АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а
Справа № 22-ц/796/2239/2013 Головуючий у І інстанції - Плахотнюк К.Г.
Доповідач-Чобіток А.О.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді - Чобіток А.О.
суддів - Немировської О.В.,Ящук Т.І.
при секретарі - Бабіч К.А.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 31.10.2012 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про розірвання договорів,-
в с т а н о в и л а:
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 31.10.2012 року позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про розірвання договорів, задоволено частково. Розірвано кредитний договір № CNL - B00/055/2006 від 18.04.2006 року та кредитний договір № ML - B00/107/2007 від 27.11.2007 року. Припинено правовідносини за договором іпотеки № PCL - 002/553/2006 від 20.04.2006 року та договором іпотеки № PML - B00/107/2007 від 27.11.2007 року. Знято заборону щодо відчуження квартири № 26 за адресою: АДРЕСА_1, що була внесена до Державного реєстру заборон, відповідно до Договору іпотеки № PCL - 002/553/2006 від 20.04.2006 року. Знято заборону щодо відчуження квартири № 39 за адресою: АДРЕСА_2, що була внесена до Державного реєстру заборон, відповідно до Договору іпотеки № PCL - 002/553/2006 від 20.04.2006 року. Знято заборону щодо відчуження квартири № 39 за адресою: АДРЕСА_2, що була внесена до Державного реєстру заборон, відповідно до Договору іпотеки PML - B00/107/2007 від 27.11.2007 року. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» на користь ОСОБА_2 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 51 00, 00 грн. та інформаційно - технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 120, 00 грн..
В апеляційній скарзі представник ПАТ «ОТП Банк» просить скасувати рішення суду, ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Вказує на те, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, зібраним доказам не дав належної оцінки та допустив порушення норм матеріального та процесуального права.
Вислухавши доповідь судді,пояснення представників сторін та позивача,розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до п.п.3,4 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права.
Судом встановлено, що 18.04.2006 року ОСОБА_2 та АКБ «Райффайзенбанк Україна» (правонаступником віх прав та обов'язків якого виступає ПАТ «ОТП Банк») було укладено кредитний договір № CNL-В00/055/2006 (а.с.8-16 т.1).
За умовами кредитного договору № CNL-В00/055/2006 від 18.04.2006 року банк надає позичальнику кредит, а позичальник приймає його на наступних умовах: розмір та валюта кредиту - 440 000, 00 дол. США; цільове використання кредиту - перший транш на погашення поточної заборгованості позичальника перед кредитором першої черги в розмірі 290 000, 00 дол. США, другий та третій транші на проведення ремонту в сумі по 20 000, 00 дол., четвертий транш на проведення ремонту в сумі 10 000, 00 дол. США, п'ятий транш на придбання нерухомого майна в сумі 100 000, 00 дол. США. .
За даними кредитних заявок ОСОБА_2, вона отримувала транші за кредитним договором № CNL-В00/055/2006 від 18.04.2006 року наступним чином: 290 000, 00 дол. США (140 000, 00 дол. США було перераховано на рахунок № НОМЕР_1 на погашення кредиту ОСОБА_2 у АКБ «Правекс Банк» згідно договору про відкриття кредитної лінії № 375 - 003/05Ф від 16.09.2005 року) + (150 000, 00 дол. США на рахунок НОМЕР_1 на погашення кредиту ОСОБА_2 у АКБ «Правекс Банк» згідно договору про відкриття кредитної лінії № 375-002/05 Ф від 16.09.2005 року ( а.с. 180,т.1); 120 000, 00 дол. США - згідно платіжного доручення в іноземній валюті № 1 від 20.04.2006 року перераховано з поточного рахунку ОСОБА_2 НОМЕР_2 на поточний рахунок НОМЕР_2, відкритий на ім'я ОСОБА_2 в відділенні «Бессарабське" АТ «ОТП Банк» (а.с.50 т.2).
Відтак, відповідно до досліджених документів та матеріалів цивільної справи встановлено, що ПАТ «ОТП Банк» виконав в повному обсязі умови кредитного договору та видав грошові кошти в розмірі 440 000, 00 доларів США на поточний рахунок позичальниці, відкритий в Банку.
