Справа № 121/2838/13-а

2-а/121/216/13

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2013 року                      Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим

у складі:           головуючого судді – Руденко В.В.

          при секретарі – Корнєвій Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ялтинського міського суду адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1 до Лівадійської селищної ради Автономної республіки Крим про визнання протиправним та скасування рішення органу місцевого самоврядування і зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

          позивач просить суд :

-          визнати протиправним та скасувати рішення 21-ї сесії 6-го скликання Лівадійської селищної ради № 54 від 27 вересня 2012 року «Про відмову ОСОБА_1 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки площею 0,15 га у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: АРК, м. Ялта, смт. Лівадія, вул. Виноградна, в районі будинку № 2»;

-          зобов’язати Лівадійську селищну раду надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки площею 0,15 га у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: АРК, м. Ялта, смт. Лівадія, вул. Виноградна, в районі будинку № 2» ;

Учасники судового процесу в судове засідання не з’явились. Про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

          Від представника позивача надійшла заява с проханням розглянути справу у його відсутність на підставі наявних у справі доказів.

Причина неявки в судове засідання представника відповідача, повідомленого належним чином відповідно до вимог КАС України, суду не відома.

Від представника ДП «Лівадія» на адресу суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутності, з проханням відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог. Мотиви свого заперечення він в заяві не виклав.

За таких обставин та на підставі ст. 41 КАС України суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників судового процесу без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

          Відповідно до позовної заяви вимоги позивача мотивовані тим, що він 19 вересня 2012 року звернувся до відповідача з заявою про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки площею 0,15 га у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: АРК, м. Ялта, смт. Лівадія, вул. Виноградна, в районі будинку № 2». Оскаржуваним рішенням від 27 вересня 2012 року йому було відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки. Вважає це рішення протиправним, оскільки в ньому відсутня мотивація відмови йому у наданні зазначеного дозволу. Як стало йому відомо пізніше з листа в.о. Лівадійського селищного голови від 17 грудня 2012 року земельна ділянка, яку він хоче отримати у власність ніби – то знаходиться в межах ділянки, належній ДП «Лівадія» . Однак, відповідно до вимог закону відповідач не виклав належні докази цього ні в оскаржуваному рішенні, ні в листі, направленому на його адресу. Лівадійська селищна рада перешкоджає йому в отриманні земельної ділянки у власність. Він вимушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав. Оскільки відповідач безпідставно відмовляє йому в наданні дозволу на складання проекту відводу земельної ділянки, приймає протизаконні рішення і в подальшому буде діяти таким же чином то він просить суд змусити Лівадійську селищну раду надати йому дозвіл на розробку проекту землеустрою по відводу вищевказаної земельної ділянки у власність. Не спонукання відповідача до надання йому дозволу на складання проекту землеустрою приведе до того, що він знову буде змушений звертатись до суду.

          Відповідач - Лівадійська селищна рада проти позовних вимог ОСОБА_1, заперечувала.

Письмові заперечення мотивовані тим, що рішення ради прийнято відповідно до діючого законодавства України , уповноваженим на то органом місцевого самоврядування та у передбачений Законом спосіб.

ОСОБА_1, було відмовлено в наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відводу земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку , господарських будівель і споруд , оскільки земельна ділянка , на яку він претендує не є землею Лівадійської селищної ради , а входить в межі земель ДП «Лівадія» . Розпоряджатись землями , які не належать органу місцевого самоврядування , Лівадійська селищна рада не має права. Таку рекомендацію селищній раді дала комісія Лівадійської селищної ради з питань регулювання земельних відносин та охорони навколишнього середовища.

Вивчивши матеріали справи, та оцінивши докази, які є у матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини (Рим 4 листопада 1950 року), ратифікованою Верховною радою України 17 липня 1997 року, кожен при вирішенні питань щодо його цивільних прав і обов’язків або встановленні обґрунтованості будь – якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього , має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

          Складовою частиною справедливого судочинства є доступ до процедури з усіма атрибутами контролю, тобто право на судовий контроль органів державної влади.           Конвенція про захист прав і основних свобод людини являється складовою частиною загальнонаціонального законодавства України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі та у межах повноважень та засобами, передбаченими Конституцією та законами України.

          Згідно ст. 55 Конституції України права, свободи громадян захищаються судом.

           Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України , іноземець, особа без громадянства вважають, що їхні права і свободи порушені або порушуються , створено або створюються перешкоди для їх реалізації , або мають місце інші ущемлення прав та свобод .

          Положення Конвенції та Конституції України з цього питання відтворені в ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено), з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації та інше.

Згідно ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справи в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свобод в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України , законом України «Про місцеве самоврядування».

Відповідно до ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Згідно п. 34 ч.1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської Ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Стаття 12 Земельного Кодексу України встановлює, що розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян і юридичних осіб, відноситься до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст.

Відповідно до ч. 6 ст. 118 Земельного Кодексу України особи, зацікавлені в одержані безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ради міністрів Автономної республіки Крим.

