Справа № 2-32/11

2/0203/4/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2013 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

головуючого-судді - Казака С.Ю.

при секретарі           - Ткаченко А.О.

за участю представника позивача - ОСОБА_1

третьої особи - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом виконавчого комітету Кіровської районної у м.Дніпропетровську ради до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи – Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Кіровського району, Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області в особі Кіровського РВ в м.Дніпропетровську ДМС України в Дніпропетровській області, ОСОБА_2, про виселення без надання іншого жилого приміщення, зобов’язання зняти з реєстрації; за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа – Відкритого акціонерного товариства Авіакомпанія «Дніпроавіа» про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, визнання недійсним договору найму жилого приміщення та виселення; за зустрічним позовом ОСОБА_3 до виконавчого комітету Кіровської районної у м.Дніпропетровську ради, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Кіровського району, Відкритого акціонерного товариства Авіакомпанія «Дніпроавіа» про визнання недійсним ордеру, зобов’язання видати ордер,-

ВСТАНОВИВ:

Виконавчий комітет Кіровської районної у м.Дніпропетровську ради звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого, під час розгляду справи уточнивши позовні вимоги, остаточно зазначили, що 26.11.1985 року квартира №102 в гуртожитку для малосімейних по вул.Мініна,7 в м.Дніпропетровську на підставі спільного рішення адміністрації та профкому Дніпропетровського об’єднаного авіазагону (в подальшому ВАТ Авіакомпанія «Дніпроавіа) була виділена в тимчасове користування їх працівнику ОСОБА_3 в зв’язку з трудовими відносинами. Згідно з протоколом засідання профспілкового комітету та адміністрації Дніпропетровського об’єднаного авіазагону №49 від 29.09.1988 року та п.15 рішення виконкому Дніпропетровської районної ради народних депутатів від 24.02.1989 року №45 ОСОБА_3 було дозволено будівництво жилого будинку з гаражем на виділеній земельній ділянці площею 857 кв.м по вул.Авіаторів,8, а також передбачено зобов’язання ОСОБА_3 повернути спірне жиле приміщення в житлово-комунальний відділ після закінчення будівництва будинку, яке й по теперішній час ним не виконано. 09.03.1989 року ОСОБА_3 звільнився з ВАТ Авіакомпанія «Дніпроавіа» за власним бажанням, в зв’язку з чим вказане товариство звернулось до суду з позовом про виселення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в зв’язку з припиненням трудових відносин. Рішенням Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 22.12.1993 року було вирішено виселити ОСОБА_3, ОСОБА_4 з разом із іншими неповнолітніми членами сім’ї з квартири №102 в гуртожитку для малосімейних по вул.Мініна,7 в м.Дніпропетровську без надання іншого жилого приміщення в зв’язку із втратою права користування останньою через припинення ОСОБА_3 трудових відносин з ВАТ Авіакомпанія «Дніпроавіа». 12.10.2000 року на підставі спільного рішення адміністрації та профспілкового комітету ВАТ Авіакомпанія «Дніпроавіа» (протокол №40) в зв’язку із будівництвом ОСОБА_3 жилого будинку по вул.Авіаторів,8 та не проживанням в ІНФОРМАЦІЯ_1, остання була виділена працівнику товариства ОСОБА_2 на склад сім’ї з чотирьох осіб. В 2000 році будинок №7 по вул.Мініна в м.Дніпропетровську передано у комунальну власність Дніпропетровської міської ради, статус гуртожитку змінено на житловий будинок. 06.05.2001 року виконкомом Кіровської районної у м.Дніпропетровську ради ОСОБА_2 на спірну квартиру було видано ордер. В 2003 році жилий будинок по вул.Авіаторів,8 в с.Опитне на підставі договору дарування був відчужений ОСОБА_3 його сину, що свідчить про добровільну відмову ОСОБА_3 від права власності на жилий будинок. Згідно з листом від 25.10.2002 року СЗШ №99, що знаходиться на ж/м Тополя в особистих справах ОСОБА_5 та ОСОБА_9 вказану адресу: с.Опитне,8. В листі від 12.09.2000 року ВАТ «Дніпрогаз» зазначається, що по вул.Авіаторів, с.Радужне особистий рахунок№77775 відкритий на ім’я ОСОБА_3, прописано чотири особи, встановлений БГС з 05.0.1995 року, оплата за використаний природний газ здійснюється регулярно. Таким чином, на момент надання спірної квартири ОСОБА_2 рішенням Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 22.12.1993 року вже було встановлено, що ОСОБА_3 та члени його сім’ї втратили право користування квартирою №102 по вул.Мініна,7 в м.Дніпропетровську та підлягають виселенню. Крім того, вся родина ОСОБА_3 з 1995 року фактично проживала за іншою адресою в будинку №8 по вул.Авіаторів в с.Опитне. В зв’язку з цим, просили суд виселити ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 з квартири АДРЕСА_1 та зобов’язати Головне управління ДМС України в Дніпропетровській області зняти останніх з реєстрації за вказаною адресою.

