ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"29" червня 2006 р. | справа № 14/116-06-3163А |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Л.В. Поліщук,
суддів Л.І. Бандури, В.Б. Туренко,
при секретарі судового засідання Г.В. Селіховій,
за участю представників сторін:
від позивача –директор Л.І. Черкас, І.М. Кабанов
від відповідачів: (ДПІ у м. Іллічівську) – В.В. Кондраков,
(УДК в Одеській області) –С.Ю. Кривогуз,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги
ДПІ у м. Іллічівську
та УДК в Одеській області
на постанову господарського суду Одеської області від 03.05.2006р.
у справі № 14/116-06-3163А
за позовом ТОВ „Українська Чорноморська Індустрія”, м. Іллічівськ
до ДПІ у м. Іллічівську;
УДК в Одеській області
про стягнення бюджетної заборгованості по ПДВ на суму 1368404,0 грн.,
встановив:
ТОВ „Українська Чорноморська Індустрія” звернулося до суду з позовом про стягнення з Державного бюджету України в особі УДК в Одеській області бюджетної заборгованості по податку на додану вартість за період з травня 2004р. по травень 2005р. в сумі 1368404,0 грн. у відповідності до вимог п.п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. із подальшими змінами та доповненнями (далі –Закон „Про ПДВ”).
Постановою господарського суду Одеської області від 03.05.2006р. (суддя Н.О. Горячук) позов задоволено. Постанова мотивована тим, що правомірність заявленої бюджетної заборгованості по ПДВ підтверджена податковими деклараціями з ПДВ, актом перевірки ДПІ у м. Іллічівську від 08.09.2005р. № 41747/23-204-32790454, складеним за результатами планової документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства позивачем за період з 31.03.2004р. по 31.03.2005р., актом від 24.01.2006р. № 134/23-101/5, складеним за результатами перевірки відшкодування ПДВ за квітень-травень 2005р., а також тим, що у відзиві на позов податкова інспекція підтвердила правомірність заявленої позивачем бюджетної заборгованості по ПДВ у податкових деклараціях з ПДВ за період з травня 2004р. по травень 2005р. на загальну суму 4516683,0грн.
ДПІ у м. Іллічівську, не погоджуючись з вказаною постановою суду, звернулася із апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що судом не надано належної правової оцінки обставинам справи у їх сукупності, чим порушені норми матеріального та процесуального права, а саме: відшкодування ПДВ платнику податків з Державного бюджету України –це встановлений законом процес, який складається із трьох етапів:
- фактична сплата ПДВ в ціні товару;
- зарахування сум ПДВ до Державного бюджету ;
-безпосереднє отримання платником податків сум, зазначених до відшкодування. Отже, по мірі надходження та сплачення контрагентами (основними постачальниками) ТОВ „Українська Чорноморська Індустрія” до Державного бюджету сум ПДВ за проданий товар, позивачу буде проводитись відшкодування. Крім того, податкова інспекція зазначила, що залишок до відшкодування дорівнює 1308535,03грн. (4516683 - 3208147,97), а не 1368404,0грн., як вказав позивач.
УДК в Одеській області в апеляційній скарзі просить постанову суду скасувати, в позові відмовити, посилаючись на те, що відповідно до „Порядку відшкодування податку на додану вартість”, затв. Наказом ДПА України та Головним управлінням Державного казначейства України від 02.07.1997р. № 209/72 в редакції наказу № 200/86 від 21.05.2001р., відшкодування ПДВ здійснюється органами Державного казначейства України на підставі висновків податкових органів, а такий висновок на відшкодування ПДВ ТОВ „Українська Чорноморська Індустрія” казначейство не отримувало.
ТОВ „Українська Чорноморська Індустрія” у запереченнях на апеляційну скаргу ДПІ у м. Іллічівську та поясненнях по справ просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, оскільки в апеляційній скарзі ДПІ бере на себе повноваження тлумачити положення Закону України „Про ПДВ”, посилаючись на Методичні рекомендації ДПА України. Між тим, відповідно до п.п. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 названого Закону джерелом сплати бюджетного відшкодування є загальні доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України. Також позивач послався на положення ч. 3 ст. 1 Закону України „Про систему оподаткування” від 25.06.1991р. № 1251 із змінами та доповненнями, якими передбачено, що ставки, механізм справляння податків і зборів (обов’язкових платежів) і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування. Різниця в сумі позову і визнаній податковою інспекцією сумі бюджетного відшкодування пов’язана з тим, що податкова інспекція неправомірно зарахувала податкові зобов’язання за податковими векселями за березень 2006р. в рахунок зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ за період з травня 2004р. по травень 2005р.
Колегія суддів, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи і проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуємої постанови, дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи із наступного.
