РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
_____________________________________________________________________
Справа №: 22-ц/0191/502/2012Головуючий суду першої інстанції:Блейз І.Г.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Іщенко В. І.
РІШЕННЯ
"08" травня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіІщенка В.І.,
СуддівАвраміді Т.С., Приходченко А.П.,
При секретаріКувшиновій А.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої у результаті дорожньо-транспортної пригоди, за апеляційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 02 лютого 2012 року,
В С Т А Н О В И Л А :
17 листопада 2010 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_8, Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ), в якому просила стягнути з МТСБУ матеріальну шкоду, спричинену в результаті ДТП, в розмірі 45533 грн. 25 коп., шкоду, спричинену здоров'ю, в розмірі 4704 грн. 37 коп., а з ОСОБА_7 і ОСОБА_8 солідарно моральну шкоду в розмірі 20000 грн., спричинену у результаті ДТП.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 16 серпня 2010 року о 19 годині водій ОСОБА_7, керуючи в населеному пункті транспортним засобом HUNDAI, модель SANTA FE, державний НОМЕР_1, на підставі довіреності, виданої володільцем автомобіля ОСОБА_8, на 111 км. автодороги Алушта-Судак-Феодосія, в порушення вимог п.п.11.3 і 12.3 ПДРУ не вибрав безпечну швидкість руху і скоїв зіткнення з автомобілем СHEVROLET, модель LACHETTI, державний НОМЕР_2, після чого виїхав на смугу зустрічного руху, де скоїв зіткнення з автомобілем LEXUS, модель GS300, державний НОМЕР_3, після чого допустив зіткнення з автомобілем VOLKSWAGEN, модель SHARAN, державний НОМЕР_4, під керування її чоловіка ОСОБА_9 Вказана ДТП сталася з вини відповідача ОСОБА_7, що встановлено постановою Феодосійської міського суду АР Крим від 07.09.2010 року за що його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу. ОСОБА_7 прибув на територію АР Крим не мав права на керування транспортним засобом і не уклав договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності. В результаті ДТП автомобіль VOLKSWAGEN, модель SHARAN, державний НОМЕР_4, отримав значні механічні ушкодження і їй, як власнику транспортного засобу, спричинена матеріальна шкода у розмірі 45533 грн. 25 коп. пов'язана з поновленням пошкодженого автомобіля на станції технічного обслуговування і ремонту ВАТ «Сервіс-центр «Авто ноу-хау», що підтверджено розрахунком і чеком про сплату проведених робіт.
Неправомірними діями ОСОБА_7 позивачу спричинена моральна шкода яку вона оцінює у 20000 грн., оскільки в результаті ДТП була зіпсована відпустка її сім'ї, постраждали неповнолітні діти, які перебували у автомобілі, син ОСОБА_10, народження 2002 року, отримав тілесні ушкодження легкої ступені важкості у вигляді струсу головного мозку, а в подальшому йому був поставлений діагноз церебрастенічний синдром, як наслідок струсу головного мозку, а донька ОСОБА_5, народження 1994 року, отримала рану лівої лобної області, садно спинки носу, лівого плеча, крововилив колінного суглоба, струс головного мозку та інші пошкодження.
Для відновлення стану здоров'я її та дітей вони звернулися за платною медичною допомогою в лікарню професора Розанова за місцем проживання, де дітям надали стаціонарну медичну допомогу на загальну суму 1929 грн. і на придбання ліків було витрачено 2775 грн. 37 коп., що підтверджено чеками. Вказані вище обставини стали підставою для звернення із позовом, відповідно до якого позивач просила стягнути з МТСБУ матеріальну шкоду у розмірі 45533 грн. 25 коп. та шкоду, спричинену здоров'ю, у розмірі 4704, 37 грн., а з ОСОБА_11 та ОСОБА_8 моральну шкоду у розмірі 20000 грн. солідарно.
Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 02 лютого 2012 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено частково. Стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь позивача у відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною пригодою 24990 грн., з ОСОБА_7 у відшкодування моральної шкоди 5000 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Судом вирішено питання розподілу судових витрат.
Моторне (транспортне) страхове бюро України не погодилося з рішенням суду та подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду в частині задоволення позову про стягнення з Моторного (транспортного) страхового бюро України матеріальної шкоди скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову відносно цих вимог.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування суттєвих обставин по справі і надання неналежної правової оцінки доказам, які надавалися апелянтом.
