 09.02.2006р. у справі №2/2"д" видати поворотний наказ, видачу якого доручити господарському суду Житомирської області.
4. Видачу наказу на виконання цієї постанови доручити господарському суду Житомирської області.
5. Справу №2/2"д" повернути до господарського суду Житомирської області.
Головуючий - суддя: Гулова А.Г.
судді:
Пасічник С.С.
Шкляр Л.Т.
Віддрук. 4 прим.
1 - до справи
2 - позивачу
3 - відповідачу
4 - в наряд