ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.09.2008 Справа № 8/84-08(12/41-08)
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Павловського П.П.,
суддів Чус О.В. (доповідач), Швеця В.В.
при секретарі: Мацекос І.М.
за участю представників сторін:
від позивача: Грудниста В.Ю. представник, довіреність №20 від 26.03.08;
від відповідача: Чайка Г.І. представник, довіреність № б/н від 24.03.08;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.08р. у справі №8/84-08(12/41-08)
за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області м. Дніпропетровськ
до: ТОВ виробничо-комерційної фірми “Лік” м. Дніпропетровськ
про зобов’язання вчинити певні дії щодо підписання додаткової угоди до договору від 01.01.06р. № 12/02-2060-ОД.
ВСТАНОВИВ:
В січні 2008 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області м. Дніпропетровськ звернулось в господарський суд Дніпропетровської області з позовом до ТОВ виробничо-комерційної фірми “Лік” м. Дніпропетровськ про зобов’язання вчинити певні дії щодо підписання додаткової угоди до договору від 01.01.06р. № 12/02-2060-ОД.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.08 року по справі №8/84-08(12/41-08) (суддя- Дубінін І.Ю.) в задоволенні позовних вимог відмовлено.
При винесені оскаржуваного рішення господарський суд виходив з того що позивачем не доведено того, що відповідач проводить діяльність з ремонту об’єктів нерухомості і у договорі оренди від 01.01.06р. № 12/02-2060-ОД, та чому слід застосовувати орендну ставку у розмірі 12%.
Не погодившись із зазначеним рішенням господарського суду, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області м. Дніпропетровськ звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вважає що оспорюване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить рішення господарського суду першої інстанції скасувати, та винести постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
Відзив на апеляційну скаргу відповідач не надав.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції –не підлягає скасуванню з наступних підстав:
Як вбачається з матеріалів справи між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "ЛіК" було укладено договір від 01.01.06 р. № 12/02-2060-ОД оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, а саме: нежитлового приміщення площею 18 кв.м., розміщеного за адресою: м. Першотравенськ, вул. Театральна, 6, на третьому поверсі чотирьохповерхового будинку, що знаходиться на балансі Державного Дніпровського проектного інституту, на строк до 01.12.06 року.
Відповідно до п 3.4 договору оренди, від 01.01.06р. № 12/02-2060-ОД орендна плата сплачується орендарем щомісячно у термін не пізніше 07 числа наступного місяця і не залежить від наслідків господарчої діяльності.
Згідно п. 8.3 договору оренди від 01.01.06р. №12/02-2060-ОД передбачено право орендодавця виступати з ініціативою про внесення змін до цього договору оренди або його розірвання у випадках погіршення стану орендованого майна, неналежного його використання та невиконання орендарем умов цього договору.
Згідно п. 2 ст. 188 Господарського кодексу України п. 1, ст.. 11 ГПК України, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Листом від 20.04.2007р. № 12/2-2721 позивач направив на адресу відповідача для підписання три примірники додаткової угоди про внесення змін до договору оренди від 01.01.06 р. № 12/02-2060-ОД.
Згідно ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Згідно п. 3.4 Типового договору оренди індивідуально - визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 23.08.00 р. № 1774, розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.
Згідно Додаткової угоди про внесення змін до договору оренди від 01.01.06 р. № 12/02-2060-ОД пропонувалось розділ 1 предмету вказаного договору викласти у наступній редакції: "...Майно передається в оренду з метою розміщення суб'єкта господарювання, що проводить діяльність з ремонту об'єктів нерухомості". Крім цього, у розрахунку орендної плати до договору (додаток 1) позивач зазначив процентну орендну ставку у розмірі 21% за вказаним цільовим призначенням відповідно до вимог “Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна”.
Як зазначено в матеріалах справи, в 2006 році відповідач займався новим будівництвом об'єктів нерухомості та використовував орендовану площу під офіс, а також те що він справно та в повному об'ємі здійснював оплату у Фонд держмайна, за процентною орендною ставкою, діючою на той час у розмірі 10%.
З 2007 року відповідач займався іншим видом підприємницької діяльності, а саме: оптовою торгівлею продуктами харчування.
Крім того, судом першої інстанції, доведено що протягом 2007 року відповідач займався саме цим видом економічної діяльності.
Відповідно до п. 17 додатку 2 постанови КМ України від 27.12.06 р. № 1846 “Про внесення змін до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна”, орендна процентна ставка за розміщення суб'єктів господарювання, що проводять діяльність з оптової торгівлі іншими продуктами харчування повинна бути встановлена у розмірі 8%.
Згідно вимогам постанови КМ України № 499 від 22.06.07 р., фактичний основний вид діяльності за 2007 рік може бути визначений держкомстатом тільки по підсумкам діяльності за 2007 рік.
Стосовно видів діяльності, впровадженим підприємством в реєстраційній картці, підприємство визначає їх при державній реєстрації, а держкомстат присвоює класифікаційні коди відповідно до державних класифікаторів.
Відповідно до вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками господарського суду; у зв’язку з тим що позивач як в суді першої так і другої інстанції не заперечував вищевикладене, та не надав доказів, що підтверджували б протилежне, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області м. Дніпропетровськ
На підставі вищевикладеного, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду вважає що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Дніпропетровської області –не підлягає скасуванню.
Керуючись ст. 103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Постановив:
Апеляційну скаргу Фонду державного майна України по Дніпропетровській області м. Дніпропетровськ –залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.08 року по справі №8/84-08(12/41-08) - залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена у місячний строк в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя П.П. Павловський
Суддя О.В. Чус
Суддя В.В. Швець