АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22- 6023/06 головуючий у 1-й інстанції: Селіверстов С.М.
суддя-доповідач: Гончар О.С.
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2006 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого судді Пільщик Л.В.
суддів _ Гончара О.С, Мануйлова Ю.С.
при секретарі Вертелецькій І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Токмацької районної державної адміністрації Запорізької області (надалі УПтСЗН) на постанову Токмацького районного суду Запорізької області від 12 квітня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до УПтСЗН про стягнення недоплаченої одноразової грошової допомоги учаснику війни, -
ВСТАНОВИЛА:
В лютому 2006 року ОСОБА_1 звернувся в порядку адміністративного судочинства до суду з позовом до УПтСЗН про стягнення недоплаченої одноразової грошової допомоги учаснику війни.
Зазначав, що згідно ст. 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня він як учасник війни має право на отримання разової грошової допомоги у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком. Такі виплати проводилися не в повному обсязі, тому просить стягнути з відповідача на користь позивача суму недоплати за 2003-2005 роки, що складає 1365,25 грн.
Постановою Токмацького районного суду Запорізької області від 12 квітня 2006 року позов задоволено повністю. Стягнуто з УПтСЗН на користь ОСОБА_1 заборгованість по одноразовій допомозі за 2003-2005 роки в сумі 1365,25 грн.
В апеляційній скарзі УПтСЗН посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просило постанову суду скасувати, постановити нову, якою в задоволенні позову відмовити.
Дослідивши обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно ст. 201 КАС України підставами для зміни судом апеляційної інстанції постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Судом правильно встановлено, що ОСОБА_1 є учасником війни, що підтверджено посвідченням НОМЕР_1.
Згідно ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасники війни мають право на щорічну одноразову допомогу до 5 травня в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ч. З ст. 2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, а також осіб прирівняних до них, передбачені цим Законом, є недійсними.
Суд правильно застосував положення ч. З ст. 2 Закону при вирішенні позову і обгрунтовано визнав, що відсутність коштів на виплату грошової допомоги не позбавляє учасника війни права на таку допомогу.
Слід зазнаїчити, що Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не передбачено обмеження таких виплат наявністю певних коштів чи фінансування.
Право на отримання позивачем грошової допомоги в заявленому розмірі не оспорюється відповідачем.
Разом з тим, суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги заперечення відповідача в тій частині, що позивачем безпричинно пропущений річний строк на звернення до суду за захистом свого порушеного права. Суд вважав таке заперечення безпідставним оскільки позивач є людиною юридично необізнаною. Проте з таким висновком суду погодитись не можна, оскільки такі підстави не є такими, що об'єктивно унеможливлювали звернення позивача за захистом свого порушеного права у встановлений законом строк. В зв'язку і чим судова колегія приходить до висновку про стягнення на користь позивача недоплаченої суми лише за 2005 рік.
Доводи апеляційної скарги про те, що УПтСЗН є неналежним відповідачем безпідставні. Статтею 17-1 Закону "Про статус ветеранів війни, гарантії та соціального захисту" визначено, що грошові допомоги виплачуються органами праці та соціального захисту.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 198,201, 205, 206 КАС України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Токмацької районної державної адміністрації Запорізької області задовольнити частково.
Постанову Токмацького районного суду Запорізької області від 12 квітня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Токмацької районної державної адміністрації Запорізької області про стягнення недоплаченої одноразової грошової допомоги учаснику війни ЗМІНИТИ.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Токмацької районної державної адміністрації Запорізької області на користь ОСОБА_1 946 грн.
Постанова може бути оскаржена протягом одного місяця після набрання законної сили судового рішення суду апеляційної інстанції шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
Судді
Ю.С. Мануйлов О.С. Гончар