Апелянт зазначає, що суд в порушення статей 3,10,11,15,119,121,122 ЦПК України прийняв до провадження позов, який поданий в листопаді 2010 року, за відсутністю спору між МТСБУ і позивачем, оскільки на момент звернення з позовом до суду і на час ухвалення рішення судом, позивач не зверталася до МТСБУ із заявою про проведення регламентної страхової виплати в порядку ст.35 Закону №1961 і не надала необхідні документи згідно вимогам цієї норми закону.
Ними не спричинена матеріальна шкода позивачу, оскільки шкода спричинена в результаті винних дій ОСОБА_7 з яким у апелянта не було ніяких договірних відносин, що також вказує на відсутність спору між ним та позивачем.
Апелянт зазначає, що у травні 2011 року на адресу МТСБУ від імені позивача, надійшло повідомлення про ДТП, з пропуском трьохденного строку, встановленого ст.33 Закону №1961, проте повідомлення ніким не було підписано і на ньому була відсутня дата, крім того, разом з повідомленням надійшли незавірені документи, як того вимагає ст.35 Закону №1961. На вказане повідомлення МТСБУ надіслало листа ОСОБА_6 і роз'яснило порядок та вимоги проведення регламентної страхової виплати, однак і на теперішній час оригінали документів чи їх належним чином завірені копії до них не надійшли. Таким чином, не зрозуміло на підставі яких документів підтверджено факт належного звернення і надання всіх необхідних документів позивачем до МТСБУ.
Не зрозуміло на підставі чого була встановлена матеріальна шкода у розмірі 24990 грн., яку суд стягнув з МТСБУ, оскільки до них не надходило від позивача оригіналу висновку про встановлення матеріальної шкоди, отриманого в порядку ст.33-34 Закону №1961, так як їх представника не викликали на огляд пошкодженого транспортного засобу у зв'язку з чим оцінка вартості не може бути використовуватися судом в якості підстав для встановлення розміру регламентної страхової виплати.
Судом в порушення вищевказаних норм закону не було надано правової оцінки відсутності заяви про проведення регламентної страхової виплати і документів, що відповідають вимогам ст.35 Закону №1961, факт направлення належним чином оформлених документів (в тому числі звіт про оцінку) в МТСБУ, що є обов'язковою вимогою для прийняття рішення про сплату чи відмову в проведенні регламентної страхової виплати в порядку ст.ст.-33-37 Закону №1961.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга МТСБУ підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції зазначив про те, що позивач зверталася до МТСБУ з приводу отримання відшкодування із наданням необхідних документів, однак відшкодування не було проведено. Суд послався на висновок Укравтоекспертизи і зазначив, що вартість відновлювального ремонту з урахування зносу транспортного засобу становить 25320 грн. 81 коп., і стягненню підлягає вартість відновлювального ремонту без врахування франшизи у розмірі 510 грн. та розміру зносу і стягненню підлягає 24990 грн.
Суд зазначив, що відповідно до п. 24.2 ст. 24 вказаного вище Закону витрати, пов'язані з лікуванням потерпілого в іноземних державах, відшкодовуються, якщо лікування було узгоджено із страховиком чи МТСБУ. З пояснень представника позивача судом встановлено, що лікування позивач та її діти проходили у РФ та таке лікування не було погоджено із Моторним (транспортним) страховим бюро України, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що відсутні правові підстави для стягнення витрат на лікування.
Стосовно вимог про стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції дійшов висновку, що моральну шкоду завдано ОСОБА_7 і враховуючи обставини ДТП та принципи справедливості підлягає стягненню грошова компенсація у розмірі 5000 грн.
З висновками суду першої інстанції частково не погоджується колегія суддів, оскільки вони зроблені без належного дослідження доказів, яким надана неналежна правова оцінка.
Судом правильно встановлені фактичні обставини справи, характер спірних правовідносин, однак ухвалено рішення, яке не відповідає вимогам матеріального і процесуального закону.
Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку
апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
З матеріалів справи вбачається, що 16 серпня 2010 року о 19 годині водій ОСОБА_7, керуючи в населеному пункті транспортним засобом HUNDAI, модель SANTA FE, державний НОМЕР_1, на підставі довіреності, виданої володільцем автомобіля ОСОБА_8 на ім'я ОСОБА_12, на 111 км. автодороги Алушта-Судак-Феодосія, в порушення вимог п.п.11.3 і 12.3 ПДРУ не вибрав безпечну швидкість руху і скоїв зіткнення з автомобілем VOLKSWAGEN, модель SHARAN, державний НОМЕР_4, під керування ОСОБА_9, який належить ОСОБА_6
Відповідно до ст. 33.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані:
33.1.1. терміново повідомити про дорожньо-транспортну пригоду відповідні органи Міністерства внутрішніх справ України;
33.1.2. вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.