Позивач ОСОБА_2 в поданому позові до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа – ВАТ Авіакомпанія «Дніпроавіа» посилався на те, що ОСОБА_3 працював в авіакомпанії з 01.10.1981 року по 08.03.1989 року та на теперішній час звільнився і в трудових відносинах з ВАТ «Авіакомпанія «Дніпроавіа» не перебуває. З 1995 року по теперішній час разом із своєю сім’єю в спірній квартирі не мешкає та в останній проживають квартиранти. Згідно рішення профспілкового комітету та адміністрації ВАТ Авіакомпанія «Дніпроавіа» №40 від 12.10.2000 року в зв’язку із будівництвом ОСОБА_3 жилого будинку по вул.Авіаторів,8 та не проживанням в ІНФОРМАЦІЯ_1, остання була виділена працівнику товариства ОСОБА_2 на склад сім’ї з чотирьох осіб. Згідно рішення №250 від 20.04.2001 року виконавчого комітету Бабушкінської районної у м.Дніпропетровську ради йому було видано ордер №4595 серії Б на отримання квартири АДРЕСА_1, але до теперішнього часу він з сім’єю мешкає в готелі по вул.Авіаторів,42/625. Таким чином ОСОБА_3 незаконно займає квартиру, не мешкає в останній більше шести місяців, здає її квартирантам та не оплачує квартплату та комунальні послуги. В зв’язку з цим, позивач просив суд визнати відповідачів такими, що втратили право користування квартирою №102 по вул.Мініна,7 в м.Дніпропетровську, визнати недійсним договір найму жилого приміщення між Дніпропетровський об’єднаним авіазагоном та відповідачами, а також виселити всіх незаконного проживаючих в спірній квартирі осіб.

ОСОБА_3 в своєму зустрічному позові до виконавчого комітету Кіровської районної у м.Дніпропетровську ради, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, КВ ЖРЕП Кіровського району, ВАТ Авіакомпанія «Дніпроавіа» посилався на те, що мешкає в спірній квартирі зі своєю родиною з 1984 року по теперішній час. За власним бажанням квартиру ніколи не покидали, бо іншого житла не мали. 29.09.1988 року за рішенням профспілкового комітету та адміністрації Дніпропетровського об’єднаного авіазагону отримали земельну ділянку для будівництва будинку в Дніпропетровському районі. Будівництво почали в 19990 році та закінчити не змогли в зв’язку із фінансовими труднощами. В 2003 році земельну ділянку з незакінченим будівництвом подарували сину та його дружині. Порушуючи закон про реєстрації в квітні 2001 року ВАТ Авіакомпанія «Дніпроавіа» виписали їх з квартири без їх відома та рішення суду та видали ордер ОСОБА_2 на заняття спірної квартири. В зв’язку з цим, просив визнати недійсним ордер №4595 серії Б від 20.04.2001 року №250 виданий ОСОБА_2 та його сім’ї на заняття квартири АДРЕСА_1 та зобов’язати виконком Кіровської районної у м.Дніпропетровську ради видати йому (ОСОБА_3М.) та членам його сім’ї ордер.

