ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"03" липня 2006 р. | Справа № 6-16/97-05-1831 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Л.І. Бандури
суддів: Л.В. Поліщук, В.Б. Туренко
при секретарі судового засідання : Буравльової О.М.
за участю представників сторін:
від позивача: Нікуліна І.І., Шаркова Н.Р. (ТОВ „Саріус”)
відповідача: представник не з’явився
від третьої особи на стороні відповідача:
Турчанінов Ю.М. (ДПА в Одеській області);
Матвєєв С.Є. (Компанія „Фенікс Інтернешнл ЛТД”)
розглянувши апеляційну скаргу Компанії „Фенікс Інтернешнл ЛТД”, м. Нью-Делі Республіки Індія
на рішення господарського суду Одеської області від 19.12.2005р.
у справі № 6-16/97-05-1831
за позовом ТОВ „Саріус”
до Підприємства „Допомога-Гарант” благодійного фонду „Допомога” в особі Одеської філії
треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) ДПА в Одеській області;
2) Компанія „Фенікс Інтернешнл ЛТД”, м. Нью-Делі Республіки Індія
про визнання права власності та спонукання виконати певні дії
В судовому засіданні оголошувалась перерва до 03.07.2006р.
встановив:
ТОВ „Саріус” звернулось до господарського суду з позовом та уточненням до нього, в якому просило визнати за ним право власності на обладнання для цементного заводу у повній комплектації, що заходиться на території Іллічівського морського рибного порту загальною вагою 8,3тис. тон та зобов’язати підприємство „Допомога-Гарант” благодійного фонду „Допомога” в особі Одеської філії передати йому назване обладнання.
В обґрунтування позову, позивач послався на те, що 01.07.2004р. між членом Універсальної товарної біржі „Південь” –підприємством „Допомога-Гарант” благодійного фонду „Допомога” (Продавець), яке діяло від імені ДПА в Одеській області на підставі договору про реалізацію окремих видів належного державі майна № 32 від 25.06.2004р. та членом Універсальної товарної біржі „Південь” СПД Демченко О.Є. (Покупець), що діяв від імені та в інтересах ТОВ „Саріус” на підставі договору доручення №2 від 25.06.2004р. був укладений біржовий Контракт за реєстраційним №39.
Згідно п. 1.1 Контракту Продавець продав, а Покупець купив обладнання для цементного заводу у повній комплектації, загальною вагою 8,3тис. тон, яка заходиться на території Іллічівського морського рибного порту. Вартість біржового Контракту складає 1 428 000грн. у т.ч. ПДВ. Відповідно до п. 1.5. Контракту, він вважається укладеним з моменту його реєстрації на УТБ „Південь”, після цього умови, що викладені у контракті вважаються остаточними. 01.07.2004р. Контракт був зареєстрований за №39 (а.с. 13).
На виконання умов контракту, позивач сплатив вартість обладнання в повному обсязі, але незважаючи на перерахування грошових коштів, відповідач не здійснив передачу ТОВ „Саріус” придбаного останнім за договором майна.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.02 2005р. в порядку ст.66, 67 ГПК України забезпечено позов.
Рішенням господарського суду Одеської області по справі №16/97-05-1831 від 15.03.2005р. (суддя Желєзна С.П.) позов задоволено, визнано право власності ТОВ „Саріус” на обладнання для цементного заводу у повній комплектації, загальною вагою 8,3тис. тон, яке заходиться на території Іллічівського морського рибного порту, зобов’язано підприємство „Допомога-Гарант” благодійного фонду „Допомога” в особі Одеської філії передати ТОВ „Саріус” вказане майно.
Постановою Вищого господарського суду України від 30.06.2005р. назване рішення скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції з посиланням на те, що рішення суду стосується прав і обов’язків Компанії „Фенікс Інтернешнл ЛТД”, що не була залучена до участі у справі.
При новому розгляді, Компанію „Фенікс Інтернешнл ЛТД” залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Рішенням господарського суду Одеської області по справі № 6-16/97-05-1831 від 19.12.2005р. (суддя Демешин О.А.) позов задоволено в повному обсязі, визнано право власності позивача на обладнання для цементного заводу, яке знаходиться на території Іллічівського морського рибного порту та зобов’язано підприємство „Допомога-Гарант” передати позивачу спірне майно, на підставі ст.ст.328, 329 ЦК України, ст.ст. 2-4, 21 Закону України „Про власність”.
Компанія „Фенікс Інтернешнл ЛТД” не погодившись з рішенням суду, звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою від 02.02.2006р. Одеським апеляційним господарським судом було зупинено провадження по даній справі до вирішення судами відповідних юрисдикцій пов’язаних з нею інших справ №27-25/131-04-4015, №27/97-05-2288 та №2-к-1/05., а ухвалою суду від 30.05.2006р. апеляційне провадження у справі поновлено.
Перевіривши наявні матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши надані докази та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія встановила:
Рішенням господарського суду Одеської області від 15.06.2004 р. у справі №25/131-04-4015 за позовом ДПІ у м. Іллічівську до ЗАТ „Руссмашекспорт” Росія, Іллічівського морського рибного порту, визнано право власності за державою Україна в особі ДПА в Одеській області на безхазяйне майно –обладнання для цементного заводу у повній комплектації загальною вагою 8,3 тис. тн, вартістю 1356000 грн., яке знаходиться на території Іллічівського морського рибного порту та звернено стягнення на безхазяйне майно.
