РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.08                                                                                 Справа № 8/67.

За позовом

Донецької залізниці,  м. Донецьк    

до Сєвєродонецького державного виробничого підприємства «Об’єднання Азот», м. Сєвєродонецьк

про стягнення 1000000 грн.

                                                                  Суддя Лісовицький Є.А.

Представники:

від позивача –Саражина І.М., довіреність № Н-01/4216 від 10.11.07.

від відповідача –Галахова Г.В., довіреність № 23-юр від 02.01.08.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування  судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв’язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу  про стягнення з відповідача боргу за надані послуги з перевезення вантажів.  

Відповідач відзивом на позовну заяву проти заявлених позовних вимог заперечує з мотивів, викладених у відзиві.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін суд, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідач передав позивачу простий вексель № 66335537198853, складений 27.05.98 ТОВ фірма «Юні», у якості оплати залізничного тарифу на 1000000 грн.

На підставі даного векселя позивач  закрив заборгованість відповідача на зазначену суму.

Рішенням арбітражного суду Харківської області від 05-11 квітня 2000 року вексель визнаний недійсним.

Ухвалою від 28.11.00 арбітражним судом Луганської області порушено провадження у справі № 12/38б про банкрутство  Сєвєродонецького державного виробничого підприємства «Об’єднання Азот», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Позивач не звернувся у встановлений строк з вимогами до банкрута, а лише 28.02.01 надіслав позов до суду про стягнення з відповідача 1000000 грн. боргу.

Після порушення провадження у справі про стягнення даної суми, ухвалою від 27.09.01 у справі № 12/38б був затверджений реєстр вимог кредиторів, а ухвалою від 28.08.05 провадження у справі про банкрутство припинено.

Суд зобов’язав позивача надати докази виникнення боргу. Позивач зазначив, що підтверджуючі документи не збереглись.

Але відповідач надав акти звірення, з яких вбачається, що борг у відповідача перед позивачем відсутній, з чим погодився і позивач.

Оцінивши матеріали справи суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст.14 Закону України «Про відновлення платоспроможності               боржника або визнання його банкрутом»конкурсні  кредитори  за  вимогами,  які  виникли  до  дня порушення провадження у справі про банкрутство,  протягом тридцяти днів   від  дня  опублікування  в  офіційному  друкованому  органі оголошення про порушення  провадження  у  справі  про  банкрутство зобов'язані   подати  до  господарського  суду  письмові  заяви  з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку,  встановленого для їх подання,  або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає  в  ухвалі,  якою  затверджує  реєстр  вимог  кредиторів.

Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Позивач не звертався зі своїми вимогами про стягнення боргу у межах справи про банкрутство.

Отже його вимога є погашеною.

За таких підстав у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.49, 82, 83, 84, 85 ГПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

У судовому засіданні 02.10.08 було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення. Дане рішення набирає законної сили через десять днів з дня підписання рішення, виготовленого відповідно до вимог ст.84 ГПК України.

Дата підписання рішення 06.10.08.

Суддя                                                                                                              Є.А.Лісовицький