В судовому засіданні представник позивача - виконавчого комітет Кіровської районної у м.Дніпропетровську ради, а також позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтримали заявлені кожним позовні вимоги та просили задовольнити їх в повному обсязі.

Позивачі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 в наданих заявах просили провести розгляд справи за їх відсутності.

Представники третіх осіб – КВ ЖРЕП Кіровського району, Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області в особі Кіровського РВ в м.Дніпропетровську в судове засідання не з’явились, повідомлень про вступ до участі у справі відповідно до ст.36 ЦПК України не надавали.

Представник відповідача за позовом ОСОБА_3 та третьої особи за позовом ОСОБА_2 – в судове засідання не з’явився, про причини неявки не повідомив.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 26.11.1985 року квартира №102 в гуртожитку для малосімейних по вул.Мініна,7 в м.Дніпропетровську на підставі спільного рішення адміністрації та профкому Дніпропетровського об’єднаного авіазагону була виділена в тимчасове користування їх працівнику ОСОБА_3 в зв’язку з трудовими відносинами.

Згідно з протоколом засідання профспілкового комітету та адміністрації Дніпропетровського об’єднаного авіазагону №49 від 29.09.1988 року та п.15 рішення виконкому Дніпропетровської районної ради народних депутатів від 24.02.1989 року №45 ОСОБА_3 було дозволено будівництво жилого будинку з гаражем на виділеній земельній ділянці площею 857 кв.м по вул.Авіаторів,8, а також передбачено зобов’язання ОСОБА_3 повернути спірне жиле приміщення в житлово-комунальний відділ після закінчення будівництва будинку, яке й по теперішній час ним не виконано (а.с.22-24,55 т.1).

09.03.1989 року ОСОБА_3 звільнився з ВАТ Авіакомпанія «Дніпроавіа» за власним бажанням, на підставі чого вказане товариство звернулось до суду з позовом про виселення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в зв’язку з припиненням трудових відносин. Рішенням Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 22.12.1993 року було вирішено виселити ОСОБА_3, ОСОБА_4 разом із іншими неповнолітніми членами сім’ї з квартири №102 в гуртожитку для малосімейних по вул.Мініна,7 в м.Дніпропетровську без надання іншого жилого приміщення в зв’язку із втратою права користування останньою через припинення ОСОБА_3 трудових відносин з ВАТ Авіакомпанія «Дніпроавіа» (а.с.59-60,222 т.1).

12.10.2000 року на підставі спільного рішення адміністрації та профспілкового комітету ВАТ Авіакомпанія «Дніпроавіа» (протокол №40) в зв’язку із будівництвом ОСОБА_3 жилого будинку по вул.Авіаторів,8 та не проживанням в ІНФОРМАЦІЯ_1, остання була виділена працівнику товариства ОСОБА_2 на склад сім’ї з чотирьох осіб та відповідно до рішення виконкому Бабушкінської районної ради народних депутатів м.Дніпропетровська від 20.04.2001 року №250 ОСОБА_2С, на склад сім’ї з чотирьох осіб 06.05.2001 року виконкомом Кіровської районної у м.Дніпропетровську ради на спірну квартиру було видано ордер №4595 серії Б (а.с.41 т.1, а.с.2,18,19 т.2).

На підставі рішення виконкому Дніпропетровської міської ради №2586 від 19.10.2000 року будинок №7 по вул.Мініна в м.Дніпропетровську передано у комунальну власність Дніпропетровської міської ради, статус гуртожитку змінено на житловий будинок (а.с.231 т.1).

В 2003 році жилий будинок по вул.Авіаторів,8 в с.Опитне на підставі договору дарування був відчужений ОСОБА_3 його сину, що свідчить про добровільну відмову ОСОБА_3 від права власності на жилий будинок (а.с.94 т.1).

