Справа № 1005/3973/2012 Головуючий у І інстанції Кабанячий

Провадження № 11/780/452/13 Доповідач у 2 інстанції Нагорний А.М.

Категорія 34 25.04.2013

УХВАЛА

25 квітня 2013 р. Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого - Говорухи В.І.

суддів - Нагорного А.М., Костенко І.В.

з участю прокурора - Скрипки І.М.

представника потерпілого - ОСОБА_2

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляціями представника потерпілої ОСОБА_3 та прокурора на вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22.11.2012р.

Цим вироком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимий, зареєстрований та проживає АДРЕСА_1, -

засуджений за ч.1 ст.286 КК України до штрафу в розмірі 300 неоподаткованих доходів громадян, що становить суму 5100 (п'ять тисяч сто) грн., без позбавлення його права керування транспортними засобами.

ОСОБА_4 визнаний винним і засуджений за те, що він, 13.12.2011 року, близько 15 години керуючи технічно справним автомобілем МЕRSEDES-BENZ VІТО н.з. НОМЕР_1, рухаючись в лівій смузі руху проїзної частини вул. Київський Шлях в м. Бориспіль, Київської області, неподалік будинку 2, в напрямку м. Київ, порушив вимоги п. 1.5; п. 2.3, п. 18.4 Правил дорожнього руху України, проявив неуважність та безпечність, не зменшив швидкість та не зупинився, щоб переконатися, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена небезпека, виїхав на пішохідний перехід та допустив наїзд на пішохода ОСОБА_3, заподіявши їй тілесні ушкодження середньої тяжкості.

В поданій апеляції представник потерпілої ОСОБА_3 не оспорює доведеності вини засудженого ОСОБА_4 у вчиненні злочину, вважає, що вирок суду є незаконним та підлягає скасуванню у зв'язку з істотним порушенням кримінально процесуального закону та невідповідністю призначення тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. Також цивільний позов потерпілої вирішено не правильно. При призначенні міри покарання судом не враховано, що засуджений фактично не визнав своєї вини та не розкаявся, проти задоволення цивільного позову заперечував. В ході досудового слідства та судового розгляду, засуджений постійно уникав зустрічей з потерпілою, не відповідав на її телефонні дзвінки. Крім того судом цивільний позов у справі вирішено не правильно. Потерпіла просила стягнути з ОСОБА_4 на свою користь 9700 тис. грн. майнової шкоди, а також 50000 тис. грн. моральної шкоди. В процесі розгляду справи засудженим було заявлено клопотання про залучення до участі в якості співвідповідача страхову компанію ПАТ «УСК «Княжа Вієна Іншуранс Груп» з посиланням на те, що між засудженим та страховиком укладено договір цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобі і відповідальність повинна нести саме страхова компанія. Судом було задоволене дане клопотання в порушення ст. 33 ЦПК. Ані цивільний позивач, ані його представник до суду з таким клопотанням не звертались, а відтак суд не мав права залучати до участі страхову компанію ПАТ «УСК «Княжа Вієна Іншуранс Груп». Представник потерпілої просить вирок суду першої інстанції скасувати та постановити свій вирок, яким ОСОБА_4 призначити покарання у виді двох років обмеження волі з позбавленням права керування транспортними засобами на три роки. Та задовольнити цивільний позов повністю.

В поданій апеляції прокурор не оспорює кваліфікацію дій засудженого та доведеності вини. Вважає, що суд призначив занадто м'яке покарання та безпідставно не застосував до ОСОБА_4 додаткову міру покарання - позбавлення права керування транспортирними засобами. Відповідно до п.21 постанови пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.05 «Про практику застосування судами України законодавства про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» у кожному випадку призначається додаткове покарання - позбавлення права керування транспортними засобами. В порушення зазначеної постанови пленуму доцільність застосування чи не застосування до ОСОБА_4 додаткового покарання у вироку не зазначено. Вироком не враховано тяжкість та характер завданої потерпілій ОСОБА_3 моральної шкоди. Прокурор просить вирок суду першої інстанції скасувати у зв'язку з призначенням ОСОБА_4 покарання, яке не відповідає характеру і ступеню тяжкості вчиненого злочину внаслідок його м'якості. Постановити свій вирок та засудити ОСОБА_4 до штрафу 8500 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 3 роки.

В запереченні засудженого ОСОБА_4 на апеляційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_3 просить вирок залишити без змін, а апеляцію представника потерпілої залишити без задоволення.

В судове засідання засуджений ОСОБА_4 вдруге не з'явився з причин суду не відомих. Повідомлення про день та час розгляду апеляції засудженому судом було направлено у відповідності за вимог закону.

Згідно ст.358 КПК України, засуджений чи виправданий, їх законні представники підлягають обов'язковому виклику в апеляційний суд, якщо в апеляції ставиться питання про погіршення їх становища.

Як вбачається з матеріалів справи, прокурором була подана апеляція, в якій ставиться питання про погіршення становища засудженого ОСОБА_4 у зв'язку з невідповідністю призначеного йому судом покарання ступеню тяжкості та особі засудженого внаслідок м'якості.

При таких обставинах справа має бути слуханням перенесена.

Заслухавши думку прокурора та учасників процесу про неможливість розгляду апеляцій за відсутності засудженого, керуючись ст.ст. 354, 358, 360 КПК України судова колегія,-

УХВАЛИЛА:

Розгляд справи за апеляціями представника потерпілої ОСОБА_3 та прокурора на вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22.11.2012р. слуханням перенести на 15.05.2013р. на 10-30год.

Про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.

Судді: Говоруха В.І. Нагорний А.М. Костенко І.В.