ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

                 

23.09.08                                                                                           Справа  № 5/71

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді                                                  Галушко Н.А.

суддів                                                                      Краєвської М.В.

Орищин Г.В.

отримавши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) «Рівненські торгівельні мережі», м.Рівне №23/4-юр. від 23.07.2008р.

на рішення господарського суду Рівненської області від 15.07.2008р.

у справі №5/71

за позовом: товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) «Торговий дім Левада»,  м.Іллічевськ

до відповідача ТзОВ «Рівненські торгівельні мережі», м.Рівне

про стягнення в сумі 15 003,96грн.

За участю представників сторін:

від позивача – Крилов А В.-представник

від відповідача –не з”явився

Права та обов’язки представнику позивача відповідно до ст. 22 ГПК України роз’яснено.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 15.07.2008р. у справі №5/71 (суддя Войтюк В.Р.) задоволено позовні вимоги ТзОВ «Торговий дім Левада», м.Іллічевськ: стягнено з ТзОВ "Рівненські торгівельні мережі", м.Рівне на користь ТзОВ "Торговий дім Левада", м.Іллічівськ –14 123,92грн. основного боргу, 713,64грн. пені, 97,77грн. річних, 149,35грн. держмита, 117,00грн.. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; відмовлено у стягненні 68,63грн. пені.

ТзОВ «Рівненські торгівельні мережі»подано апеляційну скаргу №23/4-юр. від 23.07.2008р. на вищевказане рішення, в якій просить рішення суду скасувати. Прийняти нове рішення, яким відмовити в позові, посилаючись на те, зокрема, що задовольняючи позовні вимоги судом неповно з”ясовано обставини, що мають значення для справи, а саме викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; суд в забезпечення принципу змагальності сторін не створив необхідні умови для реалізації прав сторін на повне та об”єктивне з”ясування обставин справи.

ТзОВ «Торговий дім Левада»у відзиві на апеляційну скаргу рішення суду просить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши заперечення представника позивача, суд апеляційної інстанції встановив наступне:

Між філією “Рівненська” ТзОВ “Торговий дім Левада” і ТзОВ “Рівненські торгівельні мережі” 03.07.2008 р. укладено договір поставки №132 згідно якого позивач прийняв на себе обов’язок поставити товар, а відповідач прийняти цей товар і своєчасно оплатити.

Відповідно до п.4.3 договору оплата повинна проводитися не пізніше 30 календарних днів з моменту фактичного відвантаження товару покупцю.

Відповідач отримав продукцію згідно накладних, які знаходять в матеріалах справи (а.с.12-29).

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, підписати акт взаємозвірки від 05.05.2008р. (а.с.30) відповідач відмовився, доказів погашення боргу суду не надав.

Згідно із ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідачем не подано ні суду першої інстанції, ні апеляційної інстанції доказів належного виконання ним договірних зобов»язань.

Отже, враховуючи вищенаведе, судом першої інстанії, правомірно стягнено з відповідача 14 123,92грн. боргу.

Згідно із ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно із ст.4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Відповідно до п.5.1 договору за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Як вбачається із матеріалів справи позивачем нараховано пеню з січня 2008 року. Розмір облікової ставки НБУ за період з 01.01.2008р. по 29.04.2008р. встановлений 10 %.

Судова колегія погоджується із судом першої інстанції, що при нарахуванні пені позивачем взято розмір облікової ставки НБУ 12 % за весь період нарахування пені, однак розмір облікової ставки НБУ  12 % встановлено з 30 квітня 2008 року.

З огляду на викладене, стягненню підлягає 713,64грн. пені. В частині стягнення 68,63грн. пені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно із ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання сплачує три проценти річних від простроченої суми, які складають 97,77грн. згідно поданого позивачем розрахунку.

Згідно із ст..33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем належними та допустимими доказами не доведено безпідставність вимог позивача.

Не беруться судовою колегією до уваги посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції в забезпечення принципу змагальності сторін не створив необхідні умови для реалізації прав сторін на повне та об”єктивне з”ясування обставин справи, оскільки будучи належно повідомленим про час та місце розгляду справи, відповідач не надав суду витребуваних документів, не забезпечив явку уповноваженого представника в суд першої та апеляційної інстанції, отже скористався наданими йому правами на власний розсуд.

          За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що рішення господарського суду Рівненської області прийняте із дотриманням норм законодавства та у відповідності до обставин справи, а тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:

1.          Рішення господарського суду Рівненської області від 15.07.2008р. у справі №5/71 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3.          Справу направити у Господарський суд Рівненської області.

Головуючий-суддя                                                                      Галушко Н.А.

Суддя                                                                                Краєвська М.В.

          Суддя                                                                                          Орищин Г.В.