Якщо зазначені особи з поважних причин не мали змоги виконати зазначені дії, вони мають підтвердити це документально;
33.1.3. проінформувати один одного про себе, своє місце проживання, назву та місцезнаходження страховика та надати відомості про відповідні страхові поліси;
33.1.4. вжити всіх можливих заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди.
3.2. Учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані зберегти транспортний засіб чи пошкоджене майно в такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, доки їх не огляне призначений страховиком аварійний комісар або експерт.
Матеріали справи не містять доказів виконання позивачем вимог пунктів 33.1.2., 3.2 вказаного вище закону.
Відповідно до ст.35.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися:
а) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ;
б) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження;
в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують;
г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих;
ґ) підпис заявника та дата подання заяви.
35.2. До заяви додаються:
а) паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа;
б) документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником;
в) довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа;
г) документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну;
ґ) свідоцтво про смерть потерпілого - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого;
д) документи, що підтверджують витрати на поховання потерпілого, - у разі вимоги заявника про відшкодування витрат на поховання потерпілого;
є) документи, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, його доходи за попередній (до настання дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік, розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди у зв'язку із смертю годувальника;
є) відомості про банківські реквізити заявника (за наявності).
Документи, зазначені у підпунктах "а" - "ґ" цього пункту, надаються для огляду та зняття копії або в копіях, засвідчених заявником. Страховик та МТСБУ мають право вимагати для огляду оригінали зазначених документів. Решта документів надаються в оригіналі або належним чином оформленій копії. Належно оформленою копією документа є копія, посвідчена органом, установою чи організацією, що його видала, або нотаріально посвідчена або посвідчена особою, якій подається заява про страхове відшкодування.
З опису документів, направлених представником ОСОБА_6 на адресу МТСБУ 17.052011 року автотоварознавче дослідження щодо встановлення розміру завданої шкоди взагалі не направлялося (а.с.137).
27.05.2011 року МТСБУ на ім'я представника позивача направлено лист у якому зазначено про те, що від нього надійшли неналежно оформлені документи і вказано перелік документів які необхідно надати і запропоновано надати належні документи для розгляду заяви про відшкодування шкоди (а.с.169).
Доказів про виконання вимоги МТСБУ про надання належних документів для розгляду заяви про відшкодування шкоди представником позивача не надано ні суду першої, ні апеляційної інстанцій не надано.
Оскільки, позивачем не виконані обов'язкові вимоги Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» про попереднє звернення з заявою про відшкодування шкоди до МТСБУ, колегія суддів приходить до висновку про передчасне звернення позивача з позовом про відшкодування матеріальної шкоди до суду.
Також, суд при ухваленні рішення у підтвердження розміру матеріальної шкоди послався на акт огляду транспортного засобу Укравтоекспертизи від 17.08.2010 року, копія якого міститься в матеріалах справи і яка належним чином не завірена, і яку не можна визнати належним та допустимим доказом.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.309 Цивільного процесуального кодексу України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Суд при ухваленні рішення в частині задоволення позовних вимог про стягнення з МТСБУ у відшкодування матеріальної шкоди порушив норми матеріального і процесуального права, а тому рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 02 лютого 2012 року в частині стягнення з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_6 у відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною пригодою, у розмірі 24990 грн. та судового збору у розмірі 249 грн. 90 коп. підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення матеріальної шкоди, спричиненої у результаті дорожньо-транспортної пригоди.
В іншій частині рішення суду першої інстанції, особами, які приймали участь у справі, не оскаржено і апеляційним судом під час розгляду справи не встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Керуючись статтями 303, 307, 309, 313, 314, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України задовольнити.
Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 02 лютого 2012 року в частині стягнення з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_6 у відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною пригодою, у розмірі 24990 грн. та судового збору у розмірі 249 грн. 90 коп. скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення матеріальної шкоди, спричиненої у результаті дорожньо-транспортної пригоди, відмовити.
В решті рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 02 лютого 2012 року залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено протягом двадцяти днів, з дня набрання законної сили, безпосередньо до суду касаційної інстанції.
В.І. Іщенко Т.С. Авраміді А.П. Приходченко