23.04.2013
Справа № 721/183/13-ц
Провадження 2/721/97/2013
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Путильський районний суд Чернівецької області в складі:
Головуючого – судді: Проскурняка С.П.
при секретарі: Помазан М.В.
за участю
позивача: ОСОБА_1
представника позивача: ОСОБА_2
третіх осіб на стороні позивача: ОСОБА_3
ОСОБА_4
представника відповідача: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Путила Путильського району Чернівецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, треті особи на стороні позивача без самостійних вимог ОСОБА_4, ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог служба у справах дітей Путильської районної державної адміністрації про розірвання договору найму жилого приміщення та виселення з займаного житла і зняття з реєстрації, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, треті особи на стороні позивача без самостійних вимог ОСОБА_4, ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог служба у справах дітей Путильської районної державної адміністрації про розірвання договору найму жилого приміщення та виселення з займаного житла і зняття з реєстрації.
В позовній заяві посилався на те, що на належний йому пай він придбав в 2007 році житловий будинок в селі Сергії Путильського району по вулиці Л.Українки №20. Згідно рішення виконкому Сергіївської сільської ради Путильського району №43/ 7 від 11 липня 2012 року він отримав дозвіл та оформив своє право власності на житловий будинок.
Так як його рідна дочка ОСОБА_10 після смерті чоловіка не мала свого власного житла і була вагітна останнім внуком, проживала на території ферми колгоспу у приміщенні гуртожитку, він на її прохання, взяв жити у свій будинок та приписав її та всіх онуків до свого власного будинку.
Зазначає, що між ним та ОСОБА_10 ніякого письмового договору про найм житлового приміщення в його власному будинку не укладалося. Тобто між ними було укладено усний договір найму житлового приміщення на невизначений строк.
Він з відповідачкою ОСОБА_10 усно домовилися між собою, що вона проживатиме деякий час, і згодом або винайме собі житло, куди перейде проживати з дітьми або збудує своє житло.
Спочатку стосунки між ним та відповідачами були відносно нор мальними то з плином часу вони стали різко погіршуватися виключно з вини відповідачів.
Всі без виключення відповідачі стали ігнорувати його та його права як єдиного власника житла та прибудинкової території. Всупереч його вимогам всі без виключення відповідачі стали самовільно здійснювати переобладнання кімнати, в якій він дозволив їм тимчасово проживати, самовільно без будь-якого дозволу замінивши там вікна. Одночасно вони стали здійснювати без його дозволу переобладнання веранди будинку.
На його законні вимоги припинити ці дії, він весь час чув у відповідь тільки образи та погрози. Така поведінка відповідачів змусила його неодноразово протягом 2011-2012 років звертатися на такі дії відповідачів до правоохорон них органів.
Вказані дії всіх відповідачів створюють йому як власнику нерухомого майна певні перешкоди у реалізації своїх прав власності, що протирічить вимогам ст.ст.317,319,321 ЦК України.
В даний час він бажає в повному обсязі реалізувати свої права як власника однак перебування всіх без виключення відповідачів в його будинку в селі Сергії Путильського району Чернівецької області, створює перешкоди у такій реалізації його законних прав.
Крім відповідачів в його власному будинку зареєстровані він, його дружина ОСОБА_3 та його дочка ОСОБА_4. Дочка ОСОБА_4 тільки значиться зареєстрованою в його будинку, однак вона не має змоги там проживати так як відповідачі займають ту кімнату, в яку він розраховує поселити дочку.
На підставі викладеного просить суд визнати розірваним укладений між ним та ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 усній формі на невизначений строк договір найму житлового приміщення та виселити всіх без виключення відповідачів із займаного ними жилого приміщення кімнати з його власного будинку №20 по вулиці Л. Українки в селі Сергії Путильського району Чернівецької області без надання іншого жилого приміщення.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали та надали пояснення аналогічні позовні заяві, просили суд позов задовольнити.
ОСОБА_4, ОСОБА_3, що по даній справі є третіми особами на стороні позивача підтвердили обставини, що викладенні в позовній заяві, просили суд позов задовольнити.
Представник відповідачів в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та надав пояснення аналогічні запереченню на позов, також додатково пояснив, що згідно вимог ЦК України та ЖК України підстав, для виселення відповідачів немає. Просив суд в позові відмовити.
Представник третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_12 у справах дітей Путильської районної державної адміністрації в судове засідання не з’явився, хоча судом повідомлявся про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач та його представник в супереч вимогам ст.60 ЦПК України не надали суду докази на підтвердження своїх доводів щодо позовної вимоги.
Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 згідно рішення виконкому Сергіївської сільської ради Путильського району №43/ 7 від 11 липня 2012 року належить на праві власності будинок, що розташований в с. Сергії вул. Л. Українки 20 Путильського району Чернівецької області /а.с.11/. Також факт наявності власності спірного будинку підтверджується Витягами про державну реєстрацію прав /а.с.9/.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з довідки Сергіївської сільської ради за №794 від 19.03.2013р. в спірному житловому будинку крім позивача також зареєстровані його дружина ОСОБА_3, його дочки ОСОБА_4 (Артемюк) ОСОБА_13 ОСОБА_14, а також внуки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 /а.с.25/.
Суд відмовляючи в задоволенні позовних вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про розірвання договору найму жилого приміщення та виселення з займаного житла і зняття з реєстрації виходить з наступного.
Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст.ст.16,386,391 ЦК України (далі по тексту ЦК).
Об'єктом власності особи може бути, зокрема, житло - житловий будинок, садиба, квартира (ст.ст.379,382 ЦК).
Права власника житлового будинку, квартири визначені ст.383 ЦК та ст.150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.
Обмеження чи втручання в право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.
Відповідно до частини другої статті 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Власник майна, як зазначено у статті 391 ЦК України, має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Однак, частиною першої статті 156 ЖК України, передбачено, що члени сім'ї власника будинку, які проживають разом з ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.
Як вище встановлено судом відповідачка ОСОБА_6 є дочкою позивача, а відповідачі ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_9 онуками позивача, які вселилися до спірного будинку в установленому законом порядку і набули прав і обов'язків, передбачених статтею 156 ЖК України.
Підстави виселення членів сім'ї (колишніх членів сім'ї) власника будинку передбачені статтею 157 ЖК України та частиною першою статті 116 ЖК України.
Виселення згідно із частиною першою статті 116 ЖК України може мати місце, якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу власника або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.
Як видно з матеріалів справи позивач в супереч вимогам ст.60 ЦПК України не наддав суду доказів, що відповідачі систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематично порушують правила соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одному будинку.
Заслухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, враховуючи те, що судом встановлено, що відповідачі як члени сім’ї позивача вселились до спірного будинку в установленому законом порядку та набули прав і обов'язків, передбачених ст. 156 ЖК України, а також те, що підстав для виселення, що полягають у порушенні умов проживання й користування жилим приміщенням, що належить власнику судом не встановлено, внаслідок чого суд вважає, що підстав для задоволення позову немає.
На підставі наведеного та керуючись ст.41,47 Конституції України, ст..ст.9,15,116,156,157 ЖК України, ст.ст.15-16,311,319,383,391,405 ЦК України, ст.ст.3,4,57-58,60,64,74,130,208-209,212-215,218,223,224-228,294,295 ч.4 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, треті особи на стороні позивача без самостійних вимог ОСОБА_4, ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог служба у справах дітей Путильської районної державної адміністрації про розірвання договору найму жилого приміщення та виселення з займаного житла і зняття з реєстрації – відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернівецької області через Путильський районний суд Чернівецької області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Суддя: С.П. Проскурняк