УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №: 22-ц/191/503/13Головуючий суду першої інстанції:Кисельов Є.М.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Самойлова О. В.

"16" квітня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м.Феодосія у складі:

Головуючого суддіСамойлової О.В.,

СуддівАвраміді Т.С., Приходченко А.П.,

При секретаріБогданович О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства «Керчгаз» про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 04 березня 2013 року,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2012 року ОСОБА_6 разом з іншими позивачами звернулася до суду з позовними вимогами до ПАТ «Керчгаз» про визнання дій по відключенню будинків в селі Чистопілля Ленінського району АР Крим від газової мережі незаконними та зобов'язання відновити газопостачання.

Позов мотивований тим, що ОСОБА_6 та інші позивачі є споживачами послуг з газопостачання. В літку 2012 року відповідач опломбував газові прилади у зв'язку з відсутністю актів про перевірку димоходів та вентиляційних каналів і відключив постачання газу у приватні будинки в с. Чистопілля, Ленінського району, АР Крим. Позивачі вважають дії відповідача незаконними, оскільки перевірка вентиляції не проводилася, акти про несправність не складалися, тому на підставі Закону України «Про захист прав споживачів» та Правил безпеки систем газопостачання України, просять визнати дії по відключенню незаконними та відновити газопостачання.

Ухвалою Керченського міського суду від 04 березня 2013 року (а.с. 54) позовні вимоги про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії роз'єднані в самостійні провадження.

Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 04 березня 2013 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 відмовлено (а.с. 63).

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове - про задоволення вимог, посилаючись на те, що суд помилково прийшов до висновку, що вона є не належним позивачем, оскільки відповідно до вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини вважається таким що прийняв спадщину, а тому відповідно до ст. 1218 ЦК України до неї перейшли усі права та обов'язки після смерті її чоловіка ОСОБА_7

Крім того, апелянт зазначає, що обстеження димоходів та вентиляційних каналів мають лише спеціалізовані організації, які мають дозвіл Держгірпромнагляду, оскільки відповідно до Правил безпеки систем газопостачання, лише первинна перевірка проводиться спеціалізованою організацією, а щодо повторних Правилами не встановлено.

Також апелянт вважає, що суд не звернув увагу на те, що правилами встановлено, що перевірка проводиться раз на рік перед опалювальним сезоном, а відповідач відключив газ влітку.

Також суд не звернув увагу на те, що 21.01.2013 року позивачем до ПАТ «Керчгаз» був зданий акт обстеження, однак всупереч договору про надання послуг, відповідач у дводенний строк газопостачання не відновив. Також суд не звернув увагу на грубі порушення відповідачем планового технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання. Крім того, відповідач не попередив власників будинку про дату проведення технічної перевірки та за результатами перевірки ним не складено акт.

Судом апеляційної інстанції справа розглянута за відсутності позивача ОСОБА_6, яка належним чином повідомлена про день і час розгляду справи, що відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України не є перешкодою для розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно з вимогами частини 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що договір про надання послуг з газопостачання був укладений між ПАТ «Керчгаз» та чоловіком позивачки - ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Договір між ПАТ «Керчгаз» та ОСОБА_6 не укладався, позивачка не зверталася до ПАТ «Керчгаз» з вимогою про укладення такого договору, 06.01.2012 року договір про надання послуг з газопостачання за адресою: АДРЕСА_1 укладено між ПАТ «Керчгаз» та ОСОБА_8 (а.с.60), а тому заявлений позов є безпідставним.

З таким висновком місцевого суду колегія суддів погоджується, оскільки він відповідає матеріалам справи та заснований на законі.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України, ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в порядку, встановленому законом.

За теоретичним визначенням позов - це матеріально-правова вимога до відповідача з приводу порушеного права, а належною стороною в цивільному процесі є особа, який належить право вимоги - позивач та особа, яка повинна відповідати за позовом - відповідач.

З урахуванням викладеного, кожна особа має конституційне право на судовий засіб захисту, зокрема право на пред'явлення позову у процесуальному розумінні. Відсутність же права на позов у матеріально-правовому розумінні, зокрема у зв'язку з тим, що позивачка не є стороною договору про надання послуг з газопостачання й безпосередньо її права не зачіпаються, є підставою для ухвалення судом рішення про відмову в задоволенні позову за безпідставністю.

