Справа № 1-103/11 Головуючий у І інстанції Бабоїд

Провадження № 11/780/471/13 Доповідач у 2 інстанції Нагорний А.М.

Категорія 35 26.04.2013

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2013р. Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого - Говорухи В.І.

Суддів - Нагорного А.М., Костенко І.В.

з участю прокурора - Скрипки І.М.

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляціями прокурора, потерпілого та засудженого на вирок Таращанського районного суду Київської обл. від 29.12.2011р.

Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець с. Новий Яричів, Камяно-Бузького р-ну, Львівської області, житель АДРЕСА_2 раніше не судимий,-

засуджений за ч.1 ст.121; ч.1 ст. 15, 289 ч.3; ст.70 КК України до 8-ми років позбавлення волі без конфіскації майна.

ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за те, що він 23.12.2010р. близько 02 год. ночі, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1, разом з потерпілим ОСОБА_3, після вживання спиртних напоїв, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, на грунті раптово виниклих неприязних стосунків з гр. ОСОБА_3, вчинив з потерпілим бійку під час якої - наносив потерпілому удари руками та ногами в різні частини тіла. Після чого, вийшовши з гр. ОСОБА_3 на вулицю, ОСОБА_2 навмисно наніс ОСОБА_3 декілька ударів ножем в груди. В результаті злочинних дій засудженого потерпілому ОСОБА_3 було завдано легкі, середні та тяжкі тілесні ушкодження.

Крім того, 28.11.2010р. близько 13 год. ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_4, з метою заволодіння транспортним засобом - автомобілем марки SIAT CORDOBA, д.н.з. НОМЕР_1, заїхали з водієм автомобіля ОСОБА_5 на польову дорогу за межі с. Житні Гори Рокитнянського р-ну.

Перебуваючи в салоні автомобіля ОСОБА_2, з метою протиправного заволодіння автомобілем, став наносити потерпілому удари ножем, заподіявши йому легкі тілесні ушкодження. Захищаючись від нападу, водій ОСОБА_5 не впорався з керуванням автомобілем та з'їхав з дороги в поле. Скориставшись тим, що ОСОБА_2 при різкому з'їзді з дороги вдарився головою об спинку переднього сидіння, потерпілий забрав ключі від машини та покинув автомобіль. ОСОБА_2 також залишив автомобіль і покинув місце злочину.

В поданій апеляції прокурор, не оспорюючи доведеності вини засудженого та правильності юридичної кваліфікації його дій, вважає вирок суду неправильним в зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості.

На думку прокурора суд, при обранні засудженому міри покарання не врахував те, що вину в скоєних злочинах ОСОБА_2 визнав частково, протиправність своїх дій не усвідомив та не зробив для себе належних висновків.

Прокурор також вказує на обставини, що обтяжують покарання - тяжкі наслідки завдані злочином, вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння та не відшкодування потерпілим матеріальної та моральної шкоди.

Прокурор просить вирок суду скасувати, постановити новий, яким засудити ОСОБА_2 до 9 років позбавлення волі без конфіскації майна.

Потерпілий ОСОБА_3 в поданій апеляції просить не засуджувати ОСОБА_2, так як останній у скоєному щиро розкаявся і просив вибачення у суду та інших учасників судового засідання. На думку потерпілого, ОСОБА_2 твердо став на шлях виправлення, він має трьох неповнолітніх дітей, батька-інваліда, що має судом бути враховано. Також, потерпілий відмовляється від своїх свідчень і просить їх не брати до уваги.

В апеляції та доповненнях до неї засуджений не погоджується з вироком суду, вказує, що всі клопотання, які були заявлені в судовому засіданні були відхилені, не були прийнято до уваги його сімейний стан - його батько та син є інвалідами, раніше він до кримінальної відповідальності не притягувався.