25.06.2004 р. між ДПА в Одеській області в особі першого заступника голови –Доброжан С.А., діючого на підставі Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, Постанови КМ України „Про Порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави і розпорядження ним” від 25.08.1998 р. №1340 та підприємством „Допомога-Гарант” благодійного фонду „Допомога”, в особі директора Одеської філії Михєєва І.І., діючого на підставі Статуту укладено договір №32 про реалізацію окремих видів належного державі майна.
За умовами цього договору, підприємство „Допомога-Гарант” зобов’язалося здійснити реалізацію майна –обладнання для цементного заводу загальною вагою 8,3тис. тн.
30.06.2004 р. на Універсальній товарній біржі „Південь” відбулись торги, переможцем яких, був визначений незалежний брокер №4- СПД Демченко О.Є. Продаж майна оформлено протоколом №2, підписаним ліцитатором Коваль Г.Н., брокером-покупцем –СПД Демченко О.Є. і брокером-продавцем –директором Одеської філії „Допомога-Гарант” благодійного фонду „Допомога” Міхєєвим І.І. Даний протокол затверджений директором УТБ „Південь” Верецькою Т.В. та заступником голови ДПА в Одеській області Доброжан С.А. Продаж обладнання для цементного заводу відбулось за ціною 1428000грн.
Відповідно до цього протоколу, 01.07.2004р. між членом УТБ „Південь” –підприємством „Допомога-Гарант” благодійного фонду „Допомога” в особі директора Одеської філії Міхєєва І.І., який діяв від імені ДПА в Одеській області на підставі договору №32 про реалізацію окремих видів належного державі майна та членом УТБ „Південь” –СПД Демченко О.Є., який діяв від імені та в інтересах ТОВ „Саріус” на підставі договору доручення №2 від 25.06.2004р., укладено біржовий контракт за реєстраційним №39. Названий контракт затверджений директором УТБ „Південь” Верецькою Т.В.
За умовами контракту №39 продавець продає, а покупець купує обладнання для цементного заводу у повній комплектації, яке на підставі рішення господарського суду Одеської області від 15.06.2004р. у справі №25/131-04-4015 та акту опису і оцінки №4 від 30.06.2004р. визнано безхазяйним та таким, що належить державі в особі ДПА в Одеській області і знаходиться на території Іллічівського морського рибного порту. Вартість біржового контракту складає 1428000грн. в т.ч. ПДВ. При цьому, оплата за обладнання здійснюється протягом п’яти банківських днів з моменту підписання та реєстрації контракту.
Платіжними дорученнями №№14, 15, 16, 20 від 07.07.2004р., 08.07.2004р., 12.07.2004р. ТОВ „Саріус” перерахувало підприємству „Допомога - Гарант” грошові кошти на загальну суму 1260000грн., але обладнання не отримало.
Розглядаючи спір по суті, суд першої інстанції виходив із того, що позивач, згідно зі ст.ст. 328, 329 ЦК України, ст.ст. 2-4, 21 Закону України „Про власність”, набув право власності на спірне майно за договором №32 від 25.06.2004р. про реалізацію окремих видів належного державі майна, біржовим контрактом №39 від 01.07.2004р. При цьому, підставою для укладання вищеназваних договорів стало рішення господарського суду Одеської області від 15.06.2004р. у справі №25/131-04-4015.
Відповідно до ст. 658 ЦК України в редакції від 16.01.2003р. право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.
Згідно з Порядком обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави і розпорядження ним, затвердженим Постановою КМУ від 25.08.1998р. №1340 з подальшими змінами, його дія поширюється зокрема на майно, визнане безхазяйним відповідно до законодавства.
Із матеріалів справи вбачається, що рішення господарського суду Одеської області від 15.06.2004р. у справі №25/131-04-4015 набрало законної сили 07.07.2004р., згідно з частиною 4 ст.85 ГПК України.
Тобто, на момент укладання договору про реалізацію окремих видів належного державі майна №32, біржового контракту №39, держава в особі ДПА в Одеській області не була власником безхазяйного майна, що не було враховано судом першої інстанції.
Крім того, на час розгляду справи в апеляційній інстанції, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.03.2004р. у справі №27-25/131-04-4015 в позові ДПІ у м. Іллічівську про визнання права власності на безхазяйне майно –обладнання для цементного заводу відмолено, а постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.06.2006р. у справі №27/97-05-2288 визнано недійсним договір №32 від 25.06.2004р., укладений між ДПА в Одеській області і Одеською філією підприємства „Допомога - Гарант” благодійного фонду „Допомога” та біржовий контракт №39 від 01.07.2004р., укладений між членом УТБ „Південь” Одеською філією підприємства Допомога - Гарант” в особі директора Одеської філії Міхєєва І.І., який діяв від імені ДПА в Одеській області та членом УТБ „Південь” СПД Демченко О.Є., що діяв від імені ТОВ „Саріус”.
Таким чином, підстави для задоволення позову відсутні. Отже, рішення господарського суду та ухвала про забезпечення позову підлягають скасуванню.
Керуючись ст.ст. 68,85,99,103-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -
постановила:
1. Рішення господарського суду Одеської області від 19.12.2005р. у справі № 6-16/97-05-1831 скасувати, в позові відмовити.
2. Ухвалу господарського суду Одеської області від 17.02.2005р. у справі №16/97-05-1831 про вжиття заходів про забезпечення позову скасувати.
Головуючий суддя Л.І. Бандура
Судді: Л.В.Поліщук
В.Б.Туренко