З вищенаведеного слідує, що обов'язковою умовою для задоволення позову (судового захисту прав) є встановлення факту порушення прав позивача діями відповідача.

Відповідно до закону захисту підлягає лише порушене право.

Стаття 11 ЦК України передбачає, що цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

ОСОБА_6 в апеляційній скарзі посилається на те, що її вимоги стосуються захисту її прав на отримання послуг з газопостачання будинку АДРЕСА_1, як спадкоємця померлого ОСОБА_7

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Проте, матеріали справи не містять доказів, на підставі яких можливо було б встановити, що ОСОБА_6 є спадкоємцем померлого ОСОБА_7 і проживає за адресою: АДРЕСА_1. Вона зареєстрована за іншою адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 7).

Між тим, згідно ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність позовних вимог ОСОБА_6

Пунктом 4 Правил надання населенню послуг з газопостачання, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1999 року № 2246 передбачено, що послуги з газопостачання надаються споживачеві на підставі договору, що укладається між ним та газопостачальним підприємством відповідно до типового договору, затвердженого у встановленому порядку. Договір підписується газопостачальним підприємством і споживачем протягом 14 календарних днів з дня отримання відповідної заяви від споживача. Для укладення договору або внесення змін до нього споживач на вимогу газопостачального підприємства повинен пред'явити:

- документ, що посвідчує особу споживача (для громадян України - паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України (для осіб, недавно прийнятих до громадянства України); для іноземців та осіб без громадянства - національний паспорт або документ, що його замінює);

- технічний паспорт на будівлю або домову книгу;

- документ, що підтверджує право власності на квартиру, приватний будинок або користування ними.

Газопостачальні підприємства, що здійснюють постачання природного газу на закріпленій території, не мають права відмовити споживачеві, об'єкти якого розташовані на цій території, в укладенні договору.

У разі розташування декількох об'єктів споживача за однією адресою укладається один договір.

У разі зміни власника об'єкта споживача укладається новий договір.

У разі коли об'єкт споживача перебуває у власності (користуванні) кількох осіб, укладається один договір з одним із співвласників (користувачів) за умови письмової згоди всіх інших співвласників (користувачів), про що робиться відмітка в договорі.

Як слідує з матеріалів справи, 06.01.2012 року між ПАТ «Керчьгаз» та ОСОБА_8 (а.с. 60) був укладений договір про надання послуг із газопостачання по АДРЕСА_1. З Акту перевірки газового обладнання від 20.07.2012 року виходить, що газовий прилад відключений. Однак, ОСОБА_8 не звертався до суду із відповідними позовними вимогами за захистом своїх прав, не залучений до участі у справі при розгляді даної справи.

Посилання апелянта на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, не приймаються колегією суддів, оскільки є необґрунтованими.

Доводи апелянта стосовно того, що суд першої інстанції помилково вважав правомірними дії ПАТ «Керчгаз» з відключення газопостачання у будинку АДРЕСА_1, також не приймаються колегією суддів, оскільки вони не відповідають дійсності, а саме: судом першої інстанції не давалося оцінка діям ПАТ «Керчгаз» стосовно відключення газопостачання, у задоволенні позовних вимог відмовлено з інших підстав.

Доказів, надання яких могло б вплинути на правильність вирішення справи, та які б спростували правильність висновків суду першої інстанції або свідчили про наявність обставин, що дійсно мають суттєве значення для правильного вирішення справи, апелянтом суду апеляційної інстанції не надано, клопотань про їх витребування не заявлено.

Інші доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції і підстав для скасування оскаржуваного рішення не містять.

Аналіз зібраних по справі доказів, які всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо досліджені судом з додержанням правил належності доказів та допустимості правил доказування, враховуючи достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, свідчить про те, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги та залишення без змін рішення суду.

Керуючись статтями 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 319 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 04 березня 2013 року відхилити.

Рішення Керченського міського суду АР Крим від 04 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді:

Самойлова О.В. Авраміді Т.С. Приходченко А.П.