ТОВ „Українська Чорноморська Індустрія” є платником ПДВ і знаходиться на податковому обліку в ДПІ у м. Іллічівську. За період з травня 2004р. по травень 2005р. у нього виникло право на відшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ на загальну суму 4516683,0грн., що підтверджено податковими деклараціями з ПДВ за вищевказаний період та актами перевірок від 08.09.2005р. № 1747/23-204-32790454 і від 24.01.2006р. № 134/23-101/5, складеними ДПІ у м. Іллічівську за результатами перевірок.
Згідно п.п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону „Про ПДВ”(в редакції, що діяла на момент виникнення права на відшкодування бюджетної заборгованості) у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. Відшкодування здійснюється шляхом перерахування відповідних грошових сум з бюджетного рахунку на рахунок платника податку в установі банку, що його обслуговує, або шляхом видачі казначейського чека, який приймається до негайної оплати (погашення) будь-якими банківськими установами. Суми, що не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків.
Податкова інспекція на виконання вищевказаних положень Закону „Про ПДВ” здійснила часткове відшкодування ПДВ у жовтні 2005р. платіжними дорученнями №№ 1006, 1007 від 10.10.2005р. у сумі 140469,0грн., у серпні-вересні 2005р. здійснила зарахування податкових зобов’язань позивача з ПДВ в рахунок погашення бюджетної заборгованості з ПДВ на суму 2191239,0грн., та згідно платіжних доручень №№ 147, 148 від 16.03.2006р. відшкодувала бюджетну заборгованість з ПДВ на суму 816571,0 грн. Таким чином, у позивача на момент розгляду справи в суді першої інстанції залишилась не відшкодованою сума 1368404,0грн., яку суд правомірно стягнув з Державного бюджету України.
Заперечення податкової інспекції, викладені в апеляційній скарзі стосовно того, що за змістом Закону „Про ПДВ” право на відшкодування виникає лише при фактичній оплаті ПДВ, а не з самого факту існування зобов’язання по сплаті ПДВ в ціні товару, а тому тільки по мірі надходження та сплачення контрагентами (основними постачальниками) позивача до Державного бюджету сум ПДВ за проданий товар, останньому буде проводитись відшкодування, апеляційна інстанція відхиляє як такі, що суперечать чинному законодавству. Згідно п.п. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону „Про ПДВ” джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплати бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.
Посилання податкової інспекції на здійснення зарахування 20.04.2006р.за податковими векселями за березень 2006р. податкових зобов’язань в рахунок зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ за період з травня 2004р. по травень 2005р., що не було враховано судом при прийнятті оскаржуємої постанови, апеляційна інстанція відхиляє, оскільки згідно декларації з ПДВ за березень 2006р. товариство мало податковий кредит (899084,0грн.), який є більшим за податкові зобов’язання (287629,0грн.) на суму 611455,0грн., а тому податкова інспекція не мала права зменшувати податковий кредит згідно порядку відшкодування ПДВ, що діяв до 01.06.2005р., в рахунок погашення податкових векселів за березень 2006р.
Заперечення УДК в Одеській області, викладені в апеляційній скарзі, повторюють заперечення, що були зазначені у відзиві на позов, і місцевий господарський суд дав їм належну оцінку. Відсутність висновку ДПІ для повернення бюджетної заборгованості з ПДВ не є підставою для відмови в позові про стягнення такої бюджетної заборгованості, оскільки згідно ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України. Крім того, у Порядку відшкодування податку на додану вартість, затв. Наказом ДПА України від 02.07.1997р. № 209/72 і зареєстр. в Мінюсті України 08.06.2001р. за № 489/5680 із змінами та доповненнями зазначено, що відшкодування бюджетної заборгованості по ПДВ здійснюється як на підставі висновку органу ДПС, так і по рішенню суду.
За таких обставин апеляційна інстанція погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позову.
Однак при вирішенні питання стягнення судових витрат судом не були враховані положення підпункту 3 пункту 3 Розділу VІІ „Прикінцеві та перехідні положення” КАС України. Відповідно до вказаного підпункту розмір судового збору щодо майнових вимог про стягнення грошових коштів становить один відсоток від розміру таких вимог, але не більше 1700,0грн. Отже, при задоволенні позову на користь позивача, згідно із ст. 94 КАС України, слід відшкодувати з Державного бюджету України судовий збір у сумі 1700,0грн.
З урахуванням викладеного, постанова суду першої інстанції підлягає зміні на підставі ст. 201 КАС України.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 201, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
постановив:
Апеляційні скарги ДПІ у м. Іллічівську та УДК в Одеській області залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Одеської області від 03.05.2006р. у справі № 14/116-06-3163А змінити, виклавши пункт 3 резолютивної частини в слідуючій редакції:
„3. Стягнути з Державного бюджету України через УДК в Одеській області на користь ТОВ „Українська Чорноморська Індустрія” судовий збір у сумі 1700,0грн.”
В іншій частині постанову залишити без змін.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом місяця з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя Л.В. Поліщук
Суддя Л.І. Бандура
Суддя В.Б. Туренко