ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

16 листопада 2006 р.

№ 10/160

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:  

Козир Т.П.- головуючого, Владимиренко С. В., Кота О. В., за участю представників: позивача –Демшевського В.Ф., директора, та ЗАТ "Новгород-Сіверський сирзавод" –Черника М.О. дов. № 3 від 3.01.2006 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ЗАТ “Новгород-Сіверський сирзавод” на рішення господарського суду Чернігівської області від 4 серпня 2005 року у справі за позовом ДП “Управління майном” ЗАТ “Чернігівоблбуд” до ЗАТ “Новгород-Сіверський сирзавод” та ДП “Сівергражданбуд”, третя особа –ДП “Новгород-Сіверське ремонтно-будівельне управління”, про визнання права власності та повернення майна з чужого незаконного володіння,

У С Т А Н О В И В:

Дочірнє підприємство “Управління майном” ЗАТ “Чернігівоблбуд” звернулось до суду з позовом до ЗАТ “Новгород-Сіверський сирзавод” та ДП “Сівергражданбуд” про визнання права власності та вилучення з чужого незаконного володіння трактора Т-40 АМ, заводський № 405298, двигун №2526878.

Позов обґрунтовано тим, що Дочірнє підприємство “Управління майном” ЗАТ “Чернігівоблбуд” є власником спірного трактора Т-40 АМ, заводський № 405298, двигун № 2526878, а ЗАТ «Новгород –Сіверський сирзавод»не визнає право власності позивача та відмовляється повернути майно.

У ході розгляду справи в суді першої інстанції позивач подав заяву про уточнення позовних вимог та просив визнати недійсною угоду з продажу трактора Т-40 АМ, зав. № 405298, та повернути сторони за угодою в первісний стан.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 4 серпня 2005 року позов задоволено.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу трактора Т-40 АМ, 1980 р. випуску, зав. № 405298, двигун № 2526878, укладений 22 грудня 2000 року між ДП "Сівергражданбуд" і ЗАТ "Новгород-Сіверський сирзавод".  

ЗАТ "Новгород-Сіверський сирзавод" зобов'язано повернути позивачу трактор Т-40 АМ, 1980 р. випуску, зав. № 405298, двигун № 2526878 та стягнуто з позивача на користь ЗАТ “Новгород-Сіверський сирзавод” 1818 грн., сплачені за договором купівлі-продажу.

У апеляційному порядку рішення суду не оскаржувалось.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати рішення господарського суду Чернігівської області від 4 серпня 2005 року та припинити провадження у справі на підставі п.2 ст.80 ГПК України, стверджуючи, що рішення по цьому спору вже було прийняте в 2003 році і в позовних вимогах було відмовлено. На підтвердження цього останнім надано копію рішення господарського суду Чернігівської області від 7 серпня 2003 року у справі №9/83.

У судове засідання не з'явились представники ДП “Сівергражданбуд” та третьої особи.

З огляду на те, що про час і місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином, суд вважає за можливе розглянути касаційну скаргу за  відсутності представників ДП “Сівергражданбуд” та третьої особи.

Вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню  з наступних підстав.

У відповідності до ст. 48 ЦК УРСР недійсною є угода, що не відповідає вимогам закону…

          Судом встановлено, що відповідно до рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ “Чернігівоблбуд” від 24 лютого 2004 року було створено ДП “Управління майном” ЗАТ “Чернігівоблбуд”, до статутного фонду якого було передано майно, в тому числі і трактор Т-40 АМ.

          На момент створення відповідача та передачі майна власником трактора Т-40 АМ, 1980 р. випуску, зав. № 405298, двигун № 2526878  було ЗАТ “Чернігівоблбуд”.

          Суд першої інстанції також встановив, що відповідно до наказу № 17 від 29 березня 1999 року спірний трактор 23 квітня 1999 року був переданий в оренду ДП “Новгород-Сіверське ремонтно-будівельне управління”.

У липні 2004 р., внаслідок проведення інвентаризації майна, переданого до статутного фонду, позивачем було встановлено факт відсутності трактора та з'ясовано, що спірний трактор вибув із володіння ЗАТ “Чернігівоблбуд” без необхідної на те згоди власника майна.

Судом встановлено, що ДП “Сівергражданбуд”, не маючи на те необхідних повноважень, здійснило відчудження спірного трактору ЗАТ “Новгород-Сіверський сирзавод”.

Дана обставина підтверджується рахунком №1 від 21 грудня 2000 року на суму 1818 грн, накладною від 21 грудня 2000 року про відпуск трактора ЗАТ “Новгород-Сіверський сирзавод”, а також платіжним дорученням від 22 грудня 2000 року про перерахування  ЗАТ “Новгород-Сіверський сирзавод” на користь ДП “Сівергражданбуд” 1818 грн. за рахунком №1 від 21 грудня 2000 року.

Згідно п.2 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у справі № 9/83 за 2003 рік господарського суду Чернігівської області був трактор Т-40, 1980 року випуску, шассі номер 1752578, двигун номер 1599371.

Предметом спору у даній справі є трактор Т-40 АМ, 1980 року випуску, зав.№ 405298, двигун № 25266878.

Тобто, ідентифікуючі ознаки цих тракторів різні.

Таким чином, предмети спору у названих справах не співпадають.

За таких обставин доводи касаційної скарги у судовому засіданні свого підтвердження не знайшли, тому рішення суду зміні не підлягає.  

Керуючись ст. ст. 106, 1115, 1117 - 1119, 11111 ГПК України, Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ЗАТ “Новгород-Сіверський сирзавод” залишити без задоволення, а рішення господарського суду Чернігівської області від 4 серпня 2005 року –без зміни.

Головуючий                                                                                  Т. Козир

Судді                                                                                     С. Владимиренко

                                             

                                                                                             О. Кот