УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 лютого 2008 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Ладики Я.І.,
суддів: Шкрібляка Ю.Д., Кривобокової Н.М.,
з участю: прокурора Книша І.С.,
розглянувши 1 лютого 2008 року у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією адвоката ОСОБА_1. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2. на постанову Рожнятівського районного суду від 23 січня 2007 року, -
встановила:
Вказаною постановою ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженцю та жителю с. Липовиця, Рожнятівського району, українцю, несудимому, неодруженому, непрацюючому, громадянину України, - обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту.
В постанові суд вказує, що ОСОБА_2. обвинувачується органами досудового слідства у тому, що 8 січня 2008 року, знаходячись у АДРЕСА_1, разом з ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5. та ОСОБА_6. грубо порушували громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю. Приставши з нікчемних мотивів до ОСОБА_7., ОСОБА_3. вдарив його рукою в обличчя, а ОСОБА_6. завдав удар в обличчя ОСОБА_7. Під час
Справа №10-13/2008 р. Головуючий у І інстанції Бейко А.М.
Категорія ст. 121 ч.2 КК України Доповідач: Ладика Я.І.
2
бійки ОСОБА_2., маючи при собі газовий балончик із сльозогінним газом, бризнув ним в обличчя ОСОБА_7. Тікаючи від хуліганів, брати ОСОБА_7забігли у кафе-бар, де їм ОСОБА_2. та ОСОБА_3продовжувати бризкати сльозогінним газом в обличчя. Вийшовши з приміщення кафе-бару, ОСОБА_6. вчинив бійку з ОСОБА_8., штовхнув його на землю. Підбігши до ОСОБА_8., ОСОБА_2., ОСОБА_6., ОСОБА_9. та ОСОБА_3., стали завдавати йому удари по різних частинах тіла, від чого ОСОБА_8. втратив свідомість. Відчувши, що він не чинить опору, хулігани з місця події втекли. Своїми діями вони спричинили ОСОБА_8. тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння.
Задовольняючи клопотання слідчого про обрання ОСОБА_2. запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, суд виходив з того, що в його діях є ознаки злочинів, передбачених ст. ст. 296 ч.2 та 121 ч.2 КК України, один з яких відноситься до категорії тяжких і за який законом передбачено покарання до 10 років позбавлення волі. Окрім цього, суд мотивував своє рішення тим, що ОСОБА_2. може ухилятися від слідства і суду, унеможливлювати виконання процесуальних рішень, продовжувати займатися злочинною діяльністю.
В поданій апеляції адвокат ОСОБА_1. посилається на необґрунтованість постанови суду, вважає, що суд не мав достатніх підстав для висновків про намір ОСОБА_2. ухилитися від слідства і суду, виконання певних процесуальних рішень та продовжувати вчиняти злочини. Обираючи ОСОБА_2. найсуворіший запобіжний захід, суд не врахував дані про його особу, а тому просить постанову суду змінити, скасувати запобіжний захід у виді взяття під варту та обрати відносно ОСОБА_2. запобіжний захід - підписку про невиїзд або заставу.
Заслухавши доповідача, обґрунтування прокурора, який вважає апеляцію безпідставною, а постанову суду законною і просить залишити її без змін, перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляції, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.
За змістом ст. 155 КПК України взяття під варту як запобіжний захід застосовується у справах про злочини, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 3 роки.
З представлених суду матеріалів кримінальної справи вбачається, що суд врахував цю обставину, оскільки ОСОБА_2. обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 296 ч.2 та 121 ч.2 КК України, один з яких відноситься до категорії тяжких і за який може бути призначено покарання від 7 до 10 років позбавлення волі.
3
Суд також врахував, що ОСОБА_2. може ухилитися від слідства і суду, унеможливити виконання процесуальних рішень. При цьому суд виходив з того, що ОСОБА_2. втік з місця події, не сприяє органам досудового слідства у розкритті злочину.
З огляду на ці обставини висновок суду щодо доцільності обрання ОСОБА_2. запобіжного заходу у виді взяття під варту є обґрунтованим. А тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляцію адвоката ОСОБА_1. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2залишити без задоволення, а постанову Рожнятівського районного суду від 23 січня 2007 року щодо нього - без змін.