Справа №1807/5978/12 Головуючий у суді у 1 інстанції - Семенюк Ірина Миколаївна
Номер провадження 11/788/80/13 Суддя-доповідач - Сахнюк В. Г.
Категорія - Грабіж
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2013 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Сахнюка В. Г.,
суддів - Ященка В. А., Моїсеєнко Т. М.,
з участю прокурора - Кравцової Л.М.,
та засудженого - ОСОБА_3, -
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3, на вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області, від 14 листопада 2012 року, яким
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець АДРЕСА_1, раніше судимий:
1. 04.09.2009 р. Конотопським міськрайонним судом Сумської області, за ч. 2 ст. 187; ч. 2 ст. 190 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, -
засуджений
- за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки;
- за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки;
- за ч. 1 ст. 357 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік 6 місяців.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України ОСОБА_3 за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.
Стягнуто судові витрати по справі з ОСОБА_3 на користь держави за проведення експертизи в сумі 176 грн. 40 коп.
Вирішено долю речових доказів по справі.
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_3 засуджений за скоєння наступних злочинів.
29 лютого 2012 року, ОСОБА_3 в денний час, перебуваючи в помешканні ОСОБА_4 на АДРЕСА_2, помітив банківську картку «VISA» А- Банку НОМЕР_1 разом з підкодом до неї, належну ОСОБА_4 та вирішив її викрасти, щоб у подальшому зняти грошові кошти, які знаходилися на цьому рахунку. Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_3, впевнившись, що його дії є таємними для сторонніх осіб, викрав банківську картку «VISA» А- Банку НОМЕР_1, разом з підкодом до неї, належну ОСОБА_4 і залишив місце вчинення злочину, отримавши таким чином можливість розпоряджатися викраденою карткою на власний розсуд.
Крім того, ОСОБА_3, будучи раніше судимим за ст. ст. 187, 190 КК України, 29 лютого 2012 року в денний час, отримавши можливість розпоряджатися на власний розсуд офіційним документом , яким являється викрадена ним банківська картка ОСОБА_4, прибув до банкомату на вул. Клубній в м. Конотоп і, скориставшись пін кодом, незаконно таємно від власника картки викрав грошові кошти в сумі 959 гривень 99 копійок шляхом зняття їх з рахунку банківської картки «VISA» А- Банку НОМЕР_1, належної ОСОБА_4, а банківську картку «VISA» А- Банку відніс до помешкання ОСОБА_4, що за адресою АДРЕСА_2 і поклав на місце. Викраденими грошовими коштами розпорядився на власний розсуд. Своїми злочинними діями ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_4 матеріальну шкоду на суму 959 гривень 99 копійок.
Крім того, ОСОБА_3, після вчинення злочину, передбаченого ст. 185 КК України, 28 травня 2012 року приблизно о 21 годині, перебуваючи вул. Депутатській в м. Конотопі, зустрів раніше знайомого йому ОСОБА_6, у якого він помітив мобільний телефон марки «Soni-Eriksson G-108і » і вирішив цим телефоном незаконно відкрито заволодіти. Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_3 спочатку попросив у ОСОБА_6 мобільний телефон марки «Soni-Eriksson J-108і», оснащений сім-карткою мобільного оператора «Лайф» під приводом зателефонувати і, не маючи наміру повертати та, розуміючи що ОСОБА_6 фізично слабший за нього і опору не надасть, а також те, що його дії є злочинними та відкритими для потерпілого, повідомив ОСОБА_6, що забирає його мобільний телефон, на що ОСОБА_6 став вимагати від ОСОБА_3 повернути його телефон, але ОСОБА_3 на законні вимоги потерпілого не відреагував і, поклавши відкрито викрадений телефон «Soni-Eriksson J-108і », оснащений сім -карткою мобільного оператора «Лайф», належний ОСОБА_6, в кишеню своїх брюк, покинув місце скоєння злочину. Згідно висновку експерта №300 від 11.06.2012 року станом на 28.05.2012 року залишкова вартість належного ОСОБА_6 мобільного телефону «Samsung «Soni-Eriksson J-108і » становить 639 гривень, карти пам'яті Micro SD об'ємом 8 гб. - 75 гривень, сім-карти « Лайф» - 15 грн. Своїми умисними злочинними діями ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_6 матеріальні збитки на загальну суму 729 гривень.
На вирок суду надійшла апеляція від засудженого ОСОБА_3, в якій ставиться питання про скасування вироку суду та направлення справи на новий судовий розгляд.
Засуджений ОСОБА_3 в своїй апеляції просить переглянути справу, оскільки він вважає, що суд, розглядаючи справу допустився однобічності та неповноти її розгляду, порушив його право на захист, що призвело до безпідставного його засудження та призначення відносно нього надто суворого покарання.
Окрім того, ОСОБА_3 вважає, що судом невірно кваліфіковано його дії та порушено кримінально-процесуальний закон. Вказує, що судом при призначенні покарання було безпідставно не враховано його характеристики з місця роботи та проживання.
Заслухавши доповідь судді щодо суті вироку та поданої апеляції, думку прокурора про заперечення апеляції, пояснення засудженого ОСОБА_3 про підтримку апеляції, дослідивши матеріали справи, піддавши аналізу доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційні вимоги задоволенню не підлягають.
Колегія суддів вважає, що суд, піддавши аналізу досліджені докази по справі в їх сукупності, на законних підставах дійшов до висновку про винуватість ОСОБА_3 у вчиненому та вірно кваліфікував дії ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 186; ч. 2 ст. 185; ч. 1 ст. 357 КК України.
Колегія суддів не може погодитись з мотивами апеляції засудженого ОСОБА_3, що суд, розглядаючи справу допустився однобічності та неповноти її розгляду та невірно кваліфікував його дії.
Так, в ході судового розгляду справи з пояснень самого ОСОБА_3 було встановлено, що ОСОБА_3 свою вину у вчиненні викрадення офіційного документу та грошей з банківського рахунку, належного ОСОБА_7 визнав повністю, а щодо викрадення мобільного телефону у ОСОБА_6 частково ,зазначивши, що наміру на відкрите заволодіння телефоном не мав, а бажав ним заволодіти шляхом шахрайства та показав,що на початку січня 2012 року він познайомився з ОСОБА_7, а враховуючи, що в цей час він посварився з матір'ю, тому попросив у ОСОБА_7 дозволу у нього пожити, на що ОСОБА_7 погодився. Приблизно 29 лютого 2012 року, він, перебуваючи вдома у ОСОБА_7, в серванті, помітив кредитну карточку «VISA» А-Банку, яка знаходилася в конверті з пінкодом до неї, і він вирішив викрасти цю картку, щоб зняти з неї гроші. Переконавшись, що його дії являються таємними для ОСОБА_7, він взяв конверт з кредитною карткою та пішов до банкомату «Приват-Банку», що розташований біля почтового відділення на вул. Клубній в м. Конотопі і зняв з викраденої ним картки гроші в сумі 960 грн. Після того, як зняв гроші, повернувся додому до ОСОБА_7 і непомітно поклав конверт з кредиткою на месце, де взяв. 28 травня 2012 року близько 21 години він, перебуваючи біля кафе «Бургер-Клаб», що по вул. Г. Тхора в м. Конотопі, випадково зустрів свого знайомого ОСОБА_6 і, оскільки в нього були фінансові проблеми , помітивши, що ОСОБА_6 має при собі має мобільний телефон марки «NOKIA», вирішив ним заволодіти шахрайским шляхом. Для цього він попросив у ОСОБА_6 телефон під приводом зателефонувати своєму знайомому, але в цей же час в руках у ОСОБА_6 він помітив ще один мобільний телефон - марки «Sony-Ericsson », тому вирішив заволодіти саме цим телефоном, тому перший телефон повернув, а запитав у ОСОБА_6 чи є в нього сім-карта мобільного оператора «Лайф», сказавши, що йому терміново треба зателефонувати на номер мобільного оператора «Лайф» і знову почав вдавати що телефонує. А потім сказав ОСОБА_6, що той більше свого мобільного телефону не побачить і пішов в сторону магазину «Мобі-Дік». ОСОБА_6 почав прохати ОСОБА_3 повернути йому мобільний телефон, але на його прохання, він уваги не звертав. Звернувшись декілька разів з проханням повернути мобільний телефон і не отримавши відповіді ОСОБА_6 залишив ОСОБА_3 в спокої.
Ці його пояснення знайшли своє підтвердження і при дослідженні судом пояснень потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_4, а також засуджений підтвердив й при апеляційному розгляді справи.
Крім того, вина ОСОБА_3 доведена протоколами відтворення обстановки та обставин події від 10 жовтня 2012 року, під час яких він показав, як заволодів телефоном ОСОБА_6 та викрав кредитну картку ОСОБА_4 ( а.с. 120-121, 126-127), висновком товарознавчої експертизи від 11 червня 2012 року про вартість телефона ( а.с. 49-53), довідкою про вартість стартового пакета.
Колегія суддів вважає, що за наявності таких доказів по справі суд на законних підставах дійшов до висновку про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні ним викрадення офіційного документу з корисливих мотивів та таємного викрадення чужого майна повторно, а в травні 2012 року в м. Конотопі відкритого викрадення чужого майна повторно.
Колегія суддів знаходить безпідставними мотиви апеляції засудженого про невірність кваліфікації його дій судом першої інстанції, оскільки ці мотиви спростовуються дослідженими судом доказами, а також знаходить такими, що спрямовані на уникнення відповідальності за вчинення вказаного злочину та пом'якшення призначеного судом покарання.
При вирішенні питання про призначення покарання ОСОБА_3 за вчинене, суд у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3 злочину, його особу та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.
Колегія суддів вважає, що суд на законних підставах визнав обтяжуючою покарання обставиною у ОСОБА_3 рецидив злочинів, оскільки така обставина була встановлена судом при розгляді справи.
Наявність пом'якшуючих покарання обставин у ОСОБА_3, давало суду підстави для призначення ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки і є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для пом'якшення йому покарання.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 про порушення судом його права на захист колегія суддів вважає безпідставними, оскільки в матеріалах справи є його особиста відмова від захисника, як на досудовому слідстві так і в судовому засіданні при розгляді справи судом першої інстанції ( а.с. 117, 118, 173).
За наведених обставин, знаходячи вирок суду законним, колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування вироку, а відповідно і для задоволення апеляції засудженого.
Керуючись ст. ст. 362; 366; 377 КПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області, від 14 листопада 2012 року, відносно ОСОБА_3, залишити без зміни, а апеляцію засудженого ОСОБА_3 без задоволення.
СУДДІ:
Сахнюк В. Г. Ященко В. А. Моїсеєнко Т. М.