Рішенням Бабушкінської районної у м.Дніпропетровську ради №312 від 20.04.2007 року згідно протесту прокурора Бабушкінського району м.Дніпропетровська від 20.02.2007 року №60 було скасоване рішення виконкому Бабушкінської районної ради народних депутатів м.Дніпропетровська №250 від 20.04.2001 року в частині надання ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_1 (а.с.98 т.2).

Згідно довідки КВ ЖРЕП Кіровського району №4144 від 08.10.2012 року на теперішній час в спірній квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані сім осіб - ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3 (а.с.88 т.3).

Відповідно до ст.58 ЖК України на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.

Відповідно до ст.59 ЖК України ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним у судовому порядку у випадках подання громадянами не відповідаючих дійсності відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов, порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в ордері жиле приміщення, неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання жилого приміщення, а також в інших випадках порушення порядку і умов надання жилих приміщень.

Вимогу про визнання ордера недійсним може бути заявлено протягом трьох років з дня його видачі.

Відповідно до ст.118 ЖК України службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв'язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних

депутатів.

Відповідно до ст.124 ЖК України робітники і службовці, що припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією, а також громадяни, які виключені з членів колгоспу або вийшли з колгоспу за власним бажанням, підлягають виселенню з службового жилого приміщення з усіма особами, які з ними проживають, без надання іншого жилого приміщення.

Відповідно до ст.127 ЖК України для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки.

Відповідно до ст.128 ЖК України жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету і комітету комсомолу.

Відповідно до ст.132 ЖК України працівників підприємств, установ, організацій, які поселилися в гуртожитку в зв'язку з роботою, може бути виселено без надання іншого жилого приміщення в разі звільнення за власним бажанням без поважних причин, за порушення трудової дисципліни або вчинення злочину.

Відповідно до ст.116 ЖК України осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.

Як встановлено судом спірна квартира АДРЕСА_2, який на той час мав статус відомчого сімейного гуртожитку, 26.11.1985 року була надана сім’ї ОСОБА_3 в тимчасове користування, як працівнику ВАТ Авіакомпанія «Дніпроавіа».

09.03.1989 року ОСОБА_3 звільнився з ВАТ Авіакомпанія «Дніпроавіа» за власним бажанням та таким чином втратив право користування останнім.

З цих підстав, рішенням Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 22.12.1993 року, яке набрало чинності, було вирішено виселити ОСОБА_3, ОСОБА_4 з разом із іншими неповнолітніми членами сім’ї з квартири №102 в гуртожитку для малосімейних по вул.Мініна,7 в м.Дніпропетровську без надання іншого жилого приміщення.

При цьому, як зазначив ОСОБА_3 він разом з дружиною та сином на теперішній час продовжує займати спірну квартиру та постійно проживає в останній.

Таким чином, оскільки ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 продовжують без достатніх правових підстав проживати в спірній квартирі, а також що до теперішнього часу рішення суду від 22.12.1993 року виконане не було, до примусового виконання не пред’являлось та передбачений Законом України «Про виконавче провадження» строк для пред’явлення вказаного рішення до виконання закінчився, суд приходить до висновку, що позовні вимоги виконкому Кіровської районної у м.Дніпропетровську ради про виселення є обґрунтованими і підлягають задоволенню та слід виселити ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 з квартири АДРЕСА_2 без надання іншого жилого приміщення.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» вільний вибір місця проживання чи перебування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, на території якої вони хочуть проживати чи перебувати.

Реєстрація - внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.

Стаття 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Таким чином, рішення суду про виселення відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 з квартири АДРЕСА_2, як таких, що втратили право користування останньою, у відповідності до ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» є підставою для подальшого зняття їх з реєстрації в цій квартирі.