Засуджений поряд з цим зазначає, що в салоні автомобіля не були знайдені його відбитки пальців, не було пред'явлено в суді частини ножа, що був зламаний потерпілим. Засуджений наголошує, що ножа в нього не було, а була металева лінійка.

Крім того, засуджений вказує, що в матеріалах справи відсутні заяви, які писали потерпілі про те, що не мають до нього будь-яких претензій.

На думку ОСОБА_2, судом було надано неправильну оцінку доказам і в основу вироку покладено сфабриковане звинувачення органів досудового слідства. Засуджений вказує, що в його діях відсутній склад злочину, передбачений ч.1 ст. 121 та ч. 3 ст. 289 КК України, так як покази на досудовому слідстві брались під психічним та психологічним тиском, на неодноразові скарги до органів прокуратури приходили тільки формальні відписки, не була проведена повна перевірки фактів вчинення злочину та вибивання показів.

В своїх запереченнях на апеляцію прокурора засуджений не погоджується з висновком прокурора та просить відмовити у прийнятті його апеляційної скарги.

Засуджений просить вирок суду скасувати і справу направити на додаткове розслідування.

Заслухавши доповідача, прокурора, що підтримав свою апеляцію і заперечував проти апеляції ОСОБА_2, засудженого, який в поясненнях, дебатах і останньому слові підтримав свою апеляцію і заперечував проти апеляції прокурора, перевіривши вирок суду, матеріали справи та доводи апеляцій, судова колегія вважає апеляції необґрунтованими.

Як вбачається з вироку суду, суд першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно дослідив всі докази і обставини справи, надав їм належну юридичну оцінку і обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини і правильність юридичної кваліфікації дій засудженого. Вина ОСОБА_2 у вчинених злочинах доведена його власними показами як на досудовому слідстві, так і в суді. ОСОБА_2 хоч і частково визнавав вину у вчинених злочинах, однак по суті обвинувачення в об'єктивних діях - визнав. Він підтвердив факт нанесення ударів ножем потерпілому ОСОБА_3, не заперечував також замаху на напад на водія ОСОБА_5 Однак, засуджений вважає, що він не міг заподіяти ОСОБА_3 тяжких тілесних ушкоджень. Також засуджений заперечує наявність у нього ножа при нападі, вказує, що була лінійка, яку він застосував в якості демонстрації ножа. Також заперечує наявність умислу на протиправне заволодіння автомобілем потерпілого ОСОБА_5

Однак, така його позиція спростована іншими доказами, дослідженими судом, зокрема показами потерпілих, свідків, висновками експертиз, показами про попередній зговір на заволодіння автомобілем, які давались ОСОБА_2 і іншим учасником нападу, - ОСОБА_4, на досудовому слідстві, і які судом покладені в основу вироку з належним обґрунтуванням прийнятого рішення.

Ступінь тяжкості заподіяних засудженим тілесних ушкоджень визначена у висновках судово-медичних експертиз, які судом належним чином досліджені, і стали підставою для об'єктивної кваліфікації його дій.

Поряд з цим, судом встановлено застосування при нападі на потерпілого ОСОБА_5 ножа. Окрім того, застосування не ножа, а імітація його, не усуває кваліфікацію дій нападника як напад з застосуванням насильства небезпечного для життя і здоров'я потерпілого.

Покарання засудженому обране у відповідності до вимог ст.65 КК України, з урахуванням обставин, які обтяжують і пом'якшують покарання. Судом зокрема враховано наявність у ОСОБА_2 дітей, батька-інваліда і позицію потерпілого ОСОБА_3, на що вказує в поданій апеляції засуджений.

При таких обставинах судова колегія вважає вирок законним і обґрунтованим і підстав для його скасування чи зміни - не вбачає

Керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляції засудженого, потерпілого та прокурора залишити без задоволення, а вирок Таращанського районного суду Київської обл. від 29.12.2011р. стосовно ОСОБА_2 - без зміни.

Судді: Говоруха В.І. Нагорний А.М. Костенко І.В.