АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М.КИЄВА
Справа № 22-ц/796/811/13 Головуючий у 1-й інстанції: Величко Т.О.
Доповідач: Гаврилова М.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 квітня 2013 року
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого Гаврилової М.В.
суддів Пікуль А.А.
Невідомої Т.О.
при секретарі Товарницькій А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 23 липня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, Відкритого акціонерного товариства «ВТБ Банк», ОСОБА_6, ОСОБА_7, державних виконавців Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві БуглакОльги Миколаївни, Кожиної Наталії Вікторівни про визнання права власності на квартиру та зняття арешту з неї,
В С Т А Н О В И Л А:
У липні 2011 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ВАТ «ВТБ Банк», ОСОБА_6, ОСОБА_7, державних виконавців ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві Буглак О.М., Кожиної Н.В. про визнання права власності на квартиру та зняття з неї арешту.
В обґрунтування позову, який в подальшому уточнив, вказав, що 10.08.2010 року між ним та відповідачами ОСОБА_6, ОСОБА_7 було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1. Позивач зазначав, що оскільки проживає в м. Харків, то одразу не зміг зареєструвати спірну квартиру в БТІ. 10.03.2011 року він звернувся до БТІ про реєстрацію права власності на вказану квартиру, але йому було відмовлено у в зв'язку із тим, що спірна квартира перебуває під забороною відчуження на підставі постанов державних виконавців Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві. Просив визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1 та зняти з неї арешт, накладений згідно постанов ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві від 20.08.2010 року та від 31.01.2011 року.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 23 липня 2012 року позов ОСОБА_5 задоволений повністю.
В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 просить рішення суду скасувати з підстав неправильного встановлення судом обставин, які мають значення для справи. Вважає, що договір купівлі-продажу спірної квартири укладений сторонами без наміру створення правових наслідків, а лише з метою унеможливити звернення стягнення на майно ОСОБА_6 Вказує, що рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Український правовий альянс» від 18.03.2009 року з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на його користь було стягнуто заборгованість в сумі 1 227 467,54 грн. Вказане рішення звернено до виконання. Постановами ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві було накладено арешт на спірну квартиру, але не зважаючи на цей факт позивач та відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 уклали договір купівлі-продажу квартири. Також вказує, що суд першої інстанції при розгляді даної справи не звернув увагу, що актом опису й арешту майна від 22.08.2011 року, складеним державним виконавцем, встановлена наявність самовільного перепланування спірної квартири.
В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача ОСОБА_4 доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.
Представник позивача ОСОБА_10 в судовому засіданні просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Інші особи, які беруть участь у справі, а також їх представники в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, заяв про відкладення розгляду справи не подавали, а відтак колегія суддів, у відповідності з вимогами ч. 2 ст. 305 ЦПК України, визнала за можливе розглянути справу за їх відсутності, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі рішення, колегія суддів приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що позивач набув спірну квартиру у спосіб не заборонений законом до часу відкриття виконавчих проваджень та накладення не неї арешту, договір купівлі продажу спірної квартири недійсним у встановленому законом порядку не визнавався.
Колегія суддів погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, згідно договору купівлі-продажу від 10 серпня 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_11, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 передали у власність ОСОБА_5 квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с. 5-8).
Спірна квартира до укладення договору купівлі-продажу належала на праві власності ОСОБА_6 та ОСОБА_7
Відповідно до п. 3 Договору купівлі-продажу, нотаріусом перевірено обтяження відчужуваної квартири та встановлено відсутність обтяжень.
Постановами державного виконавця ВДВС у державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві від 20.08.2010 року (т.1 а.с.11) та від 31.01.2011 року відкрито виконавчі провадження щодо стягнення з відповідачів ОСОБА_6, ОСОБА_7 боргу у розмірі 4007336,40 грн. на користь ВАТ «ВТБ Банк» та боргу у розмірі 1227467,54 грн. на користь ОСОБА_3 та накладено арешт на майно боржників (т.1 а.с.11, 12).
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що вказаний договір купівлі-продажу спірної квартири укладений сторонами без наміру створення правових наслідків, а лише з метою унеможливити звернення стягнення на майно ОСОБА_6 колегія суддів до уваги не приймає, зважаючи на наступне.
ОСОБА_5 купив спірну квартиру до її арешту, є її власником. Договір купівлі-продажу є виконаним, здійснена оплата вартості майна, яке передано покупцю. Той факт, що він не встиг зареєструвати право власності у БТІ вказує лише на неможливість розпоряджатися квартирою. Отже, договір купівлі-продажу, безпосередньо після його підписання, повністю виконаний сторонами договору, що свідчить про реальне настання наслідків, що обумовлені ним.
До того ж, в судовому порядку договір купівлі-продажу недійсним не визнаний.
Доводи апеляційної скарги про самовільне переобладнання відчуженої квартирив якості підстав для скасування оскаржуваного рішення, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вони жодним чином не прив'язані до суті спору та правильності висновків суду першої інстанції в частині законності набуття позивачем права власності на спірну квартиру.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_5
Порушення норм матеріального та процесуального права судом не допущено.
Інші доводи апелянта не спростовують наведеного та викладених у рішенні суду першої інстанції висновків, тому підстави для скасування оскаржуваного рішення і задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 23 липня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: М.В. Гаврилова
Судді: А.А. Пікуль
Т.О.Невідома