Справа № 1207/11909/12
Провадження № 22ц/782/788/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 квітня 2013року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:
головуючого: Борисова Є.А.
суддів: Яреська А.В. Маляренко І.Б.
при секретарі: Вербицькім І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 15 січня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до завідуючої жіночою консультацією Луганської міської поліклініки № 10 ОСОБА_1, третя особа-ПАТ «Кредитпромбанк» про визнання дій неправомірними та зобов'язання видати листок непрацездатності
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2012 року позивач звернулась до суду з зазначеним позовом, в обґрунтування якого вказала, що 13.10.2011 року ЛФ ПАТ «Кредитпромбанк» їй було призначено відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, як опікуну дитини, котра молодша трьох років, на підставі рішення виконавчого комітету Жовтневої районної у м. Луганську ради від 20.09.2011р. № 64/8.
07.12.2011р. позивача та її чоловіка визнано усиновлювачами малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
22.12.2011 року Ленінським відділом державної РАЦС Луганського міського управління юстиції у Луганській області їй було видано свідоцтво про народження її доньки. З роз'яснень, наданих дирекцією ЛОД Фонду страхування з тимчасової втрати працездатності, позивач дізналась, що відповідно до ст. 38 Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» вона, як усиновлювач дитини, має право на отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності та що для отримання вказаної допомоги їй необхідно отримати листок непрацездатності. З врахуванням вказаних роз'яснень Фонду, позивач звернулась на адресу жіночої консультації Луганської міської поліклініки № 10 для оформлення листка непрацездатності, надавши лікарю усі необхідні документи. З невідомих позивачу причин завідуюча жіночою консультацією ОСОБА_1 відмовила їй у видачі листка непрацездатності. Вважає вищевказану відмову відповідача ОСОБА_1 протиправною, оскільки на її, ОСОБА_2, думку вказані дії порушують вимоги п. 6.11 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров'я № 455 від 13.11.2001 року, відповідно до якого особам, які усиновили дитину або взяли дитину під опіку, лікарем жіночої консультації на підставі свідоцтва про народження дитини та рішення суду про її усиновлення або встановлення опіки видається листок непрацездатності на період з дня усиновлення або встановлення опіки до дня закінчення післяпологової відпустки тривалістю 56 календарних днів, що відраховуються з дня народження дитини, зазначеного у свідоцтві про народження та рішенні суду про її усиновлення. Відповідно до п. 6.12 Інструкції, під час перебування жінки у відпустці для догляду за дитиною, листок непрацездатності у зв'язку з вагітністю та пологами видається на загальних підставах. Також позивач вважає, що вищевказаною відмовою у наданні листка непрацездатності, відповідачем було порушено вимоги ст. 17 Закону України «Про відпустки» згідно з якою, особам, які усиновили новонароджених дітей безпосередньо з пологового будинку, надається оплачувана відпустка з дня усиновлення тривалістю 56 календарних днів. Відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» особам, які усиновили або взяли під опіку дитину протягом двох місяців з дня її народження, допомога у зв'язку з вагітністю та пологами надається на підставі рішення про усиновлення або встановлення опіки за період з дня усиновлення чи встановлення опіки і до закінчення строку післяпологової відпустки. Невиконанням перелічених вимог чинного законодавства України, відповідач унеможливлює отримання нею листка тимчасової непрацездатності, що є необхідним для оформлення оплачуваної відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами тривалістю 56 календарних днів та порушує її права, як матері, яка всиновила новонародженого, а також права всиновленої дитини. З урахуванням зазначених обставин позивач просила суд визнати дії відповідача щодо відмови у видачі листка непрацездатності у зв'язку з вагітністю і пологами незаконними та зобов'язати відповідача видати листок непрацездатності у зв'язку з вагітністю і пологами тривалістю 56 календарних днів на підставі п. 6.11 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Луганська від 15 січня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволенні у повному обсязі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та про ухвалення нового рішення, по справі, яким слід відмовити у задоволенні вимог ОСОБА_2, посилаючись при цьому на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального права.
В судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з'явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Позивач ОСОБА_2 та її представник в судовому засіданні апеляційну скаргу не визнали, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, позивача та її представника, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду підлягає скасуванню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції і підтверджується матеріалами справи, рішенням Жовтневого районного суду м. Луганська від 07.12.2011 року по справі № 2-О-448/11 було надано згоду ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на усиновлення малолітньої дитини - ОСОБА_3 та внесено зміни до актового запису про народження № 459 від 02.09.2011 року на ім'я ОСОБА_3, а саме змінено прізвище «ОСОБА_3» на «ОСОБА_3», ім'я «ОСОБА_3» на «ОСОБА_3», по батькові залишено без змін, в графі батько зазначено - ОСОБА_4, в графі мати - ОСОБА_2. Відповідно до свідоцтва про народження усиновленої дитини ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 і її батьком є ОСОБА_4, а матір'ю - ОСОБА_2 (а.с.7-8).