В зв’язку з цим, в задоволенні позовних вимог виконкому Кіровської районної у м.Дніпропетровську ради про зобов’язання Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області в особі Кіровського РВ зняти відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 з реєстрації в спірній квартирі заявлені передчасно за відсутності спору з цього приводу з органом реєстрації, наявність якого у відповідності до ст.3 ЦПК України є підставою для судового захисту.

Крім того, вказана вимога пред’явлена до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, яке залучено позивачем до участі у справі в якості третьої особи, що є неприпустимим. Клопотань про залучення останнього в якості співвідповідача представником позивача у відповідності до ст.33 ЦПК України не заявлялось.

Також суд враховує, що Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області є органом державної влади та спір з останнім повинен вирішуватись за правилами КАС України.

Враховуючи зазначені вище обставини та положення закону, слід повністю відмовити задоволенні позову ОСОБА_3 про визнання недійсним ордеру №4595 серії Б від 20.04.2001 року №250 виданого ОСОБА_2 та його сім’ї на заняття квартири АДРЕСА_1 та про зобов’язання виконкому Кіровської районної у м.Дніпропетровську ради видати (ОСОБА_3М.) та членам його сім’ї ордер, оскільки на момент видачі ОСОБА_2 ордеру в 2001 році ОСОБА_3 втратив право користування квартирою та було рішення суду, що набрало чинності, про виселення ОСОБА_3 разом із членами сім’ї з квартири без надання іншого жилого приміщення.

Як зазначалось вище, рішенням Бабушкінської районної у м.Дніпропетровську ради №312 від 20.04.2007 року згідно протесту прокурора Бабушкінського району м.Дніпропетровська від 20.02.2007 року №60 було скасоване рішення виконкому Бабушкінської районної ради народних депутатів м.Дніпропетровська №250 від 20.04.2001 року в частині надання ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_1.

Оскільки рішення виконкому Бабушкінської районної ради народних депутатів м.Дніпропетровська №250 від 20.04.2001 року в частині надання ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_1, яке у відповідності до ст.58 ЖК України було підставою для видачі ОСОБА_2 в подальшому ордеру на вселення в спірну квартиру, було скасоване, суд вважає, що ОСОБА_2 не набув права користування цією квартирою, а, відповідно, і права заявлення ним згідно ст.3 ЦПК України позовних вимог з приводу житлового спору про визнання ОСОБА_3, ОСОБА_4 такими, що втратили право користування квартирою №102 по вул.Мініна,7 в м.Дніпропетровську, визнати недійсним договір найму жилого приміщення та виселити осіб із спірної квартири.

В зв’язку з цим, в задоволенні позову ОСОБА_2 також слід відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь держави слід стягнути судовий збір в сумі 114 грн. 70 коп., а саме: по 38 грн. 23 коп. з кожного з відповідачів.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.58,59,116,124,127,128,132 ЖК України, ст.ст.3,7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст.ст.3,10,11,27,31,36,58-61,88,158,169,212-215 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов виконавчого комітету Кіровської районної у м.Дніпропетровську ради до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи – Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Кіровського району, Головне управлінн Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області в особі Кіровського РВ в м.Дніпропетровську ДМС України в Дніпропетровській області, ОСОБА_2, про виселення без надання іншого жилого приміщення, зобов’язання зняти з реєстрації – задовольнити частково.

Виселити ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 з квартири АДРЕСА_2 без надання іншого жилого приміщення.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь держави судовий збір в сумі по 38 грн. 23 коп. з кожного з відповідачів.

В іншій частині в задоволенні позову виконавчого комітету Кіровської районної у м.Дніпропетровську ради відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа – Відкритого акціонерного товариства Авіакомпанія «Дніпроавіа» про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, визнання недійсним договору найму жилого приміщення та виселення – відмовити повністю.

В задоволенні позову ОСОБА_3 до виконавчого комітету Кіровської районної у м.Дніпропетровську ради, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Кіровського району, Відкритого акціонерного товариства Авіакомпанія «Дніпроавіа» про визнання недійсним ордеру, зобов’язання видати ордер – відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м.Дніпропетровська шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С.Ю.Казак