УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 січня 2008 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах по розгляду касаційних скарг Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі суддів:
Меленко О.Є., Вакарук В.М., Бідочко Н.П
розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1до Приборжавської сільської ради, ОСОБА_2про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю, виселення ОСОБА_2. та стягнення моральної шкоди, зустрічним позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1, Приборжавської сільської ради про визнання права власності на самочинне будівництво, за касаційною скаргою ОСОБА_1на рішення Іршавського районного суду від 11 червня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 10 лютого 2005 року, -
встановила:
ОСОБА_1. звернулася з касаційною скаргою на рішення Іршавського районного суду від 11 червня 2004 року року, залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 10 лютого 2005 року, яким їй відмовлено в позові до Приборжавської сільської ради, ОСОБА_2. про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю, виселення ОСОБА_2. та стягнення моральної шкоди. Цим же судовим рішенням задоволено зустрічний позов ОСОБА_2, - визнано за ним право власності на житловий будинок з надвірними спорудами в АДРЕСА_1.
Справа № 33-ц-138кс/08р. Головуючий у 1 інстанції Сливка М. І.
Категорія 44 Доповідач Меленко О.Є.
2
В обгрунтування касаційної скарги ОСОБА_1. посилається на порушення судами норм процесуального права та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Просить про скасування оскаржуваних судових рішень, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду судових рішень відсутні, виходячи з наступного.
Відмовляючи у позові ОСОБА_1. та задовольняючи зустрічний позов ОСОБА_2., суд першої інстанції виходив з того, що земельну ділянку розміром 0, 51 га, з приводу якої виник спір ОСОБА_2. надано у встановленому порядку. При цьому будь-яка земельна ділянка у ОСОБА_1. не вилучалася, правовстановлюючих документів на землю остання не має. ОСОБА_1. не являється власником господарства в АДРЕСА_1, отже її вимоги про виселення ОСОБА_2. є безпідставними.
Апеляційний суд обгрунтовано погодився з таким висновком суду першої інстанції та залишив його рішення без змін.
Відповідно до ч.2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено і це вбачається із матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням судами норм матеріального та процесуального права, а також відсутні передбачені ч.1 ст. 338 ЦПК України підстави для обов"язкового скасування судового рішення.
Наведені у касаційній скарзі доводи висновок судів не спростовують.
Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах по розгляду касаційних скарг Апеляційного суду Івано-Франківської області, -
3
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1відхилити.
Рішення Іршавського районного суду від 11 червня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 10 лютого 2005 року залишити без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.