Також судом встановлено, що 20.12.2011 року позивач ОСОБА_2 звернулася за місцем своєї роботи до керівництва ПАТ «Кредитпромбанк» з заявою про надання оплачуваної відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами тривалістю 56 календарних днів та приєднання до неї щорічної відпустки за 2011 рік, з дня усиновлення, тобто з 07.12.2011 року. У зв'язку з вищезазначеною заявою позивача, керуючий ЛФ ПАТ «Кредитпромбанк» звернувся за роз'ясненнями до ЛОД Фонду соціального страхування з тимчасової непрацездатності та отримав відповідь за № 86/ 01-10 від 16.02.2012 року, в якій Фонд повідомив, що підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з вагітністю та пологами є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.
16.03.2012 року позивач звернулася до жіночої консультації Луганської міської поліклініки № 10 з питання щодо отримання листка непрацездатності у зв'язку з усиновленням ОСОБА_3 проте завідуючим жіночою консультаціїєю ОСОБА_1 їй в цьому було відмовлено з посиланням на положення п. 6.11 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян (а.с. 10-13).
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції з посиланням на положення ст. 17 Закону України «Про відпустки», ст.8 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», а також на положення п. 6.11 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, виходив з того, що позивач ОСОБА_2 мала право отримати, а відповідач ОСОБА_1 відповідно була зобов'язана надати позивачці листок непрацездатності на період з дня усиновлення дитини до дня закінчення післяпологової відпустки тривалістю 56 календарних днів, що відраховуються з дня народження дитини, зазначеного в свідоцтві про народження та рішенні суду про її усиновлення, проте неправомірно відмовила у видачі такого листка непрацездатності.
Проте погодитись в повній мірі з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може з огляду на наступне.
Відповідно до ч.2 ст.17 Закону України «Про відпустки» особам, які усиновили новонароджених дітей безпосередньо з пологового будинку, надається відпустка з дня усиновлення
тривалістю 56 календарних днів (70 календарних днів - при усиновленні двох і більше дітей). У разі усиновлення дитини (дітей) обома батьками вказана відпустка надається одному з батьків на їх розсуд.
Відповідно до ч.2 ст. 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» допомога по вагітності та пологах виплачується застрахованій особі, яка усиновила дитину протягом двох місяців з дня її народження, зазначеного у свідоцтві про народження, за
період з дня усиновлення і до закінчення 56 календарних днів (70 календарних днів у разі одночасного усиновлення двох і більше дітей, 90 календарних днів - для жінок, віднесених до 1-4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи).
Згідно з п. 6.11. Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров'я України № 455 від 13.11.2001 року особам, які усиновили дитину або взяли дитину під опіку, лікарем жіночої консультації на підставі свідоцтва про народження дитини та рішення суду про її усиновлення або встановлення опіки видається листок непрацездатності на період з дня усиновлення або встановлення опіки до дня закінчення післяпологової відпустки тривалістю 56 календарних днів (70 календарних днів у разі одночасного усиновлення двох і більше дітей, 90 календарних днів - для жінок, віднесених до І-ІV категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), що відраховуються з дня народження дитини, зазначеного у свідоцтві про народження та рішенні суду про її усиновлення.
Виходячи із буквального змісту зазначених норм діючого законодавства та їх системного аналізу судова колегія дійшла висновку, що у разі усиновлення дитини листок непрацездатності видається лікарем жіночої консультації особі, яка усиновила дитину, на період з дня усиновлення до дня закінчення післяпологової відпустки тривалістю 56 календарних днів, що відраховуються з дня усиновлення. Тобто лікарняний лист у будь-якому разі видається за період часу, який не перевищує 56 календарних днів після дня усиновлення дитини і усиновлювач повинен звернутися за отриманням листка непрацездатності до моменту спливу 56 днів після дня усиновлення дитини. Можливості видачі листка непрацездатності за минулий час, тобто після спливу 56 календарних днів післяпологової відпустки, діючим законодавством не передбачено. Таким чином, оскільки в даному випадку позивач ОСОБА_2 звернулася до жіночої консультації після спливу 56-денного терміну після дати усиновлення дитини, відповідач ОСОБА_1 як завідуюча медичним закладом правомірно відмовила у видачі листка непрацездатності.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції в даному випадку допустив неправильне тлумачення норм матеріального права, внаслідок чого дійшов поспішного та помилкового висновку стосовно неправомірності дій відповідача ОСОБА_1 та стосовно необхідності покладення на неї обов'язку видати позивачу ОСОБА_2 листок непрацездатності у зв'язку з усиновленням дитини.
За таких обставин відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а по справі слід ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити у повному обсязі у зв'язку з їх необгрунтованістю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, судова колегія, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити
Рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 15 січня 2013 року - скасувати.
Ухвалити по справі нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до завідуючої жіночою консультацією Луганської міської поліклініки № 10 ОСОБА_1 про визнання дій неправомірними та зобов'язання видати листок непрацездатності - відмовити.
Це рішення апеляційного суду набирає чинності негайно та може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів після його проголошення.
Головуючий:
Судді: