АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а
Справа № 22-ц/796/4803/2013 Головуючий в 1-й інстанції - Диба О.В.
Доповідач-Чобіток А.О.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м.Києва в складі:
Головуючого-ЧобітокА.О.
Суддів - Ящук Т.І.,Немировської О.В.
при секретарі -Бабіч К.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 13 лютого 2013 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4,ОСОБА_5 про використання службового становища в особистих інтересах і нанесення моральної шкоди,-
в с т а н о в и л а:
В листопаді 2012 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом та зазначав,що працював в ДП «Укрметртестстандарт» начальником лабораторії. Службові особи начальник відділу управління персоналом ОСОБА_4 і начальник відділу ВЦ Укртест ОСОБА_5 використовували на протязі десяти років службове становище в особистих інтересах і на користь близьких до себе людей. Так в 2000 році вони провели реорганізацію відділу під виглядом упорядкування штатного розкладу,але в дійсності ОСОБА_5 переслідував мету продвинутися по службі. В результаті вказаної реорганізації він вимушений був перейти на нижчу посаду, але незважаючи на це його продовжували переслідувати, безпідставно відмовляли в атестації на аудитора по сертифікації засобів індивідуального захисту працюючих і перешкоджали приймати участь в аудитах.
Використовуючи своє службове становище і родинні стосунки ОСОБА_4 з ОСОБА_5 впливали на призначення своїх людей на керівні посади,заробітну плату,розподілення закордонних відряджень,відомчих нагород,оформлення наукових пенсій.,використовували службовий транспорт і співробітників в особистих інтересах .В закордонні відрядження їздили близькі люди,які не мали відношення до сертифікації засобів індивідуального захисту працюючих. За його протидії вказаному,він відчував моральний та матеріальний тиск,що виражалося в зменшенні заробітної плати,премії і перешкоджанні участі в аудитах.
Посилаючись на вказані обставини,просив визнати дії відповідачів протиправними в частині використання службового становища в особистих інтересах та зобов»язати їх компенсувати йому нанесену моральну шкоду на протязі десяти років в розмірі 12 000 грн..
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 13 лютого 2013 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить змінити рішення,врахувавши всі обставини справи та надані ним докази.
Вислухавши доповідь судді, пояснення позивача та представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги , обставини справи , колегія суддів приходить до наступного.
Встановлено, що наказом за № 65-к від 14.101991 року, ОСОБА_3 призначено на посаду начальника лабораторії загально технічних випробувань з 11.10.1991 року. Згідно з заявою позивача від 31.07.2000 року, наказом за № 56-к від 01.08.2000 року останнього переведено з посади начальника лабораторії загально технічних випробувань і медінструменту на посаду провідного інженера по стандартизації лабораторії випробувань електропобутових машин, технологічного обладнання Центру випробувань техніки з 01.08.2000 року зі збереженням його попереднього окладу.
За заявою ОСОБА_3 від 25.11.2003 року наказом № 2-к від 25.11.2003 року, його переведено на посаду провідного інженера з налагодження й випробувань лабораторії №6 загально технічних випробувань Українського інституту випробувань та сертифікації електрообладнання Укрметртестстандарту зі збереженням його попереднього окладу.
На підставі наказу Держспоживстандарту України № 152 від 12.09.2003 року, відбулася реорганізація двох аналогічних за профілем підприємств- УкрТЕСТ та УкрЦСМ шляхом злиття, та створено одне підприємство ДП «Укрметртестстандарт», в зв»язку з чим ОСОБА_3 була запропонована посада , яку він посідав до моменту реорганізації - провідного інженера з налагодження і випробувань, але в іншу лабораторію загально технічних випробувань, де він займався випробуванням засобів індивідуального захисту на підставі його заяви.
В листопаді 2007 року, Органом сертифікації персоналу постановлено Висновок про недоцільність проведення перевірки та оцінки атестаційною комісією, в зв»язку з невідповідністю кандидата в аудитори ОСОБА_3 , встановленим вимогам щодо відповідності освіти обраній спеціалізації, щодо стажування, досвіду практичної роботи за обраною спеціалізацією. Після усунення недоліків, зазначених у вказаному висновку, ОСОБА_3 мав право повторно подати заявку на сертифікацію в якості аудитора, проте більше до Органу сертифікації персоналу не звертався.
В липні 2007 року, ОСОБА_3 відмовлено у проведенні стажування в Органі сертифікації продукції, в зв»язку з досягненням ним пенсійного віку та спливом в жовтні 2011 року строкового трудового договору.
Згідно зі Статутом відповідача, прийняття рішень про проведення реорганізації підрозділів підприємства, затвердження штатного розкладу, призначення працівників на посади, встановлення розміру заробітної плати, направлення працівників у службові відрядження, відзначення працівників відомчими нагородами, входить до виключної компетенції генерального директора.
Відповідно до Акту перевірки за № 26-01-90/1383 від 15.11.2011 року, проведеної Територіальною державною інспекцією праці у м.Києві на вимогу Прокуратури м.Києва за зверненням ОСОБА_3, порушень законодавства не встановлено
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 213 ЦПК України, законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, суд першої інстанції встановив та виходив з того, що будь-яких порушень прав позивача з боку відповідачів не встановлено, оскільки вирішення питань з яких звернувся ОСОБА_3 до їх компетенції не входить. Не встановлено жодних порушень і в діяльності ДП «Укрметртестстандарт», що підтверджується Актом перевірки за № 26-01-90/1383 від 15.11.2011 року, проведеної Територіальною державною інспекцією праці у м. Києві.
Такий висновок суду є законним та обґрунтованим , ухваленим відповідно до норм матеріального та процесуального права, які регулюють правовідносини, що виникли між сторонами.
В апеляційній скарзі позивач зазначає, що при вирішенні справи судом не повністю досліджені докази і встановлені обставини у справі.
Проте з такими доводами апеляційної скарги колегія суддів погодитися не може, виходячи з наступного.
Відповідно до положень статей 10 і 11 ЦПК суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин. Суд не має права вирішувати питання про права та обов'язки осіб, не залучених до участі у справі. .
Згідно з ч. 2, 3 ст. 212 ЦПК України, жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв»язок доказів у їх сукупності.
Перевіривши достатність і вірогідність доказів,зібраних й оцінених судом першої інстанції у сукупності , колегія суддів, вважає, що позивачем не доведено факт порушень його трудових прав відповідачами у справі, позов до яких пред»явлено як до фізичних осіб.
Не знайшли свого підтвердження і посилання позивача про порушення його трудових прав, перевірка по яких проводилася Територіальною державною інспекцією праці у м. Києві та Комісією по трудовим спорам ДП «Укрметртестстандарт».
На підставі викладеного, рішення суду є законним та обґрунтованим, підстави до скасування якого відсутні.
Керуючись ст.ст. 304,307,308,313-315, 319 ЦПК України,колегія суддів,-
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 13 лютого 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий - Судді -