27 листопада 2007 року між ОСОБА_2 та ЗАТ «ОТП Банк» було укладено кредитний договір № ML-В00/107/2007 (а.с.20-27 т.1).За умовами кредитного договору № МL-В00/107/2007 від 27.11.2007 року банк надає позичальнику кредит, а позичальник приймає його на наступних умовах: розмір та валюта кредиту - 260 000, 00 дол. США; цільове використання кредиту - придбання нерухомого майна.
За даними кредитних заявок ОСОБА_2 вона отримувала транші за кредитним договором № МL-В00/107/2007 від 27.11.2007 наступним чином: 70 000, 00 дол. США - згідно заявки на 17 від 27.11.2007 року про видачу готівки; 10 000, 00 дол. США - згідно заявки № 18 від 27.11.2007 року про видачу готівки;116 000, 00 дол. США - отримано шляхом безготівкового переказу;59 607, 32 дол. США - перераховано в рахунок часткового дострокового погашення кредиту, отриманого ОСОБА_2 відповідно до кредитного договору № CNL-В00/055/2006 від 18.04.2006 року.
Відтак, відповідно до досліджених документів та матеріалів цивільної справи встановлено, що АТ «ОТП Банк» виконав в повному обсязі умови кредитного договору та видав грошові кошти в розмірі 260 000, 00 доларів США на поточний рахунок позичальниці, відкритий в банку.
Відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках,встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того,на що вона розраховувала при укладенні договору.
Звертаючись в суд з таким позовом, позивач просила розірвати вищезазначені кредитні договори та договори іпотеки, якими було забезпечено виконання зобов»язань позивача за кредитними договорами, з тих підстав, що кредитором були порушені істотні умови кредитних договорів, а саме не відкрито другого поточного рахунку за тих умов, що укладено два кредитних договори; порушено умови договору щодо договірного списання грошових коштів з поточного рахунку на виконання зобов»язань позичальника за кредитними договорами, звернення до суду з позовами про дострокове розірвання договорів та повернення кредиту за відсутності заборгованості з приводу погашення кредитів та сплати відсотків за користування кредитними коштами; укладення договорів поруки зі сторонньою особою; розкриття банківської таємниці; в односторонньому порядку внесення змін до кредитних договорів у частині щодо валюти платежу.
Задовольняючи позовні вимоги та прийшовши до висновку про розірвання вищевказаних кредитних договорів, припинивши в зв»язку з цим договори іпотеки,якими забезпечувалося належне виконання умов кредитних договорів позичальницею, суд першої інстанції виходив з того , що після отримання кредитних коштів за першим та другим кредитними договорами на поточному рахунку позичальника залишилися невикористаними 154 700 ,00 дол. США, за рахунок яких, кредитор мав самостійно провести зарахування необхідних сум на виконання зобов'язань ОСОБА_2 за кожним договором,як це передбачено п.1.5.2 кредитних договорів, але відповідач не виконав умови договорів в цій частині і таким чином штучно утворив заборгованість позивача за кредитами,пред»явивши позови до суду про стягнення заборгованості,чим спричинив позивачу шкоду.
Проте з таким висновком суду погодитися неможна,оскільки він не відповідає обставинам справи та вимогам закону,що регулює правовідносини,які виникли між сторонами.
Так, суд зазначив,що із отриманих 440 000 доларів США за кредитним договором 2006 року позивач використала лише 290 000 доларів США і на рахунку залишилося 150 000 грн.,а з отриманих за кредитним договором 2007 року 196 000 доларів США нею було використано 252 600 доларів США і залишилося 7 400 доларів США,що в загальній сумі залишок коштів на рахунку становить 157 400 доларів США і таким чином з урахуванням сплачених нею платежів в рахунок погашення заборгованості у розмірі 175 647 доларів США, за період з 02.10.2006 року по 31.08.2009 року нею всього сплачено 333 047 доларів США. За висновком суду першої інстанції вказаними обставинами підтверджується відсутність у позивача заборгованості за кредитними договорами на 31.08.2009 року, оскільки виконання зобов»язань останньої було забезпечено грошовими коштами розміщеними на поточному рахунку № 26205001585185.
Разом з тим суд першої інстанції не врахував і не надав належної оцінки тій обставині,що 120 000 доларів США згідно платіжного доручення в іноземній валюті № 1 від 20.04.2006 року перераховано з поточного рахунку ОСОБА_2 НОМЕР_2 на поточний рахунок НОМЕР_2, відкритий на ім'я ОСОБА_2 в відділенні «Бессарабське" АТ «ОТП Банк» (а.с.50-51,т.2) і які згідно наданому банком руху всіх операцій по даному рахунку, отримувалися позивачем.
Таким чином , на поточному рахунку позивача були залишені позичальником для договірного списання не 157 400 доларів США,як це зазначив суд,а 37 400 доларів США,що спростовує висновок суду першої інстанції щодо порушення банком порядку направлення та списання грошових коштів з рахунку НОМЕР_2, відкритого на ім'я ОСОБА_2 всупереч графіку платежів за кредитним договором № CNL-В00/055/2006 від 18.04.2006 року.
Не знаходить свого підтвердження і висновок суду першої інстанції щодо погашення платежів згідно графіку, за рахунок кредитування поточного рахунку НОМЕР_2 відкритого на ім'я ОСОБА_2 на кошти овердрафту в розмірі 30 000 доларів США, оскільки договір овердрафту укладений в розмірі 30 000 грн., тобто в національній валюті України для сплати страхових премій (платежів) за договором страхування; погашення відсотків за користування непростроченим овердрафтом; сплати комісій банку згідно затверджених тарифів за виконання операцій, зазначених у п. 2.1.1 договору овердрафту (.а.с.164-165 т.1).
Частина 2 ст.651 ЦК України, як підставу для розірвання договору на вимогу однієї сторони передбачає не тільки факт порушення умов договору другою стороною, а й обов»язково наявність шкоди,завданої цим порушенням другою стороною.
Таким чином колегія суддів не може визнати вказані обставини,як це зробив суд першої інстанції, істотним порушенням банком умов кредитних договорів та спричиненням в зв»язку з такими діями банку шкоди позивачу,що виразилося в пред»явленні банком позовних вимог до позивача про стягнення заборгованості 31.08. 2009 року до Печерського районного суду м. Києва та 13.03. 2010 року до Староміського районного суду м. Вінниці.
З матеріалів справи вбачається,що по даним вимогам банку судових рішень,які б набрали законної сили, не ухвалювалось,а тому висновок,щодо завдання шкоди позивачу внаслідок пред»явлення до неї позову про стягнення заборгованості при її відсутності є безпідставним.
До такого висновку приходить колегія суддів і в частині обґрунтування рішення щодо істотних порушень банком умов кредитних договорів і як наслідок порушень спричинення шкоди позивачу укладенням договорів поруки з ОСОБА_3.18.04.2006 року та 27.11.2007 року,які були визнані рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 26.11.2010 року недійсними.
Ні в суді першої інстанції,ні в суді апеляційної інстанції не встановлено обставин,за яких позивач зазнала шкоди в розумінні ч.2 ст.651 ЦК України укладанням вказаних договорів поруки.
Не знайшли підтвердження, як підстави для розірвання кредитних договорів,в зв»язку з істотним порушенням їх умов, посилання позивача на вимогу банку оплачувати платежі на погашення кредиту у національній валюті після укладення 17.08.2011 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» договору купівлі-продажу кредитного портфелю,куди увійшли кредитні договори позивача.
Встановлено,що між сторонами в забезпечення виконання вказаних кредитних договорів укладені : договір іпотеки № PCL - 002/553/2006 від 20.04.2006 року та договір іпотеки № PML - B00/107/2007 від 27.11.2007 року.
Прийшовши до висновку,що підстави для їх розірвання,як про це просила позивач, відсутні,суд першої інстанції припинив їх дію в зв»язку з розірванням кредитних договорів,пославшись на ч.1 ст.575 ЦК України.
Оскільки колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для розірвання вищевказаних кредитних договорів,укладених сторонами,то рішення в частині визнання договорів іпотеки припиненими також неможна вважати законним та обґрунтованим.
Керуючись ст.ст. 304,307,309,313,314,316,319 ЦПК України, колегія суддів,-
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» задовольнити.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2012 року скасувати та ухвалити нове наступного змісту.
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про розірвання договорів.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий - Судді -