          Судом встановлено , що 19 вересня 2012 року до Лівадійської селищної ради надійшла заява ОСОБА_1, про надання йому дозволу на складання проекту землеустрою щодо відводу земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку , господарських будівель і споруд орієнтовною площею 0, 15 га., за адресою: АРК, м. Ялта, смт. Лівадія, вул. Виноградна, в районі будинку № 2».

          До заяви позивачем додані всі передбачені діючим законодавством документи.

          За змістом ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України селищна рада розглядає клопотання і дає дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Згідно з вказаною нормою підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об’єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Рішенням 21-ї сесії 6-го скликання Лівадійської селищної ради № 54 від 27 вересня 2012 року ОСОБА_1, відмовлено в наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки .

Як слідує з тексту рішення ради єдиною підставою для прийняття такого рішення були рекомендації постійної депутатської комісії з регулювання земельних відносин та охорони навколишнього середовища.

Формулювання та підстави , за якими ОСОБА_1, відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою по відведенню у власність земельної ділянки , зазначені у рішенні Лівадійської селищної ради № 54 від 27 вересня 2012 року носять загальний характер і не відповідають вимогам закону.

Фактично в рішенні відповідача відсутнє посилання на передбачені законом підстави для відмови позивачу в наданні йому дозволу на складання проекту землеустрою.

За таких обставин рішення органу місцевого самоврядування з цього приводу не може бути визнано законним і підлягає скасуванню.

Не може бути також прийнято судом до уваги посилання відповідача в своїх письмових запереченнях на ту обставину, що земельна ділянка , яку бажає отримати у власність позивач, знаходиться в межах земель , які знаходяться в користуванні у державного підприємства «Лівадія» і що ця обставина підтверджена Державним актом на право постійного користування ІІ - КМ № 002298.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

У відповідності до ч. 2 зазначеної статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч зазначеним вимогам закону відповідачем не доведена правомірність оскаржуваного рішення.

Відповідач не надав суду доказів, які би безперечно свідчили про те, що земельна ділянка , на яку претендує ОСОБА_1, на законних підставах знаходиться в користуванні у ДП «Лівадія» і що цьому підприємству видано Державний акт на право постійного користування.

З наданих суду відповідачем фотокопій планів зовнішніх меж землекористування, списків сторонніх землекористувачів в межах радгоспу - заводу «Лівадія» неможливо зробити висновок про місцезнаходження земельної ділянки , на яку претендує позивач, цільове призначення та знаходження цієї ділянки в користуванні ДП «Лівадія» .

Більш того, в наданому відповідачем суду списку постійних землекористувачів в межах радгоспу - заводу «Лівадія» зазначено окрім інших і землі Лівадійської селищної ради (а.с. 27).

Оскільки відповідач не надав суду безперечних доказів , що земельна ділянка , яку бажає отримати у власність позивач, не належить Лівадійській селищній раді , а знаходиться на законних підставах в користуванні ДП «Лівадія», то рішення ради № 54 від 27 вересня 2012 року підлягає скасуванню.

Другим пунктом своїх вимог позивач просить зобов’язати Лівадійську селищну раду надати йому дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відводу земельної ділянки площею 0,15 га у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: АРК, м. Ялта, смт. Лівадія, вул. Виноградна, в районі будинку № 2».

Зазначена вимога позивача не може бути задоволена, оскільки зазначене питання віднесено Законом виключно до компетенції органу місцевого самоврядування.

Суд не має права присвоювати собі функції органу місцевого самоврядування.

Разом с тим, суд вважає за необхідне зобов’язати Лівадійську селищну раду на найближчому пленарному засіданні ради розглянути клопотання ОСОБА_1, від 06 вересня 2012 року (отриманого радою 19 вересня 2012 року) про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо передачі у власність земельної ділянки та прийняти рішення відповідно до закону та викладеним в постанові суду обставинам.

На підставі викладеного та керуючись, ст.ст. 14, 19, 22, 55, 58, 142, 144 Конституції України, ст.ст. 12, 118 Земельного Кодексу України, ст. ст. 25, 26, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. ст. 2, 6, 9, 10, 11, 17, 71, 118, 159-163, 171 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Рішення 21-ї сесії 6-го скликання Лівадійської селищної ради № 54 від 27 вересня 2012 року «Про відмову ОСОБА_1 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки площею 0,15 га у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: АРК, м. Ялта, смт. Лівадія, вул. Виноградна, в районі будинку № 2» - визнати протиправними та скасувати.

Зобов’язати Лівадійську селищну раду АР Крим на найближчому пленарному засіданні розглянути заяву ОСОБА_1 від 06 вересня 2012 року (отриману радою 19 вересня 2012 року) про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) площею 0,15 га у власність за адресою: АРК, м. Ялта, смт. Лівадія, вул. Виноградна, в районі будинку № 2 з прийняттям рішення відповідно до вимог закону.

В задоволені решти позовних вимог - відмовити.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського Апеляційного Адміністративного через Ялтинський міський суд в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України.